Ухвала

від 24.10.2022 по справі 629/1608/22

ЛОЗІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа№ 629/1608/22

Провадження № 2/629/701/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.10.2022 року суддя Лозівського міськрайонного суду Харківської області Каращук Т.О, розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Виробничого кооперативу «СОВА» про невиконання зобов`язань, -

в с т а н о в и в:

Представник позивача, який діє від імені позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 , звернувся до суду з позовом до Виробничого кооперативу «СОВА» про невиконання зобов`язань.

Вказана позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки вона подана з порушенням вимог ст.ст.175,177ЦПК Україниз наступних підстав.

Згідно з ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Стаття 187ЦПК України регламентує дії судді перед вирішенням питання про відкриття провадження у справі, в тому числі суддя має перевірити належність справи до юрисдикції та підсудності суду.

Визначити підсудність суду - означає з`ясувати коло цивільних справ, які компетентний даний суд вирішувати по суті.

Територіальна підсудність - це підсудність цивільної справи загальному суду в залежності від території, на яку поширюється юрисдикція даного суду. За її допомогою вирішується питання, яким з однорідних судів підсудна для розгляду відповідна справа.

За змістом ч.1ст.378 ЦПК України, судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності).

З позовної заяви вбачається, що ОСОБА_1 уклав договорів з ВК «Сова» (місцезнаходження: 64602, Харківська обл., м. Лозова, вул.Лозовського, буд.82, корпус А, кім.7) для отримання фінансової вигоди та є асоційованим членом ВК «Сова», вносив пайові внески.

При цьому, відповідно до ч.2ст.27 ЦПК України, позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Слід також зазначити, що відповідно до вимог ст.20 ГПК України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів; справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі, крім правочинів у сімейних та спадкових правовідносинах.

Відповідно до ч.1ст.163 ЦК України, виробничим кооперативом є добровільне об`єднання громадян на засадах членства для спільної виробничої або іншої господарської діяльності, яка базується на їхній особистій трудовій участі та об`єднанні його членами майнових пайових внесків.

За вимогами ч.2 ст.165 ЦК України, член виробничого кооперативу зобов`язаний внести до дня державної реєстрації кооперативу не менше десяти відсотків пайового внеску, а частину, що залишилася,-протягом року з дня його державної реєстрації, якщо інший строк невстановлений статутом кооперативу. Порядок внесення пайових внесків членами виробничого кооперативу встановлюється статутом кооперативу і законом.

Відповідно до ч.5 ст.177ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

В порушення зазначених вимог, до позовної заяви не долучено доказів того, що позивач дійсно вступив до виробничого кооперативу «Сова» та є його асоційованим членом.

Так, представником позивача не надано ні заяви про вступ до кооперативу «Сова», ні інших відповідних доказів, в тому числі договорів на підтвердження того, що ОСОБА_1 є асоційованим членом ВК «Сова». Відсутні і докази того, що позивач робив пайові внески, про які вказано в позовній заяві. Також не надано статут виробничого кооперативу «СОВА», на пункти якого останній посилається в позовній заяві.

Таким чином, суд позбавлений об`єктивної можливості перевірити належність справи до юрисдикції та підсудності суду.

Крім того, в порушення вимог п.3 ч.3ст.175 ЦПК Українипозивачем не зазначена ціна позову та не надано доказів на обґрунтування розрахунку суми заборгованості, про який представник позивача зазначає в позові, а саме заборгованості у розмірі 375429,36 гривень.

Крім того, однією із вимог позовної заяви представник позивача просить зобов`язати ВК «СОВА» код ЄДРПОУ 38798548 виконати зобов`язання згідно договору відносно ОСОБА_1 . При цьому представник позивача не вказує номер, дату та сторін договору, а також, які саме зобов`язання необхідно виконати.

Таким чином, представнику позивача необхідно конкретизувати позовні вимоги відповідно до вимог ст. 175 ЦПК України.

Відповідно до ч.4ст.177 ЦПК Українидо позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Представником позивача при подачі заяви не надано документів на підтвердження сплати судового збору.

Відповідно до ч. 4 ст. 175 ЦПК України, якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.

Відповідно до Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою судовий збір становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 1ст. 4 вказаного закону, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 01.01.2022 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2481 грн. та 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 992,40 грн.

Отже, позивачу необхідно сплатити судовий збір в сумі 992,40 грн., перерахувавши на розрахунковий рахунок за наступними реквізитами: отримувач коштів: Лозівське УК/ОТГ Лозова/22030101, код отримувача (ЄДРПОУ) 38053090, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.),номер рахунку: UA138999980313161206000020573, кодкласифікації доходів бюджету: 22030101, найменування кодукласифікації доходів бюджету: судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050), або надати суду належним чином оформлене клопотання в підтвердження того, що його майновий стан не дозволяє йому сплатити встановлений розмір судового збору.

Згідно з частинами 1, 2статті 185 ЦПК Українисуд, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях175і177цьогоКодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи наведене вище, суд вважає за необхідне позовну заяву залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення вищезазначених недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали.

Частиною 3статті 185 ЦПК Українипередбачено, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені ст.ст.175,177цьогоКодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Суд акцентує увагу позивача на тому, що право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975, «Де Жуффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Дотримання вимог ст. ст.175,177 ЦПК Українипри пред`явленні позову в суд є імперативним правилом, в тому числі і для суду.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободгарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.

Враховуючи зазначене, залишення позовної заяви без руху жодним чином не перешкоджає позивачу у доступі до правосуддя після усунення недоліків позову.

Керуючись ст.ст.185, 258, 260 ЦПК України, суддя, -

п о с т а н о в и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Виробничого кооперативу «СОВА» про невиконання зобов`язань залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, вказаних в мотивувальній частині ухвали, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Роз`яснити позивачу, що у разі невиконання вимог, вказаних в ухвалі про залишення позовної заяви без руху, заява вважатиметься неподаною та буде їй повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Тимур КАРАЩУК