Постанова

від 25.10.2022 по справі 509/5389/18

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/1198/22

Справа № 509/5389/18

Головуючий у першій інстанції Кочко В. К.

Доповідач Вадовська Л. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.10.2022 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого (судді-доповідача) - Вадовської Л.М.,

суддів - Колеснікова Г.Я., Сєвєрової Є.С.,

за участю секретаря - Поворозко І.Ю.,

переглянувши справу №509/5389/18 за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Фідобанк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Фідобанк», товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Морган Кепітал», товариства з обмеженою відповідальністю «Зі-зі», державного реєстратора комунального підприємства «Агенція державної реєстрації» Сосніної Ганни Валеріївни про визнання недійсними договорів про відступлення права вимоги за кредитним та іпотечним договорами, про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Зі-зі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про виселення за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «Фідобанк», апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Зі-зі» на рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 16 вересня 2019 року у складі судді Кочко В.К., -

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 , звернувшись 23 листопада 2018 року до суду з вищевказаним позовом вказав, що на підставі судового рішення від 6 квітня 2007 року у справі №2-1125/07 є власником садового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Право власності на земельну ділянку площею 0,06 га кадастровий номер 5123782000:02:002:0434 за вказаною адресою посвідчено Державним актом на право власності на земельну ділянку серія ЯГ №911150, виданим Овідіопольським районним відділом земельних ресурсів Одеської області 31 серпня 2006 року. Позивач зазначив, що 14 серпня 2008 року уклав з ВАТ «Ерсте Банк», правонаступником якого є ПуАТ «Фідобанк», Кредитний договір №014/9255/3/21506, за умовами якого отримав кредит у розмірі 50000,00 доларів США під 14,5% річних на строк до 13 серпня 2018 року, кошти призначались на «споживчі цілі». Для забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором передав в іпотеку вищевказаний садовий будинок та земельну ділянку. 20 січня 2010 року, 24 січня 2014 року з ВАТ «Ерсте Банк» було укладено додаткову угоду №1 та додаткову угоду №2 відповідно, якими змінювався графік погашення заборгованості. З дня укладення кредитного договору та по 2015 рік сплатив банку біля 62000,00 доларів США. У 2016 році ПуАТ «Фідобанк» було віднесено до категорії неплатоспроможних, у 2018 році повідомлено, що новим кредитором є ТОВ «Зі-зі», а з державних реєстрів стало відомо, що 6 листопада 2018 року за ТОВ «Зі-зі» на підставі договору іпотеки здійснено реєстрацію права власності на садовий будинок та земельну ділянку. Вважає договори відступлення права вимоги з подальшою перереєстрацією права власності на предмет іпотеки за ТОВ «Зі-зі» незаконними, так як з 7 червня 2014 року набрав чинності Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» від 3 червня 2014 року №1304-УП, який визначав, що протягом дії цього Закону не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави та/або предметом іпотеки за певних прописаних в Законі умов. Позивач виходить з того, що відчуження садового будинку та земельної ділянки за договором іпотеки підпадає під дію вказаного Закону про мораторій, тому рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за ТОВ «Зі-зі» протиправні, так як прийняті без врахування мораторію.

Крім того, позивач ОСОБА_1 зазначив, що ПуАТ «Фідобанк» (первісний кредитор) уступив грошову вимогу до ОСОБА_1 (боржника) в обмін на грошові кошти в сумі 269415,00 грн., які ТОВ «ФК «Морган Кепітал» (новий кредитор) зобов`язався сплатити первісного кредитору, тобто фактично відбулося фінансування однієї особи іншою за рахунок передачі останній грошової вимоги до третьої особи (боржника), що є основною ознакою договору факторингу. Підтверджено, що саме «ФК «Морган Кепітал» отримало прибуток від обміну своїх грошових коштів на дебіторську заборгованість ОСОБА_1 ПуАТ «Фідобанк». Наведене свідчить про те, що укладений між ПуАТ Фідобанк» та ТОВ «ФК «Морган Кепітал» оспорюваний договір за своєю юридичною природою (незважаючи на його назву як договір про відступлення права вимоги) є договором факторингу. Цесія (уступка права вимоги) є одним з обов`язкових елементів відносин факторингу. Проте сама по собі назва оспорюваного у даній справі договору не змінює його правової природи. Зазначене також відноситься і до договору відступлення права вимоги за кредитним договором №014/9255/3/21506 від 14 серпня 2008 року, укладеним 18 серпня 2018 року між ТОВ «ФК «Морган Кепітал» та ТОВ «Зі-зі».

Позивач ОСОБА_1 просив:

визнати недійсним з моменту укладення договір про відступлення права вимоги за кредитним договором №014/9255/3/21506 від 14 серпня 2008 року, укладений 31 липня 2018 року між ПуАТ «Фідобанк» та ТОВ «Фінансова Компанія «Морган Кепітал»;

визнати недійсним з моменту укладення Договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки в забезпечення кредитного договору №014/9255/3/21506 від 14 серпня 2008 року, предметом якого є земельна ділянка кадастровий номер: 5123782000:02:002:0434, площею (га): 0,06, цільове призначення: для індивідуального садівництва, адреса: АДРЕСА_1 та садовий будинок, з господарчими будівлями та спорудами, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , загальної площею (кв.м): 169,4, серія та номер: 1895, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Русанюк З.З., укладений 31 липня 2018 року між ПуАТ «Фідобанк» та ТОВ «Фінансова компанія «Морган Кепітал»;

визнати недійсним з моменту укладення Договір про відступлення права вимоги за кредитним договором №014/9255/3/21506 від 14 серпня 2008 року, укладений 16 серпня 2018 року між ТОВ «Фінансова компанія «Морган Кепітал» та ТОВ «ЗІ-ЗІ»;

визнати недійсним з моменту укладення Договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки в забезпечення кредитного договору №014/9255/3/21506 від 14 серпня 2008 року, предметом якого є земельна ділянка кадастровий номер: 5123782000:02:002:0434, площею (га): 0,06, цільове призначення: для індивідуального садівництва, адреса: АДРЕСА_1 та садовий будинок, з господарчими будівлями та спорудами, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , загальної площею (кв.м): 169,4, серія та номер: 2077, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Русанюк З.З., укладений 16 серпня 2018 року між ТОВ «Фінансова компанія «Морган Кепітал» та ТОВ «Зі-зі»;

визнати протиправними та скасувати рішення державного реєстратора КП «Агенція державної реєстрації» Сосніної Г.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 43905456 від 7 листопада 2018 року, на підставі якого відбувся перехід права власності до ТОВ «Зі-зі» на земельну ділянку кадастровий номер: 5123782000:02:002:0434, площею (га): 0,06, цільове призначення: для індивідуального садівництва, адреса: АДРЕСА_1 ;

визнати протиправними та скасувати рішення державного реєстратора КП «Агенція державної реєстрації» Сосніної Г.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 43904442 від 7 листопада 2018 року, на підставі якого відбувся перехід права власності до ТОВ «Зі-зі» на садовий будинок, з господарчими будівлями та спорудами, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , загальної площею (кв.м): 169,4 (т.1 а.с.3-28).

Ухвалою судді Овідіопольського районного суду Одеської області від 23 листопада 2018 року відкрито провадження у справі №509/5389/18 за позовом ОСОБА_1 про визнання правочинів недійсними, скасування рішення про державну реєстрацію (т.1 а.с.184-187).

ТОВ «Зі-зі», звернувшись 3 січня 2019 року до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про виселення, вказав, що ТОВ «Зі-зі» 7 листопада 2018 року скористалось правом, наданим статтею 37 Закону України «Про іпотеку» та положеннями Розділу 5 Договору іпотеки, посвідченого 14 серпня 2008 року приватним нотаріусом Куркан Н.В. за реєстровим №3103, звернуло стягнення на предмет іпотеки: садовий будинок загальною площею 169,4 кв.м з господарськими будівлями та спорудами та земельну ділянку площею 0,0600 га кадастровий номер 5123782000:02:002:0434, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом набуття права власності. ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , інші мешканці вказаного будинку помешкання не звільнили, чим порушили законні права та інтереси власника ТОВ «Зі-зі». Посилаючись на вказані обставини ТОВ «Зі-зі» просив виселити ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та всіх мешканців будинку АДРЕСА_2 , з будинку (т.2 а.с.11-15).

Ухвалою судді Овідіопольського районного суду Одеської області від 8 січня 2019 року відкрито провадження в справі №509/30/19 за позовом ТОВ «Зі-зі» про виселення (т.2 а.с.129).

Ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 22 січня 2018 року об`єднано в одне провадження справу №509/5389/18 зі справою №509/30/19, об`єднаній в одне провадження справі присвоєно №509/5389/18 (т.2 а.с.8).

Відповідач ПуАТ «Фідобанк» позов ОСОБА_1 не визнав, зазначивши у відзиві, що відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину, при цьому заміна кредитора саме у зобов`язнанні допускається протягом усього часу існування зобов`язання, якщо інше не суперечить договору та не заборонено законом. При відступленні права вимоги первісний кредитор передає новому кредитору боргові зобов`язання боржника і більше взаємовідносин не має, а ні з боржником, а ні з новим кредитором щодо перерахування коштів первісному кредитору, тож по суті відбувається купівлі-продаж права вимоги боргових зобов`язань (т.1 а.с.199-200).

Відповідач ТОВ «Зі-зі» позов ОСОБА_1 не визнав, зазначивши у відзиві, що відступлення права вимоги за суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Отримати права вимоги у відповідності до норм чинного законодавства можливо різними способами, зокрема купити (укласти договір купівлі-продажу прав вимог), відступити (укласти договір відступлення прав вимоги (цесії); здійснити фінансові послуги (укласти договір факторингу) тощо, при цьому право вибору способу (прояв волевиявлення учасника правочину, який має бути вільним і відповідати його внутрішній волі) належить сторонам правочину. Як вбачається з умов Договору відступлення (купівлю-продаж) права вимоги від 16 серпня 2018 року сторони при укладенні останнього керувалися положеннями статей 512, 513, 514 та глави 54 ЦК України, які в свою чергу не відносять такий вид договору до договорів, які потребують індивідуальної ліцензії НБУ. Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» не підлягає застосуванню при визначенні законності рішення державного реєстратора, оскільки іпотечне майно не підпадає під визначені Законом критерії, так як не є єдиним житловим майном боржника (він же іпотекодавець), що підтверджується рішенням Кодимського районного суду Одеської області від 7 травня 2018 року у справі №503/715/18 про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно, яке вступило в законну силу. Рішення державного реєстратора КП «Агенція державної реєстрації» про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 43905456 від 7 листопада 2018 року, на підставі якого відбувся перехід права власності до ТОВ «Зі-зі» є таким, що відповідає вимогам Закону. Крім того, позивачем застосовано неналежний спосіб захисту свого права, оскільки позивач не є стороною правочинів, укладених між відповідачами, оспорювані ним договори не зачіпають його прав. У відповідності до вимог статті 518 ЦК України позивач у разі незгоди з вимогами нового кредитора мав право висунути свої заперечення новому кредитору, а не оспорювати його право вимоги (т.2 а.с.131-137).

