Ухвала

від 19.10.2022 по справі 910/11305/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

?

УХВАЛА

19 жовтня 2022 року

м. Київ

cправа № 910/11305/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є. В. - головуючого, Мачульського Г. М., Уркевича В. Ю.,

секретар судового засідання - Астапова Ю. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЦ «Фрай» про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.02.2021 (колегія суддів: Краснов Є. В., Мачульський Г. М., Уркевич В. Ю.) у справі

за позовом Радомишльської районної спілки споживчих товариств до Державного підприємства «Сетам» та Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЦ «Фрай», про визнання недійсними електронних торгів,

за участю представника:

третьої особи - 2 - Спасібухова О. Л.,

ВСТАНОВИВ

Короткий зміст позовних вимог

1. У серпні 2018 року Радомишльська районна спілка споживчих товариств (далі - Радомишльська райспоживспілка) звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства «Сетам» та Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві про визнання недійсними електронних торгів, проведених 08.08.2018 ДП «Сетам» щодо продажу приміщення універмагу загальною площею 6 128,70 кв. м, що знаходиться за адресою: Житомирська обл., м. Радомишль, вул. Велика Житомирська,1/2 (далі - приміщення універмагу.

2. На обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що на підставі рішення Господарського суду Житомирської області від 04.12.2009 у справі № 8/84-НМ, яке згодом скасоване судами вищих інстанцій, приміщення універмагу вибуло з володіння позивача і згодом неодноразово відчужено.

3. З метою недопущення продажу цього приміщення Господарський суд Житомирської області ухвалою від 12.11.2015, зміненою постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 16.02.2016, вжив заходи забезпечення позову шляхом заборони іншим особам вчиняти дії, що стосуються приміщення універмагу, а саме: продавати, передавати у заставу, іпотеку, дарувати тощо. Також цей же суд з метою забезпечення позову Радомишльської райспоживспілки про витребування приміщення універмагу з чужого незаконного володіння ухвалою від 30.07.2018 у справі № 906/631/18 наклав арешт на приміщення універмагу і ця інформація про реєстрацію обтяження 03.08.2018 внесена до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

4. Проте, незважаючи на вжиті судами заходи, державний виконавець передав приміщення універмагу ДП «Сетам» на реалізацію і 08.08.2018 відбулися електронні торги з його продажу, за результатами яких переможцем визнано Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЦ Фрай» (далі - ТОВ «ТЦ «Фрай»), йому видано свідоцтво переможця торгів та 10.08.2018 здійснено державну реєстрацію права власності.

5. Посилаючись на те, що реалізація приміщення універмагу на електронних торгах відбулася всупереч наявності обтяжень, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Короткий зміст судових рішень

6. 05.11.2019 Господарський суд міста Києва ухвалив рішення, залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.06.2020, про відмову у задоволенні позову.

7. Вирішуючи цей спір, суди встановили факт проведення 08.08.2018 електронних торгів та продаж приміщення універмагу за наявності заборони на відчуження (арешту) та арешту майна, накладених судовими рішеннями про забезпечення позову. Поряд з цим суди вказали на те, що вимога позивача про визнання недійсними електронних торгів обґрунтована перш за все тим, що передане на реалізацію приміщення універмагу вибуло з його володіння на підставі судового рішення у справі № 8/84-НМ, яке згодом скасоване, та за наявності вжитих судом заходів забезпечення позову про витребування цього майна з чужого незаконного володіння. Тому зазначили, що позов у цій справі фактично спрямовано на захист права власності позивача, який має законний інтерес у визнанні недійсними електронних торгів. Проте заявлена позивачем вимога хоч і відповідає передбаченим законом способам захисту цивільних прав, однак по своїй суті не призводить до поновлення порушеного права позивача, який вважає себе власником приміщення універмагу, і за захистом якого він фактично звернувся до суду, оскільки з огляду на правові наслідки недійсності правочину, передбачені статтею 216 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), задоволення цієї вимоги не призведе до повернення позивачеві спірного майна. Суди зазначили, що такий спосіб захисту не є ефективним у розумінні статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), не виключає подальші протиправні дії стосовно цього майна та необхідність подальших звернень до суду для захисту цього права.

8. 10.02.2021 Верховний Cуд прийняв постанову, якою внаслідок скасування судових рішень попередніх інстанцій ухвалив нове рішення про визнання недійсними вищевказаних електронних торгів.

9. Суд касаційної інстанції указав на наявність порушень, які полягають у тому, що продаж приміщення універмагу, власником якого є Радомишльська райспоживспілка, здійснено в межах процедури примусової реалізації заставленого майна у процесі виконання рішення суду за наявності арешту на нього та заборони його продавати (відповідні обтяження були зареєстровані у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, про наявність яких було повідомлено виконавчу службу), що спричинило порушення прав і законних інтересів позивача. До того ж суд касаційної інстанції зауважив на тому, що суди попередніх інстанцій, установивши наявність порушень процедури проведення електронних торгів, помилково указали на неналежно обраний позивачем спосіб захисту, обмеживши його лише правом витребувати майно з незаконного володіння шляхом подання віндикаційного позову. З цього приводу суд касаційної інстанції послався на правову позицію, викладену Верховним Судом у постанові від 23.12.2020 у справі № 639/7253/18, згідно з якою застосовуючи положення частини другої статті 388 ЦК України про те, що майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень, суд повинен мати на увазі, що позов власника про витребування майна в особи, яка придбала його в результаті електронних торгів, проведених у порядку, встановленому для виконання судових рішень, підлягає задоволенню лише в тому разі, якщо торги були визнані недійсними, оскільки відповідно до частини першої цієї ж статті власник має право витребувати майно, яке вибуло з володіння поза його волею, і в добросовісного набувача. Поряд з цим суд касаційної інстанції врахував наявність рішення Господарського суду Житомирської області від 20.10.2020 у справі № 906/730/18 про відмову у позові Радомишльській райспоживспілці про витребування від ТОВ «ТЦ «Фрай» приміщення універмагу.

Підстави перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами

10. 09.08.2022 ТОВ «ТЦ Фрай» на підставі пункту 1 частини другої статті 320 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) звернулося до Верховного Суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами цієї постанови суду касаційної інстанції від 10.02.2021 у справі № 910/11305/18, в якій просить її скасувати та ухвалити нове рішення про відмову Радомишльській райспоживспілці у позові з підстав неефективного способу захисту порушених прав.

11. Як на нововиявлені обставини заявник посилається на постанову Верховного Суду від 14.06.2022 у справі № 906/730/18 та акцентує увагу на тому, що внаслідок урахування змісту цієї постанови суд міг би дійти інших правових висновків, що призвело би до інших результатів розгляду, оскільки, як стверджує ТОВ «ТЦ Фрай», у цій постанові суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередній інстанцій про втрату позивачем свого права на витребування приміщення ще за три роки до звернення до суду з вимогою про визнання електронних торгів недійсними і до набуття ТОВ «ТЦ Фрай» права власності на нього і визнання недійсними електронних торгів не могло призвести до реалізації права позивача на витребування майна та відновлення права власності на нього. Тому наполягає на помилковості висновку суду касаційної інстанції в оскаржуваній постанові про ефективність обраного позивачем способу захисту, оскільки визнання електронних торгів недійсними не відновило його порушеного права.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

12. Радомишльська райспоживспілка подала відзив на цю заяву ТОВ «ТЦ Фрай», в якому просить відмовити у її задоволенні.

Позиція Верховного Суду

13. Відповідно до статті 320 ГПК України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

14. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

15. Згідно з положеннями частини четвертої цієї ж статті не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:

1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;

2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

16. При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову (частина п`ята статті 320 ГПК України).

17. До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору.

18. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин у розумінні пункту 1 частини другої статті 320 ГПК України є одночасна наявність таких умов:

- їх існування на час розгляду справи,

- ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи,

- обставини не були встановлені судом,

- їх істотність для розгляду справи.

19. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

20. Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими особам, які беруть участь у справі, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами.

21. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи. Не можуть бути визнані нововиявленими викладені в іншій справі висновки суду щодо обставин справи (оцінка доказів), юридична оцінка обставин справи в іншій справі та правові підстави рішення суду або його мотиви на предмет застосування норм права в іншій справі. Не вважаються нововиявленими обставинами нові докази, виявлені після постановлення рішення суду, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах.

22. Обставини, які виникли чи змінилися тільки після ухвалення судового рішення і не пов`язані із вимогою у цій справі, а тому не могли бути враховані судом при ухваленні судового рішення, є новими, а не нововиявленими обставинами.

23. Крім того, як вже зазначалось вище, однією з умов перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами на підставі статті 320 ГПК України є істотність цих обставин для вирішення спору. Тому результат перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами залежить від того, чи спростовують ці обставини факти, які було покладено в основу судового рішення.

24. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.11.2020 у справі № 910/8113/16 висловила правову позицію, відповідно до якої суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається. Отже, процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку із нововиявленими обставинами передбачає існування доказу або факту, який має значення для з`ясування обставин справи, раніше не був та не міг бути відомий, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду.

25. Процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами, визначена ГПК України, є окремою формою судового процесу, що має свої особливості. Вона не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін. Суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин.

26. Слід враховувати, що підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники розгляду справи не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Тобто перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд вже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.

27. Не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами. Не можуть також визнаватися нововиявленими обставини, на які посилався учасник судового процесу в своїх поясненнях в суді будь-якої з інстанцій (постанови Верховного Суду від 14.05.2019 у справі № 905/1502/15 та 24.09.2020 у справі № 922/1141/19).

28. Також не можуть бути визнані нововиявленими викладені в іншій справі висновки суду щодо обставин справи (оцінки доказів), юридична оцінка обставин справи в іншій справі та правові підстави рішення суду або його мотиви на предмет застосування норм права в іншій справі. Не вважаються нововиявленими обставинами нові докази, виявлені після постановлення рішення суду, а також зміна або викладення іншої (протилежної) правової позиції суду у подібних правовідносинах в інших справах. Аналогічна правова позиція Верховного Суду викладена у постановах від 27.08.2019 у справі № 920/1077/16, від 19.05.2020 у справі № 910/19793/14 та від 07.10.2020 у справі № 922/1026/19, від 19.01.2022 у справі №910/14476/19.

29. Постанова Верховного Суду від 10.02.2021 у справі № 910/11305/18, яку ТОВ «ТЦ Фрай» просить переглянути за нововиявленими обставинами, мотивована, зокрема, тим, що продаж приміщення універмагу, власником якого є Радомишльська райспоживспілка, здійснено в межах процедури примусової реалізації заставленого майна у процесі виконання рішення суду за наявності арешту на нього та заборони його продавати (відповідні обтяження були зареєстровані у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, про наявність яких було повідомлено виконавчу службу), що спричинило порушення прав і законних інтересів позивача. До того ж, обмеживши позивача лише правом витребувати майно з незаконного володіння шляхом подання віндикаційного позову, суд касаційної інстанції вказав на помилковість висновків судів попередніх інстанцій про те, що позивач обрав неналежний спосіб захисту, оскільки, як зазначено Верховним Судом у постанові від 23.12.2020 у справі № 639/7253/18, майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень, суд повинен мати на увазі, що позов власника про витребування майна в особи, яка придбала його в результаті електронних торгів, проведених у порядку, встановленому для виконання судових рішень, підлягає задоволенню лише в тому разі, якщо торги були визнані недійсними, оскільки відповідно до частини першої статті 388 ЦК України власник має право витребувати майно, яке вибуло з володіння поза його волею, і в добросовісного набувача.

30. Мотивуючи заяву про перегляд постанови за нововиявленими обставинами, ТОВ «ТЦ Фрай» виходило з того, що позивач втратив своє право на витребування приміщення ще за три роки до звернення до суду з вимогою про визнання електронних торгів недійсними і до набуття ТОВ «ТЦ Фрай» права власності на нього, що, на його думку, є нововиявленою обставиною, яка встановлена у справі №906/730/18.

31. Так, у справі № 906/730/18 апеляційний господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги Радомишльської райспоживспілки про витребування приміщення універмагу є обґрунтованими, однак відмовив у задоволенні позову внаслідок пропуску позовної давності і недоведення поважності причин такого пропуску позивачем. Верховний Суд у постанові від 14.06.2022 погодився з цим висновком суду апеляційної інстанції, зазначивши, що Радомишльська райспоживспілка до спливу позовної давності - 21.11.2015 мала всі об`єктивні можливості у квітні 2015 року звернутися в межах позовної давності з позовом про витребування свого майна від добросовісного набувача та зупинити його розгляд до вирішення справи № 8/84-НМ, однак таким правом не скористалася.

32. Колегія суддів звертає увагу заявника на те, що у справі № 906/730/18 суди визнали обґрунтованими позовні вимоги Радомишльської райспоживспілки про витребування приміщення універмагу, але відмовили у позові саме з підстав пропуску позовної давності і недоведення поважності причин такого пропуску позивачем, що не спростовує правових висновків, покладених в основу постанови, яку ТОВ «ТЦ Фрай» просить переглянути за нововиявленими обставинами, про належно обраний позивачем спосіб захисту у вигляді визнання недійсним електронних торгів, які, в силу висловленої Верховним Судом у постанові від 23.12.2020 у справі № 639/7253/18 правової позиції, є передумовою для заявлення вимоги витребування майна з незаконного володіння.

33. Отже, посилання заявника на те, що визнання недійсними електронних торгів не могло призвести до реалізації права позивача на витребування майна не спростовують висновків, покладених в основу судового рішення, про перегляд якого подано таку заяву, оскільки у позові про витребування майна відмовлено саме з підстав пропуску позовної давності.

34. Крім того, у постанові від 10.02.2021, на перегляді за нововиявленими обставинами якої наполягає ТОВ «ТЦ Фрай», Верховний Суд враховував, що рішенням Господарського суду Житомирської області від 20.10.2020 у справі № 906/730/18 у задоволенні позову відмовлено. Згодом це рішення неодноразово переглядалося судами вищих інстанцій і постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.11.2021 змінено лише у мотивувальній частині. Тобто вищевказані обставини існували на час прийняття Верховним Судом постанови від 10.02.2021 у цій справі.

35. Ураховуючи, що в розумінні наведених вище приписів ГПК України не можуть бути визнані нововиявленими викладені в іншій справі висновки суду щодо обставин справи (оцінки доказів), юридична оцінка обставин справи в іншій справі та правові підстави рішення суду або його мотиви на предмет застосування норм права в іншій справі, колегія суддів відхиляє твердження заявника про надання зазначеним обставинам статусу нововиявлених у розумінні статті 320 ГПК України. Тому у задоволенні заяви ТОВ «ТЦ Фрай» слід відмовити, а постанову Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.02.2021 у цій справі залишити в силі.

36. Разом із тим колегія суддів враховує, що одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який вимагає, щоб коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилося під сумнів. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини новий розгляд справи, провадження в якій було закінчено остаточним рішенням, можливий у зв`язку із нововиявленими обставинами на вимогу сторони провадження лише у разі необхідності виправлення суттєвих помилок правосуддя, коли така процедура застосовується у спосіб, що відповідає статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Принцип юридичної визначеності передбачає повагу до остаточності судових рішень і полягає у тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного та обов`язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони зумовлені обставинами суттєвого та неспростовного характеру (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Желтяков проти України").

Висновки за результатами розгляду заяви

37. Відповідно до частин третьої та четвертої статті 325 ГПК України за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може, зокрема, відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі. У разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали, постанови за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу.

38. У зв`язку з викладеним та з урахуванням положень статті 320, пункту 1 частини третьої, частини четвертої статті 325 ГПК України у задоволенні заяви ТОВ «ТЦ Фрай» про перегляд постанови Верховного Суду від 10.02.2021 у справі № 910/11305/18 за нововиявленими обставинами слід відмовити, а постанову Верховного Суду від 10.02.2021 у цій справі - залишити в силі.

Судові витрати

39. Зважаючи на висновок Верховного Суду про відмову у задоволенні заяви, судові витрати, понесені за її розгляд, покладаються на заявника.

Керуючись статтями 234, 235, 320, 325 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволені заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЦ «Фрай» про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.02.2021 у справі № 910/11305/18 відмовити.

2. Постанову Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.02.2021 у справі № 910/11305/18 залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Суддя Є. В. Краснов

Суддя Г. М. Мачульський

Суддя В. Ю. Уркевич