Постанова

від 12.10.2022 по справі 904/9901/21

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.10.2022 року м.Дніпро Справа № 904/9901/21

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),

суддів: Антоніка С.Г., Березкіної О.В.,

при секретарі судового засідання: Логвіненко І.Г.

представники сторін:

від позивача: Кудрявцев Д.В., ордер серія АЕ № 1145583 від 28.07.2022 р., адвокат;

представник відповідача в судове засідання не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛМ та Партнери" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.06.2022 (суддя Мельниченко І.Ф., повний текст якого підписаний 24.06.2022) у справі №904/9901/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛМ та Партнери", смт. Слобожанське, Дніпропетровська обл.

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Атарі Інвест", м. Дніпро

про стягнення заборгованості у сумі 500 000,00 грн. та розірвання договору,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "КЛМ та Партнери" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення 500 000,00 грн., що складають заборгованість за договором № 89/20 на виконання робіт від 09.09.2020 та про розірвання договору № 89/20 на виконання робіт від 09.09.2020.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем зобов`язань з виготовлення продукції за договором на виконання робіт № 89/20 від 09.09.2020.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 21.06.2022 у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі.

Не погодившись із зазначеним рішенням суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "КЛМ та Партнери", в якій, з посиланням на порушення при його ухваленні норм матеріального і процесуального права, нез`ясування обставин справи, просить його скасувати, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

При цьому, скаржник в апеляційній скарзі посилається на те, що суд першої інстанції проігнорував доводи Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛМ ТА ПАРТНЕРИ», що дії Товариства з обмеженою відповідальністю «Атарі Інвест» по зміні юридичної адреси, директора, власника, а також неотриманням поштової кореспонденції направленні на реальне ухилення від виконання своїх обов`язків перед кредиторами, зацікавленими особами, контрагентами, тощо.

Окрім того, суд першої інстанції проігнорував наявну в матеріалах справи постанову Центрального апеляційного господарського суду Дніпропетровської області від 29 вересня 2021 року, у справі № 904/4300/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛМ та Партнери» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Атарі Інвест» про стягнення заборгованості у сумі 270 000 гривень.

Суд проігнорував, що Позивач належним чином відповідно до умов договору № 89/20 від 09 вересня 2020 року виконав умови договору та передав сировину для виготовлення продукції, однак у зв`язку із тим, що Відповідач не виконав та не виконує умови договору, не виготовив відповідно до замовлень продукцію, присвоїв собі матеріали та не повернув їх, змінив юридичну та фактичну адресу, директора, власника, на телефонні дзвінки не відповідає, а отже, Відповідачем порушено умови договору.

Посилання суду на те, що Позивач не скористався правом на дострокове припинення дії Договору та не надав доказів, які б свідчили про це є необґрунтованими, оскільки Позивач звертався до Відповідача із претензією щодо повернення матеріалів, через те, що останній не виконував умов договору, не виготовляв продукцію та взагалі невідомо де знаходиться, оскільки останній ухиляється від будь-якого спілкування.

Суд не звернув увагу, на те, що адреса, яка вказана у договорі № 89/20 на виконання робіт від 09.09.2020 (49021, м. Дніпро, вул. Берегова, 164-А), є складськими та виробничими приміщеннями, а змінена Відповідачем, а саме: 49040, м. Дніпро, вул. Панікахи, буд.2, є офісним приміщенням, яке знаходиться у центрі міста.

Тобто, у Відповідача відсутні як складські, так і виробничі приміщення, що дає підстави вважати, що договір № 89/20 на виконання робіт від 09.09.2020 ніколи не буде виконаний.

Суд першої інстанції, залишив поза увагою та, незважаючи на доводи Позивача, взагалі не встановив наявності чи відсутності підстав для застосування до спірних правовідносин норми частини другої статті 849 Цивільного кодексу України щодо розірвання укладеного між сторонами договору, зосередившись лише на дослідженні питання дотримання Товариством з обмеженою відповідальністю «КЛМ ТА ПАРТНЕРИ» в договорі порядку одностороннього розірвання цього правочину, а також питання виконання/невиконання останнім умов зазначеного договору.

Відповідач правом, передбаченим ст. 263 ГПК України, не скористувався, відзив на апеляційну скаргу не надав.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.07.2022 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Іванова О.Г. (доповідач), судді Чус О.В., Березкіна О.В.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 25.07.2022 (суддя доповідач Іванов О.Г.) апеляційну скаргу позивача залишено без руху через неподання останнім доказів сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 08.08.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛМ та Партнери" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.06.2022 у справі № 904/9901/21; розгляд справи призначено в судовому засіданні на 21.09.2022.

Ухвалою суду від 21.09.2022 розгляд апеляційної скарги відкладено на 12.10.2022.

11.10.2022 розпорядженням керівника апарату суду відповідно до пункту 2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл справи №904/9901/21 у зв`язку відпусткою судді Чус О.В.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.10.2022, справу №904/9901/21 передано колегії суддів у складі: Іванов О.Г. (головуючий, доповідач), Березкіна О.В., Антонік С.Г., якою справу прийнято до свого провадження.

В судове засідання 12.10.2022 представник Відповідача не з`явився, будь-яких клопотань з цього приводу не заявив.

Згідно ч.11 ст.270 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.

Відповідно до ч.12 статті 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи, що Відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання; жодних клопотань з приводу неможливості явки в судове засідання представника не заявляв, наявні у справі докази дозволяють визначитися відносно законності оскаржуваного рішення, судова колегія дійшла висновку про можливість в порядку ч. 12 ст. 270 ГПК України розглянути справу у відсутність представника відповідача.

В судовому засіданні 12.10.2022 Центральним апеляційним господарським судом оголошено вступну та резолютивну частини постанови у даній справі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника Позивача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до положень ч. 1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "КЛМ та Партнери" (далі Замовник, Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Атарі Інвест" (далі Виконавець, Відповідач) укладений договір на виконання робіт (далі Договір).

Відповідно до пункту 1.1 Договору предметом цього Договору є надання Виконавцем по завданню Замовника за плату послуг по виготовленню готової продукції з сировини Замовника, протягом терміну дії цього Договору.

Виконавець бере на себе зобов`язання виготовити по завданню Замовника готову продукцію на власних виробничих потужностях, залучаючи до цього власних фахівців. Крім того, Виконавець зобов`язується зберігати, до запитування, у власних спеціалізованих складських приміщеннях необхідну сировину для виготовлення готової продукції то готову продукцію (пункт 1.2 Договору).

Замовник бере на себе зобов`язання по поставці необхідної сировини для виготовлення готової продукції. Крім того, Замовник зобов`язується приймати готову продукцію та сплачувати Виконавцю вартість виконаних робіт по виготовленню готової продукції (пункт 1.3 Договору).

Згідно з пунктом 2.1 Договору загальна вартість цього Договору не регламентується і складається з сум актів виконаних робіт.

Згідно з пунктом 2.3 Договору вартість послуг Виконавця є винагорода, яка нараховується на підставі актів приймання-передачі послуг Виконавця.

Умовою для визначення та нарахування винагороди є факт надання послуг Виконавцем у відповідності з цим Договором (пункт 2.4 Договору).

Замовник здійснює оплату послуг Виконавця згідно рахунків, виставлених Виконавцем. Оплата наданих послуг здійснюється Замовником протягом 3 (трьох) днів з дати передачі продукції Замовнику (пункт 2.6 Договору).

Згідно з пунктом 3.1 Договору Замовник передає Виконавцю письмове замовлення на виготовлення готової продукції, в якому вказує запланований асортимент готової продукції та мінімально необхідну кількість готової продукції по кожній окремій позиції асортименту.

Це замовлення Замовник зобов`язаний підписати особисто та завірити своєю печаткою.

Відповідно до пункту 3.2 Договору зобов`язання Виконавця по поставці продукції Замовнику виникають тільки після акцепту (прийняття) Виконавцем узгодженого замовлення до виконання.

Замовник не пізніше ніж за 3 (три) робочих дня до початку виробничого циклу передає Виконавцю необхідну кількість сировини. При цьому складається накладна на передачу сировини Виконавцю (пункт 3.4 Договору).

Відповідно до пункту 3.5 Договору протягом розрахункового періоду Виконавець із отриманої від Замовника сировини на власному (чи орендованому) обладнанні виготовлює готову продукцію. По мірі комплектації партій готової продукції Виконавець передає їх Замовнику. При цьому складається накладна на передачу готової продукції Замовнику. Передана готова продукція може залишатися у Виконавця на відповідальному зберіганні.

Робота вважається прийнятою в день передачі результатів з виконанням всіх умов цього Договору, якщо інше не передбачено в додаткових угодах, або якщо в десятиденний термін від Замовника не надійшла вмотивована письмова відмова від прийняття виконаних робіт (пункт 3.6 Договору).

Відповідно до підпунктів 4.1.1, 4.1.2 пункту 4.1 Договору Виконавець зобов`язаний виготовити готову продукцію з давальницької сировини на власних (чи орендованих) виробничих потужностях, залучаючи для цього власних фахівців.

Зберігати на відповідальному зберіганні, до запитування, у власних спеціалізованих складських приміщеннях необхідну сировину для виготовлення готової продукції та виготовлену готову продукцію.

Забезпечити умови зберігання сировини для виготовлення готової продукції та виготовлену готову продукцію у відповідності з ДСТУ на таку продукцію.

Згідно з пунктом 9.1 Договору термін дії цього Договору: початок з моменту його підписання обома сторонами, закінчення 31 грудня 2021 року.

Пунктом 9.2 Договору сторони погодили, що у випадку коли не пізніше ніж за 10 (десять) робочих днів до закінчення терміну дії цього Договору жодна із сторін не заявила про його припинення, цей Договір вважається продовженим на другий термін.

Кожна з сторін має право достроково припинити дію цього Договору, письмово сповістив про це іншу сторону за 30 (тридцять) календарних днів до дати розірвання, виконав усі набравши чинності зобов`язання, згідно з умовами цього Договору. Ці умови не поширюються на умови, викладені в п. 3.3 та 3.4 цього Договору (пункт 9.3 Договору).

У випадку розірвання цього Договору сторони зобов`язані усі взаєморозрахунки закінчити протягом 10 (десяти) календарних днів наступним чином:

Сировина Замовника, яка знаходиться на складах Виконавця, а також інші матеріальні цінності Замовника, які поступили на місце призначення на момент розірвання цього Договору повинні бути повернуті Замовнику.

Готова продукція, виготовлена Виконавцем, яка знаходиться на спеціалізованому складі Виконавця на момент розірвання цього Договору, передається Замовнику у повному обсязі (пункти 9.4, 9.5, 9.6 Договору).

В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що однією із сторін було заявлено про припинення строку дії цього Договору, у зв`язку з чим Договір на виконання робіт № 89/20 від 09.09.2020 вважається продовженим до 31.12.2022.

Звертаючись з даним позовом позивач зазначає про те, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Атарі Інвест" виконувалися умови спірного договору до 01.03.2021, про що свідчить акт звірки взаєморозрахунків між сторонами.

Відповідно до залученого до матеріалів справи складеного позивачем проекту акту звірки взаємних розрахунків заборгованість позивача перед відповідачем за виконані роботи за спірним договором становить 68 661,00 грн.

20.01.2021 позивач на виконання умов спірного договору передав у переробку відповідачеві наступні матеріали:

- Дріт СВ 2.80 9389-75, кількість 0,088 т;

- Дріт СВ 4. 00 9389-75, кількість 2 т;

- Дріт СВ 3.00 9389-75, кількість 12,622 т;

- Дріт СВ 3.50 9389-75, кількість 9,414 т;

- Дріт СВ 3.800 9389-75, кількість 5,805 т;

- Сітка кладки д 3,8х105 (1,89х0,54), кількість 130 шт.;

- Труба 30х20х1,5 6 м, кількість 2,14 т;

- Труба сталева електрозварна 50х25х1,2 Х/К ст. DC01 (6,0 м), кількість 6,885т;

- Фанера 10,5, кількість 26,227 м2;

- Сітка кладки д 3,8х105 (1,89 х 0,64), кількість 130 шт.

- Штрипс 1,0 мм, кількість 13 270 кг.

Передача матеріалів підтверджується видатковими накладними (у переробку) №№ ЛМ00000005, ЛМ00000006 від 20.01.2021 на загальну суму 1 401 708,41 грн.

На виконання пункту 3.1 спірного Договору позивачем відповідно до листів-замовлення вих. 21/01 від 21.01.2021, вих. 28/01 від 28.01.2021 та вих. 03/02 від 03.02.2021 було здійснено замовлення відповідачу на виготовлення наступної продукції:

- пружини у кількості 100000 шт. на загальну суму 200000 грн.;

- зачепи у кількості 250000 шт. на загальну суму 25000 грн.;

- пружина Змійка у кількості 10000 шт. на загальну суму 480000 грн.;

- каркаси для диванів у кількості 5000 шт. на загальну суму 510000 грн.;

- пружинка Зіг-заг у кількості 50000 шт. на загальну суму 55000 грн.

Як вказує позивач у позовній заяві, відповідачем не виконувались умови договору, не виготовлялася продукція з матеріалу позивача, а також враховуючи заборгованість позивача перед відповідачем за виконані роботи у сумі 68 661,00 грн., останній 17.12.2021 звернувся з претензією до ТОВ Атарі Інвест про повернення матеріалів на загальну суму 1 333 047,41 грн.

Зазначені обставини стали причиною звернення позивача з позовом до суду з вимогами про стягнення грошових коштів у розмірі 500 000,00 грн., що складають часткову вартість матеріалів, переданих відповідачеві для виготовлення замоленої продукції та розірвання Договору № 89/20 на виконання робіт від 09.09.2020.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, господарський суд виходив з того, що матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про звернення Позивача до Відповідача з вимогою про виконання робіт по виготовленню продукції, визначеної в листах замовленнях, в розумні строки.

Доказів, які б свідчили про те, що Позивач скористався правом на дострокове припинення дії цього Договору, останнім надано не було. Не надано Позивачем і доказів, які б свідчили про припинення дії договору 31.12.2021, як-то передбачено в п. 9.2 договору.

Таким чином суд прийшов до висновку, що Позивачем не доведено належними та допустимими доказами порушення Відповідачем зобов`язань за договором на виконання робіт № 89/20 від 09.09.2020, щодо виготовлення та строків виготовлення продукції, передбаченої його умовами, отже, останнім не доведено, що його право було порушено.

З огляду на те, що Позивачем не доведено істотних порушень умов спірного договору з боку Відповідача, у суду відсутні підстави, як для задоволення вимог щодо стягнення грошових коштів, так і вимог щодо розірвання договору.

Колегія суддів не погоджується з таким рішенням суду першої інстанції з наступних мотивів.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають, зокрема, з договору.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами Договору на виконання робіт № 89/20 від 09.09.2020, колегія суддів вважає, що за своєю правовою природою він є договором підряду з переробки давальницької сировини.

У Цивільному Кодексі України договори давальницької переробки окремо не виділяють і регламентують загальними положеннями гл. 61 "Підряд". Такі договори зараховують до договорів підряду з виконанням роботи з матеріалу замовника (ст. 840 ЦК України).

Згідно із частиною 1 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ч. 2 ст. 837 ЦК України).

Відповідно до ст. 840 ЦК України якщо робота виконується частково або в повному обсязі з матеріалу замовника, підрядник відповідає за неправильне використання цього матеріалу. Підрядник зобов`язаний надати замовникові звіт про використання матеріалу та повернути його залишок.

Якщо робота виконується з матеріалу замовника, у договорі підряду мають бути встановлені норми витрат матеріалу, строки повернення його залишку та основних відходів, а також відповідальність підрядника за невиконання або неналежне виконання своїх обов`язків.

Підрядник відповідає за невиконання або неналежне виконання роботи, спричинене недоліками матеріалу, наданого замовником, якщо не доведе, що ці недоліки не могли бути ним виявлені при належному прийманні матеріалу.

Відповідно до ст. 841 ЦК України підрядник зобов`язаний вживати усіх заходів щодо збереження майна, переданого йому замовником, та відповідає за втрату або пошкодження цього майна.

Таким чином, відносини, що виникли між сторонами по справі на підставі договору підряду, є господарськими зобов`язаннями, а згідно з приписами статей 193 ГК України, 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Матеріалами справи підтверджено, що на виконання умов договору №89/20 від 09 вересня 2020 року та відповідно до видаткових накладної (у переробку) №ЛМ00000005 від 20 січня 2021 року та № ЛМ00000006 від 20 січня 2021 року Позивач передав у переробку Відповідачу матеріалів на загальну суму 1 401 708,41 гривень.

На виконання пункту 3.1 спірного Договору Позивачем відповідно до листів-замовлення вих. 21/01 від 21.01.2021, вих. 28/01 від 28.01.2021 та вих. 03/02 від 03.02.2021 було здійснено замовлення Відповідачу на виготовлення певної продукції.

Положеннями статті 846 Цивільного кодексу України визначено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Як вбачається із умов спірного договору, сторонами, при його укладенні не було встановлено строку виконання робіт по виготовленню продукції, передбаченої його умовами, тому Відповідач зобов`язаний був виконати роботу, а Позивач мав право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

За доводами позивача, Відповідачем не виконувались умови договору, не виготовлялася продукція з матеріалу Позивача, тому останній 17.12.2021 звернувся з претензією до ТОВ Атарі Інвест про повернення матеріалів на загальну суму 1 333 047,41 грн. (з урахуванням заборгованості Позивача перед Відповідачем за раніш виконані роботи у сумі 68 661,00 грн.).

Відповідачем не надано доказів виконання робіт з давальницької сировини Позивача, отриманої за видатковими накладними (у переробку) №ЛМ00000005 та № ЛМ00000006 від 20 січня 2021 року.

Колегія суддів вважає, що невиконанням Відповідачем робіт з давальницької сировини Позивача у період часу з 20.01.2021 (отримання давальницької сировини) по 17.12.2021 (претензія Позивача про повернення давальницької сировини), були порушені розумні строки виконання цих робіт, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Внаслідок чого колегія суддів погоджується з доводами заявника апеляційної скарги про те, що Відповідач своєчасно не розпочав роботу, чим ухилився від виконання Договору № 89/20 від 09.09.2020.

Також матеріалами справи підтверджено, що Відповідач у період часу з 20.01.2021 по 17.12.2021 змінив юридичну та фактичну адресу; директора та власника; контактні телефони та електронну пошту.

Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; сплата неустойки; відшкодування збитків.

Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Положеннями статті 615 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов`язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання. Внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов`язання або воно припиняється.

Відповідно до частини першої статті 849 Цивільного кодексу України замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника.

Згідно з частиною другою статті 849 Цивільного кодексу України якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Умовами договору узгоджено те, що кожна із сторін має право достроково припинити дію цього Договору, письмово сповістивши про це іншу сторону за 30 (тридцять) календарних днів до дати розірвання, виконавши усі набравши чинності зобов`язання, згідно з умовами цього Договору (пункт 9.3 Договору).

Згідно зі статтею 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У статях 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статей 78, 79 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Посилаючись на те, що Позивачем не доведено належними та допустимими доказами порушення Відповідачем зобов`язань за договором на виконання робіт № 89/20 від 09.09.2020, щодо виготовлення та строків виготовлення продукції, передбаченої його умовами; доказів, які б свідчили про те, що Позивач скористався правом на дострокове припинення дії цього Договору, останнім надано не було, господарський суд прийшов до висновку, що Позивачем не доведено, що його право було порушено.

З такими висновками неможливо погодитись, оскільки чесна, відкрита та добросовісна поведінка учасників правовідносин є нормальною і визначальною у діловому обороті.

Відповідач, змінюючи свою юридичну адресу, мав подбати про те, щоб забезпечити своїх контрагентів за господарськими договорами відповідною інформацією. Завдяки публічності даної інформації у ЄДРПОУ Позивач дізнався про зміну юридичної адреси і направив свою вимогу про повернення давальницької сировини, яка за своїм змістом та наслідками є повідомленням про одностороннє розірвання договору, за належною юридичною адресою Відповідача, тобто ним було проявлено добросовісність у господарських правовідносинах і вжито вичерпних заходів щодо повідомлення Відповідача про свою вимогу щодо повернення давальницької сировини та повернення боргу. Однак, під час доставки вимога не була вручена по причині «Інші причини», тобто з обставин, які від волі позивача не залежали (а.с. 44, 45).

Тому у даній ситуації суд повинен керуватись як завданням господарського судочинства, так і загальними засадами цивільного законодавства і ділового обороту, серед яких, зокрема, визначені справедливість, добросовісність та розумність (п. 56 постанови Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 у справі №638/18231/15-ц).

Наразі, вимогою про розірвання Договору в розумінні п. 9.3 Договору може бути також позовна заява про розірвання Договору та стягнення з відповідача спірної суми, яка ним отримана і не була виконана, що залишилось поза увагою місцевого господарського суду.

Колегія суддів зазначає, що місцевий господарський суд, зробивши висновок про неотримання вимоги/претензії Відповідачем, помилково не застосував до правовідносин сторін загальні засади цивільного законодавства, віддавши перевагу формальним міркуванням, не забезпечив справедливий баланс між конкуруючими правами та інтересами учасників (права Позивача на дострокове розірвання договору та відшкодування збитків та права Відповідача бути повідомленим (обізнаним) про таку вимогу, яке не порушено Позивачем, оскільки повідомлення направлено на дійсну юридичну адресу), що призвело до ухвалення помилкового рішення у цій справі.

Велика Палата Верховного Суду у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) перевіряла правомірність звільнення прокурора, який посилався на те, що не був належно повідомлений про розгляд дисциплінарної справи щодо нього, оскільки листи від дисциплінарного органу повернулись «за закінченням терміну зберігання». Суд зазначає у постанові від 25.04.2018, що «направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення «належним». При цьому отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю Комісії, а тому не може свідчити про неправомірність її дій».

Цю правову позицію неодноразово використовував Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду на підтвердження належності вручення стороні судових рішень, які повернулись із відміткою «за закінченням терміну зберігання» чи «інші причини» (постанова від 26.04.2021 у справі № 916/335/18, ухвала від 22.04.2021, ухвала від 13.10.2020 у справі № 910/5211/18 та інші).

Зустрічається така позиція в судах адміністративної юрисдикції. Зокрема, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у постанові від 28.01.2021 у справі № 820/1400/17 зазначив: «до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками «за закінченням терміну зберігання», «адресат вибув», «адресат відсутній» і т. п., з врахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій». Схожу позицію висловив Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду, зокрема, у постанові від 31.03.2021 у справі № 640/2371/20 та постанові від 29.04.2021 у справі № 826/12038/17.

Окрім цього, у постановах від 14.08.2020 та від 13.01.2020 Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду зазначив: «у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі».

Повернення листа за закінченням терміну зберігання свідчить про належне повідомлення відповідача й у третейському процесі (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.04.2021 у справі № 876/74/20).

Таким чином, Верховний Суд неодноразово висловлював (підтримував) позицію, за якою листи, що повернулись з відміткою «за закінченням терміну зберігання» або «інші причини», є належно врученими. Звісно ж за умови, що їх було направлено на адресу, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (щодо юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців) або на адресу місця реєстрації (щодо фізичних осіб) чи на адресу, самостійно зазначену стороною як адреса для листування.

На підставі викладеного колегія суддів погоджується з доводами заявника апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції проігнорував, що Позивач належним чином відповідно до умов договору № 89/20 від 09 вересня 2020 року виконав умови договору та передав сировину для виготовлення продукції, однак у зв`язку із тим, що Відповідач не виконав та не виконує умови договору, не виготовив відповідно до замовлень продукцію, присвоїв собі матеріали та не повернув їх, змінив юридичну та фактичну адресу, директора, власника, а отже, Відповідачем порушено умови договору.

Висновки суду про те, що Позивач не скористався правом на дострокове припинення дії Договору та не надав доказів, які б свідчили про це, є необґрунтованими та спростовуються матеріалами справи, оскільки Позивач звертався до Відповідача із претензією щодо повернення матеріалів (яка за своїм змістом та наслідками є повідомленням про одностороннє розірвання договору), через те, що останній не виконував умови договору та не виготовляв продукцію.

Збитками Позивача є часткова вартість матеріалів, переданих Відповідачеві для виготовлення замоленої продукції за Договором № 89/20 від 09.09.2020.

Відповідно до п.п. 1, 3, 4 до ч. 1 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є не з`ясування обставин, що мають значення справи, невідповідність висновків, що викладені у рішенні, фактичним обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

За наведених вище обставин, які були встановлені у ході апеляційного провадження у даній справі, колегія суддів апеляційного господарського суду, проаналізувавши застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, приходить висновку, що доводи апеляційної скарги про не з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, що викладені у рішенні, фактичним обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права знайшли своє підтвердження.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення господарського суду підлягає скасуванню.

Слід прийняти нове рішення у справі, яким розірвати договір № 89/20 на виконання робіт від 09.09.2020, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "КЛМ та Партнери" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Атарі Інвест"; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Атарі Інвест" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛМ та Партнери" 500 000 грн, що складають заборгованість за договором № 89/20 на виконання робіт від 09.09.2020 та 7500,00 грн судового збору за подачу позову.

Зважаючи на задоволення позовної заяви та апеляційної скарги, судові витрати, понесені у зв`язку із подачею позову та апеляційним оскарженням, згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на Відповідача.

Керуючись ст. ст. 269, 275, 277, 282-284 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛМ та Партнери" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.06.2022 у справі № 904/9901/21 задовольнити.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.06.2022 у справі № 904/9901/21 скасувати.

Ухвалити у справі нове рішення, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛМ та Партнери", смт. Слобожанське, Дніпропетровська обл. до Товариства з обмеженою відповідальністю "Атарі Інвест", м. Дніпро про стягнення заборгованості у сумі 500 000,00 грн. та розірвання договору задовольнити.

Розірвати договір № 89/20 на виконання робіт від 09.09.2020, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "КЛМ та Партнери", смт. Слобожанське, Дніпропетровська обл. та Товариством з обмеженою відповідальністю "Атарі Інвест", м. Дніпро.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Атарі Інвест" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛМ та Партнери" 500 000 грн, що складають заборгованість за договором № 89/20 на виконання робіт від 09.09.2020 та 7500,00 грн судового збору за подачу позову.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Атарі Інвест" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛМ та Партнери" 11 250,00 грн. судового збору за подачу апеляційної скарги.

Видачу відповідних наказів, з урахуванням необхідних реквізитів, доручити Господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 24.10.2022.

Головуючий суддя О.Г. Іванов

СуддяО.В. Березкіна

Суддя С.Г. Антонік