Постанова

від 24.10.2022 по справі 949/1384/22

ДУБРОВИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №949/1384/22

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 жовтня 2022 року м. Дубровиця

Суддя Дубровицького районного суду Рівненської області Оборонова І.В., розглянувши матеріали справи, які надійшли з ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , інспектора прикордонної служби 2 категорії - начальника 2 секції РПГ групи гранатометів НОМЕР_1 прикордонної застави прикордонної комендатури швидкого реагування № НОМЕР_2 , проживаючого в АДРЕСА_1 ,

за ч. 4 ст. 172-11 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

в с т а н о в и в:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ №283852 від 24 жовтня 2022 року, ОСОБА_1 до 08 год. 22 жовтня 2022 року мав прибути на військову службу до прикордонної комендатури швидкого реагування № НОМЕР_2 в місце тимчасового розташування підрозділу, що знаходиться на території АДРЕСА_1 після завершення відпустки за сімейними обставинами. Натомість з`явився до підрозділу о 05 год. 24 жовтня 2022 року без надання документів, що підтверджують законність своєї відсутності.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив ст.ст. 11, 14 Статуту внутрішньої служби Збройних сил України, ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних сил України, що виразилось у несвоєчасному прибутті з відпустки без поважних причин в умовах особливого періоду, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 172-11 КУпАП.

У своїх поясненнях, доданих до протоколу про адміністративне правопорушення, підтвердив вищевказані обставини вчинення даного правопорушення та пояснив, що не прибув вчасно з відпустки, так як перебував у стані алкогольного сп`яніння, щиро розкаявся у вчиненому.

На розгляд справи до суду ОСОБА_1 не з`явився, подавши заяву про розгляд справи без його участі. При цьому зазначив, що свою провину у вчиненому правопорушенні визнає в повному обсязі та щиро розкаюється.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та з`ясувавши повно, всебічно, об`єктивно усі обставини справи, приходжу до наступного висновку.

Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст. 10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Відповідно до диспозиції ч. 4 ст. 172-11 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за дії, передбачені частинами першою або третьою цієї статті, вчинені в умовах особливого періоду.

Частиною 3 ст. 172-11 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем (крім строкової військової служби), а також військовозобов`язаним та резервістом під час проходження зборів, а також нез`явлення його вчасно без поважних причин на військову службу у разі призначення або переведення, нез`явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю до десяти діб.

Так, ОСОБА_1 , будучи військовослужбовцем, відповідно до вимог ст. ст. 9, 11, 12, 16, 49, 50, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов`язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, дорожити честю й гідністю військовослужбовця, не допускати негідних вчинків самому та утримувати від їх вчинення товаришів по службі, зразково виконувані свої службові обов`язки.

Водночас, військова дисципліна це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України.

Військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов`язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі.

Як визначено ст. 1 Закону України "Про оборону України", особливий період це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій;

Вказаною вище статтею Закону України "Про оборону України" та ст. 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" визначено, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Так, із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року Указом Президента України №64/2022 в Україні введений воєнний стан, який діє на даний час.

В силу положень ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Отже, факт скоєння адміністративного правопорушення ОСОБА_1 повністю підтверджений протоколом про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ №283852 від 24 жовтня 2022 року; актом неприбуття на службу 22 жовтня 2022 року, рапортом заступника начальника загону - коменданта прикордонної комендатури швидкого реагування № НОМЕР_2 полковника ОСОБА_2 від 24 жовтня 2022 року та поясненнями ОСОБА_1 , що надані під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, де він свою провину визнає в повному обсязі.

Згідно ч. 2 ст. 7 та ст. 245, ст. 280КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності, всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин кожної справи, правильного і справедливого її вирішення. Суддя зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також інші, що мають значення для правильного вирішення справи.

Таким чином, враховуючи, що по справі зібрано достатньо доказів, які не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості, та які підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.172-11 КУпАП, є всі підстави для притягнення його до адміністративної відповідальності.

Постанова суду, згідно ст. 283 КУпАП, має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, на достатніх і незаперечних доказах.

Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення.

При накладенні адміністративного стягнення, відповідно до ст. 33 КУпАП, враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Відповідно до ст. 34 КУпАП обставиною, що пом`якшує відповідальність за адміністративне правопорушення, визнається щире розкаяння.

Відповідно до ст. 35 КУпАП обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, судом не встановлено.

Санкція ч. 4 ст. 172-11 передбачає такі види адміністративного стягнення, як штраф від ста сорока п`яти до двохсот вісімдесяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт з утриманням на гауптвахті на строк від семи до десяти діб.

Отже, при накладенні адміністративного стягнення на ОСОБА_1 , суд керується поняттям судової дискреції (судового розсуду), що охоплює повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного стягнення тощо.

Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини (зокрема справа "Довженко проти України"), який у своїх рішеннях зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема, відповідним обґрунтуванням обраного рішення в процесуальному документі суду тощо.

За перелічених фактичних обставин, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, зважаючи на визнання вини ОСОБА_1 , його щире розкаяння, суд дійшов переконання, що необхідним та достатнім для його виховання в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, є адміністративне стягнення саме у виді штрафу, оскільки таке стягнення повністю досягне мети його застосування.

Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Матеріали справи не містять відомостей про те, що ОСОБА_1 відноситься до осіб, які підлягають звільненню від сплати судового збору, а відтак, з нього слід стягнути судовий збір за ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення.

З огляду на вищевикладене та керуючись ст.ст. 23, 33, 40-1, 283-285, 287, 294 КУпАП,

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 за ч. 4 ст.172-11 КУпАП притягнути до адміністративної відповідальності та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі ста сорока п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 2465 грн. (дві тисячі чотириста шістдесят п`ять гривень).

(Реквізити для сплати штрафу: отримувач коштів: ГУК у Рівн.обл/Дубров.міс.тг/21081100, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38012494, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA958999980313090106000017511, код класифікації доходів бюджету: 21081100, призначення платежу: адміністративний штраф (ПІБ) Дубровицький районний суд Рівненської області, код ЄДРПОУ 26406188).

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,судовий збіру розмірі 496,20грн.(чотиристадев`яностошість гривеньдвадцять копійок) на користь держави в особі Державної судової адміністрації України:

отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106;

код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783;

банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);

рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001;

код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено до Рівненського апеляційного суду через Дубровицький районний суд протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу, відділом державної виконавчої служби з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, тобто 4930 грн. (чотири тисячі дев`ятсот тридцять гривень).

Суддя: підпис.

Згідно з оригіналом.

Голова Дубровицького

районного суду Оборонова І.В.