Рішення

від 21.10.2022 по справі 927/669/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

21 жовтня 2022 року м. Чернігівсправа № 927/669/22

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Шморгуна В. В., розглянувши матеріали справи у порядку спрощеного позовного провадження

Позивач: Акціонерне товариство Чернігівобленерго,

код ЄДРПОУ 22815333, вул. Гонча, 40, м. Чернігів, 14000

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Енерго-Кіпер»,

Код ЄДРПОУ 43673001, проспект Перемоги, 20, кв. 29, м. Чернігів, 14017

Предмет спору: про стягнення 265 909,46 грн,

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

не викликались,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Чернігівобленерго" звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерго-Кіпер», у якому позивач просить суд стягнути з відповідача 265 909,46 грн боргу, з яких 262 379,20 грн боргу за надані послуги з розподілу електричної енергії, 3080,15 грн боргу за перетікання реактивної електроенергії, 64,30 грн 3 % річних та 385,81 грн пені.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 05.09.2022 прийнято позовну заяву, відкрито провадження у справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідно до ч. 5, 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.

Також ухвалою від 05.09.2022 встановлено сторонам строки для подання заяв по суті, а саме:

- відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали для подання до суду та позивачу відзиву на позов з доданими до нього документами;

- позивачу п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання до суду та відповідачу відповіді на відзив з доданими до неї документами;

- відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання до суду та позивачу заперечень з доданими до них документами.

Копію ухвали суду від 05.09.2022 представник позивача та представник відповідача отримали особисто в приміщенні суду 08.09.2022 та 09.09.2022, відповідно.

Отже, останнім днем для подання відповідачем відзиву на позов є 26.09.2022.

Згідно з ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Короткий зміст позовних вимог та узагальнені доводи учасників справи.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 23-5386-РВ від 03.08.2020 в частині своєчасної і повної оплати послуг в сумі 265 459,35 грн, на яку позивачем нараховано 385,81 грн пені, 64,30 грн 3 % річних.

Відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень у встановлений строк до суду не надходило.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 4 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

Оскільки відповідач не подав відзив у встановлений судом строк, справа вирішується за наявними у ній матеріалами.

Обставини, які є предметом доказування у справі. Докази, якими сторони підтверджують або спростовують наявність кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.

Згідно з постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) Про видачу ПАТ Чернігівобленерго ліцензії з розподілу електричної енергії та анулювання ліцензій з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами і постачання електричної енергії за регульованим тарифом № 1434 від 13.11.2018, ПАТ Чернігівобленерго (код ЄДРПОУ 22815333) видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії у межах місць провадження господарської діяльності, а саме на території Чернігівської області та м. Славутич Київської області в межах розташування системи розподілу електричної енергії, що перебуває у власності або господарському віданні (щодо державного або комунального майна) ПАТ Чернігівобленерго, та електричних мереж інших власників, які приєднані до мереж ліцензіата (з якими укладені відповідні договори згідно із законодавством) (а.с. 12).

Отже, позивач є оператором системи розподілу електричної енергії.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Енерго-Кіпер» (далі Споживач) підписано заяву-приєднання (а. с. 21), відповідно до якої Споживач приєднався до умов договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії №23-5386-РВ від 03.08.2020 (а. с. 15-20).

У заяві-приєднання, підписаної відповідачем, зазначено перелік об`єктів та ЕІС-коди точок комерційного обліку з зазначенням адреси об`єктів Споживача, на які здійснюється постачання електричної енергії, зокрема:

- м. Чернігів, вул. Захисників України, 25, - 62Z0339872266080;

- м. Чернігів, вул. Захисників України, 25, - 62Z2928256394955;

- м. Чернігів, вул. Захисників України, 25, - 62Z3223864024505;

- м. Чернігів, вул. Захисників України, 25, - 62Z3938208352770.

Згідно з п. 2.1 Договору Оператор системи надає Споживачу послуги з розподілу електричної енергії параметри якості якої відповідають показникам, визначеним Кодексом системи передачі, затвердженого постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 309, та Кодексу систем розподілу затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 310, за об`єктом, технічні параметри якого фіксуються в Паспорті точки розподілу за об`єктом споживача, який є Додатком 2 до цього договору, та в особовому рахунку Споживача, облікових базах даних Оператора системи.

Споживач оплачує за розподіл електричної енергії згідно з умовами глави 5 цього Договору та інші послуги Оператора системи згідно з Додатком 4 Порядок розрахунків (п. 2.3 Договору).

Згідно з п. 5.3 Договору тариф (ціна) на послугу з розподілу електричної енергії та терміни оплати послуги зазначаються в додатку 4 Порядок розрахунків.

Відповідно до п. 5.4 Договору споживач оплачує послугу з розподілу оператору системи якщо згідно з умовами договору про постачання споживач забезпечує оплату послуги з розподілу, або купує електричну енергію для власного споживання за двостороннім договором та на організованих сегментах ринку. Постачальник оплачує послугу з розподілу оператору системи, якщо згідно з умовами договору про постачання оплату послуги з розподілу забезпечує постачальник.

Цей Договір набирає чинності з дня приєднання Споживача до умов цього договору і діє протягом 1 року, якщо інший термін не зазначено в заяві-приєднання. Договір вважається продовженим на кожен наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із Сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. Кінцевий строк дії Договору стосовно об`єкту «нежитлові приміщення» за адресою вул. Захисників України, 25 встановлюється до 31 грудня 2020 року на період дії Договору оренди № 2020-09Ч від 31.07.2020» (п. 11.1 Договору).

Відповідно п. 1, 3 Додатку № 4 до Договору «Порядок розрахунків» обсяги спожитої (розподіленої) електричної енергії визначаються за розрахунковий період, який становить 1 (один) календарний місяць. Для Споживача, що не є побутовим, звітним розрахунковим періодом вважається період з 31 числа календарного місяця по 30 число календарного місяця включно.

Згідно із п. 4 Додатку № 4 «Порядок розрахунків» споживач, що є не побутовим, самостійно 30 числа кожного місяця фіксує покази розрахункових засобів обліку та надає оператору системи «Звіт про покази засобів обліку» у письмовому вигляді на паперових носіях або через особистий кабінет на сайті оператора системи розподілу.

Пунктом 7 Додатку № 4 «Порядок розрахунків» визначено споживач, який згідно п. 5.4. Договору оплачує послугу з розподілу безпосередньо оператору системи, здійснює на поточний рахунок оператора системи повну оплату вартості послуги з розподілу електричної енергії, заявленого на наступний розрахунковий період за формою попередньої оплати.

Згідно із п. 8, 9 Додатку № 4 «Порядок розрахунків» остаточний розрахунок за послуги з розподілу електричної енергії та за надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії (в разі проведення таких розрахунків), оформлені рахунками оператора системи, здійснюються споживачем безпосередньо оператору системи протягом 5-ти робочих днів з дня отримання рахунка непобутовим споживачем, у разі якщо інше не зазначено в рахунку. Датою здійснення оплати є дата на яку оплачена сума коштів зараховується на поточний рахунок оператора системи.

Пунктом 11 Додатку № 4 «Порядок розрахунків» передбачено, що за внесення платежів, передбачених цим Договором, з порушенням термінів, споживач сплачує оператору системи пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати та три проценти річних від простроченої суми.

Додатком № 10 до Договору є Договір про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії, пунктом 1.1 якого визначено, що Оператор системи надає послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії до електроустановок споживачів, що експлуатують електромагнітно незбалансовані установки з неефективним співвідношенням активної і реактивної потужності, а Споживач вживає вичерпних технологічних заходів щодо компенсації перетікань реактивної електричної енергії у своїх електричних мережах та/або здійснює оплату Оператору системи за перетікання реактивної електричної енергії згідно з умовами цього Договору та додатками до нього, що є невід`ємними частинами.

Додатковою угодою № 1 про внесення змін та доповнень до Договору від 03.08.2020, сторони доповнили пункт 11.1 Договору абзацем наступного змісту: «Керуючись п. 3 ст. 631 ЦК України сторони домовились, що дія Договору розповсюджується на відносини, що склалися між сторонами з 01 липня 2020 року» (а.с. 47).

Позивач склав акти про використану електричну енергію (а.с. 48-50):

- від 31.01.2022 за січень 2022 року на суму 130 527,89 грн з ПДВ, відповідно до якого оператор системи розподілив, а споживач використав у січні 2022 року 79864 кВт.год. на суму 107 472,98 грн без ПДВ, плата за послугу із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії становить 1300,26 грн без ПДВ;

- від 28.02.2022 за лютий 2022 року на суму 128 846,74 грн з ПДВ, відповідно до якого оператор системи розподілив, а споживач використав у лютому 2022 року 78848 кВт.год на суму 106 105,75 грн без ПДВ, плата за послугу із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії становить 1266,53 грн без ПДВ;

- від 31.03.2022 за березень 2022 року на суму 6084,72 грн з ПДВ, відповідно до якого оператор системи розподілив, а споживач використав у березні 2022 року 3768 кВт.год.

Вказані акти підписані відповідачем.

Позивачем були виставлені відповідачу рахунки за послугу з розподілу електричної енергії на загальну суму 389 515,72 грн за період з грудня 2021 року по березень 2022 року: № 8090050039711 від 31.12.2021 за грудень 2021 на суму 127 136,52 грн, № 8090051574534 від 31.01.2022 за січень 2022 року на суму 128 967,58 грн, № 8090056507471 від 31.05.2022 за лютий 2022 року на суму 127 326,90 грн, № 8090056512612 від 31.05.2022 за березень 2022 року на суму 6084,72 грн (а.с. 57-59).

Вказані рахунки були отримані відповідачем.

Позивачем були виставлені відповідачу рахунки за послугу із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії на загальну суму 4986,29 грн за період з грудня 2021 року по лютий 2022 року: № 2090050039717 від 31.12.2021 на суму 1906,14 грн, № 2090051574530 від 31.01.2022 за січень 2022 року на суму 1560,31 грн, № 2090056507477 від 31.05.2022 за лютий 2022 року на суму 1519,84 грн (а.с. 55-57).

Вказані рахунки були отримані відповідачем.

Отже, позивачем було виставлено відповідачу рахунки на оплату послуги з розподілу електричної енергії та за послугу із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії на загальну суму 394 502,01 грн.

Заперечень або заяви відповідача щодо незгоди з нарахованою в платіжних документах сумою матеріали справи не містять.

Відповідачем здійснено оплату за послугу з розподілу електричної енергії за грудень 2021 року на суму 127 136,52 грн (14.01.2022 50 000,00 грн та 19.01.2022 77 136,52 грн) та за послугу із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії за грудень 2021 року на суму 1906,14 грн (19.01.2022 1906,14 грн), що підтверджується виписками по особовому рахунку за період з 14.01.2022 по 14.01.2022 та з 19.01.2022 по 19.01.2022.

Доказів сплати заборгованості за послуги з розподілу електричної енергії за період січень-березень 2022 року та за перетікання реактивної електроенергії за січень-лютий 2022 року на загальну суму 265 459,35 грн матеріали справи не містять.

Оцінка суду.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною 1 ст. 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлює, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно з ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (надалі енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України Про ринок електричної енергії.

Частиною 4 ст. 46 Закону України Про ринок електричної енергії визначено, що оператор системи розподілу надає послуги з розподілу електричної енергії на підставі договорів про надання послуг з розподілу. Договори про надання послуг з розподілу є публічними договорами приєднання та укладаються на основі типових договорів, форма яких затверджується Регулятором.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 56 Закону України Про ринок електричної енергії постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.

Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312 затверджені Правила роздрібного ринку електричної енергії (далі Правила).

У п. 2 вказаної постанови зазначено, що укладання договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії відповідно до вимог Правил здійснюється шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку до цієї постанови.

Відповідно до п. 2.1.1 Правил відповідно до договорів про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, що укладаються зі споживачем та електропостачальником відповідно до цих Правил, оператор системи передачі згідно з Кодексом системи передачі та оператори систем розподілу згідно з Кодексом систем розподілу здійснюють, відповідно, передачу та розподіл електричної енергії на роздрібному ринку в точку розподілу до електроустановки споживача на території діяльності відповідного оператора системи).

Відповідно до ч. 1, 2, 3, 5 ст. 633 Цивільного кодексу України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Підприємець не має права надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення публічного договору, якщо інше не встановлено законом. Актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов`язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Як встановив суд, позивачем були складені акти про використану електричну енергію, згідно яких оператор системи розподілив, а споживач використав електричну енергію у січні-березні 2022 року на загальну суму 262 379,20 грн, також в актах вказано плату за послугу із забезпечення перетікань реактивної електроенергії за період січень-лютий 2022 року на загальну суму 3080,15 грн, які підписані відповідачем.

Позивачем було виставлено відповідачу рахунки на оплату за послугу з розподілу електричної енергії за період з грудня 2021 року по березень 2022 року та за перетікання реактивної електроенергії за період з грудня 2021 року по лютий 2022 року на загальну суму 394 502,01 грн. Заперечення або заяви щодо незгоди з нарахованою в платіжних документах сумою Споживачем (відповідачем) не подавалося.

У наданих позивачем рахунках відповідачу було встановлено терміни остаточних розрахунків, однак відповідач у встановлені в рахунках строки оплату в повному обсязі не здійснив.

Як вбачається з матеріалів справи, рахунки за грудень 2021 року на оплату за послугу з розподілу електричної енергії та за послугу із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії відповідачем мали бути сплачені до 10.01.2022, однак оплата відповідачем була здійснена з порушенням терміну 14.01.2022 та 19.01.2022.

Оскільки відповідач у порушення ст. 525, 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України взятих на себе зобов`язань не виконав та не сплатив кошти за послугу з розподілу електричної енергії січень березень 2022 року та за послугу із забезпечення перетікань реактивної електроенергії за січень - лютий 2022 року на загальну суму 265 459,35 грн у встановлений у Договорі строк, суд доходить висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 265 459,35 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо заявленої до стягнення пені.

Враховуючи порушення відповідачем строків оплати послуги з розподілу електричної енергії та послуги із забезпечення перетікань реактивної електроенергії по Договору за грудень 2021 року, позивач нарахував та заявив до стягнення 385,81 пені за період 11.01.2022 по 18.01.2022.

Частина 1 ст. 216 Господарського кодексу України передбачає, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов`язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст. 624 Цивільного кодексу України якщо за порушення зобов`язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Зі ст. 230 Господарського кодексу України випливає, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з п. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Пунктом 11 Додатку № 4 «Порядок розрахунків» сторони передбачили, що за внесення платежів, передбачених цим Договором, з порушенням термінів, споживач сплачує оператору системи пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати та три проценти річних від простроченої суми.

Суд, здійснивши перевірку розрахунку пені, дійшов висновку про її правомірне нарахування.

Щодо заявлених до стягнення 3 % річних.

Позивач також просить стягнути з відповідача 64,30 грн 3 % річних за період з 11.01.2022 по 18.01.2022.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором.

За змістом ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов`язання.

Суд, здійснивши перевірку розрахунку 3 % річних, дійшов висновку про їх правомірне нарахування.

Висновки суду.

Доказами у справі, відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків (ч. 2 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах "Трофимчук проти України", Серявін та інші проти України обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Судом було вжито усіх заходів для забезпечення реалізації сторонами своїх процесуальних прав та з`ясуванні усіх питань, винесених на його розгляд.

За наведених у їх сукупності обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Щодо судових витрат.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. 13, 14, 42, 46, 73-80, 86, 129, 165, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерго-Кіпер» (код ЄДРПОУ 43673001, проспект Перемоги, 20, кв. 29, м. Чернігів, 14017) на користь Акціонерного товариства Чернігівобленерго (код ЄДРПОУ 22815333, вул. Гонча, 40, м. Чернігів, 14000, рахунок НОМЕР_1 в ПАТ Укргазбанк, код банку 320478) 265 459,35 грн заборгованості за послугу з розподілу електричної енергії та за послугу із забезпечення перетікань реактивної електроенергії, 64,30 грн - 3 % річних, 385,81 грн пені та 3988,64 грн витрат зі сплати судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду у строки, визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Суддя В. В. Шморгун