Рішення

від 24.10.2022 по справі 910/5231/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

24.10.2022Справа № 910/5231/22

Господарський суд міста Києва у складі судді Маринченка Я.В. розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ромус - Поліграф»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Актіон-2010»

про стягнення 28814,75 грн

Без виклику представників сторін

ВСТАНОВИВ:

У червні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Ромус - Поліграф» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «АКТІОН-2010» про стягнення 28814,75 грн

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідачем було порушено умови укладеного між сторонами договору поставки. Так, позивач зазначає, що останнім було здійснено поставку відповідачу на загальну суму 37617,01 грн, що підтверджується накладними та податковими накладними. Проте, ТОВ «Актіон-2010» не було здійснено оплату поставленого товару, внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість у розмірі 37617,01 грн, яку позивач просить суд стягнути.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.08.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Визначено відповідачу строк для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали, але не пізніше 11.08.2022, для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали, але не пізніше 22.08.2022 та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо такі будуть подані) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив, але не пізніше 01.09.2022. Визначено позивачу строк для подання відповіді на відзив протягом 5 днів з дня його отримання, але не пізніше 26.08.2022.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 01.08.2022 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, дійсну станом на дату винесення ухвали про відкриття провадження у справі, а саме: 01001, м. Київ, Кловський узвіз, буд. 10, офіс 73.

Проте поштовий конверт із копією зазначеної ухвали було повернуто підприємством поштового зв`язку на адресу суду без вручення Товариства з обмеженою відповідальністю «Актіон-2010» у зв`язку із відсутністю адресата за вказаною адресою.

Згідно з п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Крім того, відповідач мав право та можливість ознайомитись з ухвалою суду 01.08.2022 року в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Товариством з обмеженою відповідальністю «Актіон-2010» в установлений судом строк відзиву на позовну заяву не подав, будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду не направив.

Положеннями ч.9 ст.165 ГПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Беручи до уваги належне повідомлення відповідача про розгляд даної справи, а також враховуючи наявність достатньої кількості документів для її розгляду по суті, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними матеріалами.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до ст.202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч.2 ст.205 Цивільного кодексу України правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Ромус-Поліграф» у період з серпня 2021 по листопад 2021 здійснювало поставку товару Товариству з обмеженою відповідальністю «Актіон-2010» на підставі домовленостей між сторонами.

Тобто між ТОВ «Ромус-Поліграф» та ТОВ «Актіон-2010» було укладено договір поставки у спрощений спосіб шляхом оплати поставлених на підставі видаткових накладних товарів.

Положеннями ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Судом встановлено, що позивачем було поставлено відповідачу товар на суму 22164,29 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи підписаними обома сторонами накладними №66771 від 17.09.2021 на суму 1763,10 грн; №76981 від 04.11.2021 на суму 1284,40 грн; №64530 від 07.09.2021 на суму 2552 грн; №60018 від 13.08.2021 на суму 441,44 грн; №59102 від 10.08.2021 на суму 8591,75 грн; №61205 від 20.08.2021 на суму 941,80 грн; №68178 від 24.09.2021 на суму 5856 грн; №59331 від 10.08.2021 на суму 733,80 грн.

Доказів оплати вказаного товару матеріали справи не містять.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, позивач 21.04.2022 звертався до відповідача з претензією №01/21-04 у якій вимагав сплати заборгованості у розмірі 28814,75 грн до 29.04.2021.

Вказана претензія була залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Враховуючи вищевикладене, наявні підстави для задоволення позову в частині стягнення заборгованості за поставлений товар у розмірі 22164,29 грн.

Разом з тим, судом відхиляються в якості доказів поставки товару на суму 15452,72 грн подані копії накладних №78051 від 09.11.2021 на суму 1819,55 грн; №78269 від 09.11.2021 на суму 2460 грн; №72316 від 12.10.2021 на суму 8139,72 грн; №72986 від 19.10.2021 на суму 1063,82 грн; №72972 від 19.10.2021 на суму 52,63 грн та №64530 від 07.09.2021 на суму 1917 грн, оскільки вказані накладні не містять підпису відповідача.

Також не можуть слугувати доказами поставки додані до матеріалів справи податкові накладні, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно п.198.6. ст.198 Податкового кодексу України податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, тобто спричиняють правові наслідки.

Тобто, надані позивачем податкові накладні є лише похідними документами від первинних, якими і підтверджується господарська операція, а тому самі по собі не можуть бути належними доказами поставки товару та прийняття їх відповідачем. Отже, їх слід оцінювати лише в сукупності з іншими матеріалами. Їх прийняття в якості доказів можливе лише при підтверджені вказаної в них інформації іншими доказами.

Враховуючи, що позивачем не надано належних доказів які б підтверджували факт поставки позивачем на суму 15452,72 грн та отримання відповідачем поставленого товару, відсутні підстави для задоволення позову в цій частині.

Згідно із ч.2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідачем не надано суду доказів на спростування викладених у позові обставин.

Разом з тим, з урахуванням положень ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст.13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, ст.ст.232, 233, 237, 238, 240, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АКТІОН-2010» (01001, м. Київ, Кловський узвіз, буд. 10, офіс 73; ідентифікаційний код 38678928) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ромус - Поліграф » (79052, м. Львів, вул. Широка, 81; ідентифікаційний код 25551379) заборгованість у розмірі 22164 (двадцять дві тисячі сто шістдесят чотири) грн 29 коп., а також витрат зі сплати судового збору у розмірі 1908 (одна тисяча дев`ятсот вісім) грн 38 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено: 24.10.2022.

Суддя Я.В. Маринченко