Ухвала

від 10.08.2022 по справі 2-192/10

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Дата документу 10.08.2022

Справа № 2-192/10

Провадження № 4-с/334/18/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2022 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Турбіної Т.Ф., при секретарі Кузьменко К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі скаргу Акціонерного товариства «Універсал Банк», заінтересовані особи: боржник ОСОБА_1 , приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Котула Артем Михайлович, на бездіяльність приватного виконавця,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2022 року АТ «Універсал Банк» звернулось до суду зі скаргою на бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Котули А.М.

В обґрунтування скарги зазначено, що на виконанні у приватного виконавця перебуває виконавче провадження № 65887305 з примусового виконання виконавчого листа, виданого Ленінським районним судом м. Запоріжжя на виконання рішення суду від 26.11.2010 у справі у справі №2-192/2010 за позовом ПАТ «ВТБ Банк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 в частині звернення стягнення на предмет іпотеки: нерухоме майно квартиру АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 .

Приватним виконавцем допущено бездіяльність, відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження» не прийнято постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника, а саме: квартири АДРЕСА_1 .

При тому, що боржник у заяві від 06.07.2021 на адресу приватного виконавця повідомив, що у зазначеній квартирі проживає малолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і звернення стягнення на квартиру неможливе без отримання дозволу органу опіки та піклування, приватний виконавець не вжив заходів для отримання дозволу органу опіки.

Також приватним виконавцем не з`ясовано інформації про фактичне місце проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про її батьків і їх фактичне місце проживання, належності малолітній ОСОБА_3 чи її батькам на праві власності чи іншому речовому праві майна, що може використовуватись як житло,ступінь спорідненості з боржником (інотекодавцем), дати та обставин, за яких дитина була зареєстрована у квартирі, на яку рішенням суду звернуто стягнення, зокрема, чи не є це штучним способом задля ускладнений виконання рішення.

Таким чином, фактично з моменту відкриття виконавчого провадження та з моменту отримання від боржника інформації про реєстрацію у квартирі, на яку звернуто стягнення, днини, приватний виконавець не вчинив жодних заходів для виконання рішення.

При цьому, вказуючи на порушення порядку звернення стягнення на нерухоме майно, яке є предметом застави (іпотеки), визначеного статтями 50, 51 Закону України «Про виконавче провадження», на порушення прав та законних інтересів стягувача у виконавчому провадженні через невжиття заходів щодо примусової реалізації квартири в межах виконавчого провадження, заявник посилаючись на правові висновки Великої Палати Верховного Суду в постанові від 26 жовтня 2021 року у справі №755/12052/19, судову практику, просить зобов`язати приватного виконавця провести усі необхідні заходи щодо примусової реалізації в межах виконавчого провадження №65887305 квартири АДРЕСА_1 без отримання згоди органу опіки та піклування.

В судовому засіданні представник АТ «Універсал Банк» підтримав скаргу та просив її задовольнити у повному обсязі.

Представник боржника адвокат Пінаєв В.В. заперечував проти скарги АТ «Універсал Банк» та просив відмовити у її задоволенні в повному обсязі.

Приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Котула А.М. в судове засідання не з`явився, надав письмові заперечення проти скарги, просив відмовити у її задоволенні.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 26.11.2010 у справі у справі №2-192/2010 задоволено позов ПАТ «ВТБ Банк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , стягнуто з ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором №К-28/Ф/4 у загальному розмірі 408742,57 грн., з яких 46405,71 доларів США, що за курсом НБУ складає 370781,62 грн. - поточна заборгованість за кредитом; 3394,02 доларів США що за курсом НБУ складає 27118,22 грн. - прострочена заборгованість за кредитом; 1598,63 грн. індекс інфляції за прострочку кредиту; 621,80 доларів США, що за курсом НБУ складає 4968,18 грн. - прострочені проценти за користування кредитом; 28,29 грн. - пеня за прострочені проценти за користуванням кредитом; 4247,63 грн. 3 відсотків річних за несвоєчасне повернення кредиту. Звернуто стягнення на предмет іпотеки: нерухоме майно квартиру АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 для погашення заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором №К-28/Ф/4 у вищезазначеному розмірі.

На виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Котули А.М. знаходиться виконавче провадження № ВП 658875 з виконання виконавчого листа № 2-192/10, виданого 31.01.2011 Ленінським районним судом м. Запоріжжя, про звернення стягнення на предмет іпотеки: нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1 , яка складається з 3-х жилих кімнат загальною площею 62,9 кв.м., житловою площею 36,7 кв.м., та належить ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер ДРФО: НОМЕР_1 ), яка є майновим поручителем за Соболєву, шляхом проведення прилюдних торгів за ціною не нижче ринкової вартості на користь Відкритого акціонерного товариства «ВТБ Банк» в особі Запорізької філії Відкритого акціонер товариства «ВТБ Банк» для погашення заборгованості, загальний розмір якої складає 408742,57 грн., з яких 46405,71 доларів США, що курсом НБУ складає 370781,62 грн. - поточна заборгованість за кредитом; 3394,02 доларів США що за курсом НБУ складає 27118,22 грн. - прострочена заборгованість за кредитом; 1598,63 грн. індекс інфляції за прострочку кредиту; 621,80 доларів США, що за курсом НБУ складає 4968,18 грн. - прострочені проценти за користування кредитом; 28,29 грн. - пеня за прострочені проценти за користуванням кредитом; 4247,63 грн. - 3 відсотків річних за несвоєчасне повернення кредиту.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 22.02.2021 замінено стягувача ПАТ «ВТБ Банк» на його правонаступника АТ «Універсал банк».

Положеннями статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з частиною першою статті 2 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження здійснюється з дотриманням зокрема таких засад: обов`язковості виконання рішень; справедливості, неупередженості та об`єктивності; розумності строків виконавчого провадження.

Відповідно до частини першої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Частиною восьмою статті 19 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов`язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій.

Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи ( ст. 447 ЦПК України).

У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги (частини друга, третя статті 451 ЦПК України).

Згідно матеріалів виконавчого провадження ВП 658875, постанова про його відкриття прийнята приватним виконавцем 23.06.2021.

Відповідно до інформації з реєстру прав власності на нерухоме майно, приватним виконавцем встановлено, що боржнику (майновому поручителю) ОСОБА_1 належить трикімнатна квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , на підставі свідоцтва про право власності НОМЕР_2 від 20.01.2003, виданого управлінням житлового господарства Запорізької міської ради. Квартира передана в іпотеку за іпотечним договором №І-28/Ф/4 р. №419 від 06.08.2008, посвідченим приватним нотаріусом Морозовою В.М.

Постановою приватного виконавця від 23.06.2021 року на вказане майно боржника накладено арешт у межах суми звернення стягнення, з урахуванням основної винагороди, витрат виконавчого провадження 449916,83 грн.

На адресу приватного виконавця 03.08.2021 надійшла заява ОСОБА_1 про закінчення виконавчого провадження, в якій боржник повідомила про те, що у квартирі АДРЕСА_1 зареєстрована та проживає неповнолітня ОСОБА_3 .

Відповідно до наданої боржником копії свідоцтва про народження, серія НОМЕР_3 виданого 23 листопада 2010 року Ленінським відділом реєстрації актів цивільного стану Запорізького міського управління юстиції, батьками неповнолітньої ОСОБА_3 є ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , яка є донькою боржника ОСОБА_1 .

Також приватним виконавцем було встановлено, що на розгляді Ленінського районного суду м. Запоріжжя перебуває справа №334/3371/21 за позовом ОСОБА_5 про скасування свідоцтва про право власності НОМЕР_2 від 20.01.2003, визнання права власності в порядку спадкування за заповітом на частину квартири АДРЕСА_1 після смерті батька ОСОБА_6 .

Тобто, за матеріалами виконавчого провадження приватним виконавцем встановлено, що неповнолітня ОСОБА_3 є онукою боржниці ОСОБА_1 .

З метою перевірки вказаного факту, приватним виконавцем було направлено запит до Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради з метою отримання інформації про всіх зареєстрованих осіб за адресою: АДРЕСА_2 .

10 січня 2022 року було направлено повторний запит із зазначеного питання.

Відповідно до інформації, наданої Департаментом реєстраційних послуг від 11.01.2022, адресою: АДРЕСА_2 зареєстровано місце проживай наступних осіб: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Отже, в межах виконавчого провадження № 65887305 з виконання заочного рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки встановлено, що малолітня ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є онукою боржника (майнового поручителя) ОСОБА_1 , зареєстрована у вказаній квартирі за місцем проживання своєї матері ОСОБА_5 .

Відповідно до абзацу сьомого пункту 3 розділу ІІ Порядку реалізації майна, у разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, заявка на реалізацію арештованого майна подається разом із копією дозволу органів опіки та піклування або відповідним рішенням суду (в електронній або паперовий формі).

Відповідно до вимог п.28 розділу VIII Інструкції, з організації примусового виконання рішень, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 2 квітня 2012 р. за №489/20802, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 29.09.2016 № 2832/5), у разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону.

Діючи згідно пункту 3 розділу ІІ Порядку реалізації майна, вимог Інструкції, виконавець 24.01.2022 надіслав звернення до Служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради щодо надання дозволу на реалізацію майна, право користування яким мають неповнолітні діти.

Таким чином, доводи скарги, що приватний виконавець не вчинив жодних заходів для виконання рішення, в порушення вимог Закону України «Про виконавче провадження» не прийняв постанову про арешт майна боржника, а саме: квартири АДРЕСА_1 , не з`ясував інформації про фактичне місце проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про ступінь спорідненості з боржником (інотекодавцем), про її батьків і їх фактичне місце проживання, не вжив заходів для отримання дозволу органу опіки та піклування, не відповідають фактичним обставинам та спростовуються матеріалами виконавчого провадження.

При цьому суд зауважує, що доводи скарги щодо бездіяльності приватного виконавця не відповідають змісту вимог цієї скарги.

Згідно із абзацом першим пункту 2 розділу VII Порядку реалізації майна, реалізація предмета іпотеки здійснюється відповідно до вимог цього Порядку з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом та Законом про іпотеку.

У разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону. Якщо такий дозвіл не надано, виконавець продовжує виконання рішення за рахунок іншого майна боржника, а в разі відсутності такого майна повертає виконавчий документ стягувачу з підстави, передбаченої пунктом 9 частини першої статті 37 Закону про виконавче провадження (пункт 28 розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень). Це кореспондує пункту 3 розділу ІІ цієї Інструкції.

Як передбачено ч. 3 ст. 17 Закону «Про охорони дитинства» батьки або особи, які їх замінюють, не мають права без дозволу органу опіки та піклування вчиняти правочини щодо нерухомого майна, право власності на яке належить дитині, а у випадках, визначених законом, - також щодо нерухомого майна, право користування яким належить дитині, відмовлятися від належних дитині майнових прав, зобов`язуватися від імені дитини порукою чи видавати письмові зобов`язання.

Положеннями ч.ч. 2,3 ст. 18 Закону «Про охорони дитинства» передбачено, що діти - члени сім`ї наймача або власника жилого приміщення мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем.

Органи опіки та піклування зобов`язані здійснювати контроль за додержанням батьками або особами, які їх замінюють, майнових та житлових прав дітей при відчуженні жилих приміщень та купівлі нового житла.

Вимога про отримання дозволу державним виконавцем від органу опіки та піклування на реалізацію майна, право власності на яке або право користування яким належить неповнолітній дитині, встановлена задля додаткового забезпечення захисту прав цієї дитини, зокрема передбачених статтями 17 та 18 Закону про охорону дитини, статтею 12 Закону про основи соціального захисту, від можливого порушення.

Обов`язки і права виконавців, закріплені у статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» не відповідають широті повноважень та обов`язків суду, передбачених ЦПК України для вирішення судових спорів.

Захиствідповідних прав неповнолітньої дитини забезпечує орган опіки та піклуванняв межах своїх повноважень, приймаючи рішення про надання зазначеного дозволу або відмову у наданні зазначеного дозволу державному виконавцю,а також суду випадку звернення до нього уповноваженої особи щодо дій державного виконавця та/або органу опіки та піклування.

Згідно правової позиції, викладеної в постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2021 року у справі №755/12052/19, на яку посилається скаржник, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що на відміну від виконання судових рішень, які безпосередньо передбачають звернення стягнення на конкретно визначене житлове приміщення у конкретно визначений спосіб, для інших судових рішень, які передбачають загальне право стягнення боргу (в тому числі солідарного) з боржника (його поручителя) на визначену суму зобов`язань, отримання Держвиконавцем відповідного дозволу органу опіки та піклування є обов`язковим в силу самого факту існування права власності або права користування неповнолітньої дитини щодо нерухомого майна, яке реалізується в рамках виконавчого провадження. Захист відповідних прав неповнолітньої дитини забезпечує орган опіки та піклування в межах своїх повноважень, приймаючи рішення про надання зазначеного дозволу або відмову у наданні зазначеного дозволу Держвиконавцю, а також суд у випадку звернення до нього уповноваженої особи щодо дій Держвиконавця та/або органу опіки та піклування.

В межах виконавчого провадження № 65887305 виконується заочне рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 26.11.2010 в частині звернення стягнення на предмет іпотеки.

Разом з тим, з матеріалів виконавчого провадження вбачається, що малолітня ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є онукою боржника (майнового поручителя) ОСОБА_1 . Малолітня дитина була зареєстрована у вказаній квартирі за місцем проживання своєї матері ОСОБА_5 .

В провадженні суду знаходиться справа за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_1 про скасування свідоцтва про право власності НОМЕР_2 від 20.01.2003 на квартиру АДРЕСА_1 , визнання права власності на частину вказаного житлового приміщення в порядку спадкування за заповітом після смерті батька.

Виконавець, передаючи на реалізацію нерухоме майно, право користування яким має неповнолітня дитина, позбавлений можливості встановлювати чи є у власності дитини, місце проживання якої зареєстроване у квартирі, яка підлягає реалізації в рамках виконавчого провадження, інше житлове приміщення, чи має вона право користування іншим житловим приміщенням, а тому, діючи згідно пункту 3 розділу ІІ Порядку реалізації майна, вимог Інструкції, виконавець 24.01.2022 надіслав звернення до Служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради щодо надання дозволу на реалізацію майна, право користування яким мають неповнолітні діти.

З огляду на правову позицію Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2021 року у справі №755/12052/19, наявність чи відсутність згоди органу опіки та піклування на примусову реалізацію предмета іпотеки у даному випадку не може перешкоджати виконанню судового рішення.

Зважаючи на те, що на час розгляду скарги відповідь органу опіки та піклування на адресу приватного виконавця не надходила, і стягувачу не відмовлено у передачі предмета іпотеки для реалізації з посиланням на порушення законних прав неповнолітніх осіб, суд приходить до висновку, що на час розгляду скарги право стягувача діями виконавця не порушено.

З урахуванням викладеного, а також необґрунтованості доводів скарги частині того, що виконавець не виніс постанову про арешт майна боржника, не з`ясував інформацію про фактичне місце проживання неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про ступінь спорідненості з боржником (інотекодавцем), про її батьків і їх фактичне місце проживання, та не вжив заходів для отримання дозволу органу опіки та піклування, суд приходить до висновку, що у задоволенні скарги слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 259, 447, 448, 450, 451 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні скарги Акціонерного товариства «Універсал Банк», заінтересовані особи: боржник ОСОБА_1 , приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Котула Артем Михайлович, на бездіяльність приватного виконавця відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 15 серпня 2022 року.

Суддя: Турбіна Т. Ф.