Постанова

від 17.10.2022 по справі 520/12502/21

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2022 р.Справа № 520/12502/21Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Жигилія С.П.,

Суддів: Перцової Т.С. , Русанової В.Б. ,

за участю: секретаря судового засідання Пукшин Л.Т.

представника позивача Паркулаба А.В.

представника відповідача Шевченко А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.10.2021 (суддя Котеньов О.Г.; м. Харків; повний текст рішення складено 19.10.2021) по справі № 520/12502/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦБУД-3 ЛТД"

до Головного управління ДПС у Харківській області

про визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Спецбуд-3 ЛТД» (далі по тексту позивач, ТОВ «Спецбуд-3 ЛТД») звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (далі по тексту відповідач, ГУДПС у Харківській області), в якому, з урахуванням заяви про зміну предмету позову, просить суд визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення від 23.03.2021 №0039131816, від 22.07.2021 №144981816.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що згідно даних Єдиного реєстру податкових накладних, наведених в акті перевірки, позивач зареєстрував податкові накладні із зобов`язанням з ПДВ на більшу суму, ніж вказав в податкових деклараціях з ПДВ. Зазначає, що підставою відмінності даних Єдиного реєстру податкових накладних та декларацій стало неприйняття відповідачем розрахунків коригування до податкових накладних, у зв`язку з чим відбулося «задвоєння» податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних. Вважає, що позивачем правомірно визначено дані податкової звітності на підставі даних первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку, а не Єдиного реєстру податкових накладних. Разом з тим, зазначає, що відповідач, виявивши розбіжність даних податкових декларацій та даних Єдиного реєстру податкових накладних, всупереч п.201.10 ст. 201і пп.78.1.4. п. 78.1. ст. 78 ПК України, не вимагав надання позивачем пояснень та їх документального підтвердження, а прийняв спірні податкові повідомлення-рішення на підставі акту камеральної перевірки. Також позивач зазначив, що в оскаржуваних рішеннях відповідачем, з посиланням на підпункт 54.3.2 ПК України, зроблено висновок щодо недостовірності і неповноти суми податкових зобов`язань, вказаних в податкових деклараціях, та прийнято рішення про їх донарахування. Однак, такі висновки свідчать про надання контролюючим органом оцінки достовірності і повноті сумі заявлених платником податків зобов`язань, що можуть бути зроблені лише за результатами документальних перевірок, але не камеральних.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 13.10.2021 по справі № 520/12502/21 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦБУД-3 ЛТД" (вул. Мироносицька, буд. 30, м. Харків, 61002,код ЄДРПОУ 43130685) до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057,код ЄДРПОУ 43983495) про скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено.

Визнано протиправними і скасовано податкові повідомлення-рішення від 23.03.2021 №0039131816, від 22.07.2021 №144981816.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057,код ЄДРПОУ 43983495) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦБУД-3 ЛТД" (вул. Мироносицька, буд. 30, м. Харків, 61002,код ЄДРПОУ 43130685) суму судового збору у розмірі 22700 (двадцять дві тисячі сімсот) грн 00 коп..

Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на його прийняття при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.10.2021 по справі № 520/12502/21 та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає, що абзацом 4 пп.192.1.1 п. 192.1 ст. 192 ПКУпередбачено, що постачальник має право зменшити суму податкових зобов`язань лише після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування до податкової накладної. Отже, у зв`язку з тим, що платник податків не зареєстрував в ЄРПН розрахунки коригування, право на зменшення суми податкових зобов`язань з ПДВ за перевірені періоди у нього відсутнє. Також зазначає, що надані контролюючому органу повноваження проводити камеральні перевірки на підставі даних ЄРПН охоплюють, у тому числі, питання правильності визначення податкових зобов`язань платником.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судовим розглядом встановлено, що ГУ ДПС у Харківській області проведена камеральна перевірка даних ТОВ «Спецбуд-3 ЛТД», задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за травень, червень, серпень, вересень 2020 року, за результатами якої складено акт від 30.12.2020 № 7042/20-40-04-37- 43130685.

У акті камеральної перевірки контролюючим органом відображено, що ТОВ «Спецбуд-3 ЛТД» було подано «Уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з ПДВ у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок» за травень 2020 року (реєстраційний № 9316886772 від 30.11.2020) та додаток № 5 до нього «Розшифровка податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» (реєстраційний № 9316886464 від 30.11.2020), у якому до складу податкових зобов`язань віднесено суму ПДВ у розмірі 1 256 823 грн. по контрагенту-покупцю Неплатник (ІПН 100000000000). Також у додатку № 1 до зазначеного уточнюючого розрахунку за травень 2020 року «Розрахунок коригування сум ПДВ» (реєстраційний № 9316886403 від 30.11.2020) було віднесено розрахунок коригування на суму ПДВ «мінус» - 1 256 823 грн. по контрагенту-покупцю Неплатник (ІПН 100000000000). Однак, зазначений вище розрахунок коригування на суму ПДВ «-» 1 256 823 грн. по контрагенту-покупцю Неплатник (ІПН 100000000000) за період травень 2020 року в ЄРПН зареєстровано не було.

Також позивачем було подано «Уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з ПДВ у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок» за червень 2020 року (реєстраційний № 9317775371 від 01.12.2020) та додаток № 5 до нього «Розшифровка податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» (реєстраційний № 9317775397 від 01.12.2020), у якому до складу податкових зобов`язань віднесено суму ПДВ у розмірі 1 658 268 грн. по контрагенту-покупцю Неплатник (ІПН 100000000000). Також у додатку № 1 до зазначеного уточнюючого розрахунку за червень 2020 року «Розрахунок коригування сум ПДВ» (реєстраційний № 9317775357 від 01.12.2020) було віднесено розрахунок коригування на суму ПДВ «мінус» - 1 658 268 грн. по контрагенту - покупцю Неплатник (ІПН 100000000000). Однак, зазначений вище розрахунок коригування на суму ПДВ «-» 1 658 268 грн. по контрагенту-покупцю Неплатник (ІПН 100000000000) за період червень 2020 року в ЄРПН зареєстровано не було.

Платником податків було подано «Уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з ПДВ у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок» за липень 2020 року (реєстраційний № 9317775764 від 01.12.2020) та додаток № 5 до нього «Розшифровка податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» (реєстраційний № 9317775737 від 01.12.2020), у якому до складу податкових зобов`язань віднесено суму ПДВ у розмірі 4634 039 грн. по контрагенту-покупцю Неплатник (ІПН 100000000000). Також у додатку № 1 до зазначеного уточнюючого розрахунку за липень 2020 року «Розрахунок коригування сум ПДВ» (реєстраційний № 9317775751 від 01.12.2020) було віднесено розрахунок коригування на суму ПДВ «мінус» - 4 634 039 грн. по контрагенту - покупцю Неплатник (ІПН 100000000000). Однак, зазначений вище розрахунок коригування на суму ПДВ «-» 4 634 039 грн. по контрагенту-покупцю Неплатник (ІПН 100000000000) за період липень 2020 року в ЄРПН зареєстровано не було.

ТОВ «Спецбуд-3 ЛТД» також було подано «Уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з ПДВ у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок» за серпень 2020 року (реєстраційний № 9317776428 від 01.12.2020) та додаток № 5 до нього «Розшифровка податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» (реєстраційний № 9317776365 від 01.12.2020), у якому до складу податкових зобов`язань віднесено суму ПДВ у розмірі 2 862846 грн. по контрагенту-покупцю Неплатник (ІПН 100000000000). Також у додатку № 1 до зазначеного уточнюючого розрахунку за серпень 2020 року «Розрахунок коригування сум ПДВ» (реєстраційний № 9317776425 від 01.12.2020) було віднесено розрахунок коригування на суму ПДВ «мінус» - 2 862 846 грн. по контрагенту- покупцю Неплатник (ІПН 100000000000). Однак, зазначений вище розрахунок коригування на суму ПДВ «-» 2 862 846 грн. по контрагенту-покупцю Неплатник (ІПН 100000000000) за період серпень 2020 року в ЄРПН зареєстровано не було.

Позивачем було подано «Уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з ПДВ у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок» за вересень 2020 року (реєстраційний № 9317776813 від 01.12.2020) та додаток № 5 до нього «Розшифровка податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» (реєстраційний № 9317776794 від 01.12.2020), у якому до складу податкових зобов`язань віднесено суму ПДВ у розмірі 3 592 257 грн. по контрагенту-покупцю Неплатник (ІПН 100000000000). Також у додатку № 1 до зазначеного уточнюючого розрахунку за вересень 2020 року «Розрахунок коригування сум ПДВ» (реєстраційний № 9317776821 від 01.12.2020) було віднесено розрахунок коригування на суму ПДВ «мінус» - 3 592 257 грн. по контрагенту - покупцю Неплатник (ІПН 100000000000). Однак, зазначений вище розрахунок коригування на суму ПДВ «-» 3 529 257 грн. по контрагенту-покупцю Неплатник (ІПН 100000000000) за період вересень 2020 року в ЄРПН зареєстровано не було.

На підставі викладеного, контролюючим органом зроблено висновок про те, ще невідображення та непідтвердження в ЄРПН розрахунків коригування сум ПДВ спричинило розбіжність та призвело до завищення суми коригування податкових зобов`язань з ПДВ на суму «-» 14 004 233 гривень.

На підставі висновків акту перевірки контролюючим органом винесено податкові повідомлення-рішення від 23.03.2021 № 0039131816, № 0039141816, відповідно до яких збільшено розмір грошового зобов`язання з ПДВ на суму 12 883 725 грн., в тому числі за податковим зобов`язанням на 10306980 грн., за штрафними санкціями на 2576745 грн., та зменшено розмір від`ємного значення суми ПДВ на 3697253 грн..

Позивач скористався процедурою адміністративного оскарження вказаних рішень та рішенням ДПС України від 25.06.2021 №14249/6/99-00-06-01-02-06 скаргу позивача задоволено частково: скасовано податкове повідомлення-рішення від 23.03.2021 № 0039141816 в частині застосування штрафних санкцій, які перевищують розмір, визначений п.123.1 ст. 123 ПК України у редакції, що діє з 01.01.2021.

У свою чергу, відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 22.07.2021 №0144981816, що тотожне за основним платежем податковому повідомленню-рішенню від 23.03.2021 № 0039141816, за виключенням штрафних санкцій, які нараховано, з урахуванням рішення ДПС України від 25.06.2021 №14249/6/99-00-06-01-02-06.

Не погоджуючись зі спірними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з такого.

Зі змісту заяв по суті справи, наданих позивачем та відповідачем, судом встановлено, що між сторонами відсутній спір щодо фактичних обставин справи.

Предметом спору є різне тлумачення сторонами положень Податкового кодексу України в частині права контролюючого органу здійснювати донарахування податкових зобов`язань та зменшення показника від`ємного значення з ПДВ за наслідками камеральної перевірки на підставі інформації з Єдиного реєстру податкових накладних.

Зокрема, підставою позову позивачем зазначено протиправність дій контролюючого органу, що полягає у виході за межі передбаченого законом предмета камеральної перевірки, що виразилось у наданні під час останньої оцінки достовірності сформованих позивачем показників податкової звітності, що може бути здійснено лише в рамках проведення документальних перевірок. При цьому, позивач не заперечує того, що в деяких із зареєстрованих ТОВ «Спецбуд-3 ЛТД» податкових накладних були допущені помилки, які позивач мав намір виправити, подавши розрахунки коригування до податкових накладних, якими зменшуються податкові зобов`язання за такими накладними до нуля, після чого зареєструвати вірно складені податкові накладні з такими ж податковими зобов`язаннями. Утім, контролюючим органом зареєстровано нові податкові накладні, проте відмовлено у реєстрації розрахунків коригування до раніше поданих податкових накладних, що зумовило «задвоєння» податкових зобов`язань з ПДВ позивача згідно відомостей Єдиного реєстру податкових накладних, що і становить суму визначених оспорюваними рішеннями зобов`язань.

При цьому, позивач вважає, що правильність (неправильність) дій бухгалтера по виправленню помилок в податкових накладних, як і правомірність (неправомірність) подальшого неприйняття податковим органом розрахунків коригування до помилкових податкових накладних не входять до предмета доказування по справі, оскільки не заявлені як підстави позову.

Відтак, дії позивача щодо повторної реєстрації податкових накладних та реєстрації розрахунків коригування, а також обставини щодо неприйняття до реєстрації відповідачем таких розрахунків коригування не підлягають оцінці судом.

Разом з тим, надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пп.75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Відповідно до пункту76.1 статті 76 ПК України, камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Таким чином, камеральна перевірка є одним з видів податкових перевірок, встановлених пунктом75.1 статті 75 ПК України, та за своєю правовою сутністю є формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства на підставі декларацій та інших документів податкової звітності, одержаних від платника. При цьому, будь-якого окремого рішення для проведення даного виду перевірки не вимагається, оскільки подання платником податків податкової звітної документації автоматично виступає юридичним фактом для перевірки її достовірності. Наведене свідчить про обов`язковий характер камеральної перевірки, яка проводиться у випадку подання платником звітних документів до контролюючого органу. А, відтак, камеральною перевіркою охоплюються лише ті показники документів, які належать до податкової звітності та мають значення для правильності обчислення платником об`єкта оподаткування та суми податку, що підлягає сплаті до бюджету. Перевірка будь-яких інших відомостей, використання документів первинного обліку платника податків, витребування у платника додаткової інформації та документів, подання яких разом з податковою декларацією чинним законодавством не передбачено, камеральною перевіркою не охоплюється.

Аналіз достовірності сформованих платником податків показників податкової звітності під час камеральної перевірки не здійснюється, а своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати податків може бути перевірена контролюючим органом в рамках проведення документальних перевірок у порядку, передбаченому статтями77,78 ПК України.

За такого правового регулювання є обґрунтованою правова позиція позивача стосовно того, що контролюючим органом зроблено висновок щодо недостовірності і неповноти суми податкових зобов`язань, вказаних в податкових деклараціях, та прийнято рішення про їх донарахування, тобто контролюючим органом у межах проведення камеральної перевірки надана оцінка достовірності і повноті суми заявлених платником податків зобов`язань, що можуть бути зроблені лише за результатами документальних перевірок.

Так, відповідно до п.44.1 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Аналогічні положення містить і п. 6 розділу ІІІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженогонаказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016№ 21.

Єдиний реєстр податкових накладних не належить до джерел даних, на підставі яких визначаються податкові зобов`язання і формуються показники податкової звітності з ПДВ.

У той же час п.201.10 ст. 201 ПК Українипередбачено, що виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

Тобто, висновок щодо достовірності і повноти нарахування та сплати податків та зборів контролюючий орган може зробити після дослідження даних первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку, що під час камеральної перевірки не досліджуються, а можуть перевірятися контролюючим органом в рамках проведення документальних перевірок у порядку, передбаченому статтями77,78 ПК України.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що спірні податкові повідомлення-рішення винесено відповідачем з порушенням принципів, визначених ст.2 КАС України, а саме не у спосіб, визначений законом (за наслідками камеральної, а не документальної перевірки), необґрунтовано (без урахування даних первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку при визначенні зобов`язань з ПДВ), непропорційно та без урахування права платника податків брати участь у процесі прийняття рішення (надавати письмові пояснення з необхідними документами, тощо), відтак, спірні податкові повідомлення-рішення належить скасувати.

Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Суд, у цій справі, також враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (п. 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.

Відповідно дост. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п. 2 ч. 1ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно ч. 1ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 229, 241, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.10.2021 по справі № 520/12502/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)С.П. ЖигилійСудді(підпис) (підпис) Т.С. Перцова В.Б. Русанова Повний текст постанови складено 24.10.2022 року