Рішення

від 27.09.2022 по справі 910/16602/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

27.09.2022Справа № 910/16602/21

Господарський суд міста Києва у складі судді Ярмак О.М., за участю секретаря судового засідання Легкої А.С., розглянув господарську справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Український центр обслуговування пасажирів на залізничному транспорті України"

до Фізичної особи-підприємця Васілі Юлії Валеріївни

про стягнення 626 084,81 грн.

Представники сторін:

від позивача: Клим`юк О.С.,

від відповідача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Український центр обслуговування пасажирів на залізничному транспорті України" звернулось з позовом до Фізичної особи-підприємця Васілі Юлії Валеріївни про стягнення 4418,14 грн. відшкодування вартості спожитої електричної енергії, 1666,67 грн. орендної плати за листопад 2020 року за договором оренди нерухомого майна № 37/20 від 16.11.2020, а також збитків, завданих орендованому відповідачем майну позивача в результаті пожежі, що трапилась 12.12.2020 та призвела до його знищення у розмірі 500 000 грн. (вартості орендованого майна станом на час підписання договору) та 120 000 грн. упущеної вигоди (орендної плати, яку позивач очікував отримати за період дії договору оренди).

Господарський суд міста Києва ухвалою від 18.10.2021 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 910/16602/21, вирішив здійснювати розгляд справи за правилами загального провадження.

25.01.2022 відповідач подав до суду відзив на позов, в якому проти позову заперечував, посилаючись на те, що позивачем безпідставно заявлено вимоги про відшкодування шкоди, спричиненої внаслідок пожежі об`єкта оренди, оскільки доказів наявності вини відповідача не надано. Також зазначав, що ним при укладенні договору було передано позивачу 10 000 грн. у якості авансового платежу, який перевищує заявлені позивачем вимоги про стягнення орендної плати та боргу за спожиту електроенергію.

26.01.2022 відповідач подав суду заяву про долучення до матеріалів справи письмових пояснень ОСОБА_1 .

У судовому засіданні 27.01.2022 судом оголошено перерву до 15.02.2022.

Судове засідання призначене на 15.02.2022 не відбулось у зв`язку з перебуванням судді Ярмак О. М. на лікарняному, наступне судове засідання призначено на 15.03.2022.

Підготовче засідання у даній справі, призначене на 15.03.2022 не відбулося, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та введенням в Україні воєнного стану.

Ухвалою суду від 03.05.2022 судове засідання призначене на 09.06.2022.

06.06.2022 від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання у зв`язку з хворобою його представника.

У судовому засіданні 06.06.2022 у задоволенні вказаного клопотання відмовлено, оскільки доказів відсутності можливості направити іншого повноважного представника відповідача суду не надано.

Судом встановлено, що всі процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті здійснено, тому суд ухвалив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 05.07.2022.

Судове засідання призначене на 05.07.2022 не відбулося у зв`язку з перебуванням судді у лікарняній відпустці.

Ухвалою суду від 05.09.2022 призначено справу до судового розгляду по суті на 27.09.22.

26.09.2022 позивач подав суду повідомлення про зміну своєї організаційно-правової форми.

27.09.2022 від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання у зв`язку з його зайнятістю у інших судових засіданнях.

У задоволенні вказаного клопотання судом відмовлено, оскільки доказів відсутності можливості направити іншого повноважного представника відповідача суду не надано.

27.09.2022 позивач подав суду письмові пояснення до судових дебатів.

Заслухавши представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

16.11.2020 між позивачем (орендодавцем) та відповідачем (орендарем) укладено договір оренди рухомого майна № 37/20, згідно з яким позивач передав, а відповідач прийняв у строкове, платне користування павільйон, розташований за адресою: м. Київ, б-р Т.Шевченка, 38/40-А, загальною площею 35,55 м2, для продажу продуктів харчування, кави та алкогольних напоїв.

Згідно умов п. 3.1 договору орендар за користування орендованим майном, сплачує орендодавцю орендну плату у розмірі 10 000 грн. за місяць оренди.

Орендар відшкодовує орендодавцю вартість електроенергії, водопостачання та водовідведення згідно показників лічильників (п. 3.4.1 договору).

Відповідно до умов п. 3.5 договору орендар здійснює перерахування орендної плати до 30 числа місяця, який передує розрахунковому.

Орендар відшкодовує орендодавцю витрати по комунальному утриманню орендованого майна, протягом 3-х банківських днів з дня отримання відповідного рахунку-фактури, але не пізніше 15 числа поточного місяця.

Згідно п. 4.1.3 договору орендар зобов`язується забезпечити збереження орендованого майна, запобігати його пошкодженню та псуванню, утримувати майно в порядку передбаченому санітарними нормами, правилам пожежної безпеки, загальних вимог техніки безпеки.

16.11.2020 позивач передав, а відповідач прийняв в оренду майно, що підтверджується наявним у матеріалах справи актом приймання-передачі в оренду рухоме майно за адресою: м. Київ, б-р Т.Шевченка, 38/40-А.

Як вбачається з наявного у матеріалах справи звіту по використанню активної електричної енергії за листопад 2020 року відповідач спожив електричної енергії вартістю 4 481,14 грн. Також згідно пояснень позивача, які не заперечені відповідачем, останній мав заборгованість перед позивачем з орендної плати за листопад 2020 року у розмірі 1 666,67 грн.

Всупереч ст. 74 ГПК України відповідачем не подано суду доказів сплати заборгованості за спожиту електричну енергію та орендну плату.

Також судом встановлено, що 12.12.2020 у спірному орендованому об`єкті виникла пожежа, якою було знищено майно позивача. Що підтверджується наявним у матеріалах справи актом про пожежу від 12.12.2020.

Враховуючи вище встановленні обставини, між позивачем та відповідачем виникли спірні правовідносини щодо відшкодування збитків, завданих позивачу внаслідок пожежі, що сталася 12.12.2020 в орендованому відповідачем приміщенні.

Вказані правовідносини, регулюються ст. 42 Конституції України, ст. 22, главами 48, 51, 52, 58 ЦК України, главами 20, 22, 24, 25 ГК України.

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з положеннями ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ч.1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Приписами ст. 759 ЦК України визначено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Відповідно до ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також узгоджується зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом ( ч.1 ст. 611 ЦК України).

Враховуючи вказані вище вимоги чинного законодавства та положення договору оренди вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 4 418,14 грн. відшкодування вартості спожитої електричної енергії та 1 666,67 грн. орендної плати за листопад 2020 року є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Посилання відповідача на те, що гарантійний платіж у розмірі 10 000 грн. перевищує загальну суму заборгованості за договором не спростовує наявність зобов`язання відповідача перед позивачем з оплати вищевказаних платежів, тому доводи відповідача з цього приводу безпідставні.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Згідно зі ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включається, зокрема, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства (ст. 225 ГК України).

Згідно вимог ст. 779 ЦК України наймач зобов`язаний усунути погіршення речі, які сталися з його вини. У разі неможливості відновлення речі наймодавець має право вимагати відшкодування завданих йому збитків. Наймач не відповідає за погіршення речі, якщо це сталося внаслідок нормального її зношення або упущень наймодавця.

У наданому до матеріалів справи звіті про причини виникнення пожежі, яка сталася 12.12.2020 за адресою: м. Київ, б-р Т.Шевченка, 38/40, складеному провідним інспектором відділу ЗЕС та ЗЦЗ Шевченківського РУ ГУ ДСНС України у м. Києві зазначено, що найбільш ймовірною причиною пожежі яка сталася 12.12.2020 в 1-но поверховій окремо розташованій будівлі (ФОП Васілі Ю.В.) було виникнення аварійних режимів в роботі електромережі.

Посилання відповідача на те, що вказаним звітом причина пожежі не встановлена, а тому цей звіт не може братися до уваги при вирішенні цього спору безпідставні, оскільки всупереч ст. 74 ГПК України відповідачем не подано суду іншого доказу який би міг спростувати висновки у вищевказаному звіті.

Відповідно до умов п. 4.1 договору орендар зобов`язується: використовувати орендоване майно відповідно до його призначення та умов цього договору, мати всі необхідні дозволи, ліцензії та інші необхідні документи у відповідності до законодавства України; забезпечити збереження орендованого майна, запобігати його пошкодженню і псуванню, утримувати орендоване майно в порядку передбаченому санітарними нормами, правилами пожежної безпеки, загальних вимог технічної безпеки.

Згідно умов п. 5.2 договору орендар несе відповідальність в повному обсязі відповідно до умов договору та законодавства України перед орендодавцем, органами влади та управління, третіми особами за схоронність та цілісність орендованих приміщень, а також за безпеку встановлення та/або використання будь-якого обладнання, електроприладів, пожежну безпеку, санітарію, екологічну безпеку та охорону праці в орендованому майні.

Крім того, як вбачається з наявного у матеріалах справи технічного звіту про проведення вимірювальних та випробувальних робіт електроустановок, системи блискавкозахисту та електропристроїв на відповідність до вимог ПТЕ та ПТБ в приміщеннях павільйону АТ «УЦОП» за адресою м. Київ, бул. Т.Шевченка, 38/40-А, а також згідно п. 1.1 договору стан майна, що передається в оренду, на момент передачі в оренду: придатне для використання у відповідності до мети оренди, технічно справний стан обладнання, яке розміщене у вказаному об`єктів оренди у т.ч. електроустановки, системи блискавкозахисту та електропристрої.

Тому доводи відповідача про те, що електроустановоки мали не належний стан ще до моменту пожежі доказами не підтверджені, тому є безпідставними.

Доводи відповідача щодо безпідставності вимог позивача про стягнення з нього шкоди у зв`язку з відсутності його вини, не ґрунтується на нормах чинного законодавства, оскільки позивачем заявлено вимогу про стягнення 500 000 грн. збитків, що регулюються ст.ст. 22, 779 ЦК України, 224 ГК України, а не шкоди як зазначає відповідач.

Згідно п. 1.1 договору вартість орендованого майна із врахуванням індексації на дату укладення договору складає 500 000 грн.

Враховуючи вказані вимоги ЦК України, ГК України, положення спірного договору, а також відсутність в матеріалах справи доказів про відшкодування відповідачем таких збитків, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача 500 000 грн. збитків.

Також позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача 120 000 грн. упущеної вигоди (орендної плати, яку позивач очікував отримати за період дії договору оренди).

Пунктом 2 ст. 22 Цивільного кодексу України встановлено, що збитками визначаються втрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права, а також доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене.

Підставою для відшкодування збитків є склад правопорушення, який включає наступні фактори: наявність реальних збитків; вина заподіювача збитків; причинний зв`язок між діями або бездіяльністю винної особи та збитками.

Збитки - це витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною у відповідності до ст. 224 Господарського кодексу України.

Статтею 225 Господарського кодексу України визначений вичерпний перелік складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, зокрема: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково втрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.

Таким чином, саме на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. Збитки мають реальний характер та у разі, якщо сторона, яка вважає, що її права були порушені та нею понесені збитки, повинна довести як розмір збитків, так і факт їх понесення.

Неодержаний дохід (упущена вигода) - це рахункова величина втрат очікуваного приросту в майні, що базується на документах, які беззастережно підтверджують реальну можливість отримання потерпілим суб`єктом господарювання грошових сум (чи інших цінностей), якби учасник відносин у сфері господарювання не допустив правопорушення. Якщо ж кредитор не вжив достатніх заходів, щоб запобігти виникненню збитків чи зменшити їх, шкода з боржника не стягується.

Тобто підставою для відшкодування упущеної вигоди є протиправні дії, які мали наслідком неотримання позивачем доходу, на який він розраховував (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11.04.2018 у справі № 921/377/14-г/7).

Водночас, таких доказів суду не надано, а наведене позивачем обґрунтування понесених збитків і подані докази на підтвердження їх виникнення, не можуть беззастережно підтвердити реальну можливість отримання товариством вказаних грошових сум, а отже є юридично неспроможними.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про відмову у задоволені позовних вимог в частині стягнення 120 000 грн. упущеної вигоди.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вкладене та керуючись ст.ст. 86, 123, 129, 233, 236-240, 250-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Васілі Юлії Валеріївни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Український центр обслуговування пасажирів на залізничному транспорті України" (01032, м. Київ, б-р Тараса Шевченка 38/40, код 314485055) 4 418 (чотири тисячі чотириста вісімнадцять) грн. 14 коп. витрат за спожиту електричну енергію, 1 666 (одну тисячу шістсот шістдесят шість) грн. 67 коп. орендної плати, 500 000 (п`ятсот тисяч) грн. збитків, 7591 (сім тисяч п`ятсот дев`яносто одну) грн. 27 коп. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України та може бути оскаржене до апеляційної інстанції в строки та порядку передбаченому розділом ІV ГПК України.

Повне рішення складено 21.10.2022

Суддя О.М.Ярмак