Рішення

від 22.09.2022 по справі 175/2384/22

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 175/2384/22

Провадження № 2/175/711/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2022 року Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді Озерянської Ж.М.

з участю секретаря Сайгак А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Слобожанське цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 третя особа: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Кейтельгіссер Олександра Михайлівна про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем та визнання права власності, -

В С Т А Н О В И В:

В серпні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем та визнання права власності, в якому просив суд постановити рішення яким встановити факт спільного проживання однією сім`єю ОСОБА_1 разом із спадкодавцем ОСОБА_3 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 02 березня 2013 року по день смерті за адресою: АДРЕСА_1 ; визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку загальною площею 0,2500 га, кадастровий номер 1221485600:02:001:0022, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ; визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 44,7 кв.м., житловою площею 29,4 кв.м. в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Представник позивача ОСОБА_1 за ордером на надання правової допомоги Рись Н.Ю. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила задовольнити, посилаючись на обставини, зазначені в позові.

Відповідачка ОСОБА_2 надала заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги визнала та не заперечувала щодо їх задоволення(а.с.36).

Третя особа приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Кейтельгіссер О.М. про дату, час і місце розгляду справи повідомлена належним чином, однак у судове засідання не з`явилася, надано спадкову справу після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.45-55).

Повно та всебічно вивчивши матеріали справи, заслухавши представника позивача та свідка ОСОБА_5 , суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Встановлено, що відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу від 02 травня 1974 року ОСОБА_6 та ОСОБА_3 перебували у зареєстрованому шлюбі(а.с.14).

ОСОБА_6 є рідним дідом позивача, що підтверджується відповідними свідоцтвами про народження, зокрема свідоцтвом про народження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , серії НОМЕР_1 виданим Виконавчим комітетом Іларіонівської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області(а.с.13).

ІНФОРМАЦІЯ_3 у віці 93 років помер дід позивача ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 (а.с.11).

ІНФОРМАЦІЯ_4 у віці 76 років помер батько позивача ОСОБА_7 (а.с.12).

З березня 2013 року позивач почав проживати разом з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , оскільки остання в силу похилого віку потребувала допомоги та догляду. З цього часу ОСОБА_1 проживав з ОСОБА_3 однією сім`єю, вели спільне господарство, мали спільний побут та спільний бюджет.

ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 94 років померла ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 (а.с.10).

Відповідно до наданих накладних(а.с.40) та довідки виданої ФОП ОСОБА_8 (а.с.41) організацією поховання ОСОБА_3 було здійснено позивачем по справі ОСОБА_1 .

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на належне їй майно, а саме: на земельну ділянку загальною площею 0,2500 га, кадастровий номер 1221485600:02:001:0022, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.21-22) та на квартиру АДРЕСА_1 (а.с. 15-20).

19 липня 2022 року позивач звернувся до приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Кейтельгіссер О.М. з заявою про відкриття спадкової справи(а.с.49).

Крім ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Кейтельгіссер О.М. з заявою про прийняття спадщини також звернулася ОСОБА_2 (а.с.53).

25 серпня 2022 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кейтельгіссер О.М. було надано відповідь позивачу, згідно якої йому відмовлено у видачі свідоцтва про на спадщину за законом у зв`язку з порушенням терміну для прийняття спадщини, не встановлено родинні зв`язки між ним та спадкодавцем, а також не надано оригіналів правовстановлюючих документів на спадкове майно(а.с.23).

У зв`язку з вищевикладеним позивач вимушений звернутися до суду за захистом своїх невизнаних прав.

Згідно вимог ч. 4 ст.3 СК України сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Конституційним Судом України у рішенні від 03.06.1999 р. за № 5-рп/99 (справа про офіційне тлумачення терміна «член сім`ї») визначено таку обов`язкову ознаку члена сім`ї, як ведення спільного господарства.

Сім`я розглядається як соціальний інститут і водночас як союз конкретних осіб. Сім`я є первинним та основним осередком суспільства. Сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки, що й є ознаками сім`ї. Конституційне право на особисту свободу дає підстави для висновку про те, що людина має право сама вибирати форму організації свого сімейного життя. Закон не може їй цього диктувати, як і того, з ким людина має проживати однією сім`єю, за винятком лише певних обмежень, які сформульовані у статті 3 Сімейного Кодексу України.

Відповідно до п. 21 Постанови пленуму Верховного суду України №7 «Про судову практику у справах про спадкування» при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю до набрання чинності цим Кодексом.

Згідно ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Згідно ст. 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Відповідно до ст.1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням.

Частиною 3 ст.1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Статтею 1273 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини

Відповідно до ч.2 ст. 1274 ЦК України спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги.

Пунктом 20 Постанови пленуму Верховного суду України №7 « Про судову практику у справах про спадкування» За відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття всіма спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують спадкоємці відповідної черги. Зокрема, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. У другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері. У третю чергу право на спадкування за законом мають рідні дядько та тітка спадкодавця. У четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини. У п`яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно.

Відповідно до ст.1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Пунктом 23 Постанови пленуму Верховного суду України №7 « Про судову практику у справах про спадкування» передбачено: якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.

Відповідно до ч.2 ст.315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Верховний Суд України у справі №6-27745св08 від 11.03.2009р. зазначив «відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Таким чином саме постійне місце проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини є підставою для визнання спадкоємця таким, а не лише реєстрація місця його проживання за адресою місця проживання спадкодавця».

Аналогічну позицію висловив Верховний Суд України у справі №6-15013св07 від 10.12.2008р., де вказано «відповідно до ч. 3 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Тобто спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом шестимісячного строку для прийняття спадщини, він не заявив відмову про неї. Якщо спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, він повинен подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини».

Згідно ч.1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якого є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Відповідно до ч. 3 ст. 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

У Листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» зазначено, що відповідно до норм ч. 5 ст. 1268 ЦК незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно із ч. 3 ст. 1296 ЦК відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Згідно пп. 16 п. 3.1 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» від 16.05.2013р. № 24-753/0/4-13 - «Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, системний аналіз положень чинного законодавства України, приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню, оскільки згідно наданих доказів та пояснень свідка ОСОБА_5 вбачається, що позивач постійно проживав з ОСОБА_3 з березня 2013 року, мав спільний побут та взаємні права та обов`язки. Так спадщина не перейшла до держави, не визнана відумерлою, право власності спадкодавця не припинено відповідно до ст. 346 ЦК України, а згідно із ст. 16 ЦК України способом захисту свого права є визнання права. Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання права власності на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 44,7 кв.м., житловою площею 29,4 кв.м. підлягають задоволенню. Позовні вимоги щодо визнання права власності на земельну ділянку кадастровий номер 1221485600:02:001:0022, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 задоволенню не підлягаю, оскільки зазначена земельна ділянка відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку належить ОСОБА_9 . Належних, достатніх та допустимих доказів переходу права власності на вищевказану земельну ділянку до ОСОБА_3 (договір купівлі-продажу тощо) представником позивача суду не надано, а тому суд відмовляє у задоволенні позовної заяви в цій частині.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 15, 16, 1264, 1268, 1296 ЦК України, ст.ст. 3, 4, 5, 175-177, 315 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 третя особа: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Кейтельгіссер Олександра Михайлівна про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем та визнання права власності - задовольнити частково.

Встановити факт спільного проживання однією сім`єю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП : НОМЕР_4 , разом із спадкодавцем ОСОБА_3 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 02 березня 2013 року по день смерті за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 право власності на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 44,7 кв.м., житловою площею 29,4 кв.м. в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Судові витрати віднести за рахунок позивача.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Озерянська Ж.М.