УХВАЛА
17 жовтня 2022 року
м. Київ
cправа № 916/546/21
Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду: Дроботової Т. Б. - головуючого, Баранця О.М., Булгакової І. В., Васьковського О. В., Селіваненка В. П., Ткаченко Н. Г., Уркевича В. Ю.,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.12.2021 (головуючий суддя - Будішевська Л. О., судді: Аленін О. Ю., Лавриненко Л. В.) та рішення Господарського суду Одеської області від 14.09.2021 (суддя - Невінгловська Ю. М.) у справі № 916/546/21
за позовом ОСОБА_2
до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , Державного реєстратора Юридичного департаменту Одеської міської ради Логиновської А.А.
про визнання недійсним акта приймання-передачі частки у статутному капіталі товариства та скасування державної реєстрації,
ВСТАНОВИВ:
1. У березні 2021 року ОСОБА_2 звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та державного реєстратора юридичного департаменту Одеської міської ради Логиновської А. А. (далі - державний реєстратор) про визнання недійсним акта приймання-передачі частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗТ-Інвест" (далі - ТОВ "ЗТ-Інвест") від 19.02.2021, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , а також про скасування державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах, зміну складу або інформації про засновників, проведену державним реєстратором, реєстраційна дія №1005561070034002601 від 23.02.2021.
Позовні вимоги з посиланням на положення статей 15, 16, 203, 215 Цивільного кодексу України та положення Закону України "Про товариства з обмеженою відповідальністю та додатковою відповідальністю" обґрунтовані тим, що відчуження ОСОБА_3 своєї частки у статутному капіталі ТОВ "ЗТ-Інвест" за спірним актом приймання-передачі частки у статутному капіталі товариства від 19.020.2021 на користь ОСОБА_1 було здійснено з порушенням встановленої законодавством та статутом товариства процедури щодо повідомлення позивача, як іншого учасника товариства, про намір відчуження своєї частки в статутному капіталі, та без згоди позивача на таке відчуження, а отже з порушенням переважного права позивача як учасника товариства на придбання частки у такому товаристві.
2. Рішенням Господарського суду Одеської області від 14.09.2021, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.12.2021, позов задоволено, визнано недійсним акт приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ "ЗТ-Інвест" від 19.02.2021, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , скасовано державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах, зміну складу або інформації про засновників, проведену державним реєстратором юридичного департаменту Одеської міської ради Логиновською А. А., реєстраційна дія № 1005561070034002601 від 23.02.2021.
Судові рішення мотивовані тим, що спірний акт приймання-передачі від 19.02.2021 у цьому випадку є тим правочином, за яким відбулося відчуження частки у статутному капіталі ТОВ "ЗТ-Інвест", який мав юридичні наслідки у виді припинення права власності на таку частку у ОСОБА_3 , та набуття права власності на вказану частку ОСОБА_1 .
Суди попередніх інстанцій, установивши обставини щодо відсутності будь-яких доказів укладення між відповідачами інших договорів щодо відчуження частки у статутному капіталі товариства, дійшли висновку, що між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 укладено правочин шляхом оформлення акта приймання-передачі від 19.02.2021 і в розумінні статті 202 Цивільного кодексу України обраний позивачем спосіб захисту шляхом визнання недійсним акта приймання-передачі, є належним способом захисту цивільних прав та обов`язків.
Суди установили, що оскільки матеріали справи не містять доказів про письмове повідомлення ОСОБА_2 про намір ОСОБА_3 відчужити належну йому частку у статутному капіталі товариства, то таке відчуження ОСОБА_3 своєї частки ОСОБА_1 шляхом укладення правочину - акта приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ "ЗТ-Інвест" від 19.02.2021, відбулося з порушенням вимог законодавства та визначеної процедури, а тому спірний акт приймання-передачі підлягає визнанню недійсним відповідно до статей 203, 215 Цивільного кодексу України, як такий, що суперечить Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".
3. Не погоджуючись із постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.12.2021 та рішенням Господарського суду Одеської області від 14.09.2021, ОСОБА_1 у касаційній скарзі просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, обґрунтовуючи підстави для касаційного оскарження судових рішень посиланням на пункт 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а саме застосування судами норм права без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 15.10.2020 у справі № 916/2303/19.
