Рішення

від 20.10.2022 по справі 288/546/21

ПОПІЛЬНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 288/546/21

Провадження № 2/288/38/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2022 року. смт.Попільня

Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді - Рудник М. І.,

за участю секретаря судових засідань - Колодяжної Н.В.,

представника відповідача - Гладишевої С.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Попільня цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрні Системні Технології» про скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі Позивач) звернулась до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрні Системні Технології» (далі Відповідач) про скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки в якому вказує, що вона є власником земельної ділянки площею 3.7991 га, яка розташована на території Турбівської сільської ради, Житомирського району, Житомирської області та вже тривалий час дану земельну ділянку обробляло ПАТ «ТАКО», а в подальшому Відповідач.

Восени 2020 року, отримуючи орендну плату, на прохання Позивача їй було надано примірник договору оренди землі від 25 листопада 2014 року та додаткової угоди до нього від 04 квітня 2017 року, укладені між нею та Відповідачем, проте ознайомившись з даними договорами, Позивач виявила, що підпис від її імені в договорах зроблено не нею.

Позивач зазначає, що оскільки договір оренди землі вона не підписувала, тобто не погоджувала істотні умови договору та було відсутнє її волевиявлення на їх укладення, а тому підлягає скасуванню реєстрація права оренди Відповідача, так як вона була здійснена на підставі неукладеного договору.

На підставі вищевикладеного, Позивач просить скасувати державну реєстрацію права оренди земельної ділянки кадастровий номер 1824787400:01:000:0161, площею 3.7991 га, яка розташована на території Турбівської сільської ради, Попільнянського району, Житомирської області та має цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, здійснену на підставі договору оренди землі від 25 листопада 2014 року та додаткової угоди до договору оренди землі від 04 квітня 2017 року, укладеного між ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю «Аграрні Системні Технології».

Позивач в судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце розгляду справи була належним чином повідомлена.

Представник Позивача в судове засідання не з`явився, 20 жовтня 2022 року надав до суду клопотання в якому просив справу слухати у його відсутність, позовні вимоги підтримав у повному обсязі. /т.2 а.с.43/

Представник Відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала, просила відмовити у його задоволенні.

06 травня 2021 року надала до суду відзив в якому проти позову заперечила та вказала, що 25 листопада 2014 року між сторонами було укладено договір оренди землі та додаткову угоду до договору оренди землі від 04 квітня 2017 року, вказані договори є чинними та недійсними їх не визнано, а тому просить відмовити в задоволенні позову. /т.1 а.с.81-82/

Суд, вислухавши представника Відповідача, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

У відповідності до статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 26 липня 2003 року № 1427 є власником земельної ділянки площею 3.7991 га, яка розташована на території АДРЕСА_1 , цільове призначення земельної ділянки: ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 354805 від 01 червня 2005 року. /т.1 а.с.5/

25 листопада 2014 року між Орендодавцем - ОСОБА_1 та Орендарем - товариством з обмеженою відповідальністю «Аграрні Системні Технології» укладено договір оренди землі, за умовами якого Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення загальною площею 3.7991 гектарів, кадастровий номер 1824787400:01:000:0161, договір укладено строком на п`ять років. /т.1 а.с.6-7/

20 березня 2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Романюк О.В. на підставі договору оренди землі від 25 листопада 2014 року, прийнято рішення про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки, яка розташована за адресою: Житомирська область, Попільнянський район, Турбівська сільська рада, кадастровий номер: 1824787400:01:000:0161, строком на 5 років, Орендар: товариство з обмеженою відповідальністю «Аграрні Системні Технології», Орендодавець: ОСОБА_1 . /т.1 а.с.8/

Як вбачається з додаткової угоди від 04 квітня 2017 року до Договору оренди землі від 25 листопада 2014 року, Орендодавець: ОСОБА_1 та Орендар: товариство з обмеженою відповідальністю «Аграрні Системні Технології» дійшли згоди, що строк дії договору оренди землі від 25 листопада 2014 року та відповідно термін оренди земельної ділянки, що передана Орендареві в користування на умовах оренди, продовжується (пролонгується) до 31 грудня 2034 року. Об`єктом оренди за договором є земельна ділянка загальною площею 3.7991 га, яка розташована за межами населеного пункту на території Турбівської сільської ради Попільнянського району, Житомирської області, кадастровий номер 1824787400:01:000:0161. /т.1 а.с.9/

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, 15 березня 2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу на підставі договору оренди землі від 25 листопада 2014 року та додаткової угоди до договору оренди землі від 04 квітня 2017 року, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю «Аграрні Системні Технології» та ОСОБА_1 , прийнято рішення про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки, індексний номер: 28830584, строк дії до 31 грудня 2034 року. Об`єкт нерухомого майна: земельна ділянка, площа 3.7991 га, кадастровий номер: 1824787400:01:000:0161, землі сільськогосподарського призначення, адреса: Житомирська область, Попільнянський район, Турбівська сільська рада. /т.1 а.с.10/

Згідно висновку експерта від 11 листопада 2021 року № СЕ-19/106-21/9250-ПЧ: - підпис від імені ОСОБА_1 у графі «Орендодавець» договору оренди землі, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Аграрні Системні Технології» від 25 листопада 2014 року, виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою; - підпис від імені ОСОБА_1 у графі «Орендодавець» додаткової угоди від 04 квітня 2017 року до договору оренди землі від 25 листопада 2014 року виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою. /т.1 а.с.155-160/

Статтею 5 ЦПК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Згідностатті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зістатями 15,16ЦК України,кожна особамає правона захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення.

Позивач просить скасувати державну реєстрацію права оренди земельної ділянки, здійснену на підставі договору оренди землі від 25 листопада 2014 року та додаткової угоди до нього від 04 квітня 2017 року з тих підстав, що дані договори вона не підписувала, тобто не погоджувала істотні умови договору та було відсутнє її волевиявлення на їх укладення, а тому реєстрація права оренди Відповідача підлягає скасуванню, так як вона була здійснена на підставі неукладеного договору.

За змістом статті 11 ЦК України,цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Згідно із частиною першою статті 202 ЦК України,правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї ж статті).

Відповідно до законодавчого визначення правочином є перш за все вольова дія суб`єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб`єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів - набути, змінити або припинити цивільні права та обов`язки. Здійснення правочину законодавством може пов`язуватися з проведенням певних підготовчих дій учасниками правочину (виготовленням документації, оцінкою майна, інвентаризацією), однак сутністю правочину є його спрямованість, наявність вольової дії, що полягає в згоді сторін взяти на себе певні обов`язки (на відміну, наприклад, від юридичних вчинків, правові наслідки яких наступають у силу закону незалежно від волі його суб`єктів). У двосторонньому правочині волевиявлення повинно бути взаємним, двостороннім і спрямованим на досягнення певної мети; породжуючи правовий наслідок, правочин - це завжди дії незалежних та рівноправних суб`єктів цивільного права.

Частиною третьою статті 203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання його недійсним у силу припису частини першої статті 215 ЦК України, а також із застосуванням спеціальних правил про правочини, вчинені з дефектом волевиявлення - під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини.

Як у частині першій статті 215 ЦК України, так і у статтях 229-233 ЦК України, йдеться про недійсність вчинених правочинів, тобто у випадках, коли існує зовнішній прояв волевиявлення учасника правочину, вчинений ним у належній формі (зокрема, шляхом вчинення підпису на паперовому носії), що, однак, не відповідає фактичній внутрішній волі цього учасника правочину.

У тому ж випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.

За частиною першою статті 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Стаття 207 ЦК України встановлює загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Частиною ж другою цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Отже, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Звертаючись до суду з позовом, Позивач вказала, що не мала волевиявлення на укладення договору оренди землі і додаткової угоди до договору оренди землі так як їх не підписувала.

Згідно із частиною першоюстатті 627 ЦК України і відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).

Згідно частини першої статті 14 Закону України «Про оренду землі» у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі Закон), договір оренди землі укладається в письмовій формі.

За частиною першою статті 15 Закону, істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об`єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об`єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону (частина друга статті 15 Закону).

У разі ж якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.

Правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено.

За змістом статей 15,16 ЦК України, кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частини другої статті 16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов`язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (провадження № 14-499цс19) звертала увагу на те, що такий спосіб захисту, як визнання правочину неукладеним, не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом.

Разом із цим суд може застосувати не встановлений законом спосіб захисту лише за наявності двох умов одночасно: по-перше, якщо дійде висновку, що жодний установлений законом спосіб захисту не є ефективним саме у спірних правовідносинах, а по-друге, якщо дійде висновку, що задоволення викладеної в позові вимоги позивача призведе до ефективного захисту його прав чи інтересів.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Судом встановлено, що Позивач не підписувала договір оренди земельної ділянки від 25 листопада 2014 року та додаткову угоду до договору оренди землі від 04 квітня 2017 року, що підтверджується Висновком експерта від 11 листопада 2021 року № СЕ-19/106-21/9250-ПЧ /т.1 а.с.155-160/, а тому й умови визначені у вказаних договорах нею не погоджувалися, а Відповідач доказів протилежного суду не надав.

15 березня 2016 року на підставі договору оренди землі, виданого 25 листопада 2014 року та додаткової угоди до договору оренди землі виданого 04 квітня 2017 року, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хиля О.В. було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та зареєстровано право оренди земельної ділянки товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрні Системні Технології» на земельну ділянку площею 3.7991 га, яка належить ОСОБА_1 /т.1 а.с.10/.

Згідно статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Частиною першою статті 317 ЦК України визначено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Позивач є власником земельної ділянки та виникнення спірних правовідносин обумовлено наявністю між ним та Відповідачем спору про право оренди на земельну ділянку, оскільки, орендодавцем ОСОБА_1 договір оренди та додаткова угода до договору оренди землі не підписувалися, а тому вони є неукладеним, в зв`язку з чим наявна державна реєстрація права оренди земельної ділянки на підставі даних правочинів порушує права та законні інтереси Позивача, як власника майна на користування та розпорядження власністю.

За змістом статті 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Загальними засадами державної реєстрації прав є, зокрема гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження.

Обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

Таким чином, реєстрація права орендиза Відповідачем на вищевказану земельну ділянку за неукладеними договорами не відповідає вимогам закону та при цьому, обраний Позивачем спосіб захисту шляхом скасування державної реєстрації є ефективним, а задоволення позову забезпечить реальне відновлення порушеного права.

На підставі викладеного, Позивач під час розгляду справи довела обставини викладені нею в поданому позові, які вказують на наявність порушення її прав та які підлягають відновленню у вказаний спосіб, а тому обґрунтованими є доводи позовної заяви про наявність правових підстав для скасування державної реєстрації договору оренди спірної земельної ділянки.

Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частини першої, п`ятої, шостої статті 81 ЦПК України,кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Згідно статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Позивач при зверненні до суду також просить стягнути з Відповідача понесені ним витрати на професійну правничу допомогу, а саме в поданій позовній заяві зазначає, що очікує понести судові витрати за надання професійної правничої допомоги адвоката орієнтовно в розмірі 10000.00 гривень.

Згідно статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частини першої статті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Пунктом 1, 2 частини другої статті 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. (частина третя статті 137 ЦПК України).

Разом з тим, Позивачем та її представником не додано до матеріалів справи детальний описробіт (наданихпослуг),виконаних адвокатомта здійсненихним витрат,необхідних длянадання правничоїдопомоги для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою їх розподілу, а тому суд відмовляє в задоволенні вказаної вимоги.

На підставі вищевказаного, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову.

Відповідно достатті частинипершої статті141ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при поданні до суду позовної заяви сплачено судовий збір в розмірі 908.00 гривень /т.1 а.с.1/, який підлягає стягненню з Відповідача на її користь.

Також, Позивачем додано квитанцію про оплату нею витрат на проведення судової почеркознавчої експертизи в розмірі 2250.30 /т.2 а.с.27/, які на підставі пункту 2 частини другої статті 133 ЦПК України відносяться до витрат пов`язаних із проведенням експертизи та підлягають стягненню з Відповідача на користь Позивача в повному обсязі.

Керуючись ЗакономУкраїни «Прооренду землі»;Законом України«Про державнуреєстрацію речовихправ нанерухоме майнота їхобтяжень»;статями 11,15,16,202,203,205,207,215,218,317,391,627,638 ЦКУкраїни;статтями 4, 5, 12, 13, 19,23,48,76,78,81,89,128,133,137,141,223,258,259,263-265,352,354,355 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрні Системні Технології» про скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки задовольнити частково.

Скасувати державну реєстрацію права оренди земельної ділянки кадастровий номер 1824787400:01:000:0161, площею 3.7991 га, яка розташована на території Турбівської сільської ради, Житомирського (Попільнянського) району, Житомирської області та має цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, здійснену на підставі договору оренди землі від 25 листопада 2014 року та додаткової угоди до договору оренди землі від 04 квітня 2017 року, укладеного між ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю «Аграрні Системні Технології».

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрні Системні Технології» (код ЄДРПОУ: 03568089, адреса: 08666, село Соколівка, вулиця Урожайна,4, Васильківського району, Київської області) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , жительки АДРЕСА_2 ) сплачений судовий збір в розмірі 908.00 гривень та 2250.24 гривень витрат на проведення судової почеркознавчої експертизи.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя Попільнянського

районного суду М. І. Рудник