Рішення

від 17.10.2022 по справі 946/4970/22

ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 946/4970/22

Провадження № 2/946/2817/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 жовтня 2022 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

в складі: головуючого судді ПрисакарО.Я.,

за участю: секретаря судового засідання Аубекерової Г.В.,

позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Ізмаїла в загальному порядку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на спадкове майно та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на спадкове майно, -

ВСТАНОВИВ:

25.07.2022 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовними вимогами, якими просить встановити факт постійного проживання спадкоємця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з ОСОБА_4 на час відкриття спадщини, а саме на ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 та визнати за ним в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на земельну ділянку площею 1,4999 га, яка розташована на території Кам`янської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, передану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала ОСОБА_4 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії І-ОД № 031564, виданого 15.05.2001 року Кам`янською сільською радою Ізмаїльського району Одеської області, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право приватної власності на землю за ОД № 10-05-1672.

07.09.2022 року ОСОБА_3 звернувся до суду з зустрічними позовними вимогами, якими просить встановити факт постійного проживання спадкоємця ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 з ОСОБА_4 на час відкриття спадщини, а саме на ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 та визнати занимв порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 право власності на квартиру АДРЕСА_2 .

Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 07.09.2022 року зустрічний позов прийнято до свого провадження та об`єднано в одне провадження із первісним позовом.

Свої вимоги позивачі за первісним та зустрічним позовом мотивують тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4 , за життя вона залишила заповіт від 08.09.2003 року на ім`я ОСОБА_3 на належну їй на праві особистої власності квартиру АДРЕСА_2 . Однак оскільки не вся спадщина охоплена заповітом, ОСОБА_1 являючись спадкоємцем за законом першої черги, відповідно до вимог ст. 1261 ЦК України, фактично прийняв спадщину разом зі спадкоємцем за заповітом, шляхом постійного проживання за однією адресою зі спадкодавцем, письмовою відповіддю приватного нотаріуса Ізмаїльського районного нотаріального округу Одеської області Арнаут О.В., ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було повідомлено про неможливість видати свідоцтва про право на спадщину за законом та заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 , у зв`язку з пропущеним строком для прийняття спадщини.

Позивач за первісним позовом та відповідач за зустрічним позовом та його представник первісні позовні вимоги підтримали, просили задовольнити позов, зустрічні позовні вимоги визнали, не заперечують проти задоволення зустрічного позову.

Відповідач за первісним позовом та позивач за зустрічним позовом у судове засідання не з`явився, надав заяву, якою первісні позовні вимоги визнав, не заперечує проти задоволення позову, зустрічні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити зустрічний позов, справу просив розглянути у його відсутність.

Допитані в судовому засіданні в якості свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , підтвердили той факт, що позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_3 являються сином та онуком ОСОБА_4 , на час відкриття спадщини, тобто ІНФОРМАЦІЯ_2 постійно проживали зі спадкодавцем за однією адресою: АДРЕСА_1 , за цією ж адресою вона померла.

Вислухавши позивача та його представника, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що первісні та зустрічні позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України - здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Пунктом 1 частини 2 статті 16 ЦК України визначено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України - кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 76ЦПК Українивизначено,що доказамиє будь-якідані,на підставіяких судвстановлює наявністьабо відсутністьобставин (фактів),що обґрунтовуютьвимоги ізаперечення учасниківсправи,та іншихобставин,які маютьзначення длявирішення справи. Цідані встановлюютьсятакими засобами: письмовими,речовими іелектронними доказами; висновкамиекспертів; показаннями свідків.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 належить:

- земельна ділянка площею 1,4999 га, яка розташована на території Кам`янської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії І-ОД № 031564, виданого 15.05.2001 року Кам`янською сільською радою Ізмаїльського району Одеської області, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право приватної власності на землю за ОД № 10-05-1672, що також підтверджено Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-0008136762021 від 19.11.2021 року;

- квартира АДРЕСА_2 на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна № 3096 від 09.04.1998 року, посвідченого Одеською товарною біржею, зареєстрованого за № 69-а-55 від 02.06.1998 року, що підтверджено довідкою № 2188 від 09.12.2021 року, виданою КП «Ізмаїльське МБТІ».

За загальним правилом дії законів та інших нормативно-правових актів у часі (ч.1 ст. 58 Конституції України) ЦК України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності, тобто з 1 січня 2004 року.

Згідно до вимог статті 47 ЦК УРСР (1963 року), якщо одна з сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.

Згідно ст.15 Закону України «Про товарну біржу» угоди, зареєстровані на товарній біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню.

Згідно ст.ст. 328, 334, 655, 657 ЦК України, діючого на час розгляду справи, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності визнається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону. За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває у податковій заставі.

Відповідно до пунктів 1.1, 1.4, 1.7, 1.9 Інструкції про порядок державної реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна, які знаходяться у власності юридичних та фізичних осіб, затвердженої наказом Державного комітету України з житлово-комунального господарства від 09.06.98 року № 121, Інструкція визначала порядок здійснення державної реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна в Україні. Державній реєстрації в бюро технічної інвентаризації підлягають об`єкти нерухомості, розташовані на всій території України. Реєстрація права власності на об`єкти нерухомого майна здійснюється на підставі правовстановлюючих документів за рахунок коштів власників нерухомого майна. Пунктом 2 Інструкції визначений порядок здійснення державної реєстрації, підпунктом 2.1.д) якого зазначено, що на оригіналі правовстановлюючого документу робиться реєстраційний напис.

