Рішення

від 18.10.2022 по справі 368/580/22

КАГАРЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 368/580/22

Провадження № 2/368/383/22

Рішення

Іменем України

(Заочне)

"18" жовтня 2022 р. Кагарлицький районний суд Київської області

в складі: головуючого судді Шевченко І.І.

при секретарі Лєвшин Н.О.

з участю позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кагарлик цивільну справу в загальному позовному провадженні за позовом ОСОБА_1 до Кагарлицької міської ради Обухівського району Київської області, ОСОБА_2 , третя особа: Приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Руденко Андрій Володимирович про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -

встановив:

позивач просить суд визначити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ), додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини, що відкрилася після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 , яке видане 18 березня 2021 року, орган що видав свідоцтво Кагарлицький районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), до двох місяців, з дня набрання законної сили даного рішення, обґрунтовуючи позов наступним.

ІНФОРМАЦІЯ_4 , у віці 76 років, помер спадкодавець - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який був її рідним дідом по батьковій лінії.

Факт смерті спадкодавця підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , яке видане 18 березня 2021 року. Орган що видав свідоцтво Кагарлицький районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Місце смерті - м. Кагарлик, Київської області.

За життя спадкодавцю належала спадщина:

?земельна ділянка площею 2,79 га, з кадастровим номером 3222285200:04:003:0014, що розташована за адресою: Ліщинська сільська рада, Кагарлицького (Обухівського) району, Київської області.

Відповідно до ст. ст. 1216-1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців); спадкування здійснюється за заповітом або за законом; до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За життя спадкодавцем заповіту складено не було, таким чином спадкування відбувалося за законом.

03.09.2021 року, тобто в шестимісячний термін після відкриття спадщини, була заведена спадкова справа після смерті спадкодавця.

Спадкодавцями першої черги були: її батько ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 - син спадкодавця; її бабуся - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 - дружина спадкодавця, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_7 .

03.09.2021р. її батько та її баба, як спадкоємці першої черги, відмовилися від прийняття спадщини на користь її сестри ОСОБА_2 .

Однак, до 15.09.2021 року (кінцевий строк прийняття спадщини), її сестра ОСОБА_6 не звернулася до приватного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини та не бажає це робити і в подальшому, через перебування за кордоном.

У зв`язку із цим, вона 23.05.2022 року звернувшись до нотаріуса року із заявою про прийняття спадщини, як спадкоємиця наступної черги, на що приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Руденко Андрій Володимирович розглянувши її заяву, листом від 23.05.2022 року, надав їй відповідь, у якій вказував на пропущення нею шестимісячного строку для прийняття спадщини та необхідністю звернення до суду із заявою про визначення додаткового строку на прийняття спадщини.

Таким чином, враховуючи відповідь приватного нотаріуса, вона вважає, що її права на спадкування підлягають судового захисту.

Так, за змістом норм статей 1268, 1269 ЦК України порядок прийняття спадщини встановлюється залежно від того, чи проживав постійно спадкоємець разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та від особливостей правового статусу спадкоємця як малолітньої, неповнолітньої, недієздатної особи або ж особи, цивільна дієздатність якої обмежена.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК України). Заява про прийняття спадщини подається до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини особисто.

Згідно ст.1273 ЦК України, спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Відповідно до ч.2 ст. 1274 ЦК України, спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги.

Згідно ст. 1272 ЦК України визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до змісту ст. 1272 ЦК України позов про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини подається:

1) у разі відсутності письмової згоди всіх спадкоємців, які прийняли спадщину, на подання спадкоємцем, який пропустив шестимісячний строк, заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори;

2) у разі пропуску шестимісячного строку подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори та відсутності інших спадкоємців, які прийняли спадщину та могли б дати письмову згоду на подання цієї заяви.

Отже, якщо спадкоємець не проживав разом зі спадкодавцем і пропустив встановлений строк для прийняття спадщини, тому вправі звернутись в суд з позовом для визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини.

За змістом статті 1272 ЦК України поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Постановою Пленуму Верховного Суду України № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" від 30.05.2008 року передбачено, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними,

В свою чергу вона вважає, що вона пропустила шестимісячний строк на прийняття спадщини з поважних причин, про що нижче.

Так, як було зазначено вище, спадкодавець помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . Таким чином, шестимісячний строк на прийняття спадщини припадає на 18.09.2021 року.

Разом із цим, оскільки на момент відкриття спадщини вона була спадкоємцем п`ятої черги, тому вона не подавала відповідну заяву про прийняття спадщини, через наявність спадкоємців першої черги (її тато та її баба).

І лише після закінчення шестимісячного строку закінчення спадщини, коли вона дізналася, що її сестра не прийняла спадщину та не бажає її приймати, вона вирішила як спадкоємець наступної черги прийняти спадщину.

Тому, вона з об`єктивних причин в шестимісячний термін не подала заяву про прийняття спадщини.

