Ухвала

від 21.10.2022 по справі 640/17913/22

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

21 жовтня 2022 року м. Київ № 640/17913/22

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Шувалова Т.О., вирішуючи питання про прийняття позовної заяви та відкриття провадження в адміністративній справі за позовом Головного управління ДПС у місті Києві, як відокремленого підрозділу ДПС України (04116, вул. Шолуденка 33/19, місто Київ, код ЄДРПОУ 44116011) до Приватної фірми "ОЛІМП ЕКС" (03151, вул. Васильченка буд.4, місто Київ, код ЄДРПОУ 22947792) про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна, що перебуває в податковій заставі,-

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС України звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Приватної фірми "ОЛІМП ЕКС", в якому просить суд:

- надати дозвіл на реалізацію майна Приватної фірми "ОЛІМП ЕКС", яке перебуває у податковій заставі з метою погашення усієї суми податкового боргу.

Суд розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали, зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Одночасно із позовом, позивачем заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору до розгляду справи по суті.

Розглядаючи вказане клопотання про відстрочення сплати судового збору, суд вважає за необхідне зазначити, що за визначенням статті 1 Закону України "Про судовий збір", судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом судовий збір включається до складу судових витрат.

Відповідно до підпункту 1 частини 1 статті 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Згідно з частиною 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

У відповідності до частини 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно зі статтею 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

З вказаного вище вбачається, що Головне управління ДПС у місті Києві, як відокремлений підрозділ ДПС не є суб`єктом, на якого розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Верховного Суду від 11 січня 2018 року у справі № 809/1045/16, від 10 січня 2018 року у справі № 242/3169/17, від 03 серпня 2018 року у справі № 804/6222/17 та від 16 серпня 2018 року у справі № 813/1524/18.

Відповідно до приписів частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Щодо посилань представника позивача на воєнний стан, як на підставу для відстрочення сплати судового збору, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Судом встановлено, що Указом Президента від 24 лютого 2022 року № 64/2022, який затверджено Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 2102-IX від 24 лютого 2022 року, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року, строком на 30 діб.

В подальшому, строк дії воєнного стану в Україні продовжено.

Однак, суд зауважує, що представник позивача до поданого суду клопотання не надає належних та допустимих доказів неможливості вчинення відповідної дії.

Також, суд звертає увагу, що представником податкового органу не було надано до суду належних та допустимих доказів та не висловлено доводів стосовно реального взаємозв`язку тривалості воєнного стану із скороченням обсягу бюджетних асигнувань, які призначені для сплати судового збору, позивачу, як суб`єкту владних повноважень. Також, не надано доказів спрямування таких бюджетних асигнувань податкового органу на потреби Збройних Сил України.

Неможливість сплати судового збору не є наслідком введення воєнного стану в Україні та призупинення Державною податковою службою України документальних, камеральних та фактичних перевірок, а обставини пов`язані з тривалою внутрішньою процедурою виділення та погодження коштів на сплату судового збору, а також обставини щодо фінансування суб`єкта владних повноважень з Державного бюджету України, відсутність коштів, які призначені для цієї мети, блокування рахунків та здійснення безспірного стягнення коштів з рахунків боржника не можуть вважатися достатніми для відстрочення сплати судового збору, оскільки це є лише недоліками в організації внутрішньої діяльності та представництва інтересів суб`єкта владних повноважень, в судах.

Аналогічний висновок викладений в ухвалі Верховного Суду від 20 травня 2022 у справі № 160/10376/21.

Враховуючи вищенаведене, суд доходить висновку про відмову у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у місті Києві, як відокремленого підрозділу ДПС про відстрочення сплати судового збору.

Відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно із частиною першою статті 3 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI"Про судовий збір" (далі - Закон України №3674-VI) судовий збір, зокрема, справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України № 3674-VI визначено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано: суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно абзацу 4 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" з 1 січня 2022 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2 481,00 гривень.

Отже, при зверненні до суду з даним адміністративним позовом, в якому заявлено вимогу немайнового характеру, позивачу слід сплатити судовий збір у розмірі 2 481,00 грн.

Відповідно до частини першої та другої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що позовна заява не відповідає вищевказаним вимогам положень ст.161 КАС України і позивачу належить усунути вищенаведені недоліки у десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання Головного управління ДПС, як відокремленого підрозділу ДПС про відстрочення сплати судового збору до розгляду справи по суті - відмовити.

Позовну заяву Головного управління ДПС у місті Києві, як відокремлений підрозділ ДПС України до Приватної фірми "ОЛІМП ЕКС" про надання дозволу на реалізацію майна Приватної фірми "ОЛІМП ЕКС", яке перебуває у податковій заставі з метою погашення усієї суми податкового боргу - залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви 10 (десять) днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання до суду із супровідним листом: доказів сплати судового збору у розмірі 2 481,00 грн. на реквізити Окружного адміністративного суду міста Києва, а саме: отримувач коштів - УК у Печерському р-ні м. Києва, код отримувача (код ЄДРПОУ) - 37993783, рахунок отримувача - 908999980313181206084026007, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), Код банку отримувача - 899998, код класифікації доходів бюджету - 22030101.

У разі невиконання вимог цієї ухвали, позовна заява буде вважатись неподаною та буде повернута позивачу.

Повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Т.О.Шувалова