Вирок

від 21.10.2022 по справі 947/6315/20

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/6315/20

Провадження № 1-кп/947/509/22

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.10.2022 року Київський районний суд м. Одеси у складі:

Головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

розглянувши в залі суду у відкритому судовому засіданні в м. Одесі кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019160480003232 від 09.09.2019 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Одеси, раніше не судимого, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,

обвинуваченого увчиненні кримінальнихправопорушень,передбачених ч.1,ч.2ст.190КК України,

ВСТАНОВИВ:

Так, на підставі наказу № 3-К від 07.03.2017 року обвинувачений ОСОБА_4 призначено на посаду помічника директора ТОВ «ДБК Благоустрій» (код ЄДРПОУ 37608598), офіс якого розташований у БЦ «Вузівський», що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 140А, основним видом діяльності якого є виготовлення виробів із бетону для будівництва, будівництво доріг і автострад, оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням, тощо. Приблизно у червні 2019 року, перебуваючи на займаній посаді у обвинуваченого ОСОБА_4 , який будучи добре усвідомленим щодо обсягу наданих йому повноважень, виник злочинний умисел направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману.

Разом з цим, у приміщенні офісу ТОВ «ДБК Благоустрій», який розташований у БЦ «Вузівський», що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 140А здійснює свою господарську діяльність ФОП ОСОБА_5 , видом діяльності якого є діяльність посередників у торгівлі деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами, оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням, роздрібна торгівля залізними виробами, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами в спеціалізованих магазинах, тощо.

Так, 25.06.2019 року у денний час, встановити більш точний період часу не надалось можливим, обвинувачений ОСОБА_4 , діючи умисно, з корисливих мотивів, шляхом обману, під приводом виконання зобов`язань щодо поставки тротуарної плитки та піддону, діючи при цьому від імені ФОП ОСОБА_5 , з яким обвинувачений ОСОБА_4 в жодних трудових взаємовідносинах ніколи не перебував, однак мав безперешкодний доступ до його фінансово-господарських документів, маючи за мету заволодіти грошовими коштами ОСОБА_6 маючи з нею заздалегідь погодженні домовленості щодо виконання зазначених зобов`язань, знаходячись у приміщенні офісу ТОВ «ДБК Благоустрій» за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 140А, в ході розмови з останньою, запропонував ОСОБА_6 з наявного асортименту придбати тротуарну плитку та піддон та у подальшому здійснити їх встановлення, на що ОСОБА_6 погодилася, усвідомлюючи при цьому, що вступає в договірні взаємовідносини з ФОП ОСОБА_5 , та замовила вказаний товар на загальну суму 16 110 гривень.

У подальшому ОСОБА_6 , будучи введена в оману ОСОБА_4 , знаходячись у приміщені офісу ТОВ «ДБК Благоустрій» (код ЄДРПОУ 37608598) за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 140А передала ОСОБА_4 грошові кошти у розмірі 16 110 гривень, за результатами чого ОСОБА_4 власноручно виписав товарний чек № 25/06 від 26.06.2019 на загальну суму 16 110 гривень, в який вніс відомості щодо вартості, кількості та найменування товару, оригінал якого у подальшому передав ОСОБА_6 .

Після чого, обвинувачений ОСОБА_4 , розуміючи те, що у нього немає законних підстав виконати взяті на себе зобов`язання, зазначений товар у вигляді тротуарної плитки та піддону не поставив, а отриманими від ОСОБА_6 грошовими коштами на загальну суму 16 110 гривень розпорядився на власний розсуд.

Таким чиномсвоїми умиснимидіями,обвинувачений ОСОБА_4 вчинив кримінальнеправопорушення,передбачене ч. 1 ст. 190 КК України, за кваліфікуючими ознаками заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство).

Разом з цим, 02.07.2019 у денний час, встановити більш точний період часу не надалось можливим,обвинувачений ОСОБА_4 , діючи повторно, з корисливих мотивів, шляхом обману, під приводом виконання зобов`язань щодо поставки тротуарної плитки, діючи при цьому від імені ФОП ОСОБА_5 , з яким ОСОБА_4 в жодних трудових взаємовідносинах ніколи не перебував, однак мав безперешкодний доступ до його фінансово-господарських документів, маючи за мету заволодіти грошовими коштами ОСОБА_7 маючи з нею заздалегідь погодженні домовленості щодо виконання зазначених зобов`язань, знаходячись у приміщенні офісу ТОВ «ДБК Благоустрій» за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 140А, в ході розмови з останньою, запропонував ОСОБА_7 з наявного асортименту придбати тротуарну плитку та у подальшому здійснити її встановлення, на що ОСОБА_7 погодилася, усвідомлюючи при цьому, що вступає в договірні взаємовідносини з ФОП ОСОБА_5 , та замовила вказаний товар на загальну суму 40 000 гривень.

У подальшому ОСОБА_7 , будучи введена в оману обвинуваченим ОСОБА_4 , знаходячись у приміщені офісу ТОВ «ДБК Благоустрій» (код ЄДРПОУ 37608598) за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 140А передала ОСОБА_4 грошові кошти у розмірі 40 000 гривень, за результатами чого ОСОБА_4 власноручно виписав накладну № 0207/19 на загальну суму 40 000 гривень, до якої вніс відомості щодо вартості, кількості та найменування товару, оригінал якої у подальшому передав ОСОБА_7 .

Після чого, обвинувачений ОСОБА_4 , розуміючи те, що у нього немає законних підстав виконати взяті на себе зобов`язання, зазначений товар у вигляді тротуарної плитки не поставив, а отриманими від ОСОБА_7 грошовими коштами на загальну суму 40 000 гривень розпорядився на власний розсуд.

Таким чином своїми умисними діями, обвинувачений ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 190 КК України, за кваліфікуючими ознаками заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, передбачених ч.1, ч.2 ст. 190 КК України, визнав повністю, та пояснив, що він дійсно вчинив інкриміновані йому злочини при обставинах викладених в обвинувальному акті, а саме: він від ОСОБА_6 отримав грошові кошти в розмірі 16 110 гривень, якій від імені ФОП ОСОБА_5 зобов`язався поставити тротуарну плитку, але плитку їй не поставив, а гроші собі присвоїв та витратив. Крім того, від ОСОБА_7 він отримав 40000 грн., якій також зобов`язався поставити плитку, але гроші присвоїв та витратив, а плитку не поставив до ОСОБА_7 . У вчиненому кається та просив суворо його не карати.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 повністю визнав свою вину у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч.1, ч.2 ст. 190 КК України, та у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин, які ніким з учасників не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_4 та інші учасники правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності їх позицій немає,роз`яснивши, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити фактичні обставини справи в апеляційному порядку, суд користуючись правом, наданим ч. 3 ст. 349 КПК Україниі відсутністю заперечень учасників судового провадження, вважає достатнім обмежитись допитом обвинуваченого ОСОБА_4 та дослідженням матеріалів характеризуючи його особу.

Зазначене повністю узгоджується з вимогами п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яким суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

Судовий розгляд проведено в межах висунутого обвинувачення відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України.

Таким чином, суд, приходить до висновку, що вина ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих йому злочинів, знайшла своє підтвердження і кваліфікує його дії наступним чином.

-за ч.1 ст. 190 КК України за кваліфікуючими ознаками заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство).

-за ч.2 ст.190 КК України за кваліфікуючими ознаками заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.

Відповідно допостанови ПленумуВерховного СудуУкраїни від24.10.2003року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» суд призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку зобов`язаний врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом`якшують і обтяжують покарання, необхідні і достатні для її виправлення та попередження нових злочинів.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_4 покарання у відповідності до вимог ст. 65 КК України суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винної та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставинами,що пом`якшуютьпокарання обвинуваченого ОСОБА_4 ,згідно ст.66КК України,суд визнає визнання вини, щире каяття у скоєному.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

З огляду на вищенаведене, враховуючи сукупність вищезазначених обставин, характер, обставини та тяжкість вчинених кримінальних правопорушень, дані про особу обвинуваченого ОСОБА_4 , який раніше несудимий,але вчинив злочиниз корисливихмотивів,та враховуючіпом`якшуючі обставини:визнання вини,каяття ускоєному,відсутність вимогматеріального характеруу потерпілих, суд приходить до переконання, що виправлення і перевиховання обвинуваченого ОСОБА_4 можливе в умовах без ізоляції від суспільства із застосуваннямст. 75 КК України із звільненням його від відбування покарання з випробуванням, бо вважає це покарання є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження скоєння ним кримінальних правопорушень у майбутньому.

Питання щодо вирішення речових доказів вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Цивільний позов по справі не заявлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 349, 369, 370, 371, 373, 374, 392, 393, 395 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 190 КК України та призначити йому покарання:

- за ч.1 ст. 190 КК України у вигляді обмеження волі строком на 1 (один) рік;

-за ч.2 ст.190 КК України у вигляді обмеження волі на строк 2 (два) роки 6 (шість) місяців;

На підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у вигляді обмеження волі на строк 2 (два) роки 6 (шість) місяців.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання у вигляді обмеження волі з випробуванням з встановленням іспитового строку тривалістю 2 (два) роки.

На підставі ч. 1 ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_4 наступні обов`язки:1)періодично з`являтисядля реєстраціїдо уповноваженогооргану зпитань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід ОСОБА_4 не обирався.

Вирок може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Київський районний суд м. Одеси протягом 30 діб з дня його проголошення. Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Копія вироку негайно після проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1