Додатком 1 до вказаної Інструкції визначений перелік правовстановлюючих документів, на підставі яких здійснюється державна реєстрація права власності на об`єкти нерухомого майна. Відповідно до пункту 9 Переліку зазначено: «Договори купівлі-продажу, обміну, зареєстровані біржею».

При укладенні договору всі вимоги, передбаченіст. 15 Закону України «Про товарні біржі», між сторонами виконано належним чином, про що свідчить сам договір.

Отже,реєстрація за ОСОБА_4 прававласності наквартиру,розташовану заадресою: АДРЕСА_3 ,здійснена відповіднодо діючогона тойчас законодавства.

Згідно до ст. 1216 ЦК України спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Частиною 1 статті 1220 ЦК України встановлено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 17.11.2015 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції в Одеській області, ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Після смерті ОСОБА_4 , згідно ст.1220 ЦК України, відкрилася спадщина на спадкове майно, до якої входить вищевказане спадкове майно.

Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ч. 1 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Частиною 1 статті 1225 ЦК України визначено, що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до ч. 1 ст. 1235 ЦК України встановлено, що заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Відповідно до заповіту, посвідченого 08.09.2003 року державним нотаріусом Ізмаїльської державної нотаріальної контори Богдан О.М., зареєстрованого в реєстрі за № 2-4473, ОСОБА_4 заповіла належну їй на праві особистої власності квартиру номер АДРЕСА_2 ОСОБА_3 .

Згідно до інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 67310686 від 16.11.2021 року, наданої приватним нотаріусом Арнаут О.В., заповіт ОСОБА_4 від 08.09.2003 року, зареєстрований за № 2/4473 не змінювався та не скасовувався.

Після смерті ОСОБА_4 відповідно до ст. 1241 ЦК України, осіб які мають право на обов`язкову частку немає.

Відповідно до ч. 2 ст. 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Оскільки не вся спадщина охоплена заповітом, право на спадкування за законом іншої частини спадщини, одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Спадкоємцем за законом першої черги відповідно до ст. 1261 ЦК України після смерті ОСОБА_4 являється:

- син ОСОБА_1 , що підтверджено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим 17.12.1965 року міськбюро РАЦС м. Ізмаїла.

Згідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

На підставі ч. 3ст. 1268 ЦК Україниспадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленогост. 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.

Згідно з правилами ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи.

Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця, яке визначається за правилами ст. 29, ч. 1 ст. 1221 ЦК України.

Згідно ст. 315 ЦПК України в судовому порядку встановлюються факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року, справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звернулась до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.

Саме постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини є підставою для визнання спадкоємця таким, що прийняв спадщину, а не лише реєстрація місця його проживання за адресою місця проживання спадкодавця.

Таким чином, місце проживання необхідно відрізняти від місяця перебування фізичної особи.

Згідно до ст. 1 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» визначено, що місце перебування особи це адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік; місце проживання житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини.

Положеннями ст. 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»передбачено, що реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

З огляду на викладене, відсутність реєстрації спадкоємця за останнім місцем проживання спадкодавця сама по собі не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

За змістом п. п. 3.21., 3.22. глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 Цивільного кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Тобто по відношенню до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , як до спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем за адресою: АДРЕСА_1 , встановлюється презумпція прийняття спадщини, що підтвердили у судовому засіданні свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

Письмовою відповіддю приватного нотаріуса Ізмаїльського районного нотаріального округу Одеської області від 11.07.2022 року за № 184/02-14, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було повідомлено про неможливість видати свідоцтво про право на спадщину за законом та заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 , у зв`язку з пропущеним строком для прийняття спадщини.

Згідно із п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.

Приймаючи до уваги, що іншим (крім судового) шляхом захистити права позивачів неможливо, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачами вимог про визнання права власності на спадкове майно та право позивачів на спадщину таким, що підлягає захисту в зв`язку з чим задовольняє позовні вимоги.

Судом не виявлено обставин, що суперечать закону або порушують права, свободи чи інтереси інших осіб.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 13, 133, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд, ст.ст. 16, 316, 328, 392, 1216, 1217, 1220, 1222, 1223, 1225, 1233, 1234, 1261, 1268, 1269, 1270 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 ) до ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 ), про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на спадкове майно задовольнити.

Встановити факт постійного проживання спадкоємця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з ОСОБА_4 на час відкриття спадщини, а саме на ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 ) в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 право власності на земельну ділянку площею 1,4999 га, передану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Кам`янської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, кадастровий номер 5122081700:01:003:0509.

Зустрічний позов ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 ) до ОСОБА_1 (місцепроживання: АДРЕСА_1 ,реєстраційний номероблікової карткиплатника податків: НОМЕР_3 ) про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на спадкове майно задовольнити.

Встановити факт постійного проживання спадкоємця ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 з ОСОБА_4 на час відкриття спадщини, а саме на ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 ) в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 право власності на квартиру АДРЕСА_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через суд першої інстанції, з урахуванням положень п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України.

Повний текст рішення буде складено та підписано 25.10.2022 року.

Суддя: О.Я.Присакар