Рішення

від 24.10.2022 по справі 925/826/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2022 року м. Черкаси справа № 925/826/22

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Довганя К.І., розглянувши без участі представників сторін, в порядку письмового провадження справу № 925/826/22 за позовом Заступника керівника Смілянської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Канівської міської ради Черкаської області до Товариства з обмеженою відповідальністю Полікрафт про стягнення 260552,03 грн,

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача 260552,03 грн. заборгованості, з яких: 200 547,36 грн. борг по орендній платі та 3706,65 грн. пені, 9096,97 грн. 3% річних і 47201,05 грн. втрат внаслідок інфляції за неналежне виконання грошового зобов`язання договору оренди землі від 05.02.2007 за №311.

В обґрунтування заявлених вимог прокурор послався на те, що відповідач порушив вимоги земельного законодавства в частині своєчасної сплати орендної плати за фактичне використання земельної ділянки комунальної власності, у зв`язку з чим виникла заборгованість по орендній платі.

Прокурор зазначив, що з червня 2019 р. відповідачем орендна плата не сплачувалась і борг, який необхідно стягнути за оренду землі за період з 30.08.2019 по 30.07.2022, становить 200 547,36 грн.

Суд, враховуючи доводи прокурора щодо його представницьких повноважень, викладені у позові, та враховуючи норми ст.131-1 Конституції України, ст.23 Закону України «Про прокуратуру», а також висновки Конституційного Суду України, викладені у рішенні від 08.04.1999 № 3-рп/99, правові позиції Верховного Суду у постановах від 15.10.2019 у справі № 903/129/18; від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17; від 08.02.2019 у справі №915/20/18; від 13.06.2018 у справі № 687/379/17, від 07.05.2018 у справі № 910/18283/17 від 10.07.2018 у справі № 812/1689/16, від 24.04.2019 у справі №911/1292/18, від 16.04.2019 у справі №910/3486/18, від 11.04.2019 у справі №904/583/18, від 21.03.2019 у справі №923/213/18, від 13.02.2019 у справі №914/225/18, вважає обґрунтованими підстави для звернення прокурора з даним позовом до суду.

Справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвала надіслана учасникам справи у встановленому порядку.

Відповідач відзиву на позов суду не подав.

Суд, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, встановив наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 05.02.2007 між Канівською міською радою та приватним науково-виробничим підприємством «Полімер-Акація» був укладений договір оренди землі № 311 (далі - Договір), відповідно до якого Канівська міська рада на підставі рішень сесії від 30.01.2007 № 5-19, 5-14, надала в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 12 849,00 кв.м, в тому числі 1 546,16 кв.м під капітальними одноповерховими будівлями, 1703,29 кв.м. під спорудами, 9599,70 кв.м під проїздами, площадками, в м. Каневі по вул. Леніна, буд. 161 е, 166 а, для промисловості в оренду терміном до 01.02.2012.

При укладенні договору сторони визначили розмір та строки внесення орендної плати. Зокрема, відповідно до п.10 Договору, орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі. Розмір орендної плати встановлюється на один місяць, починаючи з 30.01.2007 згідно розрахунку, передбаченого договором.

Згідно п. 10-11 Договору орендна плата вноситься щомісячно, не пізніше 30 числа наступного місяця за звітним. Обчислення орендної плати за земельні ділянки комунальної власності здійснюється із урахуванням їх цільового призначення, коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії.

Відповідно до п.13 Договору розмір орендної плати переглядається щороку у разі зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, ставок, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря; в інших випадках, визначених законом.

Пунктами 26-29 Договору передбачені права та обов`язки сторін.

Зокрема, орендодавець має право, серед іншого, вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням та своєчасного внесення орендної плати та зобов`язаний передати у користування земельну ділянку у стані, що відповідає умовам договору оренди.

Орендар має право самостійне господарювання на землі з дотриманням умов договору оренди землі та зобов`язаний, серед Іншого, приступити до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Судом встановлено, що 28.07.2008 між сторонами укладено додаткову угоду № 196 до договору оренди від 05.02.2007 № 311, відповідно до якої продовжено термін дії договору до 01.02.2052.

30.06.2011 сторони уклали додаткову угоду № 96 до договору оренди землі, відповідно до якої, у зв`язку із проведенням нової нормативно-грошової оцінки землі комунальної власності в м. Каневі, дійшли згоди підвищити орендну плату у сумі 2516,83 грн. щомісяця.

Сторони вчасно та добросовісно виконували всі передбачені договором обов`язки до моменту зміни власника нерухомого майна, яке знаходиться на орендованій земельній ділянці.

Зокрема, згідно договору купівлі-продажу мультилоту від 28.07.2015 власником нерухомого майна стало товариство з обмеженою відповідальністю «Полікрафт».

Як наслідок, відповідно до рішень Канівської міської ради від 19.12.2013 № 14-53, 04.09.2015 № 21-49, внесено зміни до договору оренди землі від 05,02.2007 № 311 на земельну ділянку для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, яка знаходиться в м. Каневі по вул. Леніна, 161а, 161 е, 161с, площею 12849 кв.м. кадастровий номер 7110300000:03:001:0056, в частині орендаря, а саме із приватного науково-виробничого підприємства «Полімер-Акація» на товариство з обмеженою відповідальністю «Полікрафт» та сторонами 10.09.2015 підписано додатковий договір № 357.

Проте, як зазначив прокурор, право оренди ТОВ «Полікрафт» до цього часу належним чином не оформлено.

Суд бере до уваги, що відповідно до висновків, викладених у пунктах 51, 52 постанови Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2019 у справі № 921/158/18, згідно з принципом єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній будинку, споруди (зміст якого розкривається, зокрема, у статті 120 ЗК України та статті 377 ЦК України) особа, яка законно набула у власність будинок, споруду, має цивільний інтерес в оформленні права на земельну ділянку під такими будинком і спорудою після їх набуття. Отже, відповідно до зазначених правових норм власники споруди мають право на користування земельною ділянкою, на якій вона розташована. У пункті 49 цієї ж постанови зазначено, що ніхто інший, окрім власника цього об`єкта, не може претендувати на вказану земельну ділянку, оскільки вона зайнята об`єктом нерухомого майна.

Згідно із частиною 3 статті 7 Закону України «Про оренду землі» до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

Тобто особа, яка набула право власності на це нерухоме майно, фактично стає орендарем земельної ділянки, на якій воно розміщене, у тому ж обсязі та на умовах, як і в попереднього власника. При цьому договір оренди цієї земельної ділянки щодо попереднього її користувача (попереднього власника нерухомого майна) припиняється відповідним договором, на підставі якого новим власником набуто право власності на розташоване на цій земельній ділянці майно. Ця правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 915/672/17, від 17.04.2018 у справі № 922/2883/17, від 30.05.2018 у справі № 908/1990/17, від 05.06.2018 у справі № 920/717/17, від 27.06.2018 у справі № 921/613/17-г/17, від 05.09.2018 у справі № 904/9027/17, від 04.10.2018 у справі № 904/326/18, від 04.06.2019 у справі № 914/1925/18.

Аналогічна правова позиція, щодо наведених положень законодавства при виникненні в іншої особи права власності на жилий будинок, будівлю або споруду (відповідно до договору, який містить необхідні за законом істотні умови), право попереднього власника або користувача припиняється в силу прямої вказівки закону без припинення у цілому договору оренди земельної ділянки, відповідно, новий власник об`єкта нерухомості, якому переходить право оренди, набуває право оренди за чинним договором оренди, а не у порядку повторного надання земельної ділянки, тобто має місце заміна сторони у зобов`язанні, викладена у постановах Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 922/3655/17, від 05.09.2018 у справі № 904/9027/17, від 07.11.2018 у справі № 910/20774/17, від 29.11.2018 у справі № 915/1416/17, від 06.12.2018 у справі № 902/1592/15, від 27.02.2019 у справі № 913/661/17 від 06.03.2019 у справі № 914/2687/17, від 04.06.2019 у справі № 914/1925/18, від 26.11.2019 у справі № 917/92/19.

Враховуючи викладене, після відчуження об`єкта нерухомості, розташованого на орендованій земельній ділянці, договір оренди землі у відповідній частині припиняється щодо відчужувана, однак діє на тих самих умовах стосовно нового власника нерухомості, який з моменту набуття такого права набуває також право оренди земельної ділянки, на якій це майно розміщене, а отже, й відповідні права та обов`язки. Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 29,08.2018 у справі № 920/675/17, від 26.11.2019 у справі № 917/92/19, від 18.02.2020 у справі №907/132/19.

Також, пунктом 2 додаткового договору від 10.09.2015, укладеного між Канівською міською радою та відповідачем - ТОВ «Полікрафт», внесено зміни в п. 8 основного договору в частині сплати орендної плати і визначено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі.

Розмір орендної плати встановлюється на один місяць, починаючи з 04.09.2015 в сумі 3667,43 грн. щомісяця.

Проте, судом з`ясовано, що всупереч істотним умовам договору оренди від 05.02.2007 № 311, додаткового договору до договору оренди від 10.09.2015 № 357 та зазначеними договорами обов`язкам орендаря, відповідач з моменту укладення додаткового договору взагалі не сплачував орендної плати, внаслідок чого за вересень 2015 по травень 2019 року виник борг в сумі 233349,42 грн.

Суд враховує, що рішенням Господарського суду Черкаської області від 12.11.2019 у справі № 925/751/19 задоволено позовну заяву заступника керівника Золотоніської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Канівської міської ради до ТОВ «Полікрафт» про стягнення з відповідача за період з вересня 2015 по травень 2019 року боргу з орендної плати разом зі штрафними санкція в сумі 245383,91 грн.

На виконання вище вказаного рішення, відповідачем упродовж 2020 року вказаний борг погашено.

Згідно інформаційного листа відділу комунального майна та земельних ресурсів виконавчого комітету Канівської міської ради від 13.06.2022 № 120, відповідач починаючи з серпня 2019 по даний час не сплачувало орендної плати і борг за оренду землі становить 200547,36 грн.

У позовній заяві прокурор зауважив, що 08.05.2019 та 08.02.2022 комісією у складі посадових осіб Канівської міської ради, Управління Держпраці у Черкаській області та Канівської ДПІ Черкаського управління ГУ ДФС у Черкаській області, на підставі розпоряджень Канівського міського голови від 02.05.2019 № 173-р та 28.01.2022 № 24-р було проведено обстеження земельної ділянки, наданої відповідачу в оренду та встановлено, що земельна ділянка використовується товариством, оскільки прохідна на територію контролюється охороною.

Крім заборгованості по оплаті за оренду землі, прокурор нарахував до стягнення з відповідача:

- 47201,05 грн втрат від інфляції за весь період прострочення (сума заборгованості за конкретний місяць / 100) * ( інфляцію за конкретний період прострочення - 100);

- 9096,97 грн 3% річних від простроченої суми (сума заборгованості за конкретний місяць/ 100 * 2/365) * кількість днів прострочення зобов`язання за конкретний період»);

- 3706,65 грн пені від простроченої суми заборгованості (розмір заборгованості за відповідний місяць / 100 *( подвійна облікова ставка І 365 * кількість днів у періоді)».

За приписами п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Нормою ст.1 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Стаття 13 Закону України «Про оренду землі» передбачає, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно ст.21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Статтями 24, 25 Закону України «Про оренду землі» передбачені права та обов`язки орендодавця та орендаря, зокрема орендодавець має право вимагати від орендаря: використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди; своєчасного внесення орендної плати.

Відповідно до положень ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 530 ЦК України встановлено, що у разі, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання.

Обсяг прав та обов`язків визначається в договорі за згодою сторін.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу (далі - ГК) України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

За змістом ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором.

В силу ч.1 ст. 218 ГК України, підставою для застосування господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання.

З огляду на викладені вище обставини та норми чинного законодавства, суд дійшов до таких висновків.

Підставою пред`явлення позову прокурором є порушення відповідачем вимог земельного законодавства в частині своєчасної сплати орендної плати за фактичне використання земельної ділянки комунальної власності.

Оскільки з червня місяця 2019 р. відповідачем орендна плата не сплачувалась, то за період з 30.08.2019 по 30.07.2022 виник борг в розмірі 200 547,36 грн.

Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 69 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду місцевих бюджетів, зокрема, належать надходження від орендної плати за користування майновим комплексом та іншим майном, що перебуває в комунальній власності.

Суд враховує, що недоотримання значної суми орендної плати суттєво ослаблює дохідну частину місцевого бюджету та може призвести до неможливості покриття щомісячних (постійних) видатків місцевого бюджету і як наслідок до необхідності державного забезпечення збалансування місцевого бюджету.

Стаття 206 Земельного кодексу України передбачає, що використання землі в Україні є платним. Платність землекористування суб`єктів земельних відносин є одним із основних принципів правового забезпечення раціонального використання і охорони земель. Земельне право розглядає плату за землю як метод регулювання земельних відносин з боку органів державної влади та місцевого самоврядування, як основне джерело надходжень до Державного та місцевих бюджетів з метою централізації коштів для фінансування програм і проектів щодо поліпшення якісного стану продуктивних земель та їх охорони від негативного антропогенного впливу.

У частині першій статті 377 ЦК України визначено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Відповідно до частин першої, другої статті 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Суд вважає, що зазначені норми закріплюють загальний принцип цілісності об`єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований. За цими нормами визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачається механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на нерухомість.

Відповідно до ч.3 ст.7 Закону України «Про оренду землі» до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

Отже, при виникненні в іншої особи права власності на жилий будинок, будівлю або споруду право попереднього власника або користувача припиняється автоматично, в силу закону, без оформлення припинення права будь-якими актами та документами. Суд звертає увагу, на те, що ця норма є імперативною, відступ від неї на підставі договору не допускається. Договір оренди при цьому не припиняється в цілому, має місце заміна сторони в зобов`язанні.

Таким чином, в день купівлі-продажу нерухомості у минулого власника, а саме у ПНВП «Полімер-акаці» автоматично припинилося, а у нового власника ТОВ «Полікрафт» автоматично виникло право користування (оренди) спірною земельною ділянкою. При цьому, договір оренди не припинив дію в цілому, а в цей день відбулася заміна сторони в зобов`язанні, а саме: Орендаря, з Продавця нерухомості на Покупця.

Згідно з відомостями, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, державна реєстрація товариства з обмеженою відповідальністю «Полікрафт» (ідентифікацій код 39762672) щодо перебування зазначеного товариства у процесі припинення - відсутні. Рішення про припинення договору оренди земельної ділянки ТОВ «Полікрафт» Канівською міською радою не приймалися.

Відтак, суд вважає, що ненадходження до бюджету Канівської міської ради від відповідача коштів із заборгованої орендної плати в сумі 200547,36 грн. протягом 2019- 2022 років негативно вплине на реалізацію органом місцевого самоврядування програм розвитку у сфері освіти, охорони здоров`я, соціального забезпечення громадян.

Суд, дослідивши поданий прокурором розрахунок штрафних санкцій, нарахованих відповідачу за прострочення виконання грошового зобов`язання, вважає його обґрунтованим і вірним, виходячи з наступного.

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню.

Зокрема, частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено обов`язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розмір втрат внаслідок інфляції, який необхідно стягнути з відповідача за прострочення виконання грошового зобов`язання, складає 47 201,05 грн.

Розмір 3% річних, який необхідно стягнути з відповідача за прострочення виконання грошового зобов`язання, становить 9 096,97 грн.

За правилами ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (ч. 2 ст. 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).

Відповідно ч.1 ст.550 ЦК України право на неустойку (штраф, пеню) виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Водночас ч.6 ст.231 ГК України визначає, що штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено договором або законом.

Ст.3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За приписами ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Крім того, за загальним правилом, відповідно до ст.258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Ст.261 ЦК України зазначено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Суд погоджується із доводами прокурора, що для даного випадку 1 рік повинен відраховуватись від дати, наступної за датою оплати чергового платежу, який не було здійснено. Пеня нараховується на прострочену суму за період прострочення, що не може перевищувати 1 рік.

Отже, розмір пені від простроченої суми заборгованості відповідно до розрахунку Канівського відділу Смілянської окружної прокуратури становить 3 706,65 грн.

Оцінюючи викладене, суд приходить до переконання, що доводи прокурора є доведеними та обґрунтованими, тому позов підлягає до задоволення.

Відповідно до ст.129 ГПК України з відповідача на користь Черкаської обласної прокуратури підлягають до стягнення витрати на оплату судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 123, 129, ст.ст.233, 236-241 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Полікрафт» (код ЄРДПОУ: 39762672; Київська область, Богуславський район, м. Богуслав, вул. Острів, 1А) на розрахунковий рахунок Канівської міської ради Черкаської області (код ЄРДПОУ: 33362991; Черкаська область, м. Канів, вул. О.Кошового,3) UА 35899980334119812000023717, ЄДРПОУ 37930566, одержувач платежу ГУК у Черкаській області /тг м. Канів/, код виду платежу 18010600 - 260 552,03 грн., з них:

- 200 547,36 грн. (двісті тисяч п`ятсот сорок сім грн 36 коп.) борг за оренду землі,

- 3 706,65 грн. (три тисячі сімсот шість грн 65 коп.) - пеня,

- 9 096,97 грн. (дев`ять тисяч дев`яносто шість грн 97 коп.) - 3 % річних;

- 47 201,05 грн.(сорок сім тисяч двісті одна грн. 05 коп) - інфляційні втрати.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Полікрафт» (код ЄРДПОУ: 39762672; Київська область, Богуславський район, м. Богуслав, вул. Острів, 1А) судовий збір на користь Черкаської обласної прокуратури (18015, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 286, код ЄДРПОУ 02911119, UА 138201720343160001000003751 в Державній казначейській службі України у м. Київ).

Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 24.10.2022.

Суддя К.І.Довгань