АС16/463-07
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25.10.07 Справа №АС16/463-07.
За позовом: Дочірнього підприємства “Завод обважнених бурильних та ведучих труб” Відкритого акціонерного товариства “Сумське машинобудівне науково-виробниче об”єднання ім. М.В.Фрунзе”
до відповідача: Державної податкової інспекції в м.Суми
про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення
Суддя Моїсеєнко В.М.
Представники:
від позивача Козупиця О.М.
від відповідача Марченко О.О., Волинцев І.В.
Прокурор Яковенко В.В.
У судовому засіданні брали участь: секретар судового засідання Данілова Т.А.
У судовому засіданні, що відбулося 04.10.2007р. на підставі ст.150 КАС України оголошувалася перерва до 11 год.25 хв. 25.10.2007р.
Суть спору: позивач просить визнати нечинним податкове повідомлення-рішення відповідача №0000282306/0/54507 від 20.08.2007р. про зменшення суми бюджетного відшкодування по податку на додану вартість в розмірі 294799 грн.49 коп. та зобов'язати Державну податкову інспекцію в м.Суми надати управлінню Державного казначейства України у Сумській області висновок про відшкодування з державного бюджету України податку на додану вартість в розмірі 294799 грн.49 коп., в т.ч. по місяцях : за вересень 2006р. на суму 202057 грн.29 коп.; за жовтень 2006р. на суму 24429 грн.55 коп.; за січень 2007р. на суму 68312 грн.65 коп.
В судове засідання 13.09.2007р. від прокуратури Сумської області надійшло клопотання №05/1-18 від 12.00.2007р., в якому зазначено, що спір по справі №16/463-07 стосується державних інтересів, тому є підстави для їх представництва і вступу прокурора у справу.
Отже, відповідно до ст. 121 Конституції України, ст. 36-1 Закону України „Про прокуратуру”, ст. 60 Кодексу адміністративного судочинства України у справу вступає прокурор.
Позивач подав додаткові пояснення від 02.10.2007р. № 79/15-119, в яких наполягає на задоволенні позовних вимог та просить суд зобов'язати відповідача виконати приписи підпункту 7.7.5 Закону України « Про податок на додану вартість» та надати органу Державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
Відповідач подав заперечення від 13.09.2007р. № 61814/9/10-009, в якому проти позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що оскаржуване рішення є законним та обґрунтованим , тому просить відмовити в задоволенні позовних вимог.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши повноважних представників позивача та відповідача, висновок прокурора, дослідивши та оцінивши надані ними докази, суд встановив наступне:
В лютому 2006р.працівниками ДПІ в м.Суми була проведена позапланова невиїзна документальна перевірка ДП “Завод обважнених бурильних та ведучих труб” ВАТ “Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім.М.В.Фрунзе” з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за вересень 2006р., про що складено акт за № 5523/23-6/30991664 від 17.08.2007р.
На підставі вищевказаного акту, відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення №000282306/0/54507 від 20.08.2007р. про зменшення суми бюджетного відшкодування по податку на додану вартість в розмірі 294799 грн.49 коп., в т.ч. за вересень 2006р. на суму 202057 грн.29 коп., за жовтень 2006р. на суму 24429 грн.55 коп., за січень 2007р. на суму 68312 грн.65 коп.
Як свідчать матеріали справи, зокрема вищевказаний акт перевірки, в ході перевірки ДПІ в м.Суми було виявлено порушення позивачем вимог п.1.3, п.1.8 ст.1, п.п.7.7.1 п.7 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”№168/97-ВР від 03.04.97р. зі змінами та доповненнями, внаслідок чого не підтверджено суму бюджетного відшкодування в розмірі 294799 грн.49 коп., в т.ч. за вересень 2006р. на суму 202057 грн.29 коп., за жовтень 2006р. на суму 24429 грн.55 коп., за січень 2007р. на суму 68312 грн.65 коп. по придбанню брухту від ВАТ «Сумивтормет» , постачальниками яких є ТОВ «Метамов», ТОВ «Спецінвест».
В запереченнях на адміністративний позов відповідач вказує, що суми по придбанню товару від ТОВ ТД «Арго», постачальником якого є ТОВ «Мет Азов» неправомірно заявлені позивачем до відшкодування за жовтень 2006р. на суму 24429 грн.55 коп.; ВАТ « Сумивтормет», постачальником якого є ТОВ «Спецінвест» неправомірно заявлені позивачем до відшкодування за вересень 2006р. на суму 202057 грн.29 коп. та за січень 2007р. на суму 68312 грн.65коп.- не підлягають бюджетному відшкодуванню, оскільки по даних господарських операціях відсутні факти надмірної сплати податку на додану вартість до Державного бюджету, так як далі зазначає відповідач сума податку, що підлягає сплаті ( перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно п.п. 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди , у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності – зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду».
Отже, свою позицію щодо зменшення суми бюджетного відшкодування позивачеві за вересень 2006р. на суму 202057 грн.29 коп. відповідач обґрунтовує тим, що один з постачальників позивача – ВАТ «Сумивтормет» ( код ЄДРПОУ 00193140) не є виробником товару ( металобрухту), поставленого позивачу, а придбав його у ТОВ «Віотан» , постачальником якого в свою чергу є ТОВ «Спецінвест». Позивачем надіслано запит до ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва. Згідно отриманої відповіді, ухвалою суду № 5/566/06 від 14.02.2007р. ТОВ «Спецінвест» визнано банкрутом, свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ «Спецінвест» анульовано 24.02.2007р., а само підприємство знято з обліку 29.03.2007р.
У зв'язку з цим, відповідач зробив висновок, що у позивача відсутня надмірна сплата податку на додану вартість по ланцюгу до виробника за жовтень 2006 р.
Свою позицію щодо зменшення суми бюджетного відшкодування позивачеві за січень 2007 р. на суму 68 312,65 грн. відповідач обґрунтовує тим, що ВАТ «Сумивтормет» (ЕДРПОУ 00193140) не є виробником металобрухту, поставленого ним позивачеві у грудні 2006 р., та заявленого позивачем до відшкодування у січні 2007 р., а придбав його у ТОВ «Милекса», який теж є посередником та придбав металобрухт у ТОВ «ЧерЦветМет», а той у свою чергу придбав металобрухт у ТОВ «Спецінвест», якого, як зазначено вище ухвалою суду № 5/566/06 від 14.02.2007 р. визнано банкрутом, свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ «Спецінвест» анульовано 24.02.2007 р., а само підприємство знято з обліку 29.03.2007 р.
Позицію щодо зменшення суми бюджетного відшкодування позивачеві за жовтень 2006 р. на суму 24429,55 грн.. відповідав обґрунтовує тим, що одним з постачальників товару (ферохрому, феровольфраму, сілікомарганцю) позивачеві, у періоді що перевіряється, є ТОВ ТД «Арго» (ЕДРПОУ 04373755), який придбав товар у ТОВ «ТД Селена», яке раніше придбало товар у ЗАТ «Електросталь», а той у свою чергу придбав товар у ТОВ «МетАзов». До ДПІ в Калінінському р-ні м. Донецьк відповідачем направлено запит. Згідно отриманої довідки, як зазначає відповідач, ухвалою господарського суду Донецької області від 25.12.2006 р. по справі № 5/ЗОЗБ ТОВ «МетАзов» визнано банкрутом.
Твердження відповідача, яке міститься в акті перевірки протирічить приписам Закону України "Про податок на додану вартість", так як Законом України "Про податок на додану вартість" не передбачено право на податковий кредит та на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, яке виникає при умові "... надмірної сплати податку по ланцюгам до виробника...".
Крім того, висновки відповідача базуються на даних, які не пов'язані а ні у подіях, а ні у часі з операціями купівлі - продажу товарів по зазначеному відповідачем ланцюгам.