Відповідачем ТОВ «Фінансова компанія «Морган Кепітал» відзив на позов ОСОБА_1 не надано.

Відповідачем державним реєстратором КП «Агенція державної реєстрації» Сосніною Г.В. відзив на позов ОСОБА_1 не надано.

ОСОБА_1 відзив на позов ТОВ «Зі-Зі» не надано.

ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (т.2 а.с.226).

Ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 16 вересня 2019 року позов ТОВ «Зі-зі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про виселення залишено без розгляду (т.4 а.с.74).

Рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 16 вересня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено частково;

визнано недійсним з моменту укладення договір про відступлення права вимоги за кредитним договором №014/9255/3/21506 від 14 серпня 2008 року, укладений 31 липня 2018 року між ПуАТ «Фідобанк» та ТОВ «Фінансова компанія «Морган Кепітал»;

визнано недійсним з моменту укладення договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки в забезпечення кредитного договору №014/9255/3/21506 від 14 серпня 2008 року, предметом якого є земельна ділянка кадастровий номер: 5123782000:02:002:0434, площею (га): 0,06, цільове призначення: для індивідуального садівництва, адреса: АДРЕСА_1 та садовий будинок, з господарчими будівлями та спорудами, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , загальної площею (кв.м): 169,4, серія та номер: 1895, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Русанюк З.З., укладений 31 липня 2018 року між ПуАТ «Фідобанк» та ТОВ «Фінансова компанія «Морган Кепітал»;

визнано недійсним з моменту укладення договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки в забезпечення кредитного договору №014/9255/3/21506 від 14 серпня 2008 року, предметом якого є земельна ділянка кадастровий номер: 5123782000:02:002:0434, площею (га): 0,06, цільове призначення: для індивідуального садівництва, адреса: АДРЕСА_1 та садовий будинок, з господарчими будівлями та спорудами, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , загальної площею (кв.м): 169,4, серія та номер: 2077, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Русанюк З.З., укладений 16 серпня 2018 року між ТОВ «Фінансова компанія «Морган Кепітал» та ТОВ «Зі-зі»;

визнано протиправним та скасовано рішення державного реєстратора КП "Агенція державної реєстрації" Сосніної Г.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 43905456 від 7 листопада 2018 року, на підставі якого відбувся перехід права власності до ТОВ «Зі-зі» на земельну ділянку кадастровий номер: 5123782000:02:002:0434, площею (га): 0,06, цільове призначення: для індивідуального садівництва, адреса: АДРЕСА_1 ;

визнано протиправним та скасовано рішення державного реєстратора КП "Агенція державної реєстрації" Сосніної Г.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 43904442 від 7 листопада 2018 року, на підставі якого відбувся перехід права власності до ТОВ «Зі-зі» на садовий будинок з господарчими будівлями та спорудами, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , загальної площею (кв.м): 169,4;

в іншій частині відмовлено;

стягнуто з ТОВ «ФК «Морган Кепітал», ПуАТ «Фідобанк» та ТОВ «Зі-зі» на користь ОСОБА_1 судові витрати по 704,80 грн. з кожного;

стягнуто з державного реєстратора Сосніної Г.В. на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 2149,38 грн. (т.3 а.с.75-79).

Висновок суду мотивовано тим, що на виконання договору комісії фактично відбулося відступлення прав вимоги за кредитним та іпотечним договорами ТОВ «Зі-зі» на умовах фінансування однієї особи іншою за рахунок передачі останній грошової вимоги до третьої особи (боржника), що є основною ознакою договору факторингу. Ведення діяльності з надання послуг факторингу, який передбачає проведення валютних операцій (передача права вимоги за кредитами в іноземній валюті), потребує отримання фінансовою установою ліцензії на вчинення операцій з валютними цінностями. ТОВ «ФК «Морган Кепітал» та ТОВ «Зі-зі» генеральних та індивідуальних ліцензій на здійснення валютних операцій не отримували, ТОВ «Зі-зі» не має права на здійснення фінансових операцій, до яких віднесені факторингові операції. Договори відступлення прав вимоги підлягають визнанню недійсними на підставі частини 1 статті 203, частини 1 статті 215 ЦК України. Щодо договору від 16 серпня 2018 року між ТОВ «Зі-зі» та ТОВ «Морган Кепітал» то в даній частині в вимогах відмовлено, так як не надано доказів існування договору. Суд застосував мораторій, зазначив, що садовий будинок використовується як постійне житло позивача та є його єдиним житлом, що доводи відповідачів про наявність у позивача іншого житла не підтверджені доказами. Відчуження садового будинку та земельної ділянки за договором іпотеки підпадає під дію Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» від 3 червня 2014 року, що набрав чинності з 7 червня 2014 року.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 11 листопада 2019 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ «Зі-зі» на рішення суду.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 19 березня 2020 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПуАТ «Фідобанк» на рішення суду.

В апеляційній скарзі ПуАТ «Фідобанк» просить рішення суду першої інстанції скасувати повністю і ухвалити нове рішення про відмову в позові (т.3 а.с.152-154).

В апеляційній скарзі ТОВ «Зі-зі» просить рішення суду першої інстанції скасувати повністю і ухвалити нове рішення про відмову в позові (т.3 а.с.93-100).

За змістом вимог апеляційних скарг незаконність і необґрунтованість рішення з підстав невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильного застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права полягає в наступному.

Судом неправильно застосовано норми матеріального права як то статті 1077, 1078, 1079 ЦК України, які не повинні застосовуватись до спірних правовідносин. Судом не було з`ясовані головні відмінності договору факторингу від договору про відступлення права вимоги, були залишені поза увагою відмінності в зобов`язаннях сторін, які виникають при укладенні договору факторингу та договору про відступлення права вимоги (зокрема, зобов`язання фактора щодо сплати грошових коштів/передачі коштів в розпорядження, зобов`язання клієнта (банку) щодо передачі права грошової вимоги до боржника та зобов`язання клієнта (саме кредитора, хто відступає борг) справляння плати за послуги факторингу, що таке «плата» у розрізі даних правовідносин та хто саме її сплачує). Відступлення права вимоги по суті означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором. У правовідносинах, що виникли, немає ознак зобов`язання передачі права вимоги у розпорядження іншої сторони за плату, дані правовідносини не підлягають під конструкцію договору факторингу тому, що не було передачі права вимоги до боржника від одного кредитора до іншого кредитора з отриманням додаткового доходу жодним із кредиторів, отже твердження позивача, з яким погодився суд, про фінансування однієї сторони іншою за рахунок передачі останній грошової вимоги цієї особи до третьої особи (боржника) є необґрунтованими, незаконними та протиправними. Результатом того, що суд хибно визнав договір відступлення права вимоги договором факторингу є неправомірне застосування судом норм закону, який не поширюється на спірні правовідносини, зокрема, підміняючи поняття цесії та факторингу, суд застосував Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та норми статей 1077-1086 ЦК України. Щодо застосування мораторію, то Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» чітко передбачає коло осіб, котрих ці норми стосуються, зокрема це стосується лише кредиторів - кредитних установ резидентів України. З 16 серпня 2018 року кредитором є ТОВ «Зі-зі, яке прийняло права вимоги по договорам, які були укладені ОСОБА_1 та банком. Отже, дія вказаного закону про мораторій не розповсюджується на спірні правовідносини. У будь-якому разі садовий будинок не підпадає під визначені законом про мораторій критерії, оскільки не є єдиним житловим майном боржника. Позивач застосував неналежний спосіб захисту свого права, так як не є стороною оспорюваних ним договорів.

В апеляційних скаргах не зазначено нові обставини, що підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці.

У відзиві ОСОБА_1 заперечення щодо змісту і вимог апеляційної скарги ТОВ «Зі-зі» обґрунтовує тим, що ПуАТ «Фідобанк» (первісний кредитор) уступив грошову вимогу до ОСОБА_1 (боржника) в обмін на грошові кошти в сумі 269415,00 грн., які ТОВ «ФК «Морган Кепітал» (новий кредитор) зобов`язався сплатити первісному кредитору, тобто фактично відбулося фінансування однієї особи іншою за рахунок передачі останній грошової вимоги до третьої особи (боржника), що є основною ознакою договору факторингу. Перехід права власності на нерухоме майно відбувся без згоди власника, садовий будинок використовується позивачем як місце постійного проживання, іншого житла не має. Думка апелянта про неправильний спосіб захисту є помилковою, правом оспорювати правочин і вимагати проведення реституції має не лише сторона правочину, а й інша заінтересована особа (т.3 а.с.180-185).

Переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про часткове задоволення апеляційних скарг з огляду на наступне.

Учасниками справи в порядку доведення обставин, на які посилалися як на підставу своїх вимог та заперечень, надано докази, що містять наступні дані.

Між відкритим акціонерним товариством «Ерсте Банк» (ЄДРПОУ: 34001693) та ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) укладеного Кредитний договір з фізичною особою №014/9255/3/21506 від 14 серпня 2008 року (Додаткова угода №1 від 20 січня 2010 року, Додаткова угода №2 від 24 січня 2014 року), за яким надано в кредит 50000,00 доларів США під 14,5% річних на строк до 13 серпня 2018 року (т.2 а.с.17-43).

Для забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором з фізичною особою №014/9255/3/21506 від 14 серпня 2008 року між відкритим акціонерним товариством «Ерсте Банк» (ЄДРПОУ: 34001693) та ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) укладено Договір іпотеки від 14 серпня 2008 року, посвідчений приватним нотаріусом Овідіопольського районного нотаріального округу Одеської області Куркан Н.Ф. 14 серпня 2008 року, зареєстрованого в реєстрі за №3103, за яким передано в іпотеку:

будинок садовий з господарчими будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 , та складається в цілому з одного черепашникового садового будинку, зазначеного під літ. «А-2», та господарчих будівель та спору: підвал літ. «А (1), гараж літ. «Б», баня літ. «В», навіс літ. «в», 1-6 спорудження, загальною площею 169,4 кв.м, розташованого на земельній ділянці площею 600 кв.м, що належить ОСОБА_1 на підставі рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 6 квітня 2007 року (набрало чинності 17 квітня 2007 року), зареєстрованого в Державному реєстрі про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 18 квітня 2007 року за реєстраційним номером 18558324, номер запису 856 в книзі 4, що підтверджено витягом з вищевказаного реєстру, виданого Овідіопольським районним бюро технічної інвентаризації від 18 квітня 2007 року за №14274535;

земельну ділянку площею 0,600 га ( тому числі по угіддях: 0,0400 га багаторічні насадження, 0,0200 га забудовані землі), кадастровий номер 5123782000:02:002:0434, надану для ведення садівництва, що знаходиться на території Молодіжненської сільської ради, АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ №911150, виданого Овідіопольським районним відділом земельних ресурсів Одеської області 31 серпня 2006 року згідно договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Овідіопольського районного нотаріального округу Одеської області від 15 жовтня 2005 року за реєстровим №3401, зареєстрованого в Книзі реєстрації державних актів на землю за №010652900678 (т.2 а.с.44-53).

Публічне акціонерне товариство «Фідобанк» (ЄДРПОУ: 14351016) є правонаступником відкритого акціонерного товариства «Ерсте Банк» (ЄДРПОУ: 34001693).

20 травня 2016 року відповідно до вимог статті 76 Закону України «Про банки і банківську діяльність» правління Національного банку України прийняло рішення №8 «Про віднесення публічного акціонерного товариства «Фідобанк» до категорії неплатоспроможних».

Відповідно до рішення Правління Національного банку України від 18 липня 2016 року №142-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію публічного акціонерного товариства «Фідобанк» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 19 липня 2016 року №1265 «Про початок процедури ліквідації ПуАТ «Фідобанк» та делегування повноважень ліквідатора банку».

Згідно з зазначеним рішенням розпочато процедуру ліквідації публічного акціонерного товариства «Фідобанк» з 29 липня 2016 року до 19 липня 2018 року включно, призначено уповноважену особу Фонду гарантування та делеговано всі повноваження ліквідатора ПуАТ «Фідобанк» (т.1 а.с.54)..

В рамках процедури продажу активів ПАТ «Фідобанк» 21 травня 2018 року Фондом гарантування вкладів фізичних осіб на офіційному сайті останнього було розміщено оголошення про проведення 17 липня 2018 року відкритих торгів з продажу активів, що обліковуються на балансі АТ «Фідобанк», зокрема лоту F90GL23963, відомості про лот були визначені у публічному паспорті активу (право вимоги фізичних осіб індивідуальні позичальники) на офіційному сайті Фонду гарантування.

16 липня 2018 року на сайті Prozorro продажі відбулися відкриті торги з реалізації лоту F90GL23963, за результатами яких ТОВ «Фінансова компанія «Морган Кепітал» оголошено переможцем електронних торгів з продажу лоту F90GL23963 «Право вимоги за кредитним договором 014/9255/3/21506 від 14 серпня 2008 року, укладеним з фізичною особою. Забезпечення: житловий будинок: АДРЕСА_3 », про що складено Протокол електронного аукціону №UA-EA-2018-05-21-000256-d від 16 липня 2018 року (т.2 а.с.55-75).

На виконання вищевказаного Протоколу електронного аукціону №UA-EA-2018-05-21-000256-d від 16 липня 2018 року переможцем ТОВ «Фінансова компанія «Морган Кепітал» було сплачено 269415,00 грн.

31 липня 2018 року між публічним акціонерним товариством «Фідобанк» та товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Морган Кепітал» (ЄДРПОУ: 40008320) було укладено Договір відступлення (купівлі-продажу) прав вимог, відповідно до умов якого до останнього перейшло право вимоги за договорами, які були укладені між ОСОБА_1 та Банком. Обсяг прав вимог на 31 липня 2018 року (момент укладення договору) складає 1107506,30 грн., з яких сума заборгованості за тілом кредиту 844032,09 грн., сума заборгованості за відсотками 117465,40 грн., пеня в розмірі 146008,81 грн. (т.2 а.с.76-80).

31 липня 2018 року між публічним акціонерним товариством «Фідобанк» та товариством з обмеженою компанією «Морган Кепітал» (ЄДРПОУ: 40008320) укладено Договір відступлення прав за Договором іпотеки, посвідченим 14 серпня 2008 року приватним нотаріусом Овідіопольського районного нотаріального округу Одеської області Куркан Н.В. за реєстровим №3103.

16 серпня 2018 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Морган Кепітал» (ЄДРПОУ: 40008320) та товариством з обмеженою діяльність «Зі-зі» (ЄДРПОУ: 42105322) на виконання Договору комісії №171-К від 12 липня 2018 року, Акту прийому-передачі Права вимоги від 16 серпня 2018 року укладено Договір про відступлення прав за договором іпотеки, посвідченим 14 серпня 2008 року приватним нотаріусом Овідіопольського районного нотаріального округу Одеської області Куркан Н.Ф. за реєстровим №3103, відповідно ТОВ «Зі-зі» прийняло права вимоги за Кредитним договором №014/9255/3/21506 від 14 серпня 2008 року, Договором іпотеки, посвідченим 14 серпня 2008 року приватним нотаріусом Овідіопольського районного нотаріального округу Одеської області Куркан Н.Ф. за реєстровим №3103 (т.2 а.с.81-109).

20 серпня 2018 року ТОВ «Зі-зі» направило на адресу ОСОБА_1 повідомлення про зміну кредитора в зобов`язанні, повідомлення ОСОБА_1 отримано 4 вересня 2018 року особисто, про що свідчать відомості з офіційного сайту «Укрпошта» (т.2 а.с.110-111)

20 серпня 2018 року ТОВ «Зі-зі» направлено на адресу боржника ОСОБА_1 повідомлення в порядку статті 35 Закону України «Про іпотеку», повідомлення ОСОБА_1 отримано 5 жовтня 2018 року особисто, про що свідчить поштове повідомлення про вручення відправлення та відомості з офіційного сайту «Укрпошта» (т.2 а.с.112-115).

Боржником ОСОБА_1 у вказаний у повідомленні строк вимоги щодо погашення боргу за Кредитним договором №014/9253/21505 від 14 серпня 2008 року не виконано.

7 листопада 2018 року ТОВ «Зі-зі» на підставі права, передбаченого статтею 37 Закону України «Про іпотеку», положеннями Розділу 5 Договору іпотеки, посвідченого приватним нотаріусом Куркан Н.Ф. 14 серпня 2008 року, зареєстрованого в реєстрі за №3103, звернуло стягнення на предмет іпотеки: садовий будинок з господарчими будівлями та спорудами, загальною площею 169,4 кв.м та земельну ділянку площею 0,0600 га, кадастровий номер 5123782000:02:002:0434, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_4 , шляхом набуття права власності.

В Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності: на земельну ділянку (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1687157351237) право власності (приватна) ТОВ «Зі-зі» зареєстровано 6 листопада 2018 року (номер запису про право власності: 28786645); рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 43905456 від 7 листопада 2018 року, державний реєстратор КП «Агенція державної реєстрації» Сосніна Г.В. (т.2 а.с.116-117).

В Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності: на садовий будинок з господарськими будівлями та спорудами (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1687116351237) зареєстровано 6 листопада 2018 року (номер запису про право власності: 28785934), рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 43904442 від 7 листопада 2018 року, державний реєстратор КП «Агенція державної реєстрації» Сосніна Г.В. (т.2 а.с.118-119).

Щодо визнання недійсними договорів.

Відповідно до частини 1 статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-якій передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом статті 1079 ЦК України сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

Поняття зобов`язання та підстави його виникнення визначено у статті 509 ЦК України, відповідно до частини 1 даної статті ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитора має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор (ч.1 ст.510 ЦК України).

У зобов`язальних відносинах допускається заміна кредитора.

Підстави заміни кредитора у зобов`язанні передбачено у статті 512 ЦК України, відповідно до пункту 1 частини 1 даної статті кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочини щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у тій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч.1 ст.513 ЦК України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ч.1 ст.514 ЦК України).

Порядок заміни кредитора у зобов`язанні визначено у статті 516 ЦК України, відповідно до положень якої заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом; якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків; у цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

У розумінні статті 516 ЦК України законодавець виходить з того, що обсяг обов`язків боржника не змінюється у разі зміни кредитора, тому згода боржника на таку заміну не потрібна, але боржник повинен бути повідомлений про заміну кредитора.

Договір факторингу має на меті фінансування однієї сторони договору іншою стороною шляхом надання їй визначеної суми грошових коштів. Ця послуга (фінансування) згідно з договором факторингу надається факторові клієнту за плату, розмір якої визначається договором. При цьому право грошової вимоги, передане фактору, не є платою за надану останнім фінансову послугу.

Тобто, відносини між фактором та клієнтом носять оплатний характер, фактору має бути забезпечена можливість одержання винагороди за послуги по фінансуванню діяльності клієнта, що і є платою згідно встановленого законодавством визначення. Оплатний характер договору факторингу має вирішальне значення як ознака при визначенні виду договірного правовідношення, у разі виникнення спору щодо визнання змісту договору таким, який відповідає договірній конструкції договору факторингу.

За своїм змістом Договір відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 31 липня 2018 року, укладений між ПуАТ «Фідобанк» та ТОВ «Фінансова компанія «Морган Кепітал», встановлює зобов`язання нового кредитора щодо самостійного стягнення боргу за кредитним договором, забезпеченим іпотекою, і не передбачає надання фінансових послуг під відступлення права грошової вимоги, а тому є договором відступлення права вимоги, а не договором факторингу. Даним договором не передбачено справляння плати клієнтом за послуги факторингу.

Договір про відступлення прав за Договором іпотеки, посвідченим 14 серпня 2008 року приватним нотаріусом Куркан Н.Ф. за реєстровим №3103, укладений між ПуАТ «Фідобанк» та ТОВ «Фінансова компанія «Морган Кепітал», посвідчений 31 липня 2018 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Русанюком З.З. за реєстровим №1895, є договором, який укладений у зв`язку з укладенням між новим іпотекодержателем та первісним іпотекодержателем Договору про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 31 липня 2018 року, за умовами якого первісний іпотекодержатель відступив новому іпотекодержателю всі права вимоги за Кредитним договором з фізичною особою №014/9255/3/21506 від 14 серпня 2008 року.

Договір про відступлення прав за Договором іпотеки, посвідченим 14 серпня 2008 року приватним нотаріусом Куркан Н.Ф. за реєстровим №3103, укладений між ТОВ «Фінансова компанія «Морган Кепітал» та ТОВ «Зі-зі», посвідчений 16 серпня 2018 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Русанюком З.З. за реєстровим №2077, є договором, який укладений на виконання Договору комісії №171-К від 12 липня 2018 року, Акту прийому-передачі Права вимоги від 16 серпня 2018 року до Договору комісії №171-К від 12 липня 2018 року, за умовами якого первісний іпотекодержатель відступив новому іпотекодержателю всі права вимоги за Кредитним договором з фізичною особою №014/9255/3/21505 від 14 серпня 2008 року з урахуванням усіх змін та доповнень, внесених до нього, укладеним між ВАТ «Ерсте Банк» та ОСОБА_1 .

Отже, заміна кредитора у кредитному зобов`язанні, забезпеченому іпотекою, відбулася внаслідок передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); дана заміна кредитора відповідає положенням пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України та в силу положень частини 1 статті 516 ЦК не вимагала згоди боржника на заміну кредитора, оскільки обсяг обов`язків боржника при такій заміні кредитора не змінився. Спірні правочини за формою відповідають вимогам статті 513 ЦК України. Факторинг у виниклих правовідносинах з відступлення права вимоги за кредитним договором, забезпеченим іпотекою, відсутній. Боржник не є стороною спірних договорів, його права спірними договорами не порушено.

Підстав для застосування положень статей 203, 215 ЦК України для визнання спірних договорів як правочинів недійсним із застосуванням передбачених статтею 216 ЦК правових наслідків недійсності правочину, не встановлено.

Щодо визнання протиправними та скасування рішень державного реєстратора.

За змістом позовних вимог дані вимоги обґрунтовано двома підставами, а саме:

тим, що у разі визнання недійсним договору, що став підставою для прийняття рішення про державну реєстрацію права, слід одночасно пред`являти вимогу про скасування вказаного рішення, так як саме по собі рішення про визнання недійсним договору не є підставою для внесення запису про скасування прав на нерухоме майно;

тим, що рішення державним реєстратором були прийняті без врахування Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».

Дані підстави є взаємовиключними, оскільки на мораторій можливо було посилатися у разі не спірності договорів відступлення права вимоги. Якщо позивач просив застосувати до здійсненого звернення стягнення на іпотечне майно мораторій, то тим самим позивач визнав, що набуття новим іпотекодержателем прав вимоги за кредитним та забезпечувальним договорами було правомірним.

Підстав для недійсності спірних договорів щодо відступлення права вимоги не встановлено.

Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» від 3 червня 2014 року №1304-УП втратив чинність у зв`язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті» від 13 квітня 2021 року №1381-ІХ.

На момент набуття ТОВ «Зі-зі» права власності на предмет іпотеки вказаний Закон мав чинність.

За умовами Договору іпотеки, посвідченого приватним нотаріусом Куркан Н.Ф. 14 серпня 2008 року за реєстровим №3103, передбачено звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом, зокрема, передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання в порядку, встановленому статтею 37 Закону України «Про іпотеку» (п.5.5, 5.5.1 Договору).

ТОВ «Зі-зі» як новий іпотекодержатель мав право у відповідності до положень/умов Кредитного договору та Договору іпотеки, враховуючи норми статті 37 Закону України «Про іпотеку» задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки.

За умовами Договору іпотеки, посвідченого приватним нотаріусом Куркан Н.Ф. 14 серпня 2008 року за реєстровим №3103, предметом іпотеки є наступне нерухоме майно: 1) садовий будинок з господарчими будівлями та спорудами; 2) земельна ділянка.

Земельна ділянка кадастровий номер 5123782000:02:002:0434 не підпадала під дію Закону «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», що був чинним на час набуття ТОВ «Зі-зі» права власності на дану земельну ділянку як предмет іпотеки, оскільки земельна ділянка не є житлом.

Щодо набуття ТОВ «Зі-зі» права власності на садовий будинок з господарськими будівлями та спорудами.

Так, відповідно до статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право у разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Статтею 33 Закону України «Про іпотеку передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, передбачених статтею 12 вказаного Закону.

Одним із способів звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом здійснення позасудового врегулювання є перехід до іпотекодержателя права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя у порядку, встановленому Законом України «Про іпотеку».

Згідно статті 36 Закону України «Про іпотеку» сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем та іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати: передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання в порядку, встановленому статтею 37 Закону України «Про іпотеку»; право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу в порядку, встановленому статтею 38 цього Закону.

Аналіз наведеної норми дає підстави для висновку, що сторони у договорі чи відповідному застереженні можуть передбачити як передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в позасудовому порядку, так і надання іпотекодержателю права від свого імені продати предмет іпотеки на підставі відповідного застереження у договорі про застосування вимог іпотекодержателя.

Відповідно до частин 1, 2 статті 37 Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання.

Рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, може бути оскаржено іпотекодавцем в суді.

Системний аналіз статей 17, 33, 36, 37 Закону України «Про іпотеку» дає підстави для висновку, що згода іпотекодавця про передачу належного йому нерухомого майна у власність іншої особи (іпотекодержателя), не є беззастережною, а залежить від ряду умов, таких як: чинність іпотеки, невиконання або неналежне виконання основного зобов`язання, визначення в установленому порядку вартості майна, наявності чинного рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на вказане майно.

Звернення стягнення на предмет іпотеки у позасудовому порядку у спосіб реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідного застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору, має наслідком відчуження предмета іпотеки на користь іпотекодержателя без згоди власника такого нерухомого майна.

Визначальним при вирішенні спору щодо можливості звернення стягнення на предмет іпотеки у позасудовому порядку протягом строку дії Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів і іноземній валюті» є настання правового наслідку, що в даному конкретному випадку передбачає фактичний перехід до іпотекодержателя права власності на предмет іпотеки без згоди власника майна.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20 листопада 2019 року у справі №802/1340/18-а (провадження №11-474апп19) виклала правовий висновок про те, що договір про задоволення вимог іпотекодержателя (відповідне застереження в іпотечному договорі) визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до Закону України «Про іпотеку», отже зазначений договір є одним із способів звернення стягнення на предмет іпотеки незалежно від наявності згоди іпотекодержателя. Звернення стягнення на предмет іпотеки згідно з договором про задоволення вимоги іпотекодержателя, направленою до іпотекодавця з метою задоволення своїх вимог, а тому такий спосіб стягнення підпадає під дію Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».

Вказана правова позиція також викладена у постановах Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справах №127/16726/17-ц (провадження №61-39438св18), №607/2754/16-ц (провадження №61-29694св18), від 5 лютого 2020 року у справі №759/2038/18, від 19 лютого 2020 року у справі №758/2524/17 (провадження №61-448св19).

