Рішення

від 25.10.2022 по справі 910/67/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

25.10.2022Справа № 910/67/22Суддя Н.Б. Плотницька, розглянувши справу

за позовомСільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Привітівське" (вулиця Центральна, будинок 1, літера А, сели Привітів, Любарський район, Житомирська область, 13110)доТовариства з обмеженою відповідальністю "Вотер продакшн" (вулиця Січових Стрільців, будинок 42, місто Київ, 04053)пророзірвання договору та стягнення 92 952 грн 46 коп.Представники:не викликалисьОБСТАВИНИ СПРАВИ:

04.01.2022 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Привітівське" з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вотер продакшн" про стягнення 92 952 грн 46 коп., в тому числі: 84 054 грн 00 коп. збитків та 8 898 грн 46 коп. неустойки та розірвання договору.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного сторонами договору на поставку, встановлення та обслуговування системи контролю віддалених об`єктів "саттранс" від 01.04.2020 № 020/000018/ПВО належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання з поставки оплаченого обладнання, у зв`язку з чим позивач завдано збитків на суму 84 054 грн 00 коп. Крім того, у зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань позивачем нараховано неустойку у розмірі 8 898 грн 46 коп. Крім того, позивач просить суд розірвати укладений сторонами договір на поставку, встановлення та обслуговування системи контролю віддалених об`єктів "саттранс" від 01.04.2020 № 020/000018/ПВО.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.01.2022, на підставі частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, позовну заяву залишено без руху.

10.02.2022 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи на підтвердження усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.02.2022 відкрито провадження у справі № 910/67/22 та прийнято позовну заяву до розгляду, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

10.06.2022 на адресу Господарського суду міста Києва повернулося поштове відправлення за № 0105492036648, яким на адресу відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (вулиця Січових Стрільців, будинок 42, місто Київ, 04053) було направлено ухвалу від 14.02.2022, із зазначенням причини повернення: за закінченням терміну зберігання, дата довідки ф.20: 06.06.2022.

Відповідно до частин 2, 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Згідно з пунктом 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, суд дійшов висновку, що ухвала Господарського суду міста Києва від 14.02.2022 вручена відповідачу 06.06.2022.

Станом на 25.10.2022 відповідачем вимог ухвали суду від 14.02.2022, зокрема, щодо подання відзиву на позов, не виконано.

З огляду на вищевикладене, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю "Вотер продакшн" не скористалося наданими йому процесуальними правами, зокрема, відповідачем не надано відзиву на позовну заяву, будь-яких письмових пояснень та інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, суд, на підставі частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, дійшов висновку про можливість розгляду даної справи виключно за наявними матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

01.04.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Саттранс Моніторинг" (оператор), яке змінило назву на Товариство з обмеженою відповідальністю "Вотер Продакшн", та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Привітівське" (абонент) був укладений договір на поставку, встановлення та обслуговування системи контролю віддалених об`єктів "Саттранс" № 020/000018/ПВО (надалі - договір), відповідно до пунктів 2.1 та 2.2 якого оператор на умовах, визначених цим договором та додатками до нього, зобов`язується продати, встановити та налагодити абоненту систему, номенклатура та кількість обладнання з ПЗ якої зазначені у специфікації (додаток №2 до договору), надавати абоненту послуги, які визначені обраним абонентом тарифним планом (додаток 3 до договору), здійснювати гарантійне та післягарантійне сервісне обслуговування обладнання системи, яка була придбана абонентом та яка визначена у додатку №2 до цього договору, в разі необхідності надавати абоненту додаткові послуги, визначені в пункті 2.4 цього договору за окремими заявками абонента, а абонент зобов`язується прийняти у власність та оплатити вартість системи та її установку, своєчасно та в повному обсязі сплачувати вартість послуг за обраним тарифним планом, своєчасно та в повному обсязі сплачувати вартість сервісного післягарантійного обслуговування системи.

Згідно з пунктом 2.3 договору найменування, номенклатура, комплектність, кількість та вартість системи, до складу якої входять обладнання та підключення до програмного забезпечення, вказуються у специфікації (додаток №2 до договору).

Пунктами 4.1., 4.2. договору передбачено, що поставка обладнання системи здійснюється протягом 14 календарних днів з моменту отримання оператором оплати за неї, у визначеній у специфікаціях кількості та згідно умов цього договору. Роботи з встановлення обладнання системи та підключення його до програмного забезпечення здійснюються у день поставки обладнання системи або в інший день, окремо узгоджений сторонами, за місцем знаходження об`єкту (об`єктів) абонента, що зазначається у заяві абонента за формою, наведеною у додатку №4.

Передача обладнання абоненту здійснюється на підставі видаткової накладної та доручення, оформленого належним чином на представника абонента оператор формує видаткові накладні в електронному або в паперовому вигляді, що підписуються повноважними представниками обох сторін в момент фактичної передачі обладнання від оператора до абонента після підписання видаткової накладної система вважається прийнятою абонентом без зауважень (пункт 4.3 договору).