Як вбачається з матеріалів справи, господарські операції з купівлі - продажу металобрухту, відображені у податковій декларації за вересень 2006 р. та січень 2007 р., здійснювалися позивачем відповідно у липні -серпні та грудні 2006 р., що підтверджується податковими накладними ВАТ «Сумивтормет» та самим відповідачем на сторінках акту перевірки від 16.01.2007р., тобто у періодах, які були значно раніше ніж була винесена ухвала суду № 5/566/06 від 14.02.2007 р. у відношенні ТОВ «Спецінвест», а господарські операції з продажу металобрухту від ТОВ «Спецінвест» - ТОВ «Віотан» ВАТ «Сумивтормет» та від ТОВ «Спецінвест» - ТОВ «ЧерЦветМет» - ТОВ «Милекса» - ВАТ «Сумивтормет» здійснювалися у періоди, що передували липню-серпню та грудню 2006 р.
Наведені відповідачем відомості ,що ТОВ «Спецінвест» ухвалою суду № 5/566/06 від 14.02.2007р. визнано банкрутом, а само підприємство знято з обліку 29.03.2007р. не позбавляє позивача права на бюджетне відшкодування ПДВ за вересень 2006р. та січень 2007р.
Господарські операції з купівлі-продажу товару у ТОВ ТД «Арго» ( код ЄДРПОУ 04373755) , які включені до податкової декларації за жовтень 2006р. здійснювалися позивачем у вересні 2006р., що підтверджується матеріалами справи, зокрема податковими накладними ТОВ ТД «Арго» та самим відповідачем на сторінках акту перевірки, тобто у періоді, який був значно раніше ніж була винесена ухвала господарського суду Донецької області від 25.12.2006р. по справі № 5/303Б, якою ТОВ «МетАзов» визнано банкрутом.
Наведені Відповідачем відомості, що ТОВ «МетАзов» ухвалою господарського суду Донецької області від 25.12.2006 р. по справі № 5/ЗОЗБ визнано банкрутом не позбавляє Позивача права на бюджетне відшкодування ПДВ за жовтень 2006 р. та не пов'язані, а ні у подіях, а ні у часі з операціями купівлі - продажу товару по зазначеному відповідачем ланцюгу.
Отже, відповідача не наводить жодних доказів того, що до визнання ТОВ «Спецінвест» та ТОВ «МетАзов» банкрутом останні не сплатили одержані суми ПДВ до державного бюджету України.
Таким чином, висновки відповідача, зазначені в акті перевірки протирічать приписам Закону України «Про податок на додану вартість», отже не можуть бути прийняті судом до уваги.
12 травня 2004 року між позивачем та ВАТ «Сумивтормет» був укладений договір купівлі-продажу № 79/24-04 (далі - "Договір») .На виконання умов Договору ВАТ «Сумкртормет» позивачеві здійснювалися поставки товару, зокрема у липні-серпні та у грудні 2006 року.
На підтвердження факту придбання позивачем товару , та на виконання п.п.7.2.1., 7.2.3. Закону України «Про податок на додану вартість» у липні, серпні та грудні 2006 р. ВАТ «Сумивтормет» позивачеві були видані податкові накладні на загальну суму ПДВ 381363, 18 грн. (у липні серпні 2006 р.), а у грудні 2006 р. податкові накладні на загальну суму ПДВ 68312,65 грн. , копії яких містяться в матеріалах справи.
Податок на додану вартість у сумі 337708,78 грн. сплачений позивачем постачальнику - ВАТ «Сумивтормет» у ціні товару у серпні 2006 р., та у сумі 110823,82 грн. - у грудні 2006 р., що підтверджується платіжними дорученнями № 1891 від 01.08.2006 р, № 1096 від 03.08.2006 р., № 1131 від 07.08.2006 р., № 2121 від 23.08.2006 р., № 3652 від 08.12.2006 р. та самим відповідачем у довідці «Про результати виїзної документальної перевірки дочірнього підприємства "Завод обважнених бурильних га ведучих труб" відкритого акціонерного товариства "Сумське машинобудівне наукововиробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок у банку за вересень 2006 року.» № 7481/23-6/30991664 від 01.12.2006 р. та у довідці «Про результати виїзної документальної перевірки дочірнього підприємства "Завод обважнених бурильних га ведучих труб" відкритого акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок у банку за січень 2007 року» № 2411/23-6/30001664 від 23.04.2007 р. , копії яких знаходяться у матеріалах справи.
Суд вважає, що з боку позивача сума бюджетного відшкодування була визначена з додержанням вимог Закону України “Про податок на додану вартість”(в редакції , що діяла на момент визначення).
Так, відповідно до змісту підпункту 7.4.1. пункту 7.4. статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу).
За правилами підпункту 7.5.1 пункту 7.5. статті 7 вказаного Закону, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг). Таким чином, податкова накладна, що видається платником податку –продавцем у відповідності до вимог п. 7.2 ст. 7 є нічим іншим, як документом, що підтверджує факт отримання продавцем товару оплати податку на додану вартість від іншого платника податку –покупця у ціні такого товару.
Таким чином, згідно підпункту 7.4.1. п.7.4, п.7.5. Закону України “Про податок на додану вартість” у липні-серпні 2006 року у позивача виникло право на податковий кредит.
Сума податкового кредиту попередньо сплачена позивачем у попередньому податковому періоді постачальникам товарів (послуг) в розмірі 202057 грн.29 коп. була включена до податкової декларації з податку на додану вартість, розрахунку експортного відшкодування та заяви про повернення суми бюджетного відшкодування за вересень 2006 року, що були додані до декларації та отримані відповідачем 20 жовтня 2006р.
Також, сума податкового кредиту попередньо сплачена позивачем у попередньому податковому періоді постачальникам товарів (послуг) в розмірі 6812 грн.65 коп. була включена до податкової декларації з податку на додану вартість, розрахунку експортного відшкодування та заяви про повернення суми бюджетного відшкодування за січень 2007року, що були додані до декларації та отримані відповідачем 20 лютого2007р.
Як вбачається з матеріалів справи 10 жовтня 2003 року між позивачем та ТОВ ТЩ «Арго» був укладений договір купівлі-продажу № 79/68-03 (далі - "Договір») .
На виконання умов Договору ТОВ ТД «Арго» позивачеві здійснювалися поставки товару, зокрема у вересні 2006 року.
На підтвердження факту придбання позивачем товару, та на виконання п.п.7.2.1., 7,2.3. Закону України «Про податок на додану вартість» у вересні 2006 р. ТОВ ТД «Арго» позивачеві були видані податкові накладні на загальну суму ПДВ 24429,55 грн. Податок на додану вартість сплачений позивачем постачальнику - ТОВ ТД «Арго» у ціні товару у вересні 2006 р. у сумі 24429,55 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 2570 від 26.09.2006 р., № 2571 від 26.09.2006 р., № 26 від 27.09.2006 р. та самим Відповідачем на сторінках акту «Про результати виїзної документальної перевірки дочірнього підприємства "Завод обважнених бурильних та ведучих труб" відкритого акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково -виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок у банку за жовтень 2006 року» № 134/23-6/30991664 від 16.01.2007 р.
Як свідчать матеріали справи, сума податкового кредиту попередньо сплачена позивачем у попередньому податковому періоді постачальнику товарів в розмірі 24429грн.55коп.була включена до податкової декларації з податку на додану вартість, розрахунку бюджетного відшкодування та заяви про повернення суми бюджетного відшкодування за жовтень 2006 р., які додавалися до декларації, та отримані відповідачем 20 листопада 2006 року .
Таким чином, позивач виконав усі умови, передбачені Законом України "Про податок на додану вартість", має документальне підтвердження розміру податкового кредиту та має право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість на суму 294799,49 грн., в т.ч. за вересень 2006 р. на суму 202057,29 грн., за жовтень 2006 р. на суму 24429,55 грн. та за січень 2007 р. на суму 68312,65 грн.
Таким чином, спірним рішенням порушується 7.7.3, пункту 7.7. статті 7 Закону (в редакції на час подання декларацій за вказаний період), згідно з яким у разі коли за результатами звітного періоду сума різниці між податковим зобов'язанням та податковим кредитом має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації. Підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період.
Підсумовуючи викладене, слід зазначити, що відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством (частина 1 статті 19 Конституції України).
