Постанова

від 18.10.2022 по справі 560/20405/21

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/20405/21

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Матущак В.В.

Суддя-доповідач - Полотнянко Ю.П.

18 жовтня 2022 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Полотнянка Ю.П.

суддів: Смілянця Е. С. Драчук Т. О. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Москалюк Ю.П.,

представників позивача: Якубовської Т.В., Шишки Т.М.,

представника відповідача: Грень Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 31 травня 2022 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Венус Україна" до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

ТОВ "Венус Україна" звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 29.09.2021: форми "Р" №11228/2201-0714, форми "Р" №11229/2201-0714, форми "В1" №11230/2201-0714, форми "В4" №11231/2201-0714.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 31.05.2022 позов задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

Відповідач зазначає, що перевіркою встановлено, що ТОВ "Венус Україна" в порушення пункту 198.1, пункту 198.3 статті 198 статті 198 ПК України занижено податок на прибуток на загальну суму 615 809 грн. та занижено податку на додану вартість на загальну суму 57407 грн.; завищено від`ємне значення різниці між сумою податкових зобов`язань та податкового кредиту на загальну суму 444 858 грн; завищено податок на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню на загальну суму 181966,81 грн.

Підставою для таких висновків стали висновки про нереальність господарських операцій з постачання ТОВ «ТЕРРА-АГРОПАРТС» та ФГ «ЛАНКА АГРО» на адресу позивача товару (шроту соєвого та сої без ГМО).

На думку відповідача, про відсутність реального характеру господарських операцій з придбання сої у ФГ "Ланка-Агро" в березні 2019, жовтні 2019 року свідчить наступне: не встановлення факту законного введення в обіг (джерела походження), або реального задекларованого виробництва сільськогосподарської продукції (сої); відсутність придбання сої та відсутність можливості вирощення сої ФГ "Ланка-Агро", у зв`язку з відсутністю придбання посівного матеріалу, послуг оранки, внесення добрив, збирання урожаю сої чи інших пов`язаних з вирощуванням сільськогосподарської продукції, в тому числі сої; відсутність трудових ресурсів для можливості здійснення діяльності, а згідно даних 1ДФ кількість працюючих на господарстві складає лише 2 чоловіка; відсутність транспортних засобів, техніки та приміщень (у т.ч. складських) для можливості здійснення діяльності, оскільки згідно даних 20-ОПП, поданих до контролюючого органу, в господарства наявні лише паливний склад та бочка; в посвідченні про якість не вказано відомості про лабораторію на якій проводились випробування (дослідження якісних характеристик сої); відсутність фітосанітарних сертифікатів на поставлену сою, що не дає можливості встановити виробника с/г продукції; у товарно-транспортних накладних на доставку сої не заповнена графа "автомобільний перевізник", що не дало змоги ідентифікувати осіб автоперевізників, які безпосередньо виконували операції з поставки товарів та підтвердити відповідність видаткових накладних та товаротранспортних накладних для цілей бухгалтерського обліку; в ТТН вказано в якості замовника ФГ "Ланка-Агро", натомість по даним ЄРПН відсутнє придбання послуг транспортування у відповідному періоді. При цьому, суд першої інстанції не оцінив вказані докази у відповідності до ч.4 ст.90 КАС УКраїни в цілому.

Про відсутність реального характеру господарських операцій з придбання сої у ТОВ "Терра-Агропартс" в липні-серпні 2018 року, на думку апелянта, свідчить таке: не встановлення факту законного введення в обіг (джерела походження), або реального задекларованого виробництва сільськогосподарської продукції (шроту соєвого); відсутність об`єктів оподаткування податком на майно, що свідчить про відсутність у ТОВ "Терра-Агропартс" активів, зокрема основних засобів, необхідних для здійснення господарської діяльності; відсутність податкової звітності з податку на додану вартість ТОВ "Терра-Агропартс", починаючи з квітня 2019; відсутність фітосанітарного сертифікату, що не дає можливості встановити виробника придбаної макухи; отримання від ГУ ДФС у Рівненській області Результатів опрацювання зібраної податкової інформації щодо ТОВ "Терра-Агропартс" від 17.07.2019 №402/17-00-14-01/10312635, якою не підтверджено взаємовідносин ТОВ "Терра-Агропартс" з ТОВ "Венус України"; відсутність документального підтвердження відрядження керівника ТОВ "Венус Україна" до с.Дядьковичі з метою укладання та підписання договору з контрагентом. Апелянт зазначає, що суд першої інстанції не оцінив вказані докази у відповідності до ч.4 ст.90 КАС України в цілому, у їх сукупності.

В судовому засіданні представник відповідача вимоги апеляційної скарги підтримала в повному обсязі і за обставин, викладених в ній, просила скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.

Представники позивача заперечили проти доводів апелянта та просили відмовити в задоволенні апеляційної скарги.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача та пояснення учасників справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Як встановлено судом першої інстанції, Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області відповідно до наказу від 07.07.2021 №2011-П проводилася документальна планова виїзна перевірки ТОВ "Венус Україна" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2018 по 31.03.2021, валютного - за період 01.04.2018 по 31.03.2021, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період 01.04.2018 по 31.03.2021.

Термін проведення перевірки з 19.07.2021 по 30.07.2021, включно. Термін проведення перевірки було продовжено з 02.08.2021 по 06.08.2021 у відповідності до Наказу Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 29.07.2021 №2236-П.

За результатами проведеної перевірки, перевіряючими було складено Акт про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ "Венус Україна", за результатами якої, контролюючим органом було встановлено порушення:

- пункту 44.1, 44.2 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України, статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", пункту 2.1, пункту 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, пункту 5 П(С)БО 11 "Зобов`язання", пункту 5 П(С)БО 15 "Дохід", в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 615 809 грн.

- пункту 44.1 статті 44, пункту 198.1, пункту 198.3 статті 198 ПК України, в результаті чого: занижено податку на додану вартість на загальну суму 57 407 грн.; завищено від`ємне значення різниці між сумою податкових зобов`язань та податкового кредиту на загальну суму 444 858 грн.; завищено податок на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню на загальну суму 181 966,81 грн.

ТОВ "Венус Україна" 08.09.2021 до контролюючого органу подало письмові заперечення, за результатами розгляду якого висновки Акта позапланової перевірки було залишено без змін.

На підставі виявлених порушень Головне управління ДПС у Хмельницькій області 29.09.2021 прийняло податкові повідомлення-рішення:

- форми "Р" №11228/2201-0714, яким збільшено податкове зобов`язання з податку на прибуток на суму 615809 грн. та застосовано штрафні санкції на суму 153952 грн.;

- форми "Р" №11229/2201-0714, яким збільшено податкове зобов`язання з податку на додану вартість на суму 57407 грн. та застосовано штрафні санкції в сумі 28704 грн.;

- форми "В1" №11230/2201-0714, яким встановлено завищення бюджетного відшкодування на суму 181967 грн. та застосовано штрафні санкції в сумі 90983 грн.;

- форми "В4" №11231/2201-0714, яким встановлено завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного податкового періоду на суму 444 858 грн.;

- форми "ПС" №0111820712, яким застосовано штрафні санкції по податку на доходи з фізичних осіб на суму 1020 грн. (не оскаржувалося та рахується узгодженим).

Не погоджуючись із вищевказаними рішеннями, ТОВ "Венус Україна" було подано до ДПС України скаргу, за результатом розгляду якої, податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області №11228/2201-0714 від 29.09.2021, №11229/2201-0714 від 29.09.2021, №11230/2201-0714 від 29.09.2021, №11231/2201-0714 від 29.09.2021 було залишено без змін.

Не погоджуючись із висновками акта перевірки, прийнятими на підставі висновків акта перевірки податковими повідомленнями-рішеннями та висновками рішення про результати розгляду скарги, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог, а відтак наявності підстав для задоволення адміністративного позову.

Такого висновку суд першої інстанції дійшов виходячи з того, що висновки контролюючого органу про врахування позивачем нереальної операції з придбання сої в ФГ "ЛАНКА-АГРО" в березні 2019 та жовтні 2019, а також придбання шроту соєвого в ТОВ "ТЕРРА-АГРОПАРТС" в липні-серпні 2018 є безпідставними. Позивач надав усі необхідні первинні та інші документи, які супроводжують господарські операції між ним та контрагентами ФГ "Ланка-Агро" та ТОВ "Терра-Агропартс". Надані позивачем до перевірки та до суду первинні й інші документи повною мірою підтверджують виконання правочинів з контрагентамим.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України № 2755-VІ від 02.12.2010 (далі - ПК України).

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

До податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг (підпункт "а" пункту 198.1 статті 198 ПК України).

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з, зокрема, придбанням товарів та послуг.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, здійснення господарської операції і її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку, а визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Водночас, статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Згідно з частиною 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Наведені положення свідчать на користь висновку про те, що податкові наслідки у вигляді формування податкового кредиту є правомірними лише у випадку реального виконання господарської операції та її підтвердження належними первинними документами, що відповідають критерію повноти та достовірності представлення інформації про юридичний факт і дозволяють встановити дійсний рух активів у процесі виконання господарської операції.

Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що господарською діяльністю є діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Отже, будь-яка операція платника повинна бути спрямована на отримання позитивного економічного ефекту, тобто на приріст (збереження) активів платника (їх вартість), а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому.

У ході перевірки контролюючий орган встановив порушення ТОВ «Венус Україна»:

пункту 44.1, 44.2 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України, статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", пункту 2.1, пункту 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, пункту 5 П(С)БО 11 "Зобов`язання", пункту 5 П(С)БО 15 "Дохід", в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 615 809 грн.

- пункту 44.1 статті 44, пункту 198.1, пункту 198.3 статті 198 ПК України, в результаті чого: занижено податку на додану вартість на загальну суму 57 407 грн.; завищено від`ємне значення різниці між сумою податкових зобов`язань та податкового кредиту на загальну суму 444 858 грн.; завищено податок на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню на загальну суму 181 966,81 грн.

Згідно доводів відповідача, підставою для таких висновків стали висновки про нереальність господарських операцій з постачання ТОВ «ТЕРРА-АГРОПАРТС» та ФГ «ЛАНКА АГРО» на адресу позивача товару (шроту соєвого та сої без ГМО).

Отже, у спірному випадку дослідженню підлягає реальність господарських операцій, що є визначальною для виникнення права на податковий кредит, добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит.

Досліджуючи взаємовідносини ТОВ "Венус Україна" з ТОВ "Ланка-Агро", колегія суддів зауважує наступне.

Так, між ТОВ "Венус Україна" (Покупець) та ФГ "Ланка-Агро" (Постачальник) 05.03.2019 було укладено Договір поставки №28/03/2019. Відповідно до умов Договору, Постачальник зобов`язується поставити та передати у власність Покупця сою (далі - товар), Покупець зобов`язується прийняти та оплати товар.

На виконання умов вищевказаного Договору, ФГ "Ланка-Агро" в березі 2019 та в жовтні 2019 було поставлено сою в кількості 131,6 т на загальну суму 1 189 049,23 грн., у т.ч. ПДВ - 198174,87 грн., що підтверджується:

- видатковою накладною №1/03/19 від 05.03.2019 з ФГ "Ланка-Агро" на поставку сої в кількості 30,87 т на суму 295175,48 грн.

- видатковою накладною №2/03/19 від 06.03.2019 поставку сої в кількості 33,65 т на суму 328731,96 грн.

- видатковою накладною №3/03/19 від 07.03.2019 поставку сої в кількості 6,96 т на суму 67893,41 грн.

- видатковою накладною №1/10/19 від 16.10.2019 поставку сої в кількості 30,22 т на суму 249599,78 грн.

- видатковою накладною №2/10/19 від 16.10.2019 поставку сої в кількості 29,90 т на суму 247688,60 грн.

Транспортування сої від Постачальника до Покупця підтверджується товарно-транспортними накладними, а саме: №1 від 05.03.20219, №2 від 06.03.2019, №3 від 07.03.2019, №7 від 16.10.2019, №6 від 16.10.2019.

Оприбуткування на склад ТОВ "Венус Україна" придбаної у ФГ "Ланка-Агро" сої, згідно умов Договору, свідчать і належним чином оформлені: Акти приймання зерна від 05.03.2019, від 06.03.2019, від 07.03.2019, від 16.10.2019, від 16.10.2019.

Вказані поставки були оплачені позивачем в безготівковій формі згідно з банківськими виписками по рахунку позивача, що засвідчують оплату ФГ "Ланка-Агро": від 06.03.2019 на загальну суму 295148,08 грн. (платіжне доручення №6347, призначення платежу - оплата за сою згідно договору поставки №28/03.2019 від 05.03.2019); від 07.03.2019 на загальну суму 328759,34 грн. (платіжне доручення №6372, призначення платежу - оплата за сою згідно договору поставки №28/03.2019 від 05.03.2019); від 27.03.2019 на загальну суму 67893,43 грн. (платіжне доручення №6417, призначення платежу - оплата за сою згідно договору поставки №28/03.2019 від 05.03.2019); від 24.10.2019 на загальну суму 400000,00 грн. (платіжне доручення №7172, призначення платежу - оплата за сою згідно договору поставки №28/03.2019 від 05.03.2019).

Заборгованість за розрахунками із ФГ "Ланка-Агро" станом на 31.12.2019 відсутня, що підтверджується оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" по розрахунках із ФГ "Ланка Агро".

На думку відповідача, про відсутність реального характеру господарських операцій з придбання сої у ФГ «Ланка-Агро» в березні 2019 року, жовтні 2019 року свідчить наступне:

- не встановлення факту законного введення в обіг (джерела походження), або реального задекларованого виробництва сільськогосподарської продукції (сої);

- відсутність придбання сої та відсутність можливості вирощення сої ФГ "Ланка-Агро", у зв`язку з відсутністю придбання посівного матеріалу, послуг оранки, внесення добрив, збирання урожаю сої чи інших пов`язаних з вирощуванням сільськогосподарської продукції, в тому числі сої;

- відсутність трудових ресурсів для можливості здійснення діяльності, а згідно даних 1ДФ кількість працюючих на господарстві складає лише 2 чоловіка;

- відсутність транспортних засобів, техніки та приміщень (у т.ч. складських) для можливості здійснення діяльності, а згідно даних 20-ОПП, поданих до контролюючого органу, в господарства наявні лише паливний склад та бочка за адресою Тернопільська область, Підволочиський р-н, с. Воробіївка, вул. Нова, буд.5;

- в посвідченні про якість не вказано відомості про лабораторію на якій проводились випробування (дослідження якісних характеристик сої);

- відсутність фітосанітарних сертифікатів на поставлену сою, що не дає можливості встановити виробника с/г продукції;

- у товарно-транспортних накладних на доставку сої не заповнена графа "автомобільний перевізник", що не дало змоги ідентифікувати осіб автоперевізників, які безпосередньо виконували операції з поставки товарів та підтвердити відповідність видаткових накладних та товаротранспортних накладних для цілей бухгалтерського обліку;

- на запит ГУ ДПС у Тернопільській області за №1042/10-4/19-00-53 від 10.07.2019 не надано документальних підтверджень щодо проведених операцій за березень 2019 ФГ "Ланка-Агро" із ТОВ "Венус Україна" та відповідно Головного управління ДПС у Тернопільській області було складено податкову інформацію якою не підтверджено взаємовідносини.

Однак із такими твердженнями суд не погоджується та вважає за необхідне зазначити наступне.

Дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи, суд робить висновок, що зазначені вище документи повністю підтверджують здійснення фінансово-господарських операцій із придбання сої у ФГ "Ланка-Агро" в 2019 та спростовують твердження контролюючого органу про безоплатність отримання сої в кількості 131,6 т.

В матеріалах справи міститься подана ФГ «Ланка-Агро» звітність: Звіт площі та валові збори сільськогосподарських культур, ягід і винограду (форма №29-сг), Звіт про площі та влові збори сільськогосподарських культур під урожай (форма 4-сг) за 2018 та 2019 рр., а також довідка Токівської сільської ради від 06.02.2019 про те, що ФГ «Ланка Агро» обробляє на території Токівської сільської ради 90 га земель. Вказана звітність контролюючим органом недійсною та/або неподаної не визнавалася.

Суд вважає помилковими доводи відповідача про відсутність у контрагента достатньої кількості основних засобів та ресурсів, оскільки це не може бути підставами для висновку про нереальність господарських операцій. Також платник податків не зобов`язаний під час придбання товару встановлювати у контрагента його походження, а тому, і не має нести за це відповідальність.

У постанові Верховного Суду від 13.01.2021 у справі №826/16023/15 також викладено правову позицію, згідно якої відсутність у контрагента добросовісного платника податку матеріальних та трудових ресурсів, не виключає можливості реального виконання таким платником господарської операції, та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем.

Крім того, в узагальненій інформації по ФГ «Ланка Агро» зазначається про наявність співробітників по договорах ЦПД.

Факт неподання звітності 20-ОПП ФГ «Ланка-Агро» або не відображення відповідних даних у такій звітності може лише свідчити про можливі порушення контрагентом вимог законодавства щодо порядку та термінів подання звітності, але не спростовують наявність відповідних матеріальних ресурсів (транспортних засобів, техніки та приміщень) та реальність здійснення господарських операцій.

Норми податкового законодавства не ставлять у залежність право платника податків на врахування витрат при визначенні оподаткованого прибутку та право на податковий кредит при визначенні податкових зобовязань з ПДВ від дотримання податкової дисципліни його контрагентом постачальником товару (послуг), якщо цей платник мав реальні витрати у зв`язку з фактичним придбанням товару (послуг), призначених для використання його у господарській діяльності та в оподатковуваних ПДВ операціях.

При цьому, в податковій інформації отриманій від ГУ ДПС у Тернопільській області зазначається про наявність інших необоротних активів у сумі 652,0 тис. грн придбання господарством запасних частини до с/г техніки, здійснення обробітку землі у 2018 році у кількості 80 га, тощо, що тільки підтверджує реальність здійснення господарських операцій та спростовує твердження контролюючого органу.

Слід також зазначити, що висновками вказаної інформації встановлено лише необхідність проведення перевірки ФГ «Ланка-Агро», а не безтоварність господарських операцій.

Колегія суддів зазначає, що позивачем 17.10.2022 до суду подано додаткові пояснення до яких було додано документи по взаємовідносинах з ТОВ «Ланка-Агро» (копії звітів ТОВ «Ланка Агро» про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду №29-сг на 01 грудня 2019 року, №29-сг на 01 грудня 2018 року, копія звіту №4-сг під урожай 2019 року; копія фінансової звітності на 31.12.2019 та на 31.12.2018; копія довідки Токівської сільської ради вих.№73 від 06.01.2019; копія договору оренди №1/09/18 від 01.09.2018; копія договору оренди транспортного засобу №1/07/18 від 16.07.2018; копія договору поставки №901/19/71 від 30.08.2018; копія договору поставки №42 від 28.03.2019; копія договору оренди транспортного засобу №1/07/19 від 15.07.2019; копія договору оренди транспортного засобу№1/03/19 від 01.03.2019; видаткова накладна №1/10/19 від 16.10.2019; ТТН №6 від 16.10.2019; видаткова накладна №2/10/19 від 16.10.2019; ТТН №7 від 16.10.2019; видаткова накладна №2/03/19 від 06.03.2019; ТТН №2 від 06.03.2019; видаткова накладна №1/03/19 від 05.03.2019; ТТН №1 від 05.03.2019; видаткова накладна №3/03/19 від 07.03.2019; ТТН №3 від 07.03.2019).

В судовому засіданні колегією суддів оглянуто оригінали вказаних документів, копії яких містяться в матеріалах справи.

Суд встановив, що подані позивачем документи містять достатні дані про зміст господарських операцій та їх учасників, підтверджують фактичне їх здійснення. Таким чином, наявними у матеріалах справи первинними та іншими документами підтверджується реальність здійснення позивачем господарських операцій з контрагентом ФГ "Ланка-Агро".

Разом з тим, твердження контролюючого органу про неточності в оформленні товарно-транспортних накладних суд відхиляє та зауважує, що товарно-транспортна накладна є транспортною документацією, яка підтверджує операції саме з надання послуг з перевезення вантажів, а не сам факт придбання товару. Жодним нормативно-правовим актом не встановлено, що товарно-транспортні накладні є єдиними документами, які підтверджують факт поставки товару від продавця до покупця і у випадку їх відсутності або недостовірності відображеної у них інформації покупець товару позбавлений права на включення до податкового кредиту податку на додану вартість, вказаного в податковій накладній, виписаній постачальником товару.

Наявність недоліків в заповненні ТТН по взаємовідносинах з контрагентами не може свідчити про відсутність самого факту придбання товарно-матеріальних цінностей.

Судом встановлено, ФГ "Ланка-Агро" обробляються землі до 300 га, які знаходяться за місцем реєстрації. Для обробітку землі залучалися треті особи, а також використовувалася техніка (2 трактори) та приміщення (склад площею близько 4 га) власника. З 2015 у власності була соя, яка використовувалася в подальшому як насіння для посіву.

При цьому, ФГ «Ланка-Агро» подано відповідну звітність до контролюючих органів.

Таким чином, станом на дату здійснення фінансово-господарських взаємовідносин ФГ «Ланка Агро» було належним чином зареєстрованим суб`єктом господарювання, та володіло відповідною дієздатністю.

Ні в акті перевірки, ні в матеріалах справи не міститься належних та допустимих доказів на підтвердження посилання контролюючого органу на те, що ТОВ «Венус Україна» не придбавало зерно сої у кількості 131,6 т у ФГ «Ланка Агро», а придбало у інших осіб. Так, контролюючий орган не надав доказів відсутності факту зміни руху активів внаслідок придбання ТОВ «Венус Агро» зерна сої у ТОВ «Ланка Агро».

Так, по факту надходження зерна сої, на підставі видаткових накладних №1/10/19 від 16.10.2019; №2/10/19 від 16.10.2019; №2/03/19 від 06.03.2019; №1/03/19 від 05.03.2019; №3/03/19 від 07.03.2019 та актів приймання зерна від 05.03.2019, 06.03.2019, 07.03.2019, 16.10.2019, вказаний товар було оприбутковано на товаристві.

В регістрах обліку такі операції відображені за Д-т рахунку 201 "Сировина та матеріали" та К-т рахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками".

В подальшому, придбану сою ТОВ "Венус Україна" було використано для виготовлення готової проудкції (соєвої олії, шроту), що підтверджується карткою руху сої за період з 05.03.2019 по 31.03.2019 та за період з 16.10.2019 по 31.12.2019 (Карта рахунку 201 "Сровина та матеріали" міститься в матеріалах справи).

Висновки в акті перевірки не спростовують фактичного руху активів позивача, а відповідно до його змісту оплата за договорами підтверджена, що доводиться і платіжними документами наявними в матеріалах справи.

Також, виходячи з принципу індивідуального застосування відповідальності за порушення правил оподаткування, негативні наслідки, зокрема, у вигляді позбавлення права на формування витрат, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, та податкового кредиту можуть бути застосовані саме до того платника податків, який їх припустився, а не до іншої особи.

Проте, жодних належних та допустимих доказів щодо повної та всебічної перевірки ФГ "Ланка-Агро" контролюючий орган не надав, а посилання в акті перевірки виключно на дані інформаційних систем не може бути підставою для таких висновків. Відповідачем не надано суду доказів проведення зустрічних звірок контрагента позивача чи актів перевірок (планових, позапланових).

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо безпідставності висновоку контролюючого органу про нереальність господарських операцій щодо придбання позивачем у ФГ "Ланка-Агро" сої в кількості 131,6 т на загальну суму 1 189 049,23 грн., у т.ч. ПДВ - 198174,87 грн.

Щодо реальності здійснення фінансового-господарських операцій із ТОВ "Терра-Агропартс" за 2018, суд зазначає наступне.

Між ТОВ "Венус Україна" та ТОВ "Терра-Агропартс" було укладено Договір поставки №7 від 17.07.2018, відповідно до умов якого ТОВ "Терра-Агропартс" (Постачальник) зобов`язується на умовах та в порядку визначеному цим Договором поставки, поставити ТОВ "Венус Україна" (Покупцю) шрот соєвий, а Покупець зобов`язується прийняти даний товар та оплатити його вартість.

На виконання умов Договору поставки укладеного із ТОВ "Терра-Агропартс" в липні та серпні 2018 було поставлено шрот соєвий в кількості 203,94 т на загальну суму 2916342,00 грн, у т.ч. ПДВ - 486057,00 гр"., що підтверджується:

- видатковими накладними №ВН-00534 від 18.07.2018, №ВН-00538 від 19.07.2018, №ВН-00543 від 20.07.2018, №ВН-00544 від 20.07,2018, №ВН-00562 від 30.07.2018, №ВН-00585 від 06.08.2018, №ВН-00586 від 06.08.2018, №ВН-00588 від 07.08.2018, №ВН-00592 від 08.08.2018.

Відповідно до пункту 4.5 Договору доставка шроту за адресою місцезнаходження ТОВ "Венус Україна" здійснювалась за рахунок постачальника, про що свідчать товарно-транспортні накладні, а саме: №1707 від 17.07.2018, №1807 від 18.07.2018, №1907 від 19.07.2018, №1907 від 19.07.2018, №2907 від 29.07.2018, №0508 від 05.08.2018, №0508 від 05.08.2018, №0608 від 06.08.2018, №0708 від 07.08.2018.

Придбаний у ТОВ "Терра-Агропартс" шрот соєвий згідно умов Договору було оприбутковано ТОВ "Венус Україна" на склад підприємства, в регістрах обліку такі операції відображені за Д-т рахунку 281 "Товари на складі" та К-т рахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками".

В подальшому шрот соєвий був реалізований ТОВ "Венус Україна" на території України, що підтверджується карткою руху шроту соєвого за третій квартал 2018.

Оплата поставленої ТОВ "Терра-Агропартс" за Договором шроту соєвого проведена ТОВ "Венус Україна" в повному обсязі у безготівковій формі, що підтверджується банківськими виписками на оплату ТОВ "Терра-Агропартс": від 17.07.2018 на загальну суму 429000,00 грн (платіжне доручення №5682); від 20.07.2018 на загальну суму 876018,00 грн (платіжне доручення №5690); від 06.08.2018 на загальну суму 967824,00 грн (платіжне доручення №5720), від 13.08.2018 на загальну суму 643500,00 грн (платіжне доручення №5739).

Заборгованість за розрахунками із ТОВ "Терра-Агропартс" станом на 01.09.2019 відсутня, що підтверджується оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" по розрахунках із ТОВ "Терра-Агропартс".

Підставою для висновку контролюючого органу, про нереальність операцій по придбанню шроту соєвого в ТОВ "Терра-Агропартс" в липні-серпні 2018 стало:

- не встановлення факту законного введення в обіг (джерела походження), або реального задекларованого виробництва сільськогосподарської продукції (шроту соєвого);

- відсутність об`єктів оподаткування податком на майно, що свідчить про відсутність у ТОВ "Терра-Агропартс" активів, зокрема основних засобів, необхідних для здійснення господарської діяльності;

- відсутність податкової звітності з податку на додану вартість ТОВ "Терра-Агропартс", починаючи з квітня 2019;

- відсутність фітосанітарного сертифікату, що не дає можливості встановити виробника придбаної макухи;

- від Головного управління ДФС у Рівненській області отримано результати опрацювання зібраної податкової інформації ТОВ "Терра-Агропартс" (код ЄДРПОУ 40312635) за звітний період декларування ПДВ з 02.03.2016 по 30.09.2018 від 17.07.2019 №402/17-00-14-01/40312635, якою не підтверджено взаємовідносини ТОВ "Терра-Агропартс" з ТОВ "Венус Україна".

Слід зазначити, що з наданих сторонами доказів, які містяться в матеріалах справи, суд робить висновок, що зазначені вище документи повністю підтверджують здійснення фінансово-господарських операцій із придбання шроту соєвого в ТОВ "Терра-Агропартс" в липні-серпні 2018 та спростовують твердження контролюючого органу про нереальність операцій по придбанню шроту соєвого в ТОВ "Терра-Агропартс".

Разом з тим, твердження контролюючого органу про надання позивачем для проведення перевірки посвідчення якості, як на підставу визнання операцій з ТОВ "Терра-Агропартс" такими, що не мали реальних наслідків, оскільки документи, які ідентифікують виробника та адресу виробництва і підтверджують якість товару, не відносяться до первинних документів, якими оформляється поставка товару, оскільки не відповідають ознакам первинного документа, визначеним статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Суд вважає помилковими доводи відповідача про відсутність у контрагента достатньої кількості основних засобів та ресурсів, оскільки це не може бути підставами для висновку про нереальність господарських операцій. Також платник податків не зобов`язаний під час придбання товару встановлювати у контрагента його походження, а тому, і не має нести за це відповідальність. Відсутність у контрагента добросовісного платника податку матеріальних та трудових ресурсів, не виключає можливості реального виконання таким платником господарської операції, та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем.

За інформацією, отриманою від ТОВ "Терра-Агропартс", в період взаємовідносин чисельність працюючих підприємства складала 40 працівників (включаючи операторів обладнання, апаратників, лаборантів тощо), балансова вартість основних засобів (включаючи обладнання) становила 5,8 млн.грн., виробничі приміщення (цех) знаходились в користуванні відповідно до укладених договорів оренди із ТОВ "Сідінвест" (інформація відображена в 20-ОПП), с/г сировина придбавалась переважно у сільськогосподарських виробників. Якість виготовленої продукції (зокрема шроту) перевірялась ТОВ "Терра-Агропартс" на власній лабораторії лаборантами, що знаходились в штаті підприємства.

Судом встановлено, що ТОВ "Терра-Агропартс" поставляло ТОВ "Венус Україна" шрот соєвий. Товарно-матеріальні цінності ТОВ "Терра-Агропартс" перебувають в оренді та були у власності в 2018 році.

При цьому, факт неподання звітності ТОВ "Терра-Агропартс" може лише свідчити про можливі порушення контрагентом вимог законодавства щодо порядку та термінів подання звітності.

Також, виходячи з принципу індивідуального застосування відповідальності за порушення правил оподаткування, негативні наслідки, зокрема, у вигляді позбавлення права на формування витрат, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, та податкового кредиту можуть бути застосовані саме до того платника податків, який їх припустився, а не до іншої особи.

Проте, жодних належних та допустимих доказів щодо повної та всебічної перевірки ТОВ "Терра-Агропартс" контролюючий орган не надав, а посилання в акті перевірки виключно на дані інформаційних систем не може бути підставою для таких висновків. Відповідачем не надано суду доказів проведення зустрічних звірок контрагента позивача чи актів перевірок (планових, позапланових).

Щодо посилання апелянта на зібрану інформацію від ГУ ДФС у Рівненській області, то слід зазначити, що вказана інформація датується липнем 2019 року. Зазначена інформація не лише не спростовує факт здійснення господарських взаємовідносин ТОВ «Венус Україна» з ТОВ «Терра-Агропартс», а навпаки підтверджує.

Так, у ній зазначається інформація щодо наявних найманих працівників у період здійснення господарських взаємовідносин з ТОВ «Венус Україна», щодо балансової вартості основних засобів, придбання товарів.

При цьому, згідно вказаної інформації, ГУДФС у Рівненській області зазначається про неможливість підтвердження господарських операцій у зв`язку із відсутністю первинних документів, які були втрачені, що підтверджується актом про пожежу та повідомленням про втрату.

Відсутність у контролюючого органу інформації щодо укладених постачальником товару договорів оренди рухомого та нерухомого майна, або відсутність інформації про наявність інших договірних взаємовідносин не свідчить про відсутність здійснення господарської операції та відсутність факту поставки товару.

Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 02.07.2020 по справі №814/1792/17, відсутність у спірних контрагентів матеріальних та трудових ресурсів також не виключає можливості реального виконання ними господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу.

Суд встановив, що подані позивачем документи містять достатні дані про зміст господарських операцій та їх учасників, підтверджують фактичне їх здійснення. Таким чином, наявними у матеріалах справи первинними та іншими документами підтверджується реальність здійснення позивачем господарських операцій з контрагентом ТОВ "Терра-Агропартс".

Враховуючи викладене, висновок контролюючого органу про нереальність господарських операцій щодо придбання позивачем шроту соєвого в ТОВ "Терра-Агропартс" в липні-серпні 2018 в кількості 203,94 т на загальну суму 2916342,00грн, у т.ч. ПДВ 486057,00 грн. є безпідставними.

Крім того, доводами апеляційної скарги є те, що у ТОВ "Венус Україна" відсутні будь-які первинні документи, які опосередковують отримання активу (соя, шрот), тобто ідентифікують джерело походження активу, його виробника та постачальника, активів, то для цілей бухгалтерського обліку є такими, що отримані безоплатно та є доходом у розумінні п.5 НПСБО 15 "Дохід", що підлягає віднесенню до складу інших доходів в рядку 2240 Звіту про фінансові результати (форма №2).

Суд зазначає, що під час проведення перевірки позивачем було надано документальні підтвердження (банківські виписки, платіжні доручення), що підтверджують факт сплати ТОВ "Венус Україна" грошових коштів саме за поставлені товари, що спростовує твердження відповідача про те, що активи (соя, шрот) отримані безоплатно та є доходом у розумінні п.5 НПСБО 15 "Дохід", що підлягає віднесенню до складу інших доходів в рядку 2240 Звіту про фінансові результати.

08.09.2021 до контролюючого органу було подано письмові заперечення, за результатами розгляду якого висновки Акта позапланової перевірки було залишено без змін.

Дослідивши надані сторонами докази, та проаналізувавши наведені доводи відповідача, суд вважає, що позивач надав усі необхідні первинні та інші документи, які супроводжують господарські операції між ним та контрагентами ФГ "Ланка-Агро" та ТОВ "Терра-Агропартс". Надані позивачем до перевірки та до суду первинні й інші документи повною мірою підтверджують виконання правочинів з контрагентами.

Таким чином, суд першої інстанції обгрунтовано зазначив, що висновки контролюючого органу про врахування позивачем нереальної операції з придбання сої в ФГ "ЛАНКА-АГРО" в березні 2019 та жовтні 2019, а також придбання шроту соєвого в ТОВ "ТЕРРА-АГРОПАРТС" в липні-серпні 2018 є безпідставними.

Також, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що дійсність правочинів, а також виникнення податкових зобов`язань платника не залежать від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності у них основних фондів та трудових ресурсів. Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх податкових зобов`язань, адже поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника податків додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його контрагентами правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентами податкових зобов`язань. А відтак, за умови невстановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху грошових коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його контрагента для одержання незаконної податкової вигоди, позивач не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, висловленою, зокрема, в постанові від 20.07.2021 в справі №2а-9114/09/1570.

При цьому, податковий орган наділений такою сукупністю повноважень, належна реалізація яких надає можливість виявити податкові правопорушення, допущені контрагентом при здійсненні своєї господарської діяльності та притягнути саме його до відповідальності, що охоплюється принципом індивідуальної відповідальності платника податків.

В даному випадку, контролюючим органом, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, не представлено доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

В розумінні ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним, обґрунтованим та відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

За наведених обставин, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв оскаржуване рішення з додержанням норм процесуального права, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 31 травня 2022 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 24 жовтня 2022 року.

Головуючий Полотнянко Ю.П. Судді Смілянець Е. С. Драчук Т. О.