Рішення

від 24.10.2022 по справі 400/2694/20

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 жовтня 2022 р. справа № 400/2694/20 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., в спрощеному позовному провадженні з повідомленням сторін, в письмовому провадженні, розглянув адміністративну справу

за позовомГоловного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001,

до відповідачатовариства з додатковою відповідальністю "Миколаївське виробничо-торгівельне взуттєве підприємство "Нико", вул. Гмирьова, 12, м. Миколаїв, 54028,

простягнення податкового боргу в сумі 612 398,93 грн.

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Миколаївській області (надалі позивач) звернулось з позовом до товариства з додатковою відповідальністю "Миколаївське виробничо-торгівельне взуттєве підприємство "Нико" (надалі - відповідач), в якому просить суд стягнути з відповідача в дохід держави податковий борг в сумі 612 398,93 грн. з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих відповідача.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що за відповідачем рахується податковий борг, який є непогашеним, а саме орендна плата з юридичних осіб.

Справа призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

Від відповідача до суду відзив не надходив, натомість відповідач подав клопотання про відкладення розгляду справи та ознайомлення з матеріалами справи, в якому зазначив, що ним частково сплачено податковий борг.

Суд тричі відкладав розгляд справи на іншу дату.

На підставі ст. 205 ч. 9 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), суд розглядає справу в порядку письмового провадження.

Вирішуючи спір, суд враховує наступне.

Згідно податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2017 рік відповідач визначив до сплати суму зобов`язання за 2017 рік в розмірі 180 499,57 грн. зі сплатою рівними частками щомісяця - 15 041,63 грн., за грудень - 15 041,64 грн. за користування земельною ділянкою.

Згідно податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2018 рік відповідач визначив до сплати суму зобов`язання за 2018 рік в розмірі 180 498,22 грн. зі сплатою рівними частками щомісяця - 15 041,52 грн., за грудень - 15 041,50 грн. за користування земельною ділянкою.

Згідно податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2019 рік відповідач визначив до сплати суму зобов`язання за 2019 рік в розмірі 180 498,22 грн. зі сплатою рівними частками щомісяця - 15 041,52 грн., за грудень - 15 041,50 грн. за користування земельною ділянкою.

Згідно податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2020 рік відповідач визначив до сплати суму зобов`язання за 2020 рік в розмірі 212 708,81 грн. зі сплатою рівними частками щомісяця - 17 725,73 грн., за грудень - 17 725,78 грн. за користування земельною ділянкою.

Як вбачається з розрахунку позивача, за відповідачем обліковується податковий борг з орендної плати з юридичних осіб, що нарахований платником самостійно в сумі 180 499,57 грн. (термін сплати 30.01.2018 року), 180 498,22 грн. (термін сплати 30.01.2019 року), 180 498,22 грн. (термін сплати 30.01.2020 року), 17 725,73 грн. (термін сплати 01.03.2020 року), 17 725,73 грн. (термін сплати 30.03.2020 року), 17 725,73 грн. (термін сплати 30.04.2020 року), 17 725,73 грн. (термін сплати 30.05.2020 року).

Таким чином, за відповідачем рахується заборгованість в сумі 612 398,93 грн.

Згідно пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (надалі - ПК України), податковий борг - сума грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних (фінансових санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків (п. 56.11. ст. 56 ПК України).

Податковий період, порядок обчислення орендної плати за земельні ділянки, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 розділу XIII ПК України (п. 288.7 ст. 288 ПК України).

У відповідності до п. 285.1 ст. 285 ПК України, базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Згідно до п. 286.2 ст. 286 ПК України, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 ПК України, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій.

Податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (п. 287.3 ст. 287 ПК України).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач відзиву на позов не надав, однак зазначає про часткову сплату податкового зобов`язання, на підтвердження чого надав копії платіжних доручень від 17.03.2020 року № 609 на суму 17 725,73 грн., від 09.07.2020 року № 660 на суму 17 725,73 грн., від 28.07.2020 року № 663 на суму 12 000,0 грн. та від 27.08.2020 року № 676 на суму 7 000,0 грн.

В той же час, позивач заперечує та зазначає, що податковий борг відповідача з орендної плати з юридичних осіб є непогашеним та становить 612 398,93 грн. з посиланням на п. 87.9 ст. 87 ПК України.

Механізм погашення заборгованості регулюється правилами п. 87.9 ст. 87 ПК України, в якому встановлено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошовою зобов`язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до п. 131.2 ст. 131 ПК України, при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов`язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені.

З аналізу вказаних норм ПК України вбачається, що законом імперативно встановлено обов`язок податкового органу здійснювати зарахування коштів, що сплачує платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків, а платнику податків встановлено заборону спрямовувати кошти на погашення грошового зобов`язання перед погашенням податкового боргу.

З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку, що за відповідачем рахується заборгованість в сумі 612 398,93 грн.

Пунктами 95.1, 95.2, 95.3 ст. 95 ПК України передбачено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідачу направлена податкова вимога № 1/20 від 10.10.2001 року на суму податкового боргу в розмірі 5 610,30 грн. Вимога вручена 19.10.2001 року.

У подальшому відповідачу направлена податкова вимога № 2/483 від 29.11.2001 року, яка вручена 10.12.2001 року.

Відповідно до п. 59.5 ст. 59 ПК України, у разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

У даній справі відсутні витрати, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз, а тому судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ЄДРПОУ 44104027) до товариства з додатковою відповідальністю "Миколаївське виробничо-торгівельне взуттєве підприємство "Нико" (вул. Гмирьова, 12, м. Миколаїв, 54028, ЄДРПОУ 01281780) задовольнити.

2. Стягнути з рахунків у банках товариства з додатковою відповідальністю "Миколаївське виробничо-торгівельне взуттєве підприємство "Нико" (вул. Гмирьова, 12, м. Миколаїв, 54028, ЄДРПОУ 01281780) податковий борг в сумі 612 398,93 грн. (шістсот дванадцять тисяч триста дев`яносто вісім гривень дев`яносто три копійки).

3. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя А. О. Мороз