Чинне законодавство, у тому числі і Закон України „Про податок на додану вартість", не встановлює для покупця товару обов'язку сплачувати ПДВ ще й до бюджету, якщо такий податок не буде сплачений продавцем чи іншою особою, з врахуванням суми податку, отриманого від покупця в ціні товару.
Законом України „Про податок на додану вартість" сума ПДВ, яка включена до ціни товару, є податковим зобов'язанням продавця товару, і саме продавець товару несе обов'язок по сплаті цього податку в бюджет.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що вимоги позивача щодо визнання нечинним податкового повідомлення-рішення відповідача №0000282306/0/54507від 20.08.2007р. про зменшення суми бюджетного відшкодування по податку на додану вартість в розмірі 294799 грн.49 коп. є правомірними, обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
В позовній заяві, позивач також просить суд зобов'язати ДПІ в м.Суми надати УДК у Сумській області висновок про відшкодування з державного бюджету України податку не додану вартість в розмірі 294799 грн.49 коп., в т.ч. за вересень 2006р. на суму 202057 грн.29 коп., за жовтень 2006р. на суму 24429 грн.55 коп. та за січень 2007р. на суму 68312 грн.65 коп.
Відповідно до пп.7.7.4 п.7.7. ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” –платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п”ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.
До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності та оригіналів п”яти основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.
Згідно п.п.7.7.5. п.7.7. ст.7 вищевказаного Закону, з врахуванням змін, внесених Законом України від 25.03.2005р. №2505-IV “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2005 рік” протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.
Податковий орган зобов”язаний у п”ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
Згідно до п.п.7.7.6 п.7.7 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”, на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п”яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.
Враховуючи зазначені обставини, суд задовольняє вимоги позивача, щодо зобов”язання ДПІ в м.Суми надати УДК у Сумській області висновок про відшкодування з державного бюджету України податку не додану вартість в розмірі 294799 грн.49 коп., в т.ч. за вересень 2006р. на суму 202057 грн.29 коп., за жовтень 2006р. на суму 24429 грн.55 коп. та за січень 2007р. на суму 68312 грн.65 коп.
Згідно ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України витрати по сплаті судового збору в сумі 3 грн. 40 коп. відшкодовуються на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 94, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ :
1. Позов задовольнити.
2. Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м.Суми №0000282306/0/54507 від 20.08.2007р. про зменшення суми бюджетного відшкодування по податку на додану вартість в розмірі 294799 грн.49 коп.
3. Зобов'язати Державну податкову інспекцію в м.Суми (м.Суми, Червона площа, 2, код 21102740) надати Управлінню Державного Казначейства у Сумській області висновок про відшкодування з державного бюджету України Дочірньому підприємству “Завод обважнених бурильних та ведучих труб” Відкритого акціонерного товариства “Сумське машинобудівне науково-виробниче об”єднання ім. М.В.Фрунзе” (м.Суми, вул.Комарова, 2, код 30991664) податку не додану вартість в розмірі 294799 грн.49 коп., в т.ч. по місяцях: за вересень 2006 року на суму 202057 грн.29 коп., за жовтень 2006р. на суму 24429 грн.55 коп., за січень 2007р. на суму 68312 грн.65 коп.
4. Відшкодувати з Державного бюджету України на користь Дочірнього підприємства “Завод обважнених бурильних та ведучих труб” Відкритого акціонерного товариства “Сумське машинобудівне науково-виробниче об”єднання ім. М.В.Фрунзе” (м.Суми, вул.Комарова, 2, код 30991664) 3 грн. 40 коп. витрат по сплаті судового збору.
5. Видати виконавчий документ після набрання постановою законної сили за заявою особи, на користь якої ухвалена дана постанова.
6. Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
7. Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом 10 днів з дня її складення у повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову подається протягом 20 дні після подання заяви про апеляційне оскарження.
8. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови
Повний текст постанови підписаний 26.10.2007 р.
СУДДЯ В.М.МОЇСЕЄНКО
Суд | Господарський суд Сумської області |
Дата ухвалення рішення | 25.10.2007 |
Оприлюднено | 31.10.2007 |
Номер документу | 1069034 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Сумської області
Моїсеєнко В.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні