Рішення

від 23.10.2007 по справі 16/556-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16/556-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23.10.07           Справа № 16/556-07.

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Косівщинська»

до відповідача: Регіонального відділення Фонду державного майна України у Сумській області

про визнання права власності

                                                                СУДДЯ                    Моїсеєнко В.М.

За участю представників сторін:

Від позивача:       Цимбал Б.П.

Від відповідача:   Пономаренко С.В.

Суть спору: позивач просить визнати за ним право власності на побуткомбінат (колишня контора), обладнання їдальні в тракторній бригаді №1, обладнання їдальні в тракторній бригаді №2, обладнання кімнати відпочинку в тракторній бригаді, обладнання профілакторію на МТФ № 1,  посилаючись на те, що відповідач не визнає, що право власності на зазначене майно належить позивачу  та прийняв рішення про передачу спірного майна в комунальну власність.

В доповненні до позовних вимог позивач уточнив позовні вимоги та зазначив адресу та площу нежитлового приміщення побуткомбінату (колишня контора) визначену згідно з технічним паспортом виготовленим КП СМБТІ.

Позивач подав  заяву про відшкодування  судових витрат в сумі 10 300,00 грн.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що зазначене майно передано в комунальну власність.

В засіданні суду оголошувалася перерва з 22.10.2007р. до 11 год.30 хв. 23.10.2007р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

Позивач просить визнати за ним право власності на  побуткомбінат (колишня контора), обладнання їдальні в тракторній бригаді №1, обладнання їдальні в тракторній бригаді №2, обладнання кімнати відпочинку в тракторній бригаді, обладнання профілакторію на МТФ № 1, які належали на праві власності Радгоспу "Косівщинський".

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що  він є правонаступником КСП "Косівщинське", яке в свою чергу було правонаступником Радгоспу "Косівщинський", під час приватизації якого спірне майно повинно бути передане у власність правонаступника радгоспу, а саме КСП "Косівщинське".

Відповідач заперечує проти позову посилаючись на те, що у відповідності до п. 8 Указу Президента України від 19.01.95 р. № 66/95 "Про прискорення приватизації майна в агропромисловому комплексі" об'єкти соціально-побутового призначення передаються в комунальну власність  органам місцевого самоврядування і фінансуються відповідно до законодавства.

Як свідчать матеріали справи, спірне майно належало на праві власності  Радгоспу «Косівщинський» , про що  відповідач не заперечує.  

Радгосп "Косівщинський " у 1996 році був перетворений в Колективне сільськогосподарське підприємство "Косівщинське ", яке в 1998 році було перереєстроване в Товариство з обмеженою відповідальністю агрофірма "Косівщинська". У відповідності до статуту, КСП "Косівщинське" є правонаступником Радгоспу "Косівщинський ", тобто право власності на всі об'єкти нерухомого майна, яке належало Радгоспу "Косівщинський" перейшло до КСП "Косівщинське", як до правонаступника. ТОВ "агрофірма "Косівщинська", у відповідності до статуту, є правонаступником КСП "Косівщинське", тобто право власності на все майно, яке належало КСП "Косівщинське» на теперішній час належить ТОВ агрофірма "Косівщинська", як правонаступнику.

З матеріалів справи вбачається, що приватизація Радгоспу «Косівщинський»  проводилася на підставі Декрету Кабінету Міністрів України № 51-93 від 17.05.1993 р. "Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі", Положення "Про порядок перетворення радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств і організацій у колективні сільськогосподарські підприємства",  затвердженого спільним наказом Мінсільгосппроду, Держхарчопрому, Фонду державного майна, Мінекономіки і Мінюсту України  від 27 січня 1994 р. N 27/4/62/9/4/5, який зареєстрований в Міністерстві  юстиції України  28 січня 1994 р. за N 15/224, Указу Президента України № 66/95 від 19.01.1995 р.  

Декрет Кабінету Міністрів України № 51-93 від 17.05.1993 р. "Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі" не передбачає обов'язковості  передачі в комунальну власність об'єктів соціально-побутового призначення.

Згідно з пунктом 3 розділу 1 положення "Про порядок перетворення радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств і організацій у колективні сільськогосподарські підприємства" N 27/4/62/9/4/5, об'єктом  приватизації  при   перетворенні   радгоспів   у колективні сільськогосподарські підприємства є їх цілісні майнові комплекси крім житлового фонду, приватизація якого здійснюється відповідно до Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду". Пунктом 7 розділу 4 цього ж положення передбачено, що об'єкти соціально-побутового призначення,  створені за рахунок коштів фонду соціального розвитку (аналогічних фондів) радгоспу передаються у власність колективного сільськогосподарського підприємства, що створюється, безплатно.

У відповідності до пункту 6 Указу Президента України від 19.01.95 р. № 66/95 "Про прискорення приватизації майна в агропромисловому комплексі" приватизація  майна  радгоспів , які за період своєї діяльності не одержували бюджетних коштів для придбання основних фондів і будівництва, здійснюється шляхом безоплатної його передачі відповідним трудовим колективам.

Таким чином, спірне майно з 1996 року (тобто останні 12 років), з моменту створення КСП "Косівщинське", знаходилося та знаходиться на теперішній час у правонаступника (ТОВ "Агрофірма «Косівщинська»  ) на балансі. Матеріалами справи підтверджено, що на зазначене майно нараховується амортизація, протягом 12 років здійснювалося його поліпшення. Таким чином, фактично оспорюване майно перебувало і перебуває у власності Товариства.

Відповідач вважає, що спірне майно у відповідності до плану приватизації та  п. 8 Указу Президента України від 19.01.95 р. № 66/95 "Про прискорення приватизації майна в агропромисловому комплексі" повинно бути передане в комунальну власність. Таке твердження відповідача є помилковим, тому що суперечить вимогам  п. 8 Указу Президента України від 19.01.95 р. № 66/95 "Про прискорення приватизації майна в агропромисловому комплексі" стосується приватизації майна радгоспів, інших державних сільськогосподарських підприємств, зазначених у статті 1 Декрету Кабінету Міністрів України від 17 травня 1993  року  N  51  та  статті  2  Указу Президента. Також представник відповідача не наддав обгрунтованих пояснень, чому така передача не здійснювалася дванадцять років.

Таким чином, твердження відповідача про те, що майно належить державі в зв'язку з тим, що не  ввійшло до статутного фонду КСП "Косівщинське" суперечить вимогам вищезазначеного положення та фактичним обставинам справи.

У відповідності до ст. 328, 331 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Право  власності  на нову річ,  яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 392 ЦК України передбачено, що власник майна може  пред'явити  позов  про  визнання  його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є правомірними, обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Представник позивача подав заяву про відшкодування витрат на оплату послуг адвоката в сумі 10300,00 грн. Зазначені витрати підтверджуються документально, зокрема, договором №10/09/07 про надання правової допомоги від 10.09.2007р. та платіжним дорученням № 66 від 22.10.2007р.

Відповідно до ст.44 ГПК України оплата послуг адвоката віднесені до судових витрат, а тому суд вимоги щодо оплати судових витрат в розмірі 10 300 грн. 00 коп. підлягають задоволенню.

Згідно  ст.ст. 44, 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 85 грн. 00 коп. державного мита та 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

                                                  ВИРІШИВ:

1.  Позов задовольнити.

2. Визнати право власності на Побуткомбінат (колишня контора) площею 204,8 кв.м., що знаходиться за адресою Сумська обл., Сумський р-н, с. Косівщина, вул. Лесі Українки, 16, обладнання їдальні в тракторній бригаді №1, обладнання їдальні в тракторній бригаді №2, обладнання кімнати відпочинку в тракторній бригаді, обладнання профілакторію на МТФ № 1   за Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРОФІРМА "КОСІВЩИНСЬКА" (м.Суми, вул.Білопільський шлях, 33, код 00855807).

3. Стягнути з Регіонального відділення Фонду державного майна України у Сумській області (м.Суми, вул.Харківська, 30/1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірми «Косівщинська» (м.Суми, вул.Білопільський шлях, 33, код 00855807) 85 грн. 00 коп. державного мита, 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 10 300 грн. 00 коп. судових витрат.

4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ                                                                                 В.М. МОЇСЕЄНКО

У судовому засіданні  за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення, повний текст рішення підписано  24.10.2007р.