Так, скаржник зазначає, що у постанові Верховного Суду від 15.10.2020 у справі № 916/2303/19 вказано, що учасники товариства з обмеженою відповідальністю користуються переважним правом купівлі частки у іншого учасника товариства за наявності у нього наміру здійснити відчуження такої частки саме шляхом укладення договору купівлі - продажу. У разі відступлення учасником товариства своєї частки іншим чином, відмінним від її продажу, зокрема шляхом дарування, переважне право на її придбання у інших учасників товариства не виникає.
Крім того, заявник касаційної скарги вважає, що судами були порушені норми процесуального права, а саме не взято до уваги надані ним докази.
4. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 26.01.2022 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.12.2021 та рішення Господарського суду Одеської області від 14.09.2021 у справі № 916/546/21.
5. Ухвалою від 28.07.2022 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду передав справу № 916/546/21 на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини 5 статті 302 Господарського процесуального кодексу України для вирішення виключних правових проблем, вказуючи на те, що аналіз численної судової практики виявив неоднозначність підходу у вирішенні питання щодо правової природи акта приймання-передачі, а саме: чи є він правочином, чи лише доказом у справі та документом первинного бухгалтерського обліку, залежно від конкретних обставин справи, та вказавши на наявність в судовій практиці як у справах господарської, так і цивільної юрисдикції, правової проблеми щодо визначення правової природи акта приймання-передачі. Крім того, колегія суддів дійшла висновку про те, що ця справа містить ще одну виключну правову проблему, яка полягає у вирішенні питання щодо необхідності відображення в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб -підприємців та громадських формувань управителя за договором управління майном корпоративними правами як учасника відповідного товариства.
6. Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 11.08.2022 справу № 916/546/21 повернуто Верховному Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду для розгляду з підстав відсутності виключної правової проблеми щодо правової природи акта приймання-передачі та щодо необхідності відображення в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань управителя за договором управління майном корпоративними правами як учасника відповідного товариства.
7. Згідно з протоколом передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 18.08.2022 визначено склад колегії суддів для розгляду касаційної скарги у справі № 916/546/21, а саме: Студенець В. І. - головуючий, Кібенко О. Р., Баранець О. М. та ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.08.2022 справу призначено до розгляду на 15.09.2022.
8. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.09.2022 справу за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Одеської області від 14.09.2021 та на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.12.2021 у справі № 916/546/21 передано на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
Обґрунтовуючи необхідність передачі справи разом із касаційної скаргою на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду колегія суддів зазначила, що застосування статей 11, 16, 202, 203, 215 Цивільного кодексу України колегіями суддів різних палат Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду свідчить про неоднаковий підхід щодо визначення правової природи акта приймання-передачі як правочину, який є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків, чи як доказу у справі та документа первинного бухгалтерського обліку.
9. Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 17.10.2022 для розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 у справі № 916/546/21 визначено суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду: Дроботова Т. Б. - головуючий, Баранець О. М., Булгакова І. В., Васьковський О. В., Селіваненко В. П., Ткаченко Н. Г., Уркевич В. Ю.
10. Перевіривши матеріали справи та доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду дійшов висновку про відсутність підстав для розгляду справи № 916/546/21 об`єднаною палатою з огляду на таке.
11. Відповідно до частини 2 статті 302 Господарського процесуального кодексу України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати, передає справу на розгляд об`єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об`єднаної палати.
Згідно з частиною 4 статті 303 Господарського процесуального кодексу України питання, про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду суд постановляє ухвалу із викладенням мотивів необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у рішенні, визначеному в частинах першій - четвертій статті 302 цього Кодексу, або із обґрунтуванням підстав, визначених у частинах п`ятій або шостій статті 302 цього Кодексу.
12. Як убачається з матеріалів справи та зазначалося вище, предметом позову у справі, яка розглядається, є вимоги ОСОБА_2 про визнання недійсним акта приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ "ЗТ-Інвест" від 19.02.2021, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , а також про скасування державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах, зміну складу або інформації про засновників, проведену державним реєстратором.
Суди попередніх інстанцій, задовольняючи позовні вимог, зокрема в частині визнання недійсним акта приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ "ЗТ-Інвест" від 19.02.2021, установили такі обставини:
- учасниками ТОВ "ЗТ-Інвест" були ОСОБА_2 (50 %) та ОСОБА_3 (50 %);
- 19.02.2021 між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 укладено акт приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ "ЗТ-Інвест", за умовами якого, на виконання досягнутих домовленостей, ОСОБА_3 передав, а ОСОБА_1 прийняв у власність частку у статутному капіталі ТОВ "ЗТ-Інвест" номінальною вартістю у розмірі 801 500,00 грн, що відповідає 50 %;
- зазначений акт приймання-передачі став підставою проведення державної реєстрації від 01.03.2021 за № 1005561070034002601, результатом якої стало те, що ОСОБА_3 виключено зі складу учасників ТОВ "ЗТ-Інвест", та включено ОСОБА_1 ;
- у порушення приписів пункту 6.1 статуту ТОВ "ЗТ-Інвест" та статті 21 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", матеріалами справи не містять доказів того, що ОСОБА_3 повідомляв ОСОБА_2 , як іншого учасника ТОВ "ЗТ-Інвест", про намір передати належну йому частку у власність іншій особі, у тому числі ОСОБА_1 , або отримав згоду ОСОБА_2 на таку передачу.
Суди попередніх інстанцій, установивши обставини щодо відсутності доказів передачі у власність частки статутного капіталу ТОВ "ЗТ-Інвест" крім акта приймання-передачі від 19.02.2021, ураховуючи, що в цьому акті приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ "ЗТ-Інвест" від 19.02.2021 не зазначено, на якій основі (оплатній/безоплатній) відбулась її передача у власність ОСОБА_1 та те, що підставою позову є порушення права ОСОБА_2 на надання згоди на відчуження частки, визначене пунктом 6.1 статуту товариства, суди дійшли висновку, що оскарження ОСОБА_2 , як іншим учасником ТОВ "ЗТ-Інвест", оформленого таким актом правочину є належним способом захисту цивільних прав та обов`язків, у розумінні статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України.
Суд апеляційної інстанції зазначив, що оскільки суд першої інстанції визнав недійсним правочин у формі акта приймання приймання-передачі частки в статутному капіталі ТОВ "ЗТ-Інвест", похідна позовна вимога про скасування державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах, зміну складу або інформації про засновників, проведену державним реєстратором, (реєстраційна дія № 1005561070034002601 від 23.02.2021) також підлягає задоволенню.
13. В ухвалі від 15.09.2022 колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, передаючи справи разом із касаційною скаргою на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, зауважила, що аналіз численної судової практики виявив неоднозначність підходу у вирішенні питання щодо правової природи акта приймання-передачі, а саме: чи є він правочином, чи лише доказом у справі та документом первинного бухгалтерського обліку, залежно від конкретних обставин справи.
Так, у постановах від 11.09.2018 у справі № 918/1377/16, від 12.06.2019 у справі № 927/352/18, від 10.09.2019 у справі № 918/370/18 та від 28.09.2021 у справі № 910/17954/20 Верховний Суд дійшов висновку, що акт приймання-передачі майна до складу статутного фонду є правочином, який підтверджує волевиявлення сторін, має юридичні наслідки - набуття та припинення права власності на нерухоме майно. Отже, такий двосторонній акт у цих правовідносинах свідчить про погоджену дію шляхом волевиявлення обох сторін цього двостороннього правочину на набуття певних цивільних прав та обов`язків. Оскарження правочину, оформленого актом (у розумінні статті 202 Цивільного кодексу України) у цьому випадку є належним способом захисту цивільних прав та обов`язків у розумінні статті 16 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України.
Водночас, у постановах Верховного Суду від 11.04.2018 у справі № 910/12827/17, від 11.06.2018 у справі № 916/613/17, від 22.05.2018 у справі № 910/12258/17, від 20.07.2021 у справі № 911/1707/18, від 26.01.2022 у справі № 911/2525/19, від 23.02.2022 у справі № 922/2182/21, викладено інший підхід до визначення правової природи акта приймання-передачі, а саме як доказу в справі.
14. Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду вважає за необхідне звернути увагу на те, що Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду справу № 916/546/21 передавав на розгляд Великої Палати Верховного Суду, вказуючи на те, що в судовій практиці існує правова проблема щодо визначення правової природи акта приймання-передачі чи-то як правочину, чи як доказу в справі.
Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 11.08.2022 у справі № 916/546/21 (провадження № 12-19гс22), зазначену справу повернуто Верховному Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду для розгляду.
Так, в ухвалі від 11.08.2022 Велика Палата Верховного Суду зазначила таке:
"Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду посилається на існування різних підходів у вирішенні питання щодо правової природи акта приймання-передачі, а саме: 1) як правочину, 2) як доказу у справі, документа первинного бухгалтерського обліку - залежно від конкретних обставин справи.
Однак різна оцінка, яка надається судами акту приймання-передачі в залежності від конкретних обставин справи, сама по собі не може свідчити про існування у справі виключної правової проблеми щодо визначення правової природи цього акта.
Велика Палата Верховного Суду зауважує, що, залежно від встановлених судами обставин конкретної справи, документ, який сторони справи іменують як "акт приймання-передачі", може як підтверджувати певні факти та бути документом первинного бухгалтерського обліку, так і мати ознаки правочину, тобто бути спрямованим на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.
Встановлення правової природи акта приймання-передачі - це питання дослідження як змісту такого акта приймання-передачі, так і інших доказів, наявних у матеріалах справи. Висновок з цього приводу, у разі його необхідності для вирішення справи, повинен робити суд у межах кожної окремої справи.
Таким чином, суд досліджує акт в кожному конкретному випадку та надає йому оцінку в залежності від того, чи підтверджує він волевиявлення сторін, а також чи має він юридичні наслідки, в залежності від чого суд робить висновок щодо того, чи є акт правочином та щодо ефективного способу захисту.
З огляду на різні обставини справ суди доходять різних висновків щодо правової природи акта приймання-передачі. Такі висновки можуть відрізнятись один від одного, однак, зважаючи на різний контекст справ, у яких відповідні висновки зроблені, це не свідчить про їх суперечність один одному.
У межах цієї справи судами попередніх інстанцій було зроблено оцінку правової природи акта приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ "ЗТ-Інвест" від 19.02.2021. Така оцінка базується як на оцінці змісту самого акта, так і на оцінці судами наявних у матеріалах справи доказів у сукупності.
Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду не конкретизовано, в чому саме полягає неможливість у межах доводів та вимог касаційної скарги перевірити правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, і в контексті висновків судів попередніх інстанцій про правову природу акта приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ "ЗТ-Інвест" від 19.02.2021.
На підставі викладеного Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про відсутність виключної правової проблеми щодо правової природи акта приймання-передачі".
15. За змістом частини 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
16. Отже, з огляду на різні обставини справ суди доходять різних висновків щодо правової природи акта приймання-передачі і такі висновки можуть відрізнятись один від одного, однак, зважаючи на різний контекст справ, у яких відповідні висновки зроблені, це не свідчить про їх суперечність один одному, про що зазначено в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 11.08.2022 у справі № 916/546/21.
17. Крім того Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду вважає за необхідне звернути увагу на те, що у статті 302 Господарського процесуального кодексу України визначені підстави для передачі справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду та у частині 2 зазначеної норми передбачено, що суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати, передає справу на розгляд об`єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об`єднаної палати.
За змістом частини 4 статті 303 Господарського процесуального кодексу України про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду суд постановляє ухвалу із викладенням мотивів необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у рішенні, визначеному в частинах першій - четвертій статті 302 цього Кодексу, або із обґрунтуванням підстав, визначених у частинах п`ятій або шостій статті 302 цього Кодексу.
Водночас в ухвалі Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.09.2022, якою справу № 916/546/21 разом з касаційною скаргою ОСОБА_1 на судові рішення передано на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, не зазначено обґрунтувань про необхідність відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об`єднаної палати.
Посилання в ухвалі від 15.09.2022 на те, що застосування статей 11, 16, 202, 203, 215 Цивільного кодексу України колегіями суддів різних палат Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду свідчить про неоднаковий підхід щодо визначення правової природи акта приймання-передачі як правочину, який є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків, чи як доказу у справі та документа первинного бухгалтерського обліку, у цьому випадку не є підставою для прийняття Верховним Судом у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду справи № 916/546/21 до розгляду, оскільки передане колегією суддів питання має бути вирішено колегією суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, яка була визначена автоматизованою системою документообігу суду з урахуванням спеціалізації.
18. З огляду на зазначене, об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав, передбачених частиною 2 статті 302 Господарського процесуального кодексу України, для передачі справи на розгляд об`єднаної палати, а відтак, справа № 916/546/21 за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.12.2021 та рішення Господарського суду Одеської області від 14.09.2021 підлягає поверненню відповідній колегії Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для розгляду.
Керуючись статтями 234, 235, 301, 302, 303 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
Справу № 916/546/21 за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.12.2021 та рішення Господарського суду Одеської області від 14.09.2021 повернути відповідній колегії Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для розгляду .
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий Т. Б. Дроботова
Судді О. М. Баранець
І. В. Булгакова
О. В. Васьковський
В. П. Селіваненко
Н. Г. Ткаченко
В. Ю. Уркевич
Дата ухвалення рішення | 17.10.2022 |
Оприлюднено | 24.10.2022 |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні