Ухвала

від 24.10.2022 по справі 640/17653/22

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

24 жовтня 2022 року місто Київ №640/17653/22

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Іщука І.О., ознайомившись із позовною заявою

за позовомГоловного управління Державної податкової служби у місті Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України до про Товариства з обмеженою відповідальністю «Оффер Дістрібюшин» стягнення податкового боргу у розмірі 8 719066,20 грн., ВСТАНОВИВ:

Головне управління Державної податкової служби у місті Києві, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявоб до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оффер Дістрібюшн» про стягнення податкового боргу у розмірі 8719066,20 грн.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Згідно з частиною третьою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Суд ознайомившись із позовною заявою встановив, що до неї не додано квитанцію про сплату судового збору.

З позовної заяви та доданих до неї документів вбачається, що позивачем заявлено вимогу вимогу майнового характеру на суму 8 719 066,20 грн.

Суд зазначає, що ставки сплати судового збору встановлено частиною другою статті 4 Закону України "Про судовий збір".

Згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору встановлюються у таких розмірах - за подання до адміністративного суду позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" установлено у 2022 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2022 року - 2481, 00 грн.

Отже, враховуючи, що позивачем заявлено вимогу майнового характеру на суму 8 719 066,20 грн., то розмір судового збору, який підлягає сплаті становить - 24 810,00 грн.

Досліджуючи матеріали справи, судом встановлено, в тексті позовної заяви позивачем заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Суд вважає за необхідне зазначити, що за визначенням статті 1 Закону України "Про судовий збір", судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом судовий збір включається до складу судових витрат.

Відповідно до підпункту 1 частини першої статті 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Згідно з частиною першою статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

У відповідності до частини другої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно зі статтею 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

З вказаного вище вбачається, що Головне управління ДПС у місті Києві не є суб`єктом, на якого розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Верховного Суду від 11 січня 2018 року у справі № 809/1045/16, від 10 січня 2018 року у справі № 242/3169/17, від 03 серпня 2018 року у справі № 804/6222/17 та від 16 серпня 2018 року у справі № 813/1524/18.

Відповідно до приписів частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Більш того, суд зауважує, що чинним законодавством суд не наділений повноваженнями самостійно обирати, або звільнити позивача від сплати судового збору, або відстрочити його сплату, або надати розстрочку у його сплаті.

Щодо посилань представника позивача на запровадження воєнного стану, як на підставу для відстрочення сплати судового збору та продовження строку для усунення недоліків позовної заяви, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Судом встановлено, що Указом Президента від 24 лютого 2022 року № 64/2022, який затверджено Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 2102-IX від 24 лютого 2022 року, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року, строком на 30 діб.

В подальшому, строк дії воєнного стану в Україні продовжено:

- з 05 год. 30 хв. 26 березня 2022 року строком на 30 діб, згідно з Указом Президента № 133/2022 від 14 березня 2022 року;

- з 05 год. 30 хв. 25 квітня 2022 року строком на 30 діб, згідно з Указом Президента № 259/2022 від 18 квітня 2022 року;

- з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб, згідно з Указом Президента № 341/2022 від 17 травня 2022 року;

- 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб, згідно з Указом Президента № 573/2022 від 12 серпня 2022 року.

Однак, суд зауважує, що представник позивача до поданого суду клопотання не надає належних та допустимих доказів неможливості вчинення відповідної дії.

Також, суд звертає увагу, що представником податкового органу не було надано до суду належних та допустимих доказів та не висловлено доводів стосовно реального взаємозв`язку тривалості воєнного стану із скороченням обсягу бюджетних асигнувань, які призначені для сплати судового збору, позивачу, як суб`єкту владних повноважень. Також, не надано доказів спрямування таких бюджетних асигнувань податкового органу на потреби Збройних Сил України.

Враховуючи вищевказане, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у місті Києві про відстрочення сплату судового збору до закінчення воєнного стану на території України.

Аналогічного висновку за подібних обставин дотримується Шостий апеляційний адміністративний суд, зокрема у справі 640/23575/21 ухвалою від 12 травня 2022 року судом апеляційної інстанції було відмовлено у відстроченні сплати судового збору за аналогічних обставин.

Відповідно до частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху з наданням позивачеві часу для усунення недоліків позову.

Керуючись статтями 160-161, 169, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Залишити позовну заяву без руху.

2. Встановити позивачу п`ятиденний строк з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.

3. Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені пунктом 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України. Ухвала оскарженню не підлягає відповідно до статей 293-294 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Іщук І.О.