Отже, Верховний Суд виходить з того, що до положень Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» тимчасова заборона примусового стягнення на майно, яке виступає як забезпечення виконання зобов`язань за кредитом в іноземній валюті, діє з урахуванням приписів Закону України «Про іпотеку» та забороняє звернення стягнення на предмет іпотеки, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті у будь-який спосіб. Під час дії Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» не може бути здійснено стягнення шляхом реєстрації права власності на іпотечне майно за іпотекодержателем без згоди іпотекодавця на його відчуження.

В садовому будинку, що був предметом іпотеки, ОСОБА_1 та його дружина мали зареєстроване з 2007 року місце постійного проживання. Місце проживання ОСОБА_1 за адресою садового будинку було вказано в кредитному та іпотечному договорах. Доказів зміни реєстрації місця проживання станом на набуття ТОВ «Зі-зі» права власності на будинок суду не надано.

ОСОБА_1 стверджує, що садовий будинок є його єдиним місцем проживання.

Посилання на рішення Кодимського районного суду Одеської області від 7 травня 2018 року в справі №503/715/18 як на доказ наявності у ОСОБА_1 іншого житла не приймається, оскільки даним рішенням визнано в порядку спадкування за законом право власності на земельну частку (пай).

Отже, доказів наявності у ОСОБА_1 іншого нерухомого житлового майна суду не надано, з огляду на що та відсутність згоди іпотекодержателя на відчуження садового будинку шляхом реєстрації права власності на іпотечне майно за ТОВ «Зі-зі» як іпотекодержателем на підставі пункту 5.5.1 Договору іпотеки та статті 37 Закону України «Про іпотеку» станом на 16 серпня 2018 року були відсутні.

З огляду на викладене, рішення суду першої інстанції в частині вимог про визнання недійсними договорів про відступлення права вимоги, в частині визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора щодо земельної ділянки підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині вимог нового рішення по відмову в їх задоволенні. Що ж до рішення суду в частині вимог про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора щодо садового будинку, то в цій частині вимог рішення підлягає залишенню без змін.

Витрати ОСОБА_1 по сплаті судового збору за подання позову в розмірі 4228,80 грн. підлягають перерозподілу, в порядку якого з огляду на відмову в задоволенні частини вимог на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в сумі 704,80 грн. підлягають стягненню з ТОВ «Зі-зі» (задоволено одну вимогу щодо садового будинку).

Витрати ПуАТ «Фідобанк» на сплату за подання апеляційної скарги судового збору в сумі 6343,20 грн. підлягають стягненню з ОСОБА_1 .

Витрати ТОВ «Зі-зі» на сплату за подання апеляційної скарги судового збору в сумі 6343,20 грн. підлягають стягненню з ОСОБА_1 пропорційно до задоволених вимог, а саме в сумі 704,80 грн.

Справа в провадженні суду апеляційної інстанції з 2019 року, призначалась до розгляду на 25 червня 2020 року, 18 березня 2021 року, 12 серпня 2021 року, 26 серпня 2021 року, 25 листопада 2021 року, 10 лютого 2022 року, 6 жовтня 2022 року; учасники справи мали процесуальний час для надання суду обґрунтування власних позицій; відзив на апеляційні скарги подано. Інформація про дату, час та місце розгляду справи на 6 жовтня 2022 року доступна на сайті «Судова влада»; учасників справи сповіщено надісланням «SMS-повідомлення «Судова повістка про виклик до суду…» та на електронну пошту; клопотань про відкладення розгляду справи не надійшло.

Відповідно до положень частин 4, 5 статті 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення; датою ухвалення рішення за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення.

Датою ухвалення призначеного у судове засідання на 6 жовтня 2022 року рішення судом апеляційної інстанції відповідно до положень частини 5 статті 268 ЦПК України є дата складання повного судового рішення.

Керуючись ст.ст.367, 368, п.п.1,2 ч.1 ст.374, ст.ст.375, 376, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Фідобанк» задовольнити частково.

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Зі-зі» задовольнити частково.

Рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 16 вересня 2019 року в частині позовних вимог ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Фідобанк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Фідобанк», товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Морган Кепітал», товариства з обмеженою відповідальністю «Зі-зі» про визнання недійсними договорів відступлення права вимоги за кредитним та іпотечним договорами, визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора щодо земельної ділянки скасувати.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Фідобанк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Фідобанк», товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Морган Кепітал», товариства з обмеженою відповідальністю «Зі-зі» про визнання недійсними договорів відступлення права вимоги за кредитним та іпотечним договорами, про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо земельної ділянки відмовити.

Рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 16 вересня 2019 року в частині позовних вимог ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Фідобанк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Фідобанк», товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Морган Кепітал», товариства з обмеженою відповідальністю «Зі-зі», державного реєстратора комунального підприємства «Агенція державної реєстрації» Сосніної Ганни Валеріївни про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо садового будинку з господарчими будівлями та спорудами залишити без змін.

Рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 16 вересня 2019 року в частині розподілу судових витрат скасувати.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Зі-зі» на користь ОСОБА_1 витрати на сплату судового збору за подання позовної заяви в сумі 704 грн. 80 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «Фідобанк» витрати на сплату судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 6343 грн. 20 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Зі-Зі» витрати на сплату судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 704 грн. 80 коп.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 25 жовтня 2022року.

Головуючий Л.М.Вадовська

Судді Г.Я.Колесніков

Є.С.Сєвєрова