ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про залишення позовної заяви без руху
24 жовтня 2022 рокум. Ужгород№ 260/4120/22
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Рейті С.І., розглянувши матеріали позовної заяви керівника Хустської окружної прокуратури Закарпатської області в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області до Комунального некомерційного підприємства «Хустська стоматологічна поліклініка Хустської міської ради», третя особа Хустська міська рада, про зобов`язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
Керівник Хустської окружної прокуратури Закарпатської області звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області до Комунального некомерційного підприємства «Хустська стоматологічна поліклініка Хустської міської ради», третя особа Хустська міська рада, яким просить зобов`язати Комунальне некомерційне підприємство «Хустська стоматологічна поліклініка Хустської міської ради» вчинити дії, спрямовані на приведення у стан готовності захисної споруди № 27731, що знаходиться за адресою вул. 900річчя Хуста, 1 в м. Хуст Закарпатської області, з метою використання її за призначенням у відповідності до «Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту» затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 579 від 09.07.2018 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, в тому числі, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Дослідивши матеріали адміністративного позову судом встановлено їх невідповідність вимогам ст. 160 КАС України з огляду на таке.
Згідно з ч. 7 ст. 160 КАС України у разі пред`явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.
При цьому, за змістом ч. ч. 3 і 4 ст. 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою та бере участь у розгляді справ за його позовами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача (частина четверта статті 53 КАС України).
Частиною 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, звернення прокурора до суду з даним позовом обумовлено бездіяльністю Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області, яка полягає у невжитті уповноваженим органом належних заходів щодо зобов`язання балансоутримувача привести захисну споруду у стан готовності до використання.
При цьому, зазначає, що 25.06.2021 року та 31.01.2022 року посадовими особами Хустського РУ ГУ ДСНС України в Закарпатській області складені акти оцінки готовності захисної споруди цивільного захисту протирадіаційного укриття № 27731, що знаходиться в м. Хуст по вул. 900 річчя Хуста 1 в м. Хуст, яке перебуває у комунальній власності, та балансоутримувачем якого є Комунальне некомерційне підприємство «Хустська стоматологічна поліклініка Хустської міської ради». Так, вказаними актами констатовано про стан обмеженої готовності захисної споруди та рекомендовано привести протирадіаційне укриття у відповідність до вимог Інструкції з питань цивільного захисту у мирний час, наказу МВС № 579 від 09.07.2018 року.
Зазначає, що ГУ ДСНС у Закарпатській області, як спеціально уповноважений державою орган, знаючи про тривале (починаючи з 2021 року) ігнорування балансоутримувачем щодо приведення сховища № 27731у відповідність до вимог наказу МВС України №579, відповідних заходів з метою зобов`язання балансоутримувача привести захисну споруду у стан готовності, не вживає.
Ураховуючи суспільну значимість порушених інтересів держави, що полягають у забезпеченні належного цивільного захисту населення в умовах воєнного стану, невжиття заходів до звернення до суду ГУ ДСНС у Закарпатській області самостійно, цей позов пред`являється прокурором, щоб інтереси держави не залишились незахищеними.
В контексті наведеного суд зазначає, що положенням про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 року № 1052, визначено, що Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.
За приписами ч. ч. 1 і 2 ст. 64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Цей орган реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.
До повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить:
- здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб`єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу (пункт 1);
- складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень (пункт 11);
- звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей (пункт 12);
- складення протоколів про притягнення до адміністративної відповідальності та притягнення до адміністративної відповідальності посадових осіб і громадян, винних у порушенні законів та інших нормативно-правових актів у сфері пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту (пункт 14);
- застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог законодавства з питань цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки (пункт 18);
- розгляд відповідно до закону справ про адміністративні правопорушення, пов`язаних з порушенням установлених законодавством вимог пожежної безпеки, невиконанням приписів та постанов центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, і накладення адміністративних стягнень (пункт 19).
Отже, здійснення захисту інтересів держави у сфері пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту покладено на органи ДСНС, які у визначений законом спосіб реалізують свої повноваження у цій сфері суспільних відносин.
Також, потрібно враховувати висновок Верховного Суду викладений у постанові від 20.01.2022 року у справі № 0440/6277/18 (провадження № К/9901/32920/20), відповідно до якого: "48. Представництво інтересів держави прокурором в суді не повинно мати на меті підміну суб`єкта виконання владних управлінських функцій, а - спонукати до виконання у разі неналежного виконання таких функцій суб`єктом владних повноважень, якого представлятиме прокурор в суді.
Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень у належний спосіб, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону, не здійснює захисту або робить це неналежно, або такий орган взагалі відсутній.
З огляду на наведене, з урахуванням завдань та функцій прокуратури у правовій державі та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, підстави та порядок звернення прокурора до адміністративного суду в порядку його представництва інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено та окремо від реалізації права на звернення до суду самого суб`єкта владних повноважень.
Аналогічний правовий висновок у подібних правовідносинах викладено Верховним Судом у постановах від 18.10.2019 року в справі № 320/1724/19, від 09.10.2019 року в справі № 0440/4892/18, від 04.10.2019 року в справі № 804/4728/18, від 30.07.2019 року в справі № 0440/6927/18, від 26.02.2020 року в справі № 804/4458/18, від 27.04.2020 року в справі № 826/10807/16, від 20.05.2020 року в справі №580/17/20 і суд не вбачає підстав відступу від нього у цій справі.
Про необхідність обґрунтування та з`ясування судом причин, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом і які є підставами для звернення прокурора до суду, зазначено також і в рішеннях Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 30.09.2019 року у справі № 802/4083/15-а, від 17.07.2018 року у справі № 804/6296/15, від 17.07.2019 року у справі № 824/14/19-а, від 21.08.2019 року у справах № 802/1873/17-а.
Відтак, судом встановлено, що прокуратурою недостатньо обґрунтовані підстави звернення до суду в інтересах держави за наявності державного органу, уповноваженого здійснювати функції захисту інтересів держави у сфері пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту.
Згідно ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, позовна заява підлягає залишенню без руху із наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків, шляхом надання обґрунтованих пояснень щодо підстав звернення до суду в інтересах держави за наявності державного органу, уповноваженого здійснювати функції захисту інтересів держави у сфері пожежної та техногенної безпеки.
Керуючись ст. ст. 160, 161, 169, 171, 243 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
УХВАЛИВ:
1. Позовну заяву керівника Хустської окружної прокуратури Закарпатської області в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області до Комунального некомерційного підприємства «Хустська стоматологічна поліклініка Хустської міської ради», третя особа Хустська міська рада, про зобов`язання вчинити певні дії залишити без руху і встановити строк для усунення виявлених недоліків позовної заяви протягом семи днів з наступного дня після отримання копії цієї ухвали.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя С.І. Рейті
Суд | Закарпатський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 24.10.2022 |
Оприлюднено | 26.10.2022 |
Номер документу | 106908357 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо цивільного захисту |
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Мікула Оксана Іванівна
Адміністративне
Закарпатський окружний адміністративний суд
Рейті С.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні