Постанова

від 12.10.2022 по справі 689/1034/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

12 жовтня 2022 року

м. Київ

справа № 689/1034/20-ц

провадження № 61-14720св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - заступник керівника Хмельницької обласної прокуратури

в інтересах держави в особі Хмельницької обласної державної адміністрації,

відповідач - ОСОБА_1 ,

треті особи: державне підприємство «Хмельницька обласна служба місцевих доріг», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційні скарги ОСОБА_1 в інтересах якого діє ОСОБА_4 , та ОСОБА_3 в інтересах якого діє ОСОБА_4 , на рішення Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 05 березня 2021 року у складі судді

Мазурчака В. М. та постанову Хмельницького апеляційного суду

від 27 липня 2021 року у складі колегії суддів: Костенка А. М., Гринчука Р. С., Грох Л. М.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2020 року заступник керівника Хмельницької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Хмельницької обласної державної адміністрації звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , треті особи: державне підприємство «Хмельницька обласна служба місцевих доріг» (далі -

ДП «Хмельницька обласна служба місцевих доріг»), ОСОБА_2

та ОСОБА_3 , про зобов`язання повернути майно, скасування запису про реєстрацію права приватної власності.

Позовну заяву мотивовано тим, що ОСОБА_3 провів державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна - гідротехнічну споруду, яка знаходилася за межами населеного пункту с. Москалівка Ярмолинецького району Хмельницької області, загальною площею -

3289 кв. м і розташована на земельній ділянці кадастровий номер 6825884400:04:020:0001, про що державним реєстратором Олешинської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області

Андрієвською М. В. у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно здійснено запис № 30012191.

Проте спірна гідротехнічна споруда, на думку прокурора, належить державі та одночасно є складовою частиною автомобільної дороги місцевого значення О232001 «Ярмолинці-Коритна», що належить державі,

та складовою частиною водойми (ставка) (штучний водний об`єкт),

що знаходиться за межами с. Москалівка Ярмолинецького району Хмельницької області у межах земельної ділянки державної форми власності з кадастровим номером 6825884400:04:020:0001. Автомобільна дорога місцевого значення О232001 «Ярмолинці-Коритна» є дамбою штучного водного об`єкта (ставка) площею 23,8605 га. До складу цієї дороги у межах смуги відведення на ділянці 13+962 входить гребля та штучні споруди, а саме, земляне полотно автодороги та водопропускні труби. Управління автомобільною дорогою загального користування місцевого значення віднесено до повноважень Хмельницької обласної державної адміністрації, а експлуатаційне утримання здійснює ДП «Хмельницька обласна служба місцевих доріг».

На думку позивача, оскільки власником земельної ділянки з кадастровим номером 6825884400:04:020:0001 є держава, тому право розпорядження належить Хмельницькій обласній державній адміністрації. Ця земельна ділянка та водний об`єкт - ставок, розташований у межах цієї земельної ділянки, передані Хмельницькою обласною адміністрацією в оренду ОСОБА_2 відповідно до договору від 01 серпня 2018 року

№ 42/20, укладеному між ними, на підставі розпорядження від 08 серпня 2017 року № 571/2017 - р «Про передачу в оренду водного об`єкта громадянину ОСОБА_2 ». У зв`язку із цим не може перебувати

у приватній власності.

Разом із цим, на думку прокурора, договір купівлі-продажу спірної гідротехнічної споруди від 12 червня 2002 року, відповідно якого ОСОБА_3 набув на неї право власності не може вважатися укладеним, оскільки при його укладенні сторони не досягли згоди щодо всіх його істотних умов, а саме з його змісту неможливо ідентифікувати, яка саме гідротехнічна споруда є його предметом, не зазначено на якій правовій підставі продавець здійснив продаж цього об`єкта, крім того її місце розташування зазначено с. Москалівка Ярмолинецького району Хмельницької області, а не поза його межами, де насправді знаходиться спірна гідроспоруда.

Оскільки на підставі вказаного договору купівлі-продажу від 12 червня

2002 року було неправомірно здійснено державну реєстрацію права власності на гідротехнічну споруду, тому набуття ОСОБА_2 права власності на гідротехнічну споруду, реєстрація за ним відповідних прав

у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно порушує право власності держави.

Ураховуючи викладене, заступник керівника Хмельницької прокуратури

в інтересах держави в особі Хмельницької обласної державної прокуратури просив суд:

зобов`язати ОСОБА_1 повернути на користь держави Україна

в особі Хмельницької обласної державної адміністрації гідротехнічну споруду, яка знаходиться за межами населеного пункту с. Москалівна Ярмолинецького району Хмельницької області, загальною площею

3 289 кв. м;

скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис

№ 31596983 про реєстрацію за ОСОБА_1 права приватної власності на об`єкт нерухомого майна - гідротехнічну споруду, яка знаходиться

за межами населеного пункту с. Москалівка Ярмолинецького району Хмельницької області, загальною площею 3 289 кв. м, реєстраційний номер 1750916168258.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Ярмолинецького районного суду Хмельницької області

від 05 березня 2021 року позов заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Хмельницької обласної державної адміністрації задоволено частково.

Скасовано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис

№ 31596983 про реєстрацію за ОСОБА_1 права приватної власності на об`єкт нерухомого майна - гідротехнічну споруду, яка знаходиться

за межами населеного пункту с. Москалівка Ярмолинецького району Хмельницької області, загальною площею3289 кв. м, реєстраційний номер 1750916168258.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що, оскільки спірна гідротехнічна споруда у частині земляної дамби розташована на земельній ділянці, яка є складовою частиною автомобільної дороги місцевого значення, на яку поширюється чітка заборона на передання у приватну власність, тому наявні правові підстави для задоволення позовних вимог

у частині скасування запису про реєстрацію за ОСОБА_1 права власності на указану гідротехнічну споруду.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Хмельницького апеляційного суду від 27 липня 2021 року апеляційні скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , подані

їх представником - ОСОБА_4 , залишено без задоволення. Апеляційну скаргу Першого заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури залишено без задоволення. Рішення Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 05 березня 2021 року залишено без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог у частині скасування запису про реєстрацію

за ОСОБА_1 права власності на спірну гідротехнічну споруду, оскільки спірна гідротехнічна споруда в частині земляної дамби розташована на земельній ділянці, яка є складовою частиною автомобільної дороги місцевого значення, на яку поширюється чітка заборона на передання у приватну власність (стаття 1 Закону України «Про джерела фінансування шляхового господарства України» та статті 7, 8 «Про автомобільні дороги»). Втручання держави у право власності має нормативну основу у національному законодавстві, яке є доступним для заінтересованих осіб, передбачена законом, існує справедливий баланс між інтересами суспільства, пов`язаними з цим втручанням, що полягає

у безперешкодному та безпечному пересуванні громадян автомобільними дорогами та сполученні між населеними пунктами області, при цьому дотримано справедливий баланс між інтересами суспільства та фізичної особи, а тому висновки суду першої інстанції про усунення перешкоди

у користуванні майном державою в особі уповноваженого органу шляхом задоволення позову у частині скасування запису про реєстрацію

за ОСОБА_1 права власності на дану гідротехнічну споруду

є обґрунтованим та законними.

Короткий зміст вимог касаційних скарг та її доводи

У касаційних скаргах, поданих у вересні 2021 року до Верховного Суду, представник ОСОБА_1 та ОСОБА_3 - ОСОБА_4 , посилаючись на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах (пункт 3

частини другої статті 389 ЦПК України), просять скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій й ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову заступнику керівника Хмельницької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Хмельницької обласної державної адміністрації.

Касаційні скарги мотивовані тим, що прокурором не доведено необхідності захисту інтересів держави саме прокурором, а також не обґрунтовано підстави звернення до суду з позовом від імені суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження,

з наданням належних доказів, які б підтверджували встановлення прокурором наявності підстав для представництва у відповідності

до статті 23 Закону України «Про прокуратуру», тому, на думку заявників, прокурором не доведено своєї правомочності щодо представництва інтересів Хмельницької обласної державної адміністрації.

Разом із цим, на думку заявників, спірна гідротехнічна споруда ніколи

не перебувала у державній власності, оскільки перебувала у колективній власності, тому обраний прокуратурою спосіб захисту є помилковим.

Також вважають, що спірна гідротехнічна споруда не входить до складу земельної ділянки автомобільної дороги загального користування, оскільки автомобільна дорога проходить поверх гідротехнічної споруди, це два різних самостійних об`єкти.

Крім того гідротехнічна споруда не знаходиться на території ставка, який

є об`єктом оренди згідно із договором, укладеним між Хмельницькою обласною державною адміністрацією та ОСОБА_2 . З договору оренди водного об`єкта від 01 серпня 2018 року № 42/20 вбачається,

що орендаря було зобов`язано оформити право користування гідротехнічною спорудою протягом шести місяців з дня укладення договору, отже Хмельницька обласна державна адміністрація, не передала право користування спірним об`єктом, але чітко зазначила, про необхідність оформлення такого права із власником гідротехнічної споруди.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 21 вересня 2021 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 та витребувано матеріали цивільної справи

із Ярмолинецького районного суду Хмельницької області.

У листопаді 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 01 листопада 2021 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_4 .

Ухвалою Верховного Суду від 04 жовтня 2022 року справу призначено

до розгляду.

Доводи осіб, які подали відзиви на касаційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 .

У жовтні 2021 року до Верховного Суду надійшли відзиви Хмельницької обласної прокуратури в інтересах Хмельницької обласної державної адміністрації та першого заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури, на касаційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 , у яких зазначено, що оскаржувані судові рішення

є законними та обґрунтованими.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Автомобільна дорога місцевого значення О232001 «Ярмолинці-Коритна» Хмельницької області станом на 1993 рік перебувала на балансі «Хмельницькоблавтодора», а у подальшому - ДП «Служба місцевих доріг»,

а з січня 2020 року - ДП «Хмельницька обласна служба місцевих доріг» .

Згідно технічного паспорта автомобільної дороги місцевого значення «Ярмолинці-Коритна», що складений 14 червня 1993 року щодо дороги станом на 01 січня 1993 року, дорога «Ярмолинці-Коритна» відносилась

до дороги IV категорії, на км.13+962 цієї автодороги розташовано греблю ставу, а саме земляне полотно дороги довжиною 240 метрів

та водопропускні труби у кількості 3х0,8 м. довжиною 7 м.

У 2016 році приватним підприємством «Нів» виготовлено паспорт водного об`єкта - ставка площею 23,8605 га за межами населеного пункту

на території Москалівської сільської ради Ярмолинецького району Хмельницької області

У цьому паспорті вказано, що ставок розташований за межами населеного пункту на території Москалівської сільської ради Ярмолинецького району Хмельницької області, місце знаходження греблі водного об`єкта за межами с. Москалівка, характеристика греблі: 1. Тип, конструкція глуха, трапецеїдального профілю, проїжджа. 2. Матеріал суглинок.

3. Конструктивні параметри: ширина по гребеню, м 10,0; довжина, м 270; максимальна висота, м 4,1. 4. Закладання укосів: верхового 1:2,0; Низового 1:2,5. 5. Кріплення укосів: Верхового посів трав, посадка дерев; Низового посів трав, посадка дерев. 6. Наявність та конструктивні параметри переїзду, розташованого на греблі гідроспоруда донний водовипуск, який

є складовою частиною водоскидної споруди. По греблі проходить дорога шириною 6,0м.

01 серпня 2018 року між орендодавцем - Хмельницькою обласною державною адміністрацією та орендарем - ОСОБА_2 було укладено договір оренди, відповідно до умов якого орендар прийняв

у строкове платне користування (до 14 квітня 2028 року) водний об`єкт для рибогосподарських потреб ставок площею 23,8605 га за межами

с. Москалівка на території Москалівської сільської ради Ярмолинецького району Хмельницької області на р. Тростянець. Об`єктом оренди є земельна ділянка під водним об`єктом площею 23,8605 га. з кадастровим номером 6825884400:04:020:0001.

Згідно пункту 4 договору оренди об`єкт оренди не передається разом

із гідротехнічними, лінійними спорудами та іншими об`єктами інфраструктури.

Пунктом 17 зазначеного договору передбачено, що орендар зобов`язаний оформити право користування гідротехнічною спорудою протягом 6 місяців з дня набрання чинності договору оренди водного об`єкта.

Відповідно до пункту 30 зазначеного договору орендодавець має право вимагати від орендаря оформлення прав користування гідротехнічною спорудою, якому за пунктом 33 кореспондує обов`язок орендаря оформити це право.

Технічні характеристики гідротехнічних споруд водойми, площею 23,8605 га, кадастровий номер 6825884400:04:020:0001, яка знаходиться за межами

с. Москалівка Ярмолинецького району Хмельницької області на

р. Тростянець, затверджені начальником Регіонального офісу водних ресурсів у Хмельницькій області у 2018 році та містять деталізовану інформацію, що ідентифікує ці споруди. Так гідротехнічними спорудами

є споруда № 1 водоскидна споруда - донний водовипуск з трьох

з/б труб д-1 м довжиною 10 м з залізобетону, бетону, металу, споруда № 2 - земляна дамба - дамба довжиною 240м., висотою 1.2-2.1 м. шириною

по верху 9-11 м., по низу 12-19 м. Дамба має проїжджу частину.

Гребля ставу та штучні споруди за межами с. Москалівка Ярмолинцького району Хмельницької області, у вигляді земляного полотна автомобільної дороги загального користування місцевого значення 0232001 «Ярмолинці-Коритна» та водопропускних труб в кількості 3х0,8 м., довжиною 7м., які влаштовані на км.13+962 вищевказаної автомобільної дороги, перебували на балансі державного підприємства та знаходяться в державній власності. У той же час додаткові технічні засоби, такі як шлюзи, підпірні та переливні пристрої (шандори), які влаштовані біля штучної споруди, не перебувають

на балансі ДП «Хмельницька обласна служба місцевих автодоріг».

Розпорядженням голови Хмельницької обласної державної адміністрації

від 22 січня 2020 року № 109/2020-р «Про передачу автомобільних доріг загального користування місцевого значення Хмельницької області» передано автомобільні дороги загального користування місцевого значення в існуючому стані з балансу ДП «Служба місцевих автодоріг» на баланс

ДП «Хмельницька обласна служба місцевих автодоріг».

За відомостями з Титульного списку автомобільних доріг загального користування місцевого значення в межах Ярмолинецького району Хмельницької області передано дорогу обласного значення Ярмолинці-Коритна, № п/п 1, індекс дороги О232001 від ДП «Служба місцевих автодоріг» на баланс ДП «Хмельницька обласна служба місцевих автодоріг».

30 квітня 2020 року відповідною комісією за участю посадових осіб Ярмолинецької районної державної адміністрації, Хмельницької обласної державної адміністрації, Хмельницької служби автомобільних доріг,

та інших було проведено обстеження частини автомобільної дороги загального користування місцевого значення O232001 Ярмолинці-Коритна на ділянці 13+362 та штучної споруди на ній, яким встановлено: 1. Споруда знаходиться на автомобільній дорозі загального користування місцевого значення O232001 Ярмолинці-Коритна на ділянці 13+362 в с. Москалівка Ярмолинецького району Хмельницької області. Ця споруда є 3-ох очковою з/б трубою, розташованою у 2-х рівнях діаметром 0,8 м та довжиною 7м

з портальними з/б оголовками та відкрилками. 2. Ділянка дороги, на якій розташована штучна споруда має протяжність 240 метрів погонних, яка служить дамбою ставка та є складовою частиною автомобільної дороги загального користування місцевого значення O232001 Ярмолинці-Коритна, що знаходиться на балансі ДП «Хмельницька обласна служба місцевих автодоріг».

12 червня 2002 року між сільськогосподарським закритим акціонерним товариством ім. Котовського та ОСОБА_3 у простій письмовій формі було укладено договір купівлі-продажу, відповідно до умов якого ОСОБА_3 купив та набув у власність гідротехнічну споруду

у с. Москалівка Ярмолинецького району Хмельницької області. У договорі відсутні будь-які дані щодо технічних характеристик цього об`єкту нерухомості. Право власності на цей об`єкт нерухомості ОСОБА_3 на той час зареєстровано не було.

17 травня 2015 року ОСОБА_3 та ОСОБА_1 уклали нотаріально посвідчений договір, відповідно до умов якого

ОСОБА_3 продав, а ОСОБА_1 купив гідротехнічну споруду площею 3289 кв. м, що розташована у с. Москалівка Ярмолинецького району Хмельницької області, на земельній ділянці з кадастровим номером 6825884400:04:020:0001.

08 січня 2019 року колективне будівельно-монтажне підприємство «Електронбуд» на замовлення ОСОБА_3 виготовило технічний паспорт на гідротехнічну споруду за межами населеного пункту

с. Москалівка Ярмолинецького району Хмельницької області.

25 січня 2019 року реєстратором Олешинської сільської ради

Андрієвською М. В. сформовано інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з якого вбачається, що у реєстрі відсутні відомості про гідротехнічну споруду як об`єкт нерухомого майна, який станом

на 25 січня 2019 року був чи перебуває у власності сільськогосподарського закритого акціонерного товариства ім. Котовського.

25 січня 2019 року рішенням реєстратора Олешинської сільської ради Андрієвської М. В. проведено державну реєстрацію права приватної власності на гідротехнічну споруду площею 3289 кв. м, що розташована

у с. Москалівка Ярмолинецького району Хмельницької області, на земельній ділянці з кадастровим номером 6825884400:04:020:0001 за

ОСОБА_3 на підставі частини третьої статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та пункту 18 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України

від 25 грудня 2015 року за № 117, про що внесено відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за індексним номером 153979447.

Відповідно до листа комунального підприємства «Ярмолинецьке бюро технічної інформації» від 03 травня 2019 року №4 05, адресованого прокуратурі Хмельницької області, згідно архівних даних інвентаризація гідротехнічної споруди у с. Москалівка Ярмолинецького району Хмельницької області не проводилась. Будь-яка інформація щодо цього відсутня.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження

у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України визначено,

що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції у межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального

чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального

чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми правау подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду

та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог

і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до статті 19 ЗК України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на категорії, у тому числі землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Статтею 71 ЗК України встановлено, що до земель дорожнього господарства належать землі під проїзною частиною, узбіччям, земляним полотном, декоративним озелененням, резервами, кюветами, мостами, тунелями, транспортними розв`язками, водопропускними спорудами, підпірними стінками і розташованими в межах смуг відведення іншими дорожніми спорудами та обладнанням

Згідно із статтею 1 Закону України «Про джерела фінансування шляхового господарства України автомобільні дороги загального користування

та сільські дороги України (далі - автомобільні дороги) - це дороги державного та місцевого значення, які забезпечують внутрішньодержавні

та міжнародні перевезення пасажирів і вантажів із врахуванням адміністративно-територіального поділу держави, з`єднують населені пункти і є складовою частиною єдиної транспортної системи держави. Класифікація та перелік цих доріг затверджуються Кабінетом Міністрів України. Автомобільні дороги є державною власністю, крім сільських доріг, порядок управління якою встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 1 Закону України «Про автомобільні дороги» автомобільна дорога - лінійний комплекс інженерних споруд, призначений для безперервного, безпечного та зручного руху транспортних засобів; проїзна частина - частина автомобільної дороги, безпосередньо призначена для руху транспортних засобів; споруди дорожнього водовідводу - споруди, призначені для відводу поверхневих та ґрунтових вод від земляного полотна та проїзної частини (бокові канави, водовідвідні канави, нагірні канави, водопропускні труби, відкриті та закриті дренажні системи, зливова каналізація тощо);

Відповідно до статті 5 Закону України «Про автомобільні дороги» автомобільні дороги поділяються на: автомобільні дороги загального користування; вулиці і дороги міст та інших населених пунктів; відомчі (технологічні) автомобільні дороги , автомобільні дороги на приватних територіях.

Згідно із статтями 7, 8 Закону України «Про автомобільні дороги» автомобільні дороги загального користування є складовою Єдиної транспортної системи України і задовольняють потреби суспільства

в автомобільних пасажирських і вантажних перевезеннях. Автомобільні дороги загального користування перебувають у державній власності

і не підлягають приватизації.

Автомобільні дороги загального користування поділяються на автомобільні дороги державного та місцевого значення.

Автомобільні дороги місцевого значення поділяються на обласні та районні.

До обласних автомобільних доріг належать автомобільні дороги,

що з`єднують адміністративні центри Автономної Республіки Крим

і областей з іншими населеними пунктами в межах Автономної Республіки Крим чи області та із залізничними станціями, аеропортами, річковими портами, пунктами пропуску через державний кордон, місцями відпочинку

і не належать до доріг державного значення.

До районних автомобільних доріг належать автомобільні дороги,

що з`єднують адміністративні районні центри з іншими населеними пунктами, інші населені пункти між собою, з підприємствами, об`єктами культурного значення, іншими дорогами загального користування у межах району.

Статтею 9 Закону України «Про автомобільні дороги» встановлено,

що складовими автомобільної дороги загального користування у межах смуги відведення є: земляне полотно; проїзна частина; дорожнє покриття; смуга руху; споруди дорожнього водовідводу та водоочисні споруди; споруди шумозахисні; штучні споруди; засоби технологічного зв`язку; інженерне облаштування: спеціальні споруди та засоби, призначені для забезпечення безпечних та зручних умов руху (освітлення, стаціонарні комплекси вимірювання вагових і габаритних параметрів транспортних засобів, примусового зниження швидкості руху); архітектурне облаштування: архітектурні споруди та декоративні насадження, призначені для забезпечення естетичного вигляду автомобільних доріг; технічні засоби організації дорожнього руху, автопавільйони, лінійні споруди і комплекси, що забезпечують функціонування і збереження доріг; елементи санітарного облаштування; зелені насадження; спеціально облаштовані місця для зупинки маршрутних транспортних засобів.

При цьому щодо дотримання принципів правомірного втручання у право мирного володіння спірною земельною ділянкою колегія суддів виходить

з наступного.

Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше

як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків

чи інших зборів або штрафів (стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція)).

Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ стаття 1 Першого протоколу

до Конвенції закріплює три окремі норми: 1) виражається у першому реченні першого абзацу, закладає принцип мирного володіння майном і має загальний характер; 2) викладена у другому реченні того ж абзацу, охоплює питання позбавлення права власності й обумовлює його певними критеріями; 3) закріплена у другому абзаці та визнає право договірних держав, серед іншого, контролювати використання майна у загальних інтересах. Другу та третю норми, які стосуються конкретних випадків втручання у право мирного володіння майном, треба тлумачити у світлі загального принципу, закладеного першою нормою (див. mutatismutandis рішення ЄСПЛ у справі «"East/WestAllianceLimited" проти України»

від 23 січня 2014 року (East/WestAllianceLimited v. Ukraine, заява

№ 19336/04), § 166-168).

Критеріями сумісності заходу втручання у право на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції є те,

чи ґрунтувалося таке втручання на національному законі, чи переслідувало легітимну мету, що випливає зі змісту вказаної статті, а також,

чи є відповідний захід пропорційним легітимній меті втручання у право: втручання держави у право власності повинно мати нормативну основу

у національному законодавстві, яке є доступним для заінтересованих осіб, чітким, а наслідки його застосування - передбачуваними; якщо можливість втручання у право власності передбачена законом, Конвенція надає державам свободу розсуду щодо визначення легітимної мети такого втручання: або з метою контролю за користуванням майном відповідно

до загальних інтересів, або для забезпечення сплати податків, інших зборів або штрафів; втручання у право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно із законом і з легітимною метою, буде розглядатися як порушення

статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не буде встановлений справедливий баланс між інтересами суспільства, пов`язаними з цим втручанням, й інтересами особи, яка зазнає втручання в її право власності. Отже, має існувати розумне співвідношення (пропорційність) між метою, досягнення якої передбачається, та засобами, які використовуються для

її досягнення. Справедливий баланс не буде дотриманий, якщо особа-добросовісний набувач внаслідок втручання в її право власності понесе індивідуальний і надмірний тягар, зокрема, якщо їй не буде надана обґрунтована компенсація чи інший вид належного відшкодування у зв`язку з позбавленням права на майно (див. рішення ЄСПЛ у справах «Рисовський проти України» від 20 жовтня 2011 року (Rysovskyy v. Ukraine, заява

№ 29979/04), «Кривенький проти України» від 16 лютого 2017 року (Kryvenkyy v. Ukraine, заява № 43768/07)). Порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції ЄСПЛ констатує, якщо хоча б один із зазначених критеріїв не буде дотриманий. І навпаки: встановлює відсутність такого порушення, якщо дотримані всі три критерії.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що ОСОБА_1 є власником гідротехнічної споруди поза межами с. Москалівка Ярмолинецького району Хмельницької області у вигляді земляної дамби, яка має проїжджу частину автомобільної дороги місцевого значення та водоскидної споруди - донний водовипуск з трьох з/б труб д-1 м довжиною 10 м із залізобетону, бетону, металу.

По вказаній земельній дамбі проходить проїзна частина автомобільної дороги місцевого значення О232001 «Ярмолинці-Коритна» Хмельницької області, безпосередньо призначена для руху транспортних засобів між населеними пунктами, тобто по дамбі проходить і земляне полотно автомобільної дороги, сама дамба разом з водопропускними трубами

є спорудою дорожнього водовідводу, яка перебуває на балансі

ДП «Хмельницька обласна служба місцевих автодоріг», у зв`язку із цим, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, обґрунтовано вважав, що ця дамба у розумінні вимог

статей 1, 9 Закону України «Про автомобільні дороги» є складовою частиною цієї автомобільної дороги.

Встановивши фактичні обставини справи, які мають значення для

її вирішення, на підставі належним чином оцінених доказів, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов правильного висновку про те, що спірна гідротехнічна споруда у частині земляної дамби розташована на земельній ділянці, яка є складовою частиною автомобільної дороги місцевого значення, на яку поширюється чітка заборона на передання у приватну власність (стаття 1 Закону України «Про джерела фінансування шляхового господарства України»

та статті 7, 8 «Про автомобільні дороги»). У зв`язку із цим, втручання держави у право власності має нормативну основу у національному законодавстві, яке є доступним для заінтересованих осіб, передбачена законом, існує справедливий баланс між інтересами суспільства, пов`язаними з цим втручанням, що полягає у безперешкодному

та безпечному пересуванні громадян автомобільними дорогами

та сполученні між населеними пунктами області, при цьому дотримано справедливий баланс між інтересами суспільства та фізичної особи, а тому висновки суду про усунення перешкоди у користуванні майном державою

в особі уповноваженого органу шляхом задоволення позову в частині скасування запису про реєстрацію за ОСОБА_1 права власності

на цю гідротехнічну споруду є обґрунтованим та законними.

Наведені у касаційній скарзі доводи були предметом дослідження у судах першої та апеляційної інстанцій із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах законодавства.

Таким чином, висновки судів першої та апеляційної інстанцій у межах доводів касаційних скарг ґрунтуються на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна правова оцінка, правильно застосовані норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, суди попередніх інстанцій під час розгляду справи

не допустили порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Із цих самих підстав відхиляються доводи касаційних скарг про відсутність правового висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах.

Доводи касаційних скарг про те, що прокурор не мав повноважень звертатися до суду з цим позовом є необґрунтованими, виходячи

з наступного.

Статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» встановлено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження,

а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.

Звернення прокурора до суду з позовом спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні питання набуття права власності фізичною особою на спірну споруду, яка є складовою частиною автомобільної дороги, яка може перебувати лише у власності держави.

За таких обставин суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про неналежне виконання органом державної влади - Хмельницькою обласної державної адміністрації захисту інтересів держави, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних земельних правовідносинах, а тому на думку колегії суддів, враховуючи характер і суспільну значимість спірних правовідносин, прокурор належним чином обґрунтував підстави для звернення до суду з позовом на захист інтересів держави.

Доводи касаційних скарг про те, що спірна гідротехнічна споруда ніколи

не перебувала у власності держави є необґрунтованими.

Під час розгляду цієї справи, судами першої та апеляційної інстанцій, було встановлено, що спірна гідротехнічна споруда у частині земляної дамби розташована на земельній ділянці, яка є складовою частиною автомобільної дороги місцевого значення, на яку поширюється чітка заборона на передання у приватну власність (стаття 1 Закону України «Про джерела фінансування шляхового господарства України» та статті 7, 8 «Про автомобільні дороги»), сама дамба разом з водопропускними трубами

є спорудою дорожнього водовідводу, яка перебуває на балансі

ДП «Хмельницька обласна служба місцевих автодоріг», а отже ця дамба

у розумінні вимог статей 7, 8 Закону України «Про автомобільні дороги»

є власністю держави.

При цьому матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що ця гідротехнічна споруда станом на 12 червня 2002 року перед

її відчуженням ОСОБА_3 перебувала у власності сільськогосподарського закритого акціонерного товариства

ім. Котовського.

Інші доводи касаційних скарг не дають підстав для висновку, що судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалені без додержання норм матеріального і процесуального права та зводяться значною мірою

до переоцінки доказів у справі, що відповідно до положень статті 400 ЦПК України знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Ураховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційних скарг без задоволення, а оскаржених судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 416, 418, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , подані їх представником ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Рішення Ярмолинецького районного суду Хмельницької області

від 05 березня 2021 року та постанову Хмельницького апеляційного суду

від 27 липня 2021 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту

її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. В. Білоконь

О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара

С. Ф. Хопта