ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/147/22
провадження № 2/753/3325/22
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"12" жовтня 2022 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Гусак О.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами цивільну справу за позовом поданим ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «СВІСДРАЙВІНГ»</a>, третя особа: Дарницька районна у м. Києві Державна адміністрація (Центр надання адміністративних послуг Дарницької РДА в м. Києві) про розірвання трудового договору,
в с т а н о в и в:
у січні 2022 року ОСОБА_1 звернувся в інтересах ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 , позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю «СВІСДРАЙВІНГ»</a> (далі - ТОВ «СВІСДРАЙВІНГ», відповідач), третя особа: Дарницька районна у м. Києві Державна адміністрація (Центр надання адміністративних послуг Дарницької РДА в м. Києві) (далі - Дарницька РДА у м. Києві, третя особа) про розірвання трудового договору. На обґрунтування свої вимог посилається на ті обставини, що 5 листопада 2018 року між позивачем та відповідачем виникли трудові відносини, а саме ОСОБА_2 рішенням № 1/2018 від 5 листопада 2018 року ТОВ «СВІСДРАЙВІНГ» було прийнято на роботу на посаду директора. Після спливу дворічного терміну роботи позивачем у відповідності зі статтею 38 КЗпП України, було прийнято рішення про припинення трудових відносин по причинам не оплати його праці більше ніж півтора року та обмеженні доступу до податкових документів з метою звітування до податкових органів України. Позивачем було направлено на адресу ТОВ «СВІСДРАЙВІНГ» цінним листом з описом заяву про звільнення з посади директора з 17 вересня 2021 року. 2 вересня 2021 року позивач, як одноособовий виконавчий орган, направив відповідачу повідомлення про скликання загальних зборів з метою прийняття на них рішення про звільнення з посади директора ТОВ «СВІСДРАЙВІНГ» ОСОБА_2 , однак збори не відбулись через неявку відповідача. Отже, учасником товариства було проігноровано повідомлення позивача про проведення загальних зборів щодо його звільнення і не розглянуто по суті заяву про звільнення протягом встановлених законодавством строків. Враховуючи викладене, позивач просив суд розірвати трудовий договір між ТОВ «СВІСДРАЙВІНГ» та директором ОСОБА_2 у зв`язку зі звільненням ОСОБА_2 за власним бажанням на підставі статті 38 КУпП України з 17 вересня 2021 року, зобов`язати державних реєстраторів центру надання адміністративних послуг Дарницької РДА у м. Києві виключити з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомості про ОСОБА_2 як керівника ТОВ «СВІСДРАЙВІНГ». Також просив стягнути з відповідача понесені судові витрати.
Ухвалою суду від 24 січня 2022 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків п`ять днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.
15 лютого 2022 року від представника позивача надійшла заява на усунення недоліків.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 21 лютого 2022 року відкрито провадження у справі вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідачу направлялись ухвала про відкриття провадження та позовна заява з додатками, які повернулись з відміткою «адресат відсутній».
26 травня 2022 року від представника третьої особи надійшли письмові пояснення відповідно до яких третя особа просить закрити провадження, оскільки справа не підлягає розгляду в цивільному судочинстві.
Отже зважаючи на те, що судом вжито всіх можливих та розумних заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, та неподання у встановлений судом строк заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та/або клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін та/або письмового відзиву на позов, справа вирішується за наявними матеріалами у відповідності з нормою частини 5 статті 279 ЦПК України.
Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у позовній заяві, суд встановив такі обставини та визначені відповідно до них правовідносини.
Судом установлено, що 5 листопада 2018 року рішенням №1/2018 єдиного учасника ТОВ «СВІСДРАЙВІНГ» призначено на посаду директора з 6 листопада 2018 року ОСОБА_2 (а.с.16).
Відповідно до даного рішення єдиним учасником, який має 100% частки в статутному капіталі ТОВ «СВІСДРАЙВІНГ» є громадянин Швейцарії, ОСОБА_3 .
Згідно зі ст. 87 ЦК України юридична особа діє на підставі статуту.
Припинення повноважень (звільнення) керівника (директора) ТОВ «СВІСДРАЙВІНГ» належить до виключної компетенції загальних зборів ТОВ «СВІСДРАЙВІНГ».
2 серпня 2021 року позивачем було ініційовано скликання загальних зборів учасників товариства та направлено учаснику товариства відповідне повідомлення про їх проведення (а.с.26).
2 вересня 2021 року ОСОБА_2 звернувся до загальних зборів ТОВ «СВІСДРАЙВІНГ» з заявою про звільнення ОСОБА_2 з посади директора ТОВ «СВІСДРАЙВІНГ» за власним бажанням на підставі статті 38 КЗпП України (а.с.21).
Однак, загальні збори ТОВ «СВІСДРАЙВІНГ» 5 жовтня 2021 року не відбулись, у зв`язку із неприбуттям відповідача (а.с.25).
Уповноважений орган ТОВ «СВІСДРАЙВІНГ», а саме загальні збори учасників, з моменту направлення заяви про звільнення, та на дату звернення з цим позовом до суду, не вчинив будь-яких дій щодо розгляду даної заяви про звільнення, не вчинив будь-яких дій по створенню нового виконавчого органу товариства та дій щодо внесення змін до Єдиного державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, щодо звільнення позивача.
Згідно із статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Стороною відповідача обґрунтування позову не спростовані, та будь-яких доказів безпідставності позовних вимог суду надано не було.
Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю; кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом; право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Вищим органом управління товариства є загальні збори його учасників, до виключної компетенції яких належить обрання та звільнення директора (керівника) товариства, а також виконавчим органом товариства є Директор.
Відповідно до частини першої статті 62 Закону України «Про господарські товариства» у товаристві з обмеженою відповідальністю створюється виконавчий орган колегіальний (дирекція) або одноособовий (директор). Дирекцію очолює генеральний директор. Членами виконавчого органу можуть бути також особи, які не є учасниками товариства.
Згідно із частиною першою статті 99 ЦК України загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад.
Відповідно до статті 22 КЗпП України та статті 43 Конституції України забороняється будь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при укладені, зміні та припинені трудового договору.
Право працівника розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноваженого ним орган письмово за два тижні, передбачено статтею 38 КЗпП України.
За змістом положень статті 38 КЗпП України, статей 58, 59, 60, 62 Закону України «Про господарські товариства», праву керівника товариства на звільнення за власним бажанням кореспондує обов`язок учасників товариства провести загальні збори, розглянути заяву про звільнення керівника товариства та створення нового виконавчого органу.
Згідно зі статтею 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється.
Ухвалюючи рішення у справах, пов`язаних із застосуванням даної норми, Конституційний Суд України у рішеннях від 07 липня 2004 року № 14-рп/2004, від 16 жовтня 2007 року № 8-рп/2007 та від 29 січня 2008 року № 2-рп/2008 зазначав, що визначене статтею 43 Конституції України право на працю Конституційний Суд України розглядає як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом. Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей кожному для його реалізації.
Уповноважений на звільнення керівника орган відповідача проігнорував повідомлення позивача про звільнення і не розглянув по суті його заяву про звільнення протягом передбачених законодавством строків, не виконав покладені на нього обов`язків по створенню нового виконавчого органу (призначення керівника товариства).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 грудня 2019 року у справі № 758/1861/18 (провадження № 61-49113св18) зазначено, що «встановлені у справі обставини, а саме: написання позивачем заяви про звільнення за власним бажанням, ознайомлення із вказаною заявою усіх учасників товариства, ініціювання позивачем проведення позачергових загальних зборів із винесенням питання звільнення директора на порядок денний, передача печатки, документів уповноваженій особі, свідчать про те, що позивачем дотримана процедура звільнення із займаної посади директора товариства. Відповідно до трудового законодавства України, керівник товариства (директор), як будь-який інший працівник, має право звільнитися за власним бажанням, попередивши власника або уповноважений ним орган про таке звільнення письмово за два тижні. Разом з тим особливість звільнення директора полягає в тому, що воно відбувається за рішенням загальних зборів учасників товариства. У випадку відсутності рішення загальних зборів учасників товариства про звільнення керівника, зокрема через неможливість зібрати кворум для проведення загальних зборів, керівнику із метою захисту своїх прав надано можливість звернутися до суду із вимогою про визнання трудових відносин припиненими».
Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що обґрунтування позовних вимог знайшли своє об`єктивне підтвердження в ході розгляду справи, та стороною відповідача не спростовані, суд вважає позов в частині розірвання трудового договору та визнання припиненими трудових відносин обґрунтованим, законним та таким, що підлягає задоволенню.
Разом з тим, суд вважає що в задоволенні вимог щодо виключення з Єдиного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців відомостей про ОСОБА_2 , задоволенню не підлягають, оскільки рішення суду є підставою для вчинення відповідних дій та здійснюється відповідним органом на підставі судового рішення.
Позивач також просить стягнути з відповідача судові витрати.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Пунктами 1, 2 ч. 3 цієї статті визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу та витрати пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.
Відповідно до частин 1-3 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
У відповідності до ст. 137 ЦПК України витрати пов`язані з правничою допомогою адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.
За правилами ст. 133, 141 ЦПК України понесені позивачем та документально підтверджені судові витрати, підлягають стягненню з відповідачів на користь позивача пропорційно до задоволених вимог.
Згідно ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Представником позивача заявлено вимогу про стягнення на його користь з відповідача судових витрат на правничу допомогу у розмірі 5000 грн, на підтвердження чого надано до суду ордер від ОСОБА_2 на ім`я ОСОБА_1 (а.с.9), договір про надання правової допомоги від 18 серпня 2021 року укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с.10-12).
Умовою документального підтвердження операції є можливість на підставі наявних документів зробити висновок про те, що витрати фактично понесені. Однак стороною відповідача не надано доказів на підтвердження сплати коштів на правничу допомогу та детального опису робіт виконаних адвокатом, у зв`язку з чим клопотання представника позивача задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст. 141 з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 992 грн 40 коп.
Керуючись статтями 22, 38, 233, 236 КЗпП України, статтями 4, 10, 81, 82, 133, 141, 258-259, 263-265, 351-355 ЦПК України, суд,
у х в а л и в :
позов задовольнити частково.
Визнати припиненими трудові відносини між товариства з обмеженою відповідальністю «СВІСДРАЙВІНГ»</a> (м. Київ, вул. Михайла Грушевського, буд. 28/2, нежитлове приміщення 43, ЄДРПОУ 40335144) та ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ) за власним бажанням з 17 вересня 2021 року.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «СВІСДРАЙВІНГ»</a> (м. Київ, вул. Михайла Грушевського, буд. 28/2, нежитлове приміщення 43, ЄДРПОУ 40335144)на користь ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 992 грн 40 коп.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя О.С. Гусак
Суд | Дарницький районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 12.10.2022 |
Оприлюднено | 25.10.2022 |
Номер документу | 106892429 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них |
Цивільне
Дарницький районний суд міста Києва
Гусак О. С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні