Рішення

від 24.10.2022 по справі 936/840/22

ВОЛОВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

справа № 936/840/22

Провадження № 2/936/175/2022

24.10.2022 р. смт. Воловець

Воловецький районний суд Закарпатської області в складі головуючого судді Пелих О.О., з участю секретаря судового засідання Іванової Н.Я., розглянувши у підготовчому судовому засіданні у залі судових засідань в смт. Воловець цивільну справу за позовом представника позивача адвоката Цокало Тетяни Михайлівнив інтересахпозивача ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія «Еліт Фінанс»</a>, треті особи, на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, приватний виконавець виконавчого округу Закарпатської області Зейкан Віталій Ласлович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

29.08.2022 р. представник позивача адвокат Цокало Т.М. в інтересах позивача ОСОБА_1 звернулася до суду із вищезазначеним позовом.

Позовні вимоги мотивує тим, що 09.06.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М., вчинено виконавчий напис, який зареєстрований в реєстрі за № 118594 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» невиплачені в строк грошові кошти в розмірі15857,00гривень за кредитним договором № 1-20181215-64637 від 15.12.2018 року. 24.09.2021 р. постановою приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Зейкан В.Л. відкрито виконавче провадження № 66921343 з примусового виконання вищевказаного виконавчого напису. Посилається на те, що вказаний виконавчий запис вчинено з численними порушеннями законодавства, а тому є таким, що не підлягає виконанню. Зокрема, із 22.02.2017 року редакція Переліку затвердженогопостановою КМУ № 1172 від 29.06.1999 рокув редакції станом на час вчинення оспорюваного виконавчого напису передбачає можливість вчинення виконавчого напису лише на підставі оригіналу нотаріально посвідченого договору, а тому приватний нотаріус не мав законних підстав вчинити виконавчий напис на підставі кредитного договору. Також,зазначив,те що, приватним нотаріусом вчинено виконавчийнапис на кредитному договорібез документів які б посвідчували безспірністьзаборгованості. На підставі наведеного, просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем, від 09.06.2021 р. зареєстрований в реєстрі за № 118594 та стягнути з відповідача судові витрати та витрати на правничу допомогу.

В підготовче судове засідання позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 не з`явилися, проте представник позивача надала заяву до суду про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримують та просять їх задоволити у повному обсязі.

Представник відповідача ТОВ «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» в підготовче судове засідання не з`явився, проте надіслав заяву до суду в якій позов визнав та просив судпроводити розгляд справи у відсутність представників відповідача. Також, подав до суду клопотання про зменшення витрат наоплату правничої допомоги адвоката позивача та повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Третя особа - приватнийвиконавець виконавчого округу Закарпатської області Зейкан В.Л. в підготовче судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується оголошенням провиклик третьої особи до судуна веб-сайті офіційному порталі судової влади.

Третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М., в підготовче судове засідання також не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується оголошенням провиклик третьої особи до судуна веб-сайті офіційному порталі судової влади. Про причини неявки суд не повідомив.

Згідно ч. 3, 4ст.200 ЦПК Україниза результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями206,207цьогоКодексу.

Як передбачено ч.4ст.206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

У зв`язку з неявкою всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося у відповідності до вимог ч.2ст.247 ЦПК України.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом установлено,що приватнимнотаріусом Київськогоміського нотаріальногоокругу ОстапенкоЄ.М,винесено виконавчийнапис,зареєстрований вреєстрі за№118594від 09.06.2021р.про стягненняіз ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,-невиплачені встрок грошовікошти врозмірі15857,00гривеньнакористь Товаристваз обмеженоювідповідальністю "Фінансовакомпанія «ЕлітФінанс»,якому ТОВ"ФІНПРОММАРКЕТ", код платника податків згідно з ЄДРПОУ 43311346, відступлено право вимоги на підставі Договору факторингу № 250521-ФК від 25 (двадцять п`ятого) травня 2021 року, якому в свою чергу ТОВ "Фінансова компанія управління активами", код платника податків згідно з ЄДРПОУ 35017877, відступлено право вимоги на підставі Договору факторингу №250121ФК від 25 (двадцять п`ятого) січня 2021 року, якому в свою чергу ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів", код платника податків згідно з ЄДРПОУ 35625014, відступлено право вимоги на підставі Договору факторингу № 25/01/21 від 25 (двадцять п`ятого) січня 2021 року, якому ТОВ "ФК "БІЗНЕС КАПІТАЛ", код платника податків згідно з ЄДРПОУ 40489610, на підставі Договору факторингу № 30072019 від 30 (тридцятого) липня 2019 року, відступлено право вимоги за Кредитним договором № 1-20181215-64637 від 15 (п`ятнадцятого) грудня 2018 року, укладеного між ТОВ "ФК "БІЗНЕС КАПІТАЛ" та ОСОБА_1 . Стягнення грошових коштів із позивачки проводиться за період з 25.05.2021 року по 03.06.2021 року включно у розмірі: 3 000, 00 (три тисячі) гривень 00 копійок - заборгованість за тілом кредиту; 11 307, 00 (одинадцять тисяч триста сім) гривень 00 копійок - заборгованість за відсотками та комісією; 1 500, 00 (одна тисяча п`ятсот) гривень 00 копійок. - заборгованість за штрафними санкціями; 50, 00 (п`ятдесят) гривень 00 копійок - плата за вчинення виконавчого напису, що становить загальну суму 15 857, 00 (п`ятнадцять тисяч вісімсот п`ятдесят сім) гривень 00 копійок.

Матеріалами виконавчого провадження ВП № 66921343 підтверджено, що приватний виконавець виконавчого округу Закарпатської області Зейкан В.Л. здійснює примусове виконання даного виконавчого напису, в ході якого винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, постанову про стягнення звернення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ОСОБА_1 , про що, зокрема, свідчать відповідні постанови від 24.09.2021 р. та 11.10.2021 року, винесені в рамках даного виконавчого провадження.

За загальним правилом статей15,16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно достатті 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

За правилами частини 1статті 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Згідно ізстаттею 87 Закону України «Про нотаріат»для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст. 88 ЗУ «Про нотаріат»). Однак, характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками наданими стягувачем документами згідно з Переліку документів за якими стягнення проводиться у безспірному порядку.

З тексту оспорюваного виконавчого напису (реєстровий №118594) від 09.06.2021 р. вбачається, що приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М., при вчиненні нотаріальної дії керувавсястаттею 87 Закону України «Про нотаріат»та пунктом 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженогопостановою КМУвід29.06.1999рокуза№ 1172 (далі - Переліку).

Так, із пункту 2 Розділу «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» Переліку в редакції змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014 року, встановлено, що для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями, подаються:

а) оригінал кредитного договору;

б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

При цьому, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 р. у справі N 826/20084/14, про визнання нечинним і скасування п. 1 тап. 2 Постанови Кабінету Міністрів України N 662 від 26 листопада 2014 р., визнано незаконним та нечинним розділ "Стягнення заборгованості з підстав, що виникають з кредитних правовідносин", а відтак Перелік діє в попередній редакції, яка не передбачала можливості вчинення виконавчого напису нотаріусу на нотаріально не посвідченому кредитному договорі, зазначена постанова набула законної сили, при цьому в мотивувальній частині постанови апеляційної інстанції зазначено: "Оскільки оскаржувані положення Змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, можуть бути застосовані до необмеженого кола фізичних осіб у зв`язку із укладенням ними кредитних договорів та існуванням у них простроченої заборгованості, суд з метою недопущення порушень прав та законних інтересів осіб, що є позичальникам, вважає за необхідне визнати не чинноюпостанову Кабінету Міністрів України N 662 від 26 листопада 2014 р. "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів"в частині, з моменту її прийняття".

Таким чином, перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженийпостановою КМУ № 1172 від 29 червня 1999 рокуу редакції станом на час вчинення оспорюваного виконавчого напису (реєстровий №118594), а саме, 09.06.2021 р., стосувався лише нотаріально посвідчених договорів і не міг застосовуватись до кредитного договору.

Верховний Суд у своїй постанові від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18-ц дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Із огляду на наведене, судом зясовано, що у матеріалах справи відсутні докази того, що кредитний договір № 1-20181215-64637 від 15.12.2018 року про надання кредиту позивачці ОСОБА_1 було нотаріально посвідчено, і доказів протилежного судом не встановлено.

Суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на час вчинення нотаріусом виконавчого напису. Такий правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16-ц з подібних правовідносин.

У Постанові КЦС ВС від 23.01.2018 в справі № 310/9293/15ц зазначено, що вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Проаналізувавши наведені вище роз`яснення, а також надані суду письмові докази в їх сукупності, суд зауважує, що при вчиненні виконавчого напису 09.06.2021 року приватний нотаріус не пересвідчився у безспірності пред`явленої до стягнення заборгованості за кредитним договором. З матеріалів справи не вбачається, що при вчиненні виконавчого напису приватний нотаріус Остапенко Є.М. отримував від відповідача первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (квитанції, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо), тому у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості зазначений у написі є безспірним.

Крім того, ні відповідачем, ні приватним нотаріусом не було надано до суду належних доказів на спростування аргументів позивача, який заперечує фактбезспірної заборгованості,зокрема,як розмірсамої заборгованості,так іправомірності стягненняіз ньоготакої заперіод із25.05.2021 р. по 03.06.2021 р. із урахуваннямтого,що договір укладався 15.12.2018 р. строком на 30 днів, тобто строк договору закінчується 14.01.2019 р., із чого випливає, що заборгованість по кредитному договору розрахована відповідачем поза межами строку кредитування, а також доказів на підтвердження тієї обставини, що ТОВ "ФК "Еліт Фінанс" набуло право вимоги за кредитним договором. Зазначені обставини є безумовним підтвердженням того, що заборгованість за кредитним договором № 1-20181215-64637 від 15.12.2018 року є спірною.

Отже, нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, чим порушив нормиЗУ «Про нотаріат»та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. Крім того, представником відповідача ТОВ "ФК "Еліт Фінанс" визнано позов, про що подано відповідну заяву.

За змістом ч.4ст.206 ЦПК Україниу разі визнання відповідачем позову суд, за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову.

Враховуючи викладене та те, що ані відповідачем, ані третіми особами не було доведено правомірності вчинення оспорюваного виконавчого напису, приймаючи до уваги визнання позову відповідачем ТОВ "ФК "Еліт Фінанс", суд приходить до висновку що визначена у спірному виконавчому написі сума заборгованості не є безспірною, а сам виконавчий напис вчинено на кредитному договорі, який не було посвідчено нотаріально, що в сукупності є безумовною підставою для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, в зв`язку з чим позов підлягає задоволенню.

Крім того, ухвалою суду від 19.09.2022 р. задоволено заяву представника позивачки ОСОБА_2 про забезпечення позову, зокрема зупинено стягнення на підставі оспорюваного виконавчого напису, тому за правилами ч.7ст.158 ЦПК України, враховуючи ухвалення судом рішення про задоволення позову, вказані заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання даним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Що стосується стягнення з відповідача ТОВ "ФК "Еліт Фінанс" на користь позивача витрат на правничу допомогу, суд виходить з наступного.

Відповідно достатті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно зістаттею 11 ЦПК Українисуд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги (стаття 15 ЦПК України).

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьоїстатті 2 ЦПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат (стаття 134 ЦПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 137 ЦПК України); 3) розподіл судових витрат між сторонами (стаття 141 ЦПК України).

Згідно зістаттею 133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

За змістомстатті 137 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

- розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У частині третійстатті 141 ЦПК Українипередбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Частиною восьмоюстатті 141 ЦПК Українивизначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

ТобтоЦПК Українипередбачено критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Такий висновок міститься у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі N 755/9215/15-ц (провадження N 14-382цс19).

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі N 755/9215/15-ц).

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті137та частина восьма статті141 ЦПК України).

Подібні висновки викладені Верховним Судом у постанові від 03 жовтня 2019 року у справі N 922/445/19, Верховним Судом у постановах від 12 лютого 2020 року у справі N 648/1102/19, від 02 вересня 2020 року у справі N 329/766/18.

Розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Зазначене узгоджується з правовим висновком, наведеним в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 02 вересня 2020 року у справі N 329/766/18 (провадження N 61-6627св20).

Згідно положень додаткової постанови Верхового Суду від 30.09.2020 у справі №201/14495/16-ц суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Такі ж критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставістатті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, п.269).

Встановлено, що ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Цокало Т.М., у позовній заяві заявила клопотання про розподіл судових витрат і просила стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7500,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що разом із позовною заявою представником позивача було надано: 1) копію договору про надання правничої допомоги № 495/18-08-2022 від 18.08.2022 р; 2) детальний опис наданих послуг адвокатом на підставі зазначеного договору; 3) акт приймання-передачі наданої правничої допомоги № 1 по договору № 495/18-08-2022 від 22.08.2022р.; 4) квитанцію № 495 від 22.08.2022 щодо сплати ОСОБА_1 на користь адвоката Цокало Т.М. 7500,00 гривень. У позовній заяві було зазначено орієнтовний розрахунок судових витрат, зокрема, щодо витрат на правничу допомогу в розмірі 7500,00 грн.

Згідно з детальним описом робіт (наданих послуг) адвокатом Цокало Т.М. надано наступні послуги ОСОБА_1 , а саме : 1) надання усної консультації 18.08.2022 р. вартістю 1000,00 грн; підготовка та написання позовної заяви 22.08.2022 р. вартістю 5000,00 грн; підготовка та написання заяви про забезпечення позову (22.08.2022) вартістю 1000,00 грн; підготовка та написання клопотання про розгляд справи у спрощеному провадженні, яке розташоване у позовній заяві (22.08.2022 р.) вартістю 500 грн.

26.09.2022 року представником відповідача ТОВ «Фінансова Компанія «Еліт Фінанс» - директором Наваренко В.Г. скеровано до суду клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу до 1000,00 грн. У вказаному клопотанні представник відповідача зазначив, що понесенні витрати під час розгляду справи не є співмірними із ціною позову та складністю справи, яка відноситься до категорії малозначних.

Проаналізувавши детальний опис наданих позивачу адвокатом Цокало Т.М. послуг, а також подані документи, суд приходить до висновку, що відображена у цих доказах інформація щодо характеру та обсягу виконаної адвокатом позивача роботи (наданих послуг) не відповідає критерію розумності та є неспівмірною з обсягом наданих адвокатом послуг, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт.

Так, у детальному описі робіт не зазначено витраченого часу, а лише календарні дати їх надання. При цьому, щодо підготовки та написання позовної заяви вказано один день 22.08.2022 р., та зазначено гонорар в сумі 7500,00 грн; також визначено вартість підготовки та написання клопотання про розгляд справи у спрощеному провадженні, яке розташоване у позовній заяві (22.08.2022 р.) - 500 грн. На переконання суду, така вартість робіт не відповідає критеріям реальності витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), розумності їхнього розміру, у розумінні приписів ч. 4 ст.137, ч. 3 ст.141 ЦПК Українита не є співмірним зі складністю справи.

Враховуючи викладене, клопотання представника відповідача ТОВ "ФК "Еліт Фінанс" про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, зважаючи на складність справи та часу, який затрачено на фактичне надання правової допомоги, враховуючи обсяг надання послуг та виконаних робіт адвокатом Цокало Т.М., принципи співмірності, розумності та реальності витрат, суд приходить до висновку про необхідність зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, та стягнути з відповідача ТОВ "ФК "Еліт Фінанс" на користь позивача зазначені витрати у сумі 4000,00 грн.

Згідно ч.1ст.141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Положеннями ч.1ст.142 ЦПК Українипередбачено, що у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Таким чином, враховуючи визнання відповідачем ТОВ "ФК "Еліт Фінанс" позову до початку розгляду справи по суті, слід повернути позивачу з державного бюджету 50 відсотків від суми судового збору, сплаченого при поданні позову496,20 грн (992,40 грн х 50%).

Також з відповідача ТОВ "ФК "Еліт Фінанс" на користь позивача слід стягнути судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 992,40 гривень, з яких: 496,20 гривень залишок суми сплаченого позивачкою при поданні позову судового збору в розмірі (992,40 грн - 496,20 грн) та 496,20 гривень за подання зави про забезпечення позову.

Керуючись статтями133,137,141-142,200,206,247,258,259, 263-265,273,354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов представника позивача адвоката Цокало Тетяни Михайлівнив інтересахпозивача ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія «Еліт Фінанс»</a>, треті особи, на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, приватний виконавець виконавчого округу Закарпатської області Зейкан Віталій Ласлович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 09.06.2021 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем, зареєстрований в реєстрі за №118594, про стягнення із ОСОБА_1 , невиплачених в строк грошових коштів в розмірі15857,00гривень за кредитним договором № 1-20181215-64637 від 15.12.2018 року на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія «Еліт Фінанс»</a>.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія «Еліт Фінанс»</a> на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) гривні 40 копійок.

Повернути позивачу ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) 50% сплаченого нею судового збору в розмірі 496 (чотириста дев`яносто шість) гривень 20 копійок згідно з квитанцією № 0.0.2661681090.1 від 02.09.2022 р.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія «Еліт Фінанс»</a> на користь ОСОБА_1 судові витрати, які складаються із витрат на правничу допомогу адвоката у розмірі 4000 (чотири тисячі) гривень 00 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання її до Закарпатського апеляційного суду безпосередньо або через Воловецький районний суд Закарпатської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ;

відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія "Еліт Фінанс" (місцезнаходження: 03035, м. Київ, площа. Солом`янська, буд. 2, код ЄДРПОУ 40340222);

треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Мала Житомирська, буд. 6/5;

приватний виконавець виконавчого округу Закарпатської області Зейкан Віталій Ласлович, місцезнаходження: 89600, Закарпатська область, м. Мукачево, вул. Садова, буд. 25-А, офіс 7.

Суддя Пелих О.О