Рішення

від 25.10.2022 по справі 683/3982/21

СТАРОКОСТЯНТИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 683/3982/21

2/683/359/2022

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2022 року Старокостянтинівський районний суд

Хмельницької області

в складі:

головуючого - судді Завадської О.П.

при секретарі Поважнюк О.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Старокостянтинові Хмельницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Староостропільської сільської територіальної громади Хмельницького району Хмельницької області про визнання права на земельну частку (пай),

встановив:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Староостропільської сільської територіальної громади Хмельницького району Хмельницької області про визнання права на земельну частку (пай). В обґрунтування позовних вимог вказав, що з 15 квітня 1989 року по 12 квітня 1996 року був членом колгоспу ім. Володарського с. Старий Остропіль Старокостянтинівського району Хмельницької області (на даний час Староостропільська сільська територіальна громада Хмельницького району Хмельницької області). При складанні списків на паювання землі колгоспникам його було включено до списків членів господарства на паювання землі під №344. Сертифікат про право на земельну частку (пай) йому не видали, вважає, що позовна давність на дані правовідносини не поширюється, тому звернувся за судовим захистом свого законного права.

В судовому засіданні сторона позивача підтримала позовні вимоги за обставин на їх обґрунтування.

Представник відповідача заперечив проти задоволення позову за недоведеністю позивачем права на заявлену земельну частку (пай), окрім того просив застосувати строк позовної давності.

Заслухавши пояснення учасників процесу та дослідивши матеріали справи, суд пришов до висновків про наступне.

Судом встановлено, що згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_1 , виданої 30 серпня 1984 року, ОСОБА_1 з 15 квітня 1989 року по 12 квітня 1996 року працював та був членом колгоспу ім. Володарського с. Старий Остропіль Старокостянтинівського району Хмельницької області (на даний час Староостропільська сільська територіальна громада Хмельницького району Хмельницької області).

Статтею 1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» визначено, що право на земельну частку (пай) мають: колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку; громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом; громадяни та юридичні особи України, які відповідно до законодавства України набули право на земельну частку (пай). Право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку.

Відповідно до статті 2 цього Закону основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є: свідоцтво про право на спадщину; посвідчені у встановленому законом порядку договори купівлі-продажу, дарування, міни, до яких додається сертифікат на право на земельну частку (пай); рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

За змістом статтей 22, 23 ЗК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) особа набуває право на земельний пай за наявності таких умов: перебування в членах КСП на час паювання; включення до списку осіб, доданого до державного акта на право колективної власності на землю; одержання КСП цього акта.

Член коллективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.

Згідно зі статтею 9 ЦК Української РСР здатність мати цивільні права і обов`язки (цивільна правоздатність) визнається в однаковій мірі за всіма громадянами Української РСР та інших союзних республік. Правоздатність громадянина виникає в момент його народження і припиняється зі смертю.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» членство в підприємстві ґрунтується на праві добровільного вступу до членів підприємства і безперешкодного виходу із складу його членів. Членами підприємства можуть бути громадяни, які досягли 16-річного віку, визнають і виконують його статут.

У пункті 2УказуПрезидента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» право на частку (пай) мають члени коллективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишилися членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Так, відповідно до Указу Президента України від 08 серпня 1995 року за № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» право на земельний пай одержали всі особи, які входили до складу КСП на момент паювання землі і яких внесено до списку, що додається до Державного акта на право колективної власності на землю.

Отже, особа набуває права на земельну частку (пай) в разі, якщо на момент одержання колективним сільськогосподарським підприємством акта на право колективної власності на землю вона працювала в цьому підприємстві, була його членом та включена до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Громадянин, якого помилково (безпідставно) не внесено до списку чи виключено з нього

додатку до державного акта на право колективної власності на землю, має до проведення розпаювання і видачі сертифікатів звернутися до загальних зборів членів КСП з питанням щодо внесення його до списку. Якщо землі вже розпайовані, то за згодою всіх власників сертифікатів має бути проведено перепаювання; у разі ж недосягнення згоди спір розглядається в судовому порядку.

У такому випадку особа має звернутися до суду з позовом про визнання її права на земельну частку (пай) в КСП.

Відповідно до роз`яснень, що містяться в пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від16квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», член коллективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акту.

Відповідно до роз`яснень, викладених у пункті 6 листа Верховного Суду України від 29 жовтня 2008 року № 19-3767/0/8-08, при розгляді справ про визнання права наземельнучастку (пай) судам необхідно перевіряти наявність підстав, передбачених Указом Президента України від 08 серпня 1995 р. N 720/95 «Про порядок паювання земель переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам, організаціям», відповідно до п. 2 якого право на земельну частку (пай) мають члени коллективного сільськогосподарського підприємства (далі - КСП), сільськогосподарського кооперативу далі - СК), сільськогосподарського акціонерного товариства (далі - САТ), в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються його членами відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю. При цьому слід мати на увазі, що трудова книжка свідчить не про членство в КСП, СК чи САТ, а про наявність трудових відносин з ними.

Судом встановлено, що колективному сільськогосподарському підприємству ім. Володарського с. Старий Остропіль Старокостянтинівського району Хмельницької області у колективну власність передано землі загальною площею 25119,2 га відповідно до рішення Староостропільської сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області від 15 березня 1995 року, про що 15 серпня 1995 року видано Державний акт на право колективної власності на землю серії ХМ № 016, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю № 16.

Згідно списку додатку громадян членів колективного сільськогосподарського підприємства ім. Володарського Староостропільської сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області ОСОБА_1 був включений до списку КСП, які мають право на земельну частку (пай) за № 344.

Відповідно до інформаційної довідки відділу Держгеокадастру у Старокостянтинівському районі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 21 жовтня 2020 року за №29-22-0.30-1367/113-20 згідно Книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) сертифікат на право на земельну частку пай ОСОБА_1 не виписувався та не видавався. Згідно списків громадян членів колективного сільськогосподарського підприємства ім. Володарського с. Старий Остропіль Старокостянтинівського району Хмельницької області, які є додатком до Державного акту на право колективної власності на землю серія ХМ №016, зареєстрованого в книзі записів державних актів на право колективної власності за №16 від 15 серпня 1995 року, ОСОБА_1 включений в списки членів КСП, які мають право на земельну частку (пай) за № 344. Розмір земельної частки (паю) становить 3,47 умовних кадастрових гектара. Середня нормативна грошова оцінка земельної частки (паю) по КСП ім. Володарського с. Старий Остропіль Старокостянтинівського району Хмельницької області станом на 01 січня 2020 року, враховуючи коефіцієнт індексації 4,7964 та 1,756 складає 125636 грн. 96 коп.

Відомості в акті перевірки списків громадян колективного сільськогосподарського підприємства ім. Володарського с. Старий Остропіль Старокостянтинівського району Хмельницької області стосовно їх права на земельну частку (пай), складеного 17 квітня 1996 року, про вибуття ОСОБА_1 із членів КСП не спростовують права останнього на заявлене право на земельну частку (пай).

За даними Староостропільської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області від 31 серпня 2022 року за №382 на території сільської ради наявні вільні земельні частки (паї) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Стосовно заяви представника відповідача щодо застосування строків позовної давності, суд вважає за доцільне зазначити наступне.

Суд звертає увагу, що у постановах Верховного Суду від 29 вересня 2021 року (справа № 181/257/19) від 03 листопада 2021 року (справа № 540/1100/18) викладений такий правовий висновок.

«Відповідно до пункту 6 «Прикінцеві і перехідні положення» ЦК України правила цього Кодексу щодо позовної давності стосуються тільки тих позовів, строк пред`явлення яких, встановлений попереднім законодавством, не сплив до 01 січня 2004 року. Якщо ж строк позовної давності закінчився до зазначеної дати, то до відповідних відносин застосовуються правила про позовну давність, передбачені ЦК Української РСР 1963 року.

Згідно зі статтею 71 ЦК Української РСР 1963 року, який діяв на час виникнення правовідносин, загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлюється в три роки.

Відповідно до статті 75 ЦК Української РСР позовна давність застосовується судом незалежно від заяви сторін.

Статтею 76 ЦК Української РСР передбачено, що перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.

Згідно зі статтею 80 ЦК Української РСР закінчення строку позовної давності до пред`явлення позову є підставою для відмови в позові. Якщо суд, арбітраж або третейський суд визнає поважною причину пропуску строку позовної давності, порушене право підлягає захистові.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом.

Позовна давність відноситься до строків захисту цивільних прав; при цьому поняття «позовна» має на увазі форму захисту - шляхом пред`явлення позову, необхідною умовою реалізації якої є виникнення права на позов, що розглядається у двох аспектах процесуальному (право на пред`явлення позивачем позову і розгляд його судом) і матеріальному (право на задоволення позову, на отримання судового захисту).

Набуття права на захист, для здійснення якого встановлена позовна давність, завжди пов`язане з порушенням суб`єктивного матеріального цивільного права.

Враховуючи, що метою встановлення у законі позовної давності є забезпечення захисту порушеного суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу в межах певного періоду часу, тобто тимчасове обмеження отримати захист за допомогою звернення до суду, слід дійти висновку, що об`єктом дії позовної давності є право на позовний захист (право на позов у матеріальному сенсі), що є самостійним правом (не ототожнюється із суб`єктивним матеріальним правом і реалізується в межах охоронних правовідносин), яким наділяється особа, право якої порушене.

Таким чином, оскільки право особи на земельну частку (пай) виникає з моменту отримання сільськогосподарським підприємством державного акта про право колективної власності, в якому ця особа вказана як така, що має право на земельну частку (пай), це право є непорушним, строк на його реалізацію законодавством не встановлено, а відтак воно підлягає захисту без обмеження строком позовної давності».

З огляду на наведене, враховуючи тотожність фактичних обставин у справі, що розглядається, та у справах, розглянутих Верховним Судом, заява представника відповідача про застосування строків позовної давності є безпідставною.

Оскільки позивач працював та був членом КСП саме на момент видачі Державного акту на право колективної власності на землю і був включений до списків членів КСП, які мають право на земельну частку (пай), тому позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 48, 76, 81, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України,

ухвалив:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , право на земельну частку (пай) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва у колективному сільськогосподарському підприємстві ім. Володарського с. Старий Остропіль Старокостянтинівського району Хмельницької області (на даний час Староостропільська сільська територіальної громади Хмельницького району Хмельницької області) розміром 3,47 в умовних кадастрових гектарах, без визначення меж цієї ділянки в натурі, на території Староостропільської сільської територіальної громади Хмельницького району Хмельницької області.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: с. Сахнівці Старокостянтинівський район Хмельницька область, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

відповідач: Староостропільська сільська територіальна громада Хмельницького району Хмельницької області, місце знаходження: вул. Центральна, 2/14 с. Старий Остропіль Хмельницького району Хмельницької області, код ЄДРПОУ 04405478.

Суддя