Рішення

від 20.10.2022 по справі 705/1177/22

УМАНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №705/1177/22

2/705/1498/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2022 року Уманський міськрайонний суд Черкаської області в складі головуючого судді Піньковського Романа Володимировича, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автолюкс Транс»</a>, третя особа: Уманський міський центр зайнятості, про визнання припиненими трудових відносин,

В С Т А Н О В И В:

До Уманського міськрайонного суду Черкаської області звернувся позивач ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автолюкс Транс»</a>, третя особа: Уманський міський центр зайнятості, про визнання припиненими трудових відносин, в обґрунтування зазначивши наступне.

З метою пошуку роботи 04.01.2022 року він звернувся до Уманського міського центру зайнятості з проханням поставити його на облік та надати йому статус безробітного.

У відповідь на його звернення Уманський міський центр зайнятості листом від 17.02.2022 року повідомив, що за результатами превентивної верифікації його даних, станом на 17.02.2022 року, встановлений факт його трудових відносин з ТОВ «Автолюкс Транс»: згідно даних Єдиного дерєавного реєстру страхувальників початок періоду трудових відносин 16.01.2020 року, дата ж закінчення періоду трудових відносин порожня, категорія особи 2. Наймані працівники (без трудової книжки).

Відсутність запису в ЄДРС про закінчення періоду трудових відносин, відсутність первинних документів (трудового договору, копії наказу або витягу з наказу) про припинення відносин, означає, що він до цього часу перебуває у трудових відносинах з ТОВ «Автолюкс Транс», що відносить його до зайнятого населення.

Оскільки відмітки про припинення трудових відносин у єдиній інформаційно-аналітичній системі немає, це перешкоджає йому стати на облік у центрі зайнятості, так як він на цей час вважається зайнятою особою.

У зв`язку із віднесенням його до зайнятого населення, відповідно до п.п. 2 п. 23 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.09.2018 року №792, 17.02.2022 року Уманським міським центром зайнятості прийнято рішення про відмову йому в наданні статусу безробітного.

Оскільки йому не було відомо, що ТОВ «Автолюкс Транс» не виконало вимоги трудового законодавства, та не здійснило будь-яких дій спрямованих на вирішення питання про його звільнення, незважаючи на всі виконані ним вимоги трудового законодавства, передбачені ч.1 ст.38 КЗпП, 02.06.2020 року він був прийнятий ПП «Нічний експрес» на посаду менеджера логістики пункту прийому-видачі вантажу в м. Умань, про що можуть свідчити записи його трудової книжки НОМЕР_1 та відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утримання податків станом на 22.02.2022 року.

З метою припинення трудових відносин 12.01.2022 року він на юридичну адресу відповідача: АДРЕСА_1 , направив заяву про звільнення за власним бажанням, на підставі ст. 38 КЗпП, в якій просив відповідача звільнити його з 29.05.2020 року, що підтверджується накладною Укрпошти за №2030600261448 від 12.01.2022 року, а також описом цінного листа. Однак, лист було повернуто, у зв`язку з відсутністю відповідача за вказаною адресою.

Адреса відповідача, АДРЕСА_2 , вказана у відомостях Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також вказана у відомостях, які містяться на платформі сайту youcontrol.com.ua.

На теперішній час подальше формальне перебування його у трудових відносинах з відповідачем порушує його право на вільний вибір праці, оскільки жодної роботи він не здійснює, заробітна плата йому не нараховується та не виплачується, що підтверджується відомостями з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утримання податків станом на 22.02.2022 року.

Враховуючи той факт, що на теперішній час трудові відносини з відповідачем фактично припинені, однак процедура розірвання трудового договору відповідно до законодавства України про працю не виконана, враховуючи особливості правового регулювання припинення трудових відносин, він позбавлений можливості самостійно в односторонньому порядку припинити трудові відносини з відповідачем та захистити своє порушене право, тому вимушений був звернутися до суду з цим позовом та просить суд його задовольнити.

Просить суд визнати припиненими трудові відносини між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_2 , та ТОВ «Автолюкс Транс» (ЄДРПОУ 41977851, юридична адреса: 61057, м. Харків, вул. Університетська, 117) у зв`язку із звільненням ОСОБА_1 за власним бажанням на підставі ст.38 Кодексу законів про працю України.

Ухвалою судді від 25.03.2022 року відкрито провадження у справі, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, а також роз`яснено відповідачу його право подати відзив на позовну заяву або пред`явити зустрічний позов до позивача.

Станом на день розгляду справи відповідач відзив або зустрічну позовну заяву не подав.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За нормою ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 з 01.07.2016 року працював у ТОВ «Автолюкс Транс» до 29.05.2020 року і після звільнення, з 02.06.2020 року по 31.12.2021 року був працевлаштований у ПП «Нічний експрес», що підтверджується трудовою книжкою НОМЕР_1 .

Згідно повідомлення Уманського міського центру зайнятості від 17.02.2022 року № 01-18/176 направленого на ім`я ОСОБА_1 , останній звернувся до Центру зайнятості 04.01.2022 року з метою пошуку роботи та 17.02.2022 року із заявою про надання статусу безробітного. Фахівцями Центру зайнятості для прийняття правомірного рішення, було здійснено превентивну верифікацію даних позивача, за результатами якої було встановлено, що станом на 17.02.2022 року встановлений факт трудових відносин з Товариством з обмеженою відповідальністю «Автолюкс Транс», як найманий працівник (без трудової книжки), тому прийнято рішення відмовити у наданні статусу безробітного.

Згідно статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється.

За нормою ст. 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною 17.07.1997 року, та набрала чинності 11.09.1997 року, нікого не можна тримати в рабстві або в підневільному стані. Ніхто не може бути присилуваний виконувати примусову чи обов`язкову працю.

Розглядаючи справи, пов`язані із застосуванням даної норми, Конституційний суд України у рішеннях від 07.07.2004 р. № 14-рп/2004, від 16.10.2007 р. № 8-рп/2007, та від 29.01.2008 р. № 2-рп/2008 зазначав, що визначене ст. 43 Конституції України право на працю Конституційний суд України розглядає як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом. Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей кожному для його реалізації.

Відповідно до ст. 23 КЗпП України, трудовий договір може бути безстроковим, що укладається на невизначений строк. Трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим при укладенні трудового договору з фізичною особою. Укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядження власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу (ст. 24 КЗпП України).

Відповідно до Порядку реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю, укладений у письмовій формі трудовий договір між працівником і фізичною особою у трьох примірниках фізична особа повинна подати на реєстрацію до державної служби зайнятості за місцем свого проживання у тижневий строк з моменту фактичного допущення працівника до роботи. Відповідальна особа центру зайнятості в день подання фізичною особою (або дорученням уповноваженою нею особою) трудового договору, а у разі відсутності працівника при проведенні реєстрації трудового договору - в день подання фізичною особою (або дорученням уповноваженою нею особою) документів, передбачених пунктом 4 цього Порядку, реєструє його у книзі реєстрації трудових договорів за формою, згідно з додатком. Трудовому договору присвоюється номер, за яким він зареєстрований у книзі, і ставиться дата його реєстрації. Відповідальна особа центру зайнятості на підставі запису про реєстрацію трудового договору, зробленого в книзі реєстрації трудових договорів, робить на трьох примірниках трудового договору запис.

Згідно ст. 36 цього Кодексу підставами припинення трудового договору є: 1) угода сторін; 2) закінчення строку (пункти 2 і 3 статті 23), крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна з сторін не поставила вимогу про їх припинення; 3) призов або вступ працівника або власника - фізичної особи на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу, крім випадків, коли за працівником зберігаються місце роботи, посада відповідно до частин третьої та четвертої статті 119 цього Кодексу; 4) розірвання трудового договору з ініціативи працівника (статті 38,39), з ініціативи власника або уповноваженого ним органу (статті 40, 41) або на вимогу профспілкового чи іншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу (стаття 45); 5) переведення працівника, за його згодою, на інше підприємство, в установу, організацію або перехід на виборну посаду; 6) відмова працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, установою, організацією, а також відмова від продовження роботи у зв`язку із зміною істотних умов праці; 7) набрання законної сили вироком суду, яким працівника засуджено (крім випадків звільнення від відбування покарання з випробуванням) до позбавлення волі або до іншого покарання, яке виключає можливість продовження даної роботи; 7-1) укладення трудового договору (контракту), всупереч вимогам Закону України «Про запобігання корупції», встановленим для осіб, які звільнилися або іншим чином припинили діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, протягом року з дня її припинення; 7-2) з підстав, передбачених Законом України «Про очищення влади»; 7-3) набрання законної сили рішенням суду про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави стосовно особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у передбачених статтею 290 Цивільного процесуального кодексу України випадках; 8) підстави, передбачені контрактом; 9) підстави, передбачені іншими законами.

Положення Цивільного кодексу України застосовуються до трудових відносин, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавства (ст. 9 цього Кодексу).

В силу пункту 4 частини 1 статті 36 КЗпП України пiдставами припинення трудового договору є розірвання трудового договору з iнiцiативи працiвника (статтi 38, 39 КЗпП України).

Відповідно до ст. 38 КЗпП Українипрацівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні.

Позивач звернувся до відповідача із заявою про звільнення за власним бажанням, але відповідач інформацію про те, що позивача, як найманого працівника за сумісництвом звільнено за власним бажанням не відобразив у Державному реєстрі загальнообов`язкового державного соціального страхування, Єдиному державному реєстрі страхувальників, Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, хоча інформацію про звільнення останнього за згодою сторін як за основним місцем роботи відповідачем відображено було.

У зв`язку з цим, позивач повторно у січні 2022 року звернувся до відповідача із заявою про звільнення його за власним бажанням саме з 29.05.2020, тобто з того часу коли трудові стосунки між сторонами були припинені, але відповідач, станом на час розгляду вказаної справи, інформацію про припинення дії трудового договору з позивачем, як найманим працівником, не відобразив, що призвело до порушення прав позивача як громадянина України, позбавлення його можливості отримати статус безробітного та отримати допомогу у подальшому працевлаштуванні.

Суд вважає, що ефективним вирішенням цього спору є припинення (розірвання) трудових правовідносин з наступним обліковим відображенням органами Державної служби зайнятості та Пенсійного Фонду відповідного припинення правовідносин в інформаційно-аналітичній системі, що дозволить позивачу безперешкодно реалізовувати право на працю, користуватись (за необхідності) допомогою державних гарантій зайнятості, послугами з пошуку роботи, профорієнтаційних послуг з вибору або зміни професії, а державним інституціям - зробити офіційне підтвердження (у відповідних інформаційних базах) розірвання трудових відносин з відповідачем.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та законними, підтвердженими належними та допустимими доказами, тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до положень ст.141 ЦПК у разі задоволення позову судові витрати, зокрема судовий збір покладається на відповідача. Оскільки позивач, у відповідності до п. 1 та п.9 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору, вказані кошти підлягають стягненню з відповідача на користь держави.

Керуючись ст. ст. 21, 38 КЗпП України, ст. ст. 7, 10, 12, 13, 76, 81, 89, 258, 259, 263-265, 273, 280-284, 288, 354, 355 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автолюкс Транс»</a>, третя особа: Уманський міський центр зайнятості, про визнання припиненими трудових відносин задовольнити.

Визнати припиненими трудові відносини між ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ), та ТОВ «Автолюкс Транс» (ЄДРПОУ 41977851, юридична адреса: 61057, м. Харків, вул. Університетська, 117) у зв`язку зі звільненням ОСОБА_1 за власним бажанням на підставі ст.38 Кодексу законів про працю України.

Стягнути з ТОВ «Автолюкс Транс» (ЄДРПОУ 41977851, юридична адреса: 61057, м. Харків, вул. Університетська, 117) на користь держави судовий збір у розмірі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) гривні 40 копійок.

Копію рішення суду направити сторонам.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення до Черкаського апеляційного суду безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: Р. В. Піньковський