В силу ст. 1298 ЦК України, вона не заявила свого права про відмову від спадщини, а навпаки реалізуючи своє право на прийняття спадщини звернулася до нотаріальної контори, де їй було роз`яснено право на звернення до суду.

Згідно з п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року "Про судову практику у справах про спадкування", особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК.

Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину.

При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є - територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Слід зазначити, що задоволення даного позову не порушить права, свободи та інтереси інших осіб, оскільки інших претендентів на спадщину у спадкодавця не має, а ж в іншому порядку, ніж судовий, не можу захистити свої права на прийняття спадщини. В свою чергу, завданням судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд та вирішення цивільної справи з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, про розгляд справи повідомлена належним чином, про що свідчить повідомлення про доставку електронного листа, причини неявки в суд не повідомила, а тому суд вважає, що відповідач в засідання суду не з`явилася без поважних причин.

Згідно довідки про реєстрацію місця проживання ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Представник відповідача в особі Кагарлицької міської ради Обухівського району Київської області в судове засідання не з`явився, будучи повідомлений належним чином, про що свідчить розписка про отримання судової повістки, причини неявки в суд не повідомив, а тому суд вважає, що представник відповідача в засідання суду не з`явився без поважних причин.

Відповідно до ч. 1ст. 280 ЦПК Українисуд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Третя особа - Приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Руденко Андрій Володимирович в судове засідання не з`явився, будучи повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, причини неявки в суд не повідомив, а тому суд вважає, що представник відповідача в засідання суду не з`явився без поважних причин.

Суд, вислухавши позивача, яка не заперечує проти проведення заочного рішення та вивчивши матеріали справи, приходить до висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ОСОБА_3 .

Факт смерті спадкодавця підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , яке видане 18 березня 2021 року Кагарлицький районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, яка складається із земельної ділянки, площею 2,79 га, з кадастровим номером 3222285200:04:003:0014, що розташована за адресою: Ліщинська сільська рада, Кагарлицького (Обухівського) району, Київської області.

Згідно ч. 1 ст. 1223 Цивільного кодексу України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

За життя ОСОБА_3 заповіт на своє майно, яке залишилось після нього, не складав.

Спадкодавцями першої черги були: батько позивача ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 - син спадкодавця; бабуся позивача - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 - дружина спадкодавця, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_7 .

03.09.2021р. ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , як спадкоємці першої черги, відмовилися від прийняття спадщини на користь її сестри ОСОБА_2 .

Однак, до 15.09.2021 року (кінцевий строк прийняття спадщини), відповідач ОСОБА_2 не звернулася до приватного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини та не бажає це робити і в подальшому, через перебування за кордоном.

У зв`язку із цим, позивач 23.05.2022 року звернувшись до нотаріуса року із заявою про прийняття спадщини, як спадкоємиця наступної черги, на що приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Руденко Андрій Володимирович розглянувши її заяву, листом від 23.05.2022 року, надав їй відповідь, у якій вказував на пропущення нею шестимісячного строку для прийняття спадщини та необхідністю звернення до суду із заявою про визначення додаткового строку на прийняття спадщини.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ст. ст. 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Положеннями ч. 3 ст. 1272 ЦК України передбачено, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Згідно абз. 6 п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

За таких обставин заявлені причини пропуску строку для прийняття спадщини не можуть вважатися поважними та такими, що пов`язані із об`єктивними, непереборними, істотними труднощами.

Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду України від 26 вересня 2012 року (справа № 6-85цс12), від 04 листопада 2015 року (справа №6-148цс15).

Відповідно до п.п. 2, 6ст. 3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства є неприпустимість позбавлення права власності, судовий захист цивільного права та інтересу, а також справедливість, добросовісність та розумність і ними суд має керуватися при вирішенні питання про права на спадкування.

Суд оцінивши наявні у справі докази, з урахуванням обставин справи, приходить до висновку, що позивач ОСОБА_1 з поважних причин пропустив встановлений законодавством шестимісячний строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 .

Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією, яка висловленою Верховним Судом України в постанові від 6 вересня 2017 року у справі № 6-496цс17.

З врахуванням конкретних обставин справи, суд приходить до висновку про визнання даних обставин пропуску строку поважними, а тому позов підлягає до задоволення.

На підставі викладеного та керуючись Законом України від 02 вересня 1993 року «Про нотаріат», ЦК України, постановою Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», «Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» , затверджена наказом Міністерства юстиції України від 18 червня 1994 року № 18/5, ст. ст. 4, 76-89, 141, 258, 263-265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України суд, -

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Кагарлицької міської ради Обухівського району Київської області, ОСОБА_2 , третя особа: Приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Руденко Андрій Володимирович про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ), додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини, що відкрилася після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 , яке видане 18 березня 2021 року, орган що видав свідоцтво Кагарлицький районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), до двох місяців, з дня набрання законної сили даного рішення.

Ознайомитись з повним текстом судового рішенням, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційні скарги на рішення можуть бути подані безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його складення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 25.10.2022 р.

Суддя І.І. Шевченко