Рішення

від 06.10.2022 по справі 233/3808/21

КОСТЯНТИНІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

233 № 233/3808/21

ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2022 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Малінов О. С.

за участю секретаря Штреккер В.О.

представника позивача Демченко І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі дистанційного провадження цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «АПК-ІНВЕСТ» (ЄДРПОУ 34626750, адреса: Донецька область, Покровський район, с.Рівне, вул.Шопена, буд.1-а) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ), про повернення безпідставно отриманих грошових коштів,

В С Т А Н О В И В:

До Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «АПК-Інвест» до ОСОБА_1 про повернення безпідставно отриманих грошових коштів.

Ухвалою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 18 серпня 2021 року цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «АПК-Інвест» до ОСОБА_1 про повернення безпідставно отриманих грошових коштів було передано на розгляд до Дружківського міського суду Донецької області за територіальною юрисдикцією.

Постановою Донецького апеляційного суду від 06 жовтня 2021 року ухвалу Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 18 серпня 2021 року було скасовано і направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, 11 березня 2010 року між Приватним акціонерним товариством «АПК-ІНВЕСТ» та ОСОБА_1 укладено договір оренди землі щодо земельної ділянки, кадастровий № 1422484400:12:000:0014, площею 6,90 га, зареєстрований у Костянтинівському районному відділі Донецької регіональної філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» 11 березня 2010 року за № 041015700108, строком дії на 10 років, тобто до 11 березня 2020 року.

30 вересня 2020 року Костянтинівським міськрайонним судом Донецької області було прийнято рішення у справі №233/6932/19 за позовом ОСОБА_1 до ПрАТ «АПК-ІНВЕСТ», третя особа Друга Покровська державна нотаріальна контора, про витребування земельної ділянки, скасування запису про державну реєстрацію права оренди, яким позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «АПК-ІНВЕСТ», третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Друга Покровська державна нотаріальна контора, про витребування земельної ділянки, скасування запису про державну реєстрацію права оренди задоволено.

09 лютого 2021 року Донецьким апеляційним судом було винесено постанову, якою апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «АПК-ІНВЕСТ» залишено без задоволення, рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 30 вересня 2020 року залишено без змін.

Задовольняючи позов, суди дійшли висновку, що: «у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов договору, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини. ОСОБА_1 додаткову угоду від 01 квітня 2016 року до договору оренди землі від 11 березня 2010 року не підписувала та відповідно умов цієї додаткової угоди щодо продовження терміну дії договору оренди землі на 15 років та зміни розміру орендної плати не погоджувала, зважаючи на що суд приходить до висновку про те, що додаткова угода від 01 квітня 2016 року до договору оренди землі від 11 березня 2010 року є неукладеною».

Сума основного боргу та штрафних санкцій складає: 10 310,63 (десять тисяч триста десять гривень, 63 коп.), 309,32 грн 3% річних за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання та 514,53грн. інфляційні витрати за час прострочення. Таким чином, загальна сума заборгованості та відповідно ціна позову складає: 10 310,63 + 309,32 + 514,53 = 11 134,48 грн.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явився, про час і місце його проведення був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив. За таких обставин зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи. За таких обставин зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи.

З`ясувавши обставини справи, дослідивши докази, подані на їх підтвердження, суд дійшов до висновку про можливість задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Судом встановлено, що 11 березня 2010 року між Приватним акціонерним товариством «АПК-ІНВЕСТ» та ОСОБА_1 укладено договір оренди землі щодо земельної ділянки, кадастровий № 1422484400:12:000:0014, площею 6,90 га, зареєстрований у Костянтинівському районному відділі Донецької регіональної філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» 11 березня 2010 року за № 041015700108, строком дії на 10 років, тобто до 11 березня 2020 року.

30 вересня 2020 року Костянтинівським міськрайонним судом Донецької області було прийнято Рішення у справі №233/6932/19 за позовом ОСОБА_1 до ПрАТ «АПК-ІНВЕСТ», третя особа Друга Покровська державна нотаріальна контора, про витребування земельної ділянки, скасування запису про державну реєстрацію права оренди, яким позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «АПК-ІНВЕСТ», третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Друга Покровська державна нотаріальна контора, про витребування земельної ділянки, скасування запису про державну реєстрацію права оренди задоволено.

09 лютого 2021 року Донецьким апеляційним судом було винесено постанову, якою апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «АПК-ІНВЕСТ» залишено без задоволення, рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 30 вересня 2020 року залишено без змін.

Задовольняючи позов, суди дійшли висновку, що: «у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов договору, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини. ОСОБА_1 додаткову угоду від 01 квітня 2016 року до договору оренди землі від 11 березня 2010 року не підписувала та відповідно умов цієї додаткової угоди щодо продовження терміну дії договору оренди землі на 15 років та зміни розміру орендної плати не погоджувала, зважаючи на що суд приходить до висновку про те, що додаткова угода від 01 квітня 2016 року до договору оренди землі від 11 березня 2010 року є неукладеною».

Відповідно до частини 4 статті 82 Цивільно процесуального кодексу України (далі ЦПК України) обставини, встановлені рішенням суду у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, обставини щодо неукладеності додаткової угоди від 01.04.2016 року до договору оренди землі від 11 березня 2016 року між ПрАТ «АПК-ІНВЕСТ» та ОСОБА_1 встановлені у рішенні Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 30.09.2020 та постанові Донецького апеляційного суду від 09.02.2021 року у справі № 233/6932/19, а тому доказуванню не підлягають.

Відповідно до статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок іншої особи, в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України). Вказане узгоджується також із практикою Верховного Суду, викладеною, зокрема, у постанові від 14.04.2020, справа № 495/2442/16-ц та постанові від 24.02.2021, справа № 644/8081/17.

Майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в незаборонений цивільним законодавством спосіб з метою забезпечення породження учасниками відповідних правовідносин у майбутньому певних цивільних прав та обов`язків, зокрема, внаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які прямо передбачені частиною другою статті 11 ЦК України.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення i його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Набуття чи збереження майна буде безпідставним не тільки за умови відсутності відповідної підстави з самого початку при набутті майна, а й тоді, коли первісно така підстава була, але у подальшому відпала.

Отже, для виникнення зобов`язання, передбаченого статтею 1212 ЦК України, важливим є сам факт безпідставного набуття або збереження, а не конкретна підстава, за якою це відбулося.

Тобто у разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 ЦК України може бути застосована тільки після того, якщо така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена, або була відсутня взагалі.

Починаючи з 11 березня 2020 року (закінчення строку дії договору оренди, укладеного між ПрАТ «АПК-ІНВЕСТ» та ОСОБА_1 ) відповідач безпідставно отримував грошові кошти від позивача.

Відповідно до ч. 2 ст. 1214 ЦК України у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (стаття 536 цього Кодексу).

Згідно із ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Частиною другою статті 8 ЦК України передбачено, що у разі неможливості використати аналогію закону для регулювання цивільних відносин вони регулюються відповідно до загальних засад цивільного законодавства (аналогія права).

Якщо без достатньої правової підстави набуваються або зберігаються гроші (як готівкові, так і безготівкові), на них нараховуються відсотки згідно зі статтею 536 ЦК України з того часу, коли набувач дізнався або повинен був дізнатися про безпідставність набуття або збереження грошових коштів.

Враховуючи, що 09 лютого 2021 року рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області у справі № 233/6932/19 набуло законної сили, позивач вважає правомірним нарахування процентів, починаючи з наступного дня після вказаної дати, тобто з 10 лютого 2021 року.

Згідно з ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплати гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з частиною другою статті 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

За змістом статей 524, 533 - 535 і 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати.

Статтею 11 ЦК України визначені підстави виникнення цивільних прав та обов`язків, частиною 3 якої визначено, що цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Так, за приписами положень статті 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно.

Главою 13 розділу ІІІ ЦК України визначається правовий статус об`єктів цивільного права, до якого, відносяться, зокрема, майно та речі. Грошові кошти, також, віднесені до окремої категорії майна.

Враховуючи те, що стаття 625 ЦК України розміщена у розділі I "Загальні положення про зобов`язання" книги 5 ЦК України, а відтак, приписи розділу I книги 5 ЦК України поширюються як на договірні зобов`язання (підрозділ 1 розділу III книги 5 ЦК України), так і на недоговірні (деліктні) зобов`язання (підрозділ 2 розділу III книги 5 ЦК України).

За таких умов, виходячи із системного аналізу правових норм, у Відповідача наразі існує перед Позивачем обов`язок щодо виконання грошового зобов`язання з повернення суми безпідставно отриманих грошових коштів.

Аналогічного висновку щодо правомірності поширення дії статті 625 ЦК України на усі грошові зобов`язання, у тому числі, відмінні від договірних, дійшла Велика Палата Верховного суду у постанові від 16 травня 2018 у справі № 686/21962/15-ц, відступивши від правової позиції Верховного Суду України, викладену у постанові від 20 січня 2016 року у справі № 6-2759цс15, яка полягала у тому, що дія статті 625 ЦК України поширюється на порушення грошового зобов`язання, яке існувало між сторонами до ухвалення рішення суду, а частина п`ята статті 11 ЦК України не дає підстав для застосування положень статті 625 ЦК України у разі наявності між сторонами деліктних, а не зобов`язальних правовідносин. Велика палата Верховного суду дійшла висновку, що грошове зобов`язання може виникати між сторонами не тільки з договірних правовідносин, але й з інших підстав, зокрема, з факту виплати одноразової грошової допомоги.

Це дає підстави вважати, що положеннями статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Таким чином, загальна сума заборгованості складає 11134 (одинадцять тисяч сто тридцять чотири) грн. 48 коп..

На підставі ст. 141 ЦПК України у зв`язку із задоволенням позову витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 141, 259, 264-265, 268, 273, 354, п.п.15.5 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

Позов Приватного акціонерного товариства «АПК-ІНВЕСТ» (ЄДРПОУ 34626750, адреса: Донецька область, Покровський район, с.Рівне, вул.Шопена, буд.1-а) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ), про повернення безпідставно отриманих грошових коштів, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «АПК-ІНВЕСТ» безпідставно отримані грошові кошти у розмірі 10 310 (десять тисяч триста десять) гривень 63 копійки, три проценти річних за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання у розмірі 309 (триста дев`ять) гривень 32 копійки, а також інфляційні втрати за час прострочення у розмірі 514 (п`ятсот чотирнадцять) гривень 53 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «АПК-ІНВЕСТ» витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривні 00 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення суду може бути переглянуто Костянтинівським міськрайонним судом Донецької області за письмовою заявою відповідача, яка може бути ним подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлений 14 жовтня 2022 року.

Суддя