АС4/341-07
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25.10.07 Справа №АС4/341-07.
Господарський суд Сумської області у складі:
Головуючого судді – Моїсеєнко В.М.
секретаря судового засідання – Данілова Т.А.
розглянувши справу
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІнтерКОМ», м.Суми
до відповідача Державної податкової інспекції в м.Суми
про зобов'язання вчинити певні дії та скасування рішень
за участю представників сторін:
Від позивача не з'явився
Від відповідача: Свиридок Т.М., Марченко О.О.
У судовому засіданні , що відбулося 30.08.2007р. на підставі ст.150 КАС України, оголошувалася перерва до 10 год.50 хв.17.09.2007р.
Суть спору: Позивач просить суд скасувати рішення ДПІ в м. Суми від 20.02.2007р. № 0000351707/0/17-319/1/319307621 , № 0000322303/0/99/58, а також зобов'язати ДПІ в м. Суми відшкодувати ПДВ в сумі 5000,00 грн. на його розрахунковий рахунок або зарахувати відшкодування з ПДВ у погашення зобов'язань позивача перед бюджетом з податку на прибуток підприємств, прибуткового податку та штрафних санкцій.
Відповідач подав заперечення проти позову та пояснення по справі , в яких зазначає , що податкові повідомлення-рішення прийняті відповідно до чинного законодавства , тому просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.
Позивач подав клопотання від 23.10.2007р. про відкладення розгляду справи в зв'язку з неможливістю прийняти участь в судовому засіданні його представників по хворобі.
Клопотання позивача про відкладення розгляду справи суд залишає без задоволення, так як саме по його клопотанню від 09.10.2007р. розгляд справи був відкладений з 11.10.2007р. на 25.10.2007р. , крім того, 2-х місячний строк розгляду справи спливає 30.10.2007р.р., тому у суду відсутня можливість для відкладення розгляду справи.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників відповідача, дослідивши та оцінивши надані докази по справі, суд встановив наступне :
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те , що працівниками ДПІ в м. Суми була проведена виїзна документальна перевірка його підприємства з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 31.05.2002р. по 31.03.2005р., про що складено 10.02.2006р. акт перевірки № 817/233/31930762/16. Як стверджує позивач , відповідач неправомірно застосував норми діючого законодавства , а саме позивач не погоджується з висновками відповідача викладеними в абз.8 п.2.2 розділу П акту про проведення документальної перевірки, де зазначено, що ТОВ «Інтерном» фактично отримало обладнання від МППВФ «Архітектори Граділі» згідно акту прийому-передачі від 12.01.2004р. , накладна № 1 від 16.01.2004р. згідно доручення ЯЖУ № 21432 від 16.01.2004р. В бухгалтерському обліку дане обладнання оприбутковано на позабалансовий рахунок 01 та до складу валових витрат в 2004р. віднесено лізингові платежі, в результаті чого, пояснює позивач, було прийнято податкове рішення № 000032203/0/99/51 від 20.02.2006р. про донарахування підприємству суми податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 3084,00 грн. .
Крім того , позивач не погоджується з висновком відповідача,викладеним у п.2 .16-2 ст.17 акту документальної перевірки , де зазначено, що при перевірці встановлені порушення абз.2е2 п.п.6.3.3 п.6.3 ст.6, п.8.1 ст.8 та п.19.2 ст.19 Закону України « Про податок з доходів фізичних осіб», в результаті чого відповідачем винесено рішення № 0000351707/0/17-319/31930762/9234, яким донараховано податок з доходів фізичних осіб у сумі 270, 72 грн.
Також позивач пояснює, що за результатами господарської діяльності станом на 18.06.2007р. він має на особовому рахунку переплату з податку на додану вартість у сумі 6500,00 грн. ,тому просить зарахувати переплату у сумі 6400,00 грн. у рахунок: податок на прибуток; прибутковий податок з доходів найманих працівників та штрафні санкцій, або повернути на розрахунковий рахунок вищезазначену суму переплати, яка буде використана для погашення заборгованості.
Суд не погоджується з позицією позивача з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, податкового повідомлення-рішення за №0000322303/0/99/51 від 20.02.2006р. ДПІ в м. Суми не приймало, а було прийнято податкове повідомлення-рішення від 20 лютого 2006 року за №0000322303/0/9957, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 3084 грн., в тому числі 2056 грн. основного платежу та 1028 грн. штрафних санкцій.
При цьому визначена сума податкових зобов'язань базується на слідуючих порушеннях: п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п.5.4.8 п.5.4 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.97 р. № 283/97-ВР, внаслідок чого донараховано податку на прибуток за 2003 рік у сумі 295 грн. Дане порушення позивачем не заперечується та не оскаржується, і спростовується.
Щодо порушень до п.п.7.9.6 п.7.9 ст.7, п.п. 8.6.1 п.8.6 ст. 8 Закону України «Про з оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.97 р. № 283/97-ВР встановлено слідуюче.
В ході виїзної документальної перевірки, проведеної працівниками ДПІ в м.Суми за період з 31.05.2002р. по 31.03.2005р. , акт перевірки № 817/233/31930762/16 від 10.02.2006р. встановлено, що позивач уклав договір фінансового лізингу №1-04/л від 12.01.2004р. з МППВФ «Архітектори Граділі» ід.код 21118094, яким передбачено, що Лізингодавець передає, а Лізингоотримувач отримує від Лізингодавця в платне користування на умовах фінансового лізингу обладнання (комп'ютери в кількості - 10 шт.). Даним договором передбачено, що вартість обладнання складає 39733,48 грн. в т. ч. ПДВ - 6622,24 грн. Додаток №1 до договору №1-04/Л від 12.01.2004р. передбачає , що обладнання передається по акту прийому - передачі та згідно специфікації, де зазначено перелік обладнання, ціна і сума.
Додатком №2 до договору № 1-04/Л від 12.01,2004р. передбачено, що розмір лізингової плати Лізингоодержувач , тобто позивач повинен сплачувати Лізингодавцю таким чином: з 1 по 19 місяці по 2000,00 грн. - 38000,00 грн., а останній місяць -1733,48 грн., а всього необхідно сплатити 39733.48 грн.
Пунктом 6.3 даного договору передбачено, що при переході права власності на обладнання до Лізингоодержувача оформляється накладна на відпуск товару та розрахунок на загальну суму.
З матеріалів справи слідує, що позивач фактично отримав обладнання від МППВФ «Архітектори Граділі» ід.код 21118094 згідно акту прийому-передачі від 12.01.2004р., накладна №1 від 16.01.2004р. згідно доручення ЯЖУ №214392 від 16.01.2004р. через Наталуху О.С., який є заступником директора ТОВ "Інтерком"
В бухгалтерському обліку дане обладнання оприбутковано на позабалансовий рахунок 01. та до складу валових витрат в 2004р. віднесено лізингові платежі в сумі 21334,00грн., які сплачені Лізингодавцю (МППВФ «Архітектори Граділі») в розмірі 2000,00 грн. щомісячно (11 х 2000,00 = 22000,00 - ПДВ 666,00грн = 21334,00 грн.) і відповідно позивачем включено дану суму до Декларації по податку на прибуток.
В І кв.2005р. до складу валових витрат віднесено лізингові платежі в сумі 5000,00 грн. (З х 2000,00 - ПДВ 1000,00 грн. = 5000,00 грн.).
Згідно до п.3.1 договору № 1-04/Л від 12.01.2004р. «обладнання передається Лізингодавцем і приймається у лізинг Лізингоодержувачем на умовах сплати Лізингоодержувачем - Лізингодавцю лізингової плати за обладнання шляхом перерахування лізингових платежів Лізингодавцю».
Згідно до п.3.2 зазначеного договору «розмір, строки та порядок оплати Лізингоодержувачем лізингових платежів Лізингодавцю встановлюється в "Розрахунку лізингової плати", який підписується сторонами одночасно з "Актом приймання - передачі обладнання в лізинг. Лізингові платежі проплачуються в безготівковій формі».
Позивач сплачував лізингові платежі МППВФ «Архітектори Граділі» через розрахунковий рахунок, а саме:
11.02.2004р. - 2000,00 грн., 15.03.2004р. - 2000,00 грн., 23.04.2004р. - 2000,00 грн. 27.05.2004р. - 2000,00 грн., 01.06.2004р. - 2000,00 грн., 01.07.2004р. - 2000,00 грн. 11.08.2004р. - 2000,00 грн., 01.09.2004р.- 2000,00 грн., 30.10.2004р. - 2000,00 грн. 01.11.2004р. - 2000,00 грн., 28.12.2004р.- 2000,00 грн., 25.01.2005р. - 2000,00 грн. 21.02.2005р. - 2000,00 грн., 24.03.2005р. - 2000,00 грн. Всього: 28000,00 грн.
В бухгалтерському обліку дану операцію відображено наступними проводками: Д-т 631 К-т 311 - 28000,00грн. Д-т 84 К-т 631 - 26334,00грн.
Вищезазначеним договором не передбачено сплату процентів або комісій за користування обладнанням, а передбачено тільки лізинговий платіж (додаток №2 до договору № 1 -04/Л від 12.01.2004р.).
Відповідно до п.п.7.9.6 п.7.9 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.97 р. № 283/97-ВР., передбачено, що передання майна у фінансовий лізинг (оренду) для цілей оподаткування прирівнюється до його продажу в момент такої передачі. При цьому орендодавець збільшує валові доходи, а у разі передання у фінансовий лізинг майна, що на момент такого передання перебувало у складі основних фондів орендодавця, - змінює відповідну групу основних фондів згідно з правилами, визначеними статтею 8 цього Закону для їх продажу, а орендар збільшує відповідну групу основних фондів на вартість об'єкта фінансового лізингу (без урахування процентів або комісій, нарахованих або таких, що будуть нараховані на вартість об'єкта фінансового лізингу, відповідно до договору) за наслідками податкового періоду, в якому відбувається таке передання. При нарахуванні лізингового платежу орендодавець збільшує валові доходи, а орендар збільшує валові витрати на таку частину лізингового платежу, яка дорівнює сумі процентів або комісій, (згідно договору №1-04/л від 12.01.2004р., % або комісія не передбачено, нарахованих на вартість об'єкта фінансового лізингу (без урахування частини лізингового платежу, що надається у рахунок компенсації частини вартості об'єкта фінансового лізингу), за наслідками податкового періоду, в якому здійснюється таке нарахування (розрахунок від 12.01.2004р.).
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.97 р. № 283/97-ВР позивач повинен збільшити IV групу основних фондів на момент передання у фінансовий лізинг майна в І кв.2004р. (акт прийому передачі від 12.01.2004р.).
Згідно пп. 8.6.1 п. 8.6 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.97 р. № 283/97-ВР з II кв. 2004р. підприємство повинно було нарахувати амортизаційні відрахування відповідно до встановлених норм. Перевіркою проведеною відповідачем зроблено нарахування амортизаційних відрахувань по основним засобам, яке відноситься до IV групи (комп'ютерне обладнання), отриманих від МППВФ «Архітектори Граділі» згідно акту прийому-передачі від 12.01.2004р., накладної №1 від 16.01.2004р. на суму 39733,48 грн.
Згідно пп. 8.6.1 п. 8.6 ст. 8 з II кв. 2004р. підприємство позивача повинно було нарахувати амортизаційні відрахування на комп'ютерне обладнання по ставці 15%. Сума амортизаційних відрахувань складає за 2004р. - 15332,15 грн., а за І кв. 2005р. - 3660,20 грн.
Отже ,вказаними діями позивач порушив пп.7.9.6 п.7.9 ст.7, пп.8.6.1 п.8.6 ст.8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.97р. № 283/97-ВР із змінами і доповненнями. За вказане порушення відповідачем -ДПІ в м. Суми правомірно донараховано податку на прибуток в з а 2004 р. в сумі 1476,00 грн., І кв. 2005р. - 285.00 грн.
Крім того, як свідчать матеріали перевірки, позивачем застосовувалися в III - IV кв. 2004 року та в І кв. 2005 року соціальні пільги до заробітної плати працівника підприємства Наталухи О.С., який одночасно отримував доходи як суб'єкт підприємницької діяльності. Вказаним діями порушено вимоги абз. "є" пп.6.3.3 п.6.3 ст.6, п.8.1 ст.8 та п.19.2 ст.19 "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.97 р. № 283/97-ВР із змінами і доповненнями. За вказане порушення відповідачем -ДПІ в м. Суми донараховано податку з доходів фізичних осіб в сумі 90,24 грн. та прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000351707/0/17-319/1/319307621/9234 від 20.02.2006р. по податку з доходів найманих працівників в сумі 270,72 грн. (основний платіж 90,24 грн., застосована фінансова санкція -180,48 грн.).
Судом встановлено, що керівництву підприємства позивача було відомо, що заступник директора товариства Наталуха О.С. є одночасно суб'єктом підприємницької діяльності, оскільки з ним укладалися угоди на надання консмультативно-інформаційних послуг та здійснювалися по них безготівкові розрахунки.
Також , як свідчать матеріали справи , позивач фактично погодився з визначеними податковими повідомленнями-рішеннями податковими зобов'язаннями, про що свідчить звернення про їх погашення за рахунок наявної переплати з податку на додану вартість.
Так, 16.08.2006р. ТОВ «Інтерком» подало до ДПІ в м. Суми уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за №96214, яким зменшено суму податкових зобов'язань за вересень 2004р. в розмірі 6500,00грн.
Отже, позивач проводить зарахування суми в розмірі 6488,00 грн. у зменшення суми, яка підлягає сплаті до бюджету ( в рахунок наступних платежів по ПДВ). По особовому рахунку платника (ТОВ «Інтерком») збільшується переплата на суму 6488,00 грн., яка підтверджена актом планової виїзної документальної перевірки (акт №817/233/31930762/16 від 10.02.2006р.).
В зв'язку з внесеними змінами до Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997р., Законом України від 25.03.2005р. №2505-ІУ «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік та деяких інших законодавчих актів України», зміна напрямку відшкодування заявлених сум податку на додану вартість з бюджету не передбачена, отже враховуючи неможливість зміни напрямку відшкодування суми переплати з ПДВ в розмірі 6553 грн. на розрахунковий рахунок ТОВ «Інтерком», ця сума податку може бути зарахована лише в рахунок майбутніх платежів з ПДВ.
Так, згідно поданої товариством декларації з податку на додану вартість №58587 від 18.06.2007р. з нарахуванням суми ПДВ 1284,00 грн. було зменшено суму переплати, яка станом на 31.07.2007р. складає 5269,00 грн.
Крім того, судом встановлено , що при поданні адміністративного позову до суду позивачем було порушено строки звернення до адміністративного суду, передбачені ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 100 КАС України, пропущений строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Отже , доводи позивача , викладені в позовній заяві від 19.06.2007р. №19-06/1, суд вважає необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, а податкові повідомлення-рішення ДНІ в м. Суми №0000322303/0/99/51 від 20.02.2006р. та №0000351707/0/17-319/31930762/9234 від 20.02.2006р. - такими, що прийняті відповідно до чинного законодавства.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. В задоволені позову відмовити.
2. Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом 10 днів з дня її складення у повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
СУДДЯ В.М.МОЇСЕЄНКО
В судовому засідання оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Повний текст постанови складений і підписаний 26.10.2007р.
Суд | Господарський суд Сумської області |
Дата ухвалення рішення | 25.10.2007 |
Оприлюднено | 31.10.2007 |
Номер документу | 1068962 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Сумської області
Моїсеєнко В.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні