Рішення

від 24.10.2022 по справі 640/6764/22

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

24 жовтня 2022 року справа №640/6764/22

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «АКВАЛЕНД» (далі по тексту - позивач, ТОВ «ТД «АКВАЛЕНД»)доГоловного управління ДПС у м. Києві (далі по тексту - відповідач, ГУ ДПС)про1) визнання протиправним та скасування рішення від 25 січня 2022 року №6908 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку; 2) зобов`язання відповідача виключити ТОВ «ТД «АКВАЛЕНД» з переліку ризикових платників податківВ С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва, оскільки вважає протиправним включення його до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості оскаржуваними рішеннями у зв`язку з тим, що не підпадає під жоден із пунктів Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість.

Ухвалою від 16 травня 2022 року Окружний адміністративний суд міста Києва відкрив провадження в адміністративній справі №640/6764/22 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, в якому не погоджується з позовними вимогами та зазначає про правомірність оскаржуваного рішення у зв`язку із тим, що у контролюючих органах наявна інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної у поданих на реєстрацію податкових накладних.

Дослідивши наявні у справі докази, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив такі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи.

Рішенням комісії ГУ ДПС в м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 25 січня 2022 року №6908 визначено, що ТОВ «ТД «АКВАЛЕНД» відповідає критеріям ризиковості платника податку - «п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку: використовуючи бази даних ДПС України, надані пояснення та копії документів, проведено аналіз діяльності ТОВ «ТД «АКВАЛЕНД» (39579894), в процесі якого встановлено, що СГ здійснює націнку більше 100% на труби, трубки і шланги за рахунок придбаних та не реалізованих рекламних, юридичних та інших послуг. Крім того, підприємство здійснює придбання товарів від контрагентів-постачальників, які здійснюють ризикову фінансово-господарську діяльність, а саме: ТОВ «АВМ ЮКРЕЙН» 39204975, ТОВ «Неотанас» 43462669, ТОВ «Протекс Систем» 44134711, ТОВ «Теслабудстрой» 43697193, ТОВ Ніденія» 44099274, ТОВ «Твій Дюкер» 42463053, ТОВ «СБ «Комбат» 40041571, ТОВ «Легранд Плюс» 44052608, ТОВ «Проток Груп» 43354835, ТОВ «Енергопостач-Центр» 43696247, ТОВ «Рекламна група «Кристал АГ» 37635223. Крім того, підприємство не у повному обсязі надало пояснення та копії документів, що характеризують діяльність підприємства».

Вирішуючи спір по суті позовних вимог, Окружний адміністративний суд міста Києва керується такими мотивами.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Відповідно до пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з пунктом 61.2 статті 61 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється зокрема шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів, перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Так, згідно пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Відповідно до пункту 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, які є Додатком 1 до Порядку зупинення реєстрації ПН/РК встановлено такий критерій: у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Пунктом 6 Порядку зупинення реєстрації ПН/РК передбачено, що питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення.

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Пункти 6 та 7 вказаного Порядку зупинення реєстрації ПН/РК визначають, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено ПН/РК, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Таким чином, внесення платника податків до переліку ризикових платників на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку в подальшому є підставою для зупинення реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних усіх складених платником податку податкових накладних/розрахунків коригування.

Так, пунктом 6 Порядку №1165 визначено, що комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття.

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття.

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Як вбачається зі змісту оскаржуваних рішень, позивача визнано підприємством, що відповідає критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 Критеріїв.

Однак, відповідач не надав будь-яких доказів, які б свідчили про наявність у нього наведеної інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, не зазначено суть та характер інформації, що стала підставою для прийняття таких рішень, не ідентифіковано конкретні ризикові операції.

Позиція ГУ ДПС фактично зводиться до того, що добросовісний учасник господарського обігу в момент вчинення господарської операції повинен перевіряти можливі наслідки своїх дій і передбачати подальше застосування до нього заходів негативного характеру за здійснення контрагентами ризикової, на думку контролюючого органу, діяльності.

Утім, за нормами чинного законодавства, постачальник (позивач) не має обов`язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням контрагентами-постачальниками вимог податкового, валютного та іншого законодавства, зокрема щодо здійснення ними ризикової господарської діяльності, декларування податкових зобов`язань та сплати податків.

Крім того, відзив на позовну заяву не містить мотивів щодо правомірності оскаржуваних рішень та доводів на спростування позовних вимог.

Позивач, у свою чергу, надав до контролюючого органу пояснення та відповідні документи, а саме: договори, акти перевізника, митні декларації, рахунки на оплату, виписки банку, платіжні доручення, видаткові накладні.

Відповідно до частини другої статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а тому суб`єкт господарювання не повинен нести відповідальність за господарську діяльність своїх контрагентів.

Згідно з підпунктом 4.1.3 пункту 4.1 статті Податкового кодексу України податкове законодавство України ґрунтується, зокрема, на принципі невідворотності настання визначеної законом відповідальності у разі порушення податкового законодавства.

Отже, якщо контрагенти-постачальники позивача, зокрема, вказані в оскаржуваному рішенні, ймовірно порушили податкове законодавство, то заходи негативного характеру та відповідальність за це мають нести саме це підприємства, а не ТОВ «ТД «АКВАЛЕНД».

Чинне законодавство України покладає відповідальність на особу, яка вчинила порушення певних норм податкового законодавства, але не містить норм, які можуть бути підставою для притягнення до відповідальності іншого суб`єкта господарювання.

Крім того, суд вважає, що бази даних податкових органів не є належними доказами, що підтверджують факти «здійснення ризикової діяльності» та порушення вимог податкового закону.

Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 04 грудня 2018 року у справі №814/788/14, від 30 листопада 2018 року у справі №820/4698/17, від 14 лютого 2018 року у справі №804/15887/14, а саме: програмне забезпечення до первинних або інших документів, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку платника податків не відноситься. Крім того, такі дані не є належним доказом відсутності фактів здійснення господарських операцій безпосередньо платника податків, та доказом несплати ним податку. Інформація про ознаки фіктивної діяльності контрагента (як-то: податковий стан платника податків, відсутність необхідних та достатніх матеріально-технічних ресурсів та персоналу тощо), одержана контролюючим органом з його власних інформаційних систем, що не оформлена рішенням суб`єкта владних повноважень і не є юридичним фактом, утворює лише привід і підстави для перевірки такої інформації.

Слід також наголосити, що платник не несе відповідальності за дії всіх підприємств та організацій, що беруть участь у багатостадійному процесі сплати податків до бюджету. Зворотне призвело б до неправомірного покладення на платника тягаря відповідальності за дії третіх осіб у багатостадійному господарському обороті.

Верховний Суд у постанові від 05 січня 2021 року у справі №640/10988/20 зазначив, що «Комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, має обґрунтувати суду на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

Навіть якщо Порядком №1165 затверджено форму рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1-8 критеріїв ризиковості платника податку, проте не виконання відповідачем обов`язку доказування, встановленого частиною другою статті 77 КАС України, а саме недоведеність суду правомірності прийняття рішення (що воно прийняте обґрунтовано, добросовісно, розсудливо, за наявності визначених Порядком №1165 підстав), є підставою для визнання протиправними та скасування оскаржуваних рішень.

Суд звертає увагу, що під час розгляду цієї справи ГУ ДПС у м. Києві не довело належними та допустимими доказами, що позивач відповідає взагалі будь-яким критеріям ризиковості, встановленим Порядком №1165.

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення комісії ГУ ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до останнього абзацу пункту 6 Порядку №1165 у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Тобто, у силу положень Порядку №1165 саме по собі скасування у судовому порядку рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості є безумовною підставою для виключення комісією регіонального рівня платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості.

Оскільки приписами пункту 6 Порядку №1165 передбачено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у разі відповідності платника податків хоча б одному критерію ризиковості платника податку, суд вважає, що висновки про відповідність позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку створюють перешкоди у здійсненні позивачем його подальшої господарської діяльності.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачає, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, у даному випадку, належним способом захисту прав позивача, який забезпечить їх ефективне поновлення, є зобов`язання ГУ ДПС у м. Києві виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідач не довів правомірність оскаржуваного рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ «ТД «АКВАЛЕНД» підлягає задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позов задоволено, на користь позивача належить стягнути сплачений ним судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «АКВАЛЕНД» задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 25 січня 2022 року №6908.

3. Зобов`язати Головне управління ДПС у м. Києві виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «АКВАЛЕНД» з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «АКВАЛЕНД» понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 481,00 грн. (дві тисячі чотириста вісімдесят одна гривня нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві.

Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «АКВАЛЕНД» (04073, м. Київ, вул. Сирецька, буд. 9; ідентифікаційний код 39579894);

Головне управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19; ідентифікаційний код 44116011).

Суддя В.А. Кузьменко