У відповідності до пункту 4.4 договору роботи з встановлення системи вважаються виконаними після підписання сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт, який готується та передається оператором уповноваженому представнику абонента в день встановлення та налаштування такої системи. Протягом 10 (десяти) календарних днів з дня отримання від оператора акту приймання-передачі виконаних робіт, абонент зобов`язаний підписати такий акт або надати мотивовану відмову від його підписання. У випадку немотивованої відмови абонента від прийняття послуг протягом 10 (десяти) календарних днів з дня отримання, а також якщо протягом цього часу абонент без поважних причин не підписує акт приймання-передачі виконаних робіт та не надає мотивовану відмову від його підписання, вважатиметься, що оператор виконав взяті на себе зобов`язання з надання послуг якісно, у повному обсязі та у відповідності до умов цього договору, без зауважень акт прийому-передачі виконаних робіт вважається підписаним і підлягає оплаті в строк визначеному цим договором. Зазначений порядок розповсюджуються на всі акти, які мають бути підписані та/або підписуються за цим договором.

Відповідно до пункту 5.1 договору ціна системи, до складу якої входять обладнання та підключення до програмного забезпечення, вартість робіт з установки системи, які можуть включати у себе встановлення контролера, встановлення датчиків рівня пального, та інші роботи за домовленістю сторін, вартість послуг з визначення місцезнаходження об`єктів абонента, вказуються у специфікації (додаток № 2 до договору). Загальна вартість системи визначається сумарною вартістю усіх наданих послуг та поставленого обладнання протягом строку дії цього договору.

Всі оплати та розрахунки за цим договором здійснюються абонентом у національній валюті на підставі рахунків, виставлених оператором шляхом перерахування відповідних грошових коштів на розрахунковий рахунок оператора, який зазначений у п. 14 цього договору (пункт 5.4 договору).

Згідно з пунктом 5.5 договору абонент сплачує кожний рахунок оператора у повному обсязі, одноразовим платежем, протягом 5 (п`яти) банківських днів з моменту отримання його електронної копії на адреси електронної пошти, зазначені в пунктах 1.2.2, 1.2.3. цього договору. Електронна копія рахунку має юридичну силу оригіналу до моменту отримання абонентом рахунку в паперовому вигляді.

Положеннями пунктів 6.4.1, 6.4.2 договору сторони погодили, що оператор зобов`язався поставити для абонента у строки та на умовах, визначених цим договором, систему у кількості та номенклатурі, що визначена у специфікаціях до цього договору. Встановити обладнання на об`єкти абонента, які зазначені у додатку № 4 цього договору.

Відповідно до підписаної обома сторонам специфікації системи контролю віддалених об`єктів "Саттранс" (додаток № 2 до договору) вартість обладнання становить 137 768 грн 00 коп., а також встановлено умови оплати, а саме 50% передплати, 50% протягом 10-ти банківських днів з моменту підписання актів виконаних робіт чи(та) видаткових накладних.

У відповідності до пункту 10.1 договору він вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін, скріплення його печатками (у разі наявності) та діє протягом одного року (тобто до 01.04.2021), а в порядку проведення взаєморозрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Умовами пункту 10.3 договору передбачено можливість продовження договору на наступний календарний рік на тих самих умовах, якщо жодна із сторін письмово не заявить по розірвання договору в термін не менше, ніж за 30 (тридцять) календарних днів до закінчення терміну дії договору лише в частині, передбаченими пунктами 2.1.4 та 2.1.4 (здійснення гарантійного та післягарантійного сервісного обслуговування обладнання системи; надання додаткових послуг).

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до частини 2 статті 628 Цивільного кодексу України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Дослідивши зміст укладеного договору, суд дійшов до висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є змішаним договором який містить елементи договору поставки та договору підряду.

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі статтею 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Відповідно до статті 673 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.

Відповідно до норм статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до норм статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно зі статтею 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Стаття 853 Цивільного кодексу України встановлює обов`язок замовника прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові, в іншому випадку він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Частиною 1 статті 854 Цивільного кодексу України визначено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до частини 4 статті 879 Цивільного кодексу України оплата робіт проводиться після прийняття замовником збудованого об`єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Відповідно до частини 4 статті 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

За матеріалами справи судом встановлено та сторонами не заперечувалось, що на виконання умов договору, на підставі виставленого відповідачем рахунку № 1002 від 16.04.2020, на розрахунковий рахунок останнього позивачем було перераховано 84 054 грн 00 коп. попередньої оплати за послуги та обладнання, що підтверджується платіжним дорученням від 23.04.2020 № 484 на відповідну суму. Факт отримання авансового платежу та його розмір сторонами не заперечувався.

Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України та пункту 4.1 договору відповідач був зобов`язаний поставити обладнання протягом 14 календарних днів з 23.04.2020, тобто не пізніше 07.05.2020.

Як вбачається з матеріалів справи, 10.12.2021 позивач направив на адресу відповідача повідомлення про розірвання договору за вих. № 20211206 від 06.12.2021, відповідно до умов якого, у зв`язку з невиконанням відповідачем зобов`язань з поставки, встановлення та налагодження системи програмного забезпечення у строк, визначений договором, позивач звернувся до відповідача з пропозицією про розірвання договору на поставку, встановлення та обслуговування системи контролю віддалених об`єктів "саттранс" від 01.04.2020 № 020/000018/ПВО та повернення суми попередньої оплати. Проте, вказане повідомлення залишено відповідачем без відповіді та задоволення.

Таким чином, судом встановлено, що оператор в порушення умов договору та норм чинного законодавства не виконав взяті на себе зобