Рішення

від 24.10.2022 по справі 398/2859/22

ОЛЕКСАНДРІЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №: 398/2859/22

провадження №: 2/398/1696/22

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

"24" жовтня 2022 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

у складі: головуючого - судді Демченко І.М.

за участю секретаря Міщенко С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Олександрія в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовною заявою Олександрійської міської ради Кіровоградської області до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати,

В С Т А Н О В И В :

Олександрійська міська рада звернулась до Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області з позовною заявою, посилаючись на те, що 24.10.2019 року на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна шляхом викупу №2, посвідченого приватним нотаріусом Олександрійського міського нотаріального округу Кіровоградської області Куліш Л.Г., ОСОБА_1 являється власником об`єкта нерухомого майна, а саме: нежитлової будівлі, загальною площею 54,25 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . На підставі рішення Олександрійської міської ради від 21.12.2019 року №865 міська рада надала ОСОБА_1 в строкове платне користування земельну ділянку з кадастровим номером 3510300000:04:225:0014, площею 0,1097га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . З моменту набуття права власності і по даний час ОСОБА_1 , яка являється власником нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , є фактичним користувачем земельної ділянки, площею 0,1097га, кадастровий номер 3510300000:04:225:0014.За період користування земельною ділянкою, площею 0,1097га, кадастровий номер 3510300000:04:225:0014, з 01.12.2019 року по 31.08.2022 року відповідач у визначені в договорі строки плату не вносив, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 42 618,32грн., яку позивач просить стягнути з відповідача та судові витрати.

Вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до договору №2 купівлі-продажу нерухомого майна шляхом викупу від 24.10.2019 року, посвідченого приватним нотаріусом Олександрійського міського нотаріального округу Кіровоградської області Куліш Л.Г., ОСОБА_1 являється власником об`єкта нерухомого майна, а саме: нежитлової будівлі, загальною площею 54,25 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . На підставі рішення Олександрійської міської ради від 21.12.2019 року №865 міська рада надала ОСОБА_1 в строкове платне користування земельну ділянку з кадастровим номером 3510300000:04:225:0014, площею 0,1097га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Визначено орендну ставку у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. З моменту набуття права власності і по даний час відповідач, яка являється власником об`єкту нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , є фактичним користувачем земельної ділянки площею 0,1097га, кадастровий номер 3510300000:04:225:0014. Відповідно до ст. 120 ЗК України, у разі набуття права власності на об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці, що перебуває у користуванні на праві оренди, емфітевзису, суперфіцію у відчужувача (попереднього власника), до набувача одночасно переходить відповідно право оренди, емфітевзису, суперфіцію земельної ділянки, на якій розміщений такий об`єкт, в обсязі та на умовах, встановлених для відчужувача (попереднього власника) такого об`єкта, крім випадків, визначених частиною шостою цієї статті. Волевиявлення орендодавця (власника) земельної ділянки, відчужувача (попереднього власника), набувача такого об`єкта та внесення змін до договору оренди землі, емфітевзису, суперфіцію із зазначенням нового орендаря (користувача) земельної ділянки не вимагається. Відчуження 24.10.2019 року об`єкта нерухомості, розташованого на орендованій земельній ділянці, та набуття права власності на нерухоме майно, розташоване на орендованій земельній ділянці, вказує на набуття ОСОБА_1 право оренди земельної ділянки, на якій це майно розміщене, а отже відповідні права та обов`язки, зокрема щодо сплати орендної плати за користування земельною ділянкою. За період користування земельною ділянкою з 01.12.2019 року по 31.08.2022 рік відповідач у визначені в договорі строки не вносив орендну плату, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка становить 42 618,32грн., яку позивач просить стягнути з відповідача, а також понесені судові витрати зі сплати судового збору.

Ухвалою суду від 20 вересня 2022 року позовну заяву прийнято до розгляду та справу призначено до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 24 жовтня 2022 року у порядку ст.ст. 280-281 ЦПК України вирішено провести заочний розгляд справи.

Позивач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, через канцелярію суду від представника позивача надійшла заяву про розгляд справи без їх участі, на позові наполягають в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечують.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином у відповідності до вимог ст. ст. 128, 130 ЦПК України. У встановлений судом строк відповідач заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного провадження та відзиву не надав.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 223 ЦПК України у разі неявки учасника справи, який належним чином повідомлений про судове засідання, без поважних причин або без повідомлення причин неявки, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи.

Також суд зазначає, що оскільки відповідачеві роз`яснювалося право подати відзив, у якому він повинен викласти заперечення проти позову у визначений судом строк, а також наслідки неподання такого відзиву, однак відзив до суду за весь час перебування в провадження суду цієї справи подано не було, на підставі ч.8 ст. 178 ЦПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши докази, суд встановив фактичні обставини та відповідні правовідносини, які виникли між сторонами.

Судом встановлено, що згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 276387900 від 23.09.2021 року, земельна ділянка кадастровий номер 3510300000:04:225:0014, площа 0,1097 га, цільове призначення для будівництва та обслуговування нежитлових будівель і споруд, за адресою: АДРЕСА_1 , належить до комунальної власності, власником якої є територіальна громада м. Олександрія в особі Олександрійської міської ради (а.с. 11-12, 18).

Відповідно до договору №2 купівлі-продажу нерухомого майна шляхом викупу від 24.10.2019 року, посвідченого приватним нотаріусом Олександрійського міського нотаріального округу Кіровоградської області Куліш Л.Г., ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 являється власником об`єкта нерухомого майна, а саме: нежитлової будівлі, загальною площею 54,25 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 13-16).

Рішенням Олександрійської міської ради Кіровоградської області від 21.12.2019 року №865 ОСОБА_1 надано в оренду терміном на 3 роки земельну ділянку площею 0,1097га по АДРЕСА_1 (кадастровий номер 3510300000:04:225:0014) для будівництва та обслуговування нежитлових будівель і споруд за рахунок земель запасу житлової та громадської забудови міської ради. Визначено розмір орендної плати за ставкою 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки (а.с. 17).

Рішенням Олександрійської міської ради Кіровоградської області від 30.04.2010 року №1454 було затверджено орендні ставки за користування земельними ділянками на території м. Олександрії відповідно до цільового призначення згідно з додатком. Залишено розмір орендної плати за діючими договорами оренди земельних ділянок до 31.12.2010 року, яке на підставі рішення Олександрійської міської ради Кіровоградської області №314 від 05.10.2021 року втратило чинність з 01.01.2022 року (25-27, 35).

Відповідно до рішення Олександрійської міської ради Кіровоградської області №221 від 07.07.2021 року встановлено на території Олександрійської територіальної громади місцеві податки і збори згідно з додатком. Дане рішення набрало чинності 01.01.2022 року, та в таблиці 5 «Ставки орендної плати за земельні ділянки комунальної форми власності на території Олександрійської територіальної громади» визначено, що ставка податку (орендної плати) за земельні ділянки з цільовим призначенням 03.15 «Для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови» встановлюється у розмірі 10% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки (а.с. 28-34).

Згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки вих.№5886/0/192-19 від 02.12.2019 року, вартість земельної ділянки з кадастровим номером 3510300000:04:225:0014, яка знаходиться в АДРЕСА_1 , площею 1097,00, м2, нормативна грошова оцінки земельної ділянки становить 287 680,96 грн. (а.с. 21).

Згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки вих.№78/0/192-20 від 13.01.2020 року, вартість земельної ділянки з кадастровим номером 3510300000:04:225:0014, яка знаходиться в АДРЕСА_1 , площею 1097,00, м2, нормативна грошова оцінки земельної ділянки становить 314 243,48грн. (а.с. 22).

Згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки вих.№173/359-21 від 04.10.2021 року, вартість земельної ділянки з кадастровим номером 3510300000:04:225:0014, яка знаходиться в АДРЕСА_1 , площею 1097,00, м2, нормативна грошова оцінки земельної ділянки становить 314 243,48грн. (а.с. 23).

Згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки вих.№10934/295-22 від 15.08.2022 року, вартість земельної ділянки з кадастровим номером 3510300000:04:225:0014, яка знаходиться в АДРЕСА_1 , площею 1097,00, м2, нормативна грошова оцінки земельної ділянки становить 345 667,83грн. (а.с. 24).

Відповідно до Інформації Державного земельного кадастру від 12.08.2022 року земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,1097 га, кадастровий номер 3510300000:04:225:0014 перебуває в комунальній власності Територіальної громади м. Олександрії в особі Олександрійської міської ради та право власності на нежитлові будівлі по АДРЕСА_1 належить ОСОБА_1 (а.с. 11-12).

14.12.2020 року Олександрійською міською радою Кіровоградської області на адресу ОСОБА_1 була направлена претензія №1856/5/06/1 про необхідність в місячний строк сплатити нараховану суму безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати та звернутись до Олександрійської міської ради з питання оформлення права на земельну ділянку з кадастровим номером 3510300000:04:255:0014, яка розташована по АДРЕСА_1 (а.с. 19-20).

Відповідно до глави 15 Земельного кодексу України, право користування земельною ділянкою комунальної власності реалізується через право постійного користування або право оренди.

Відповідно до положень статті 80 ЗК України суб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

Підпункт 34 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначає виключну компетенцію міських рад у вирішенні відповідно до закону питань регулювання земельних відносин. Дана норма закону є одним із засобів забезпечення провідної ролі міських рад як органів міського самоврядування, які покликані представляти відповідні територіальні громади та здійснювати від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування. Виключна компетенція місцевих рад означає, що ніякі інші органи чи посадові особи не мають права приймати рішення з питань, віднесених до виключної компетенції рад.

Відповідно до Земельного кодексу України і Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» вирішення питань щодо передачі земель комунальної власності у власність чи користування, оренду громадянам та юридичним особам є виключним правом міської ради, як суб`єкта права власності на землю.

За змістом статей 122, 123, 124 ЗК України міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу.

Згідно зі статтею 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким за положенням частини першої статті 21 Закону України «Про оренду землі» визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Частиною першою статті 93 ЗК України встановлено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату.

Відповідно до ст.ст. 1, 2 Закону України «Про оренду землі» № 161-XIV від 06.10.1998 року оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно зі ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є:

-об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки);

-дата укладення та строк дії договору оренди;

-орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Статтею 288 Податкового кодексу України передбачено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки.

Об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу:

- не може бути меншою розміру земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території;

- не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

При цьому розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (пункт 288.4 статті 288 ПК України).

Згідно з частиною 5 статті 5 Закону України «Про оцінку земель» для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності використовується нормативна грошова оцінка.

Крім того, за змістом статті 289 ПК України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Аналіз наведених положень ПК України, Закону України «Про оцінку земель» та Закону України «Про оренду землі» дає підстави для висновку, що зазначені законодавчі акти не встановлюють конкретного розміру орендної плати за земельну ділянку, який має бути зазначено в договорі оренди. ПК України передбачає порядок визначення орендної плати за землю, а тому саме у договорі оренди визначаються розмір та умови сплати орендної плати.

Аналогічну правовупозицію викладено у постановахВерховного Судувід 01.10.2018 у справі№ 916/3233/16, від 07.10.2019 у справі№ 922/3321/18 та постанові палати для розгляду справ щодо земельни хвідносин та права власності Касаційного господарського суду вскладі Верховного Суду від16.03.2020 у справі№ 922/1658/19.

З моменту укладення між землекористувачем та органом місцевого самоврядування договору оренди землі припиняються адміністративні відносини між цими суб`єктами та у подальшому виникають договірні відносини, які характеризуються рівністю їх учасників та свободою договору (постанова Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 у справі № 1917/1188/2012 (№826/1291/17)).

Статтею 144 Конституції України та ст. 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рішення органів місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Земельна ділянка, що перебуває у користуванні відповідача, відноситься до земель комунальної власності, у зв`язку з чим плата за землю у формі орендної плати, згідно з вимогами ПК України є податком на майно, який зараховується до місцевого бюджету.

За положеннями статті 24 Закону України «Про оренду землі» орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Отже, згідно зі статтями 13, 15, 21 Закону України «Про оренду землі» основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. У разі систематичної несплати орендної плати за користування земельною ділянкою, тобто систематичне порушення договору оренди земельної ділянки може бути підставою для розірвання такого договору.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що починаючи з 01 грудня 2019 року ОСОБА_1 мав сплачувати орендну плату, оскільки з 24.10.2019 року став власником нежитлових будівель та споруд, які розташовані на земельній ділянці комунальної власності.

Згідно з абзацом 3 частини першої статті 13 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки, зокрема, комунальної власності.

Крім того, згідно з абзацом 1 пункту 289.1 ПК України для визначення розміру орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (частина друга статті 20 Закону України «Про оцінку земель»).

Аналогічний правовий висновок зробила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23 травня 2018 року у справі № 629/4628/16-ц, Верховний Суд у постанові від 18 березня 2020 року у справі №639/5391/19.

Олександрійська міська рада надала до матеріалів справи витяги з технічної документації з нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки, кадастровий номер3510300000:04:225:0014.

Пред`являючи вимоги до відповідача, позивач здійснює розрахунок заборгованості зі сплати орендної плати за користування ОСОБА_1 земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,1097 га відповідно до рішення вісімдесятої сесії сьомого скликання Олександрійської міської ради №865 від 21.12.2018 року, за період з 01.12.2019 по 31.08.2022 року.

Зроблений позивачем розрахунок заборгованості підтверджується наявними в матеріалах справи належними доказами та є обґрунтованим.

Відповідачем порушено зобов`язання щодо сплати орендної плати за користування земельною діляенкою, доказів протилежного суду не надано.

Таким чином, оскільки відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними, відповідач ОСОБА_1 , як фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави, за рахунок власника вказаної ділянки, зберегла у себе кошти, які мала заплатити за користування нею, зобов`язана повернути ці кошти власнику земельної ділянки - Олександрійській міській раді, на підставі ч.1 ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Зазначене є підставою для задоволення заявлених позовних вимог.

За приписами ч.1ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.ст.12,81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

Відповідно до положень ч.ч.1, 3ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку зібраним у справі доказам як в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З урахуванням вищенаведеного, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, а саме слід стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за період з 01.12.2019 року по 31.08.2022 рік в сумі 42 618,32грн. безпідставно збережених коштів в розмірі орендної плати за землю на користь Олександрійської міської ради.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, як це вбачається зі ст.141 ч.1 ЦПК України.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги, що позов повністю задовольняється судом, суд приходить до висновку, що сплачений при подачі позову судовий збір, підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст. 1212, 1214 ЦК України, ст.ст.79-1, 80, 93, 120, 122,123,124,152,156,206 Земельного Кодексу України, ст.ст.12, 13, 76,81,89, 141, 229, 258, 259,263-265,268,273,280-282,284,288,354,355, 435 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Олександрійської міської ради Кіровоградської області до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_1 , місце проживання якого зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 на користь Олександрійської міської ради Кіровоградської області, код ЄДРПОУ 33423535, адреса місця знаходження: 28000, Кіровоградська область, місто Олександрія, проспект Соборний, 59, безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати за період з 01.12.2019 року по 31.08.2022 року в розмірі 42 618 (сорок дві тисячі шістсот вісімнадцять) грн. 32 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_1 , місце проживання якого зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 на користь Олександрійської міської ради Кіровоградської області, код ЄДРПОУ 33423535, адреса місця знаходження: 28000, Кіровоградська область, місто Олександрія, проспект Соборний, 59, понесені судові витрати в розмірі 2481,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржено повністю або частково учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи, інтереси та (або) обов`язки до Кропивницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Головуючий : І.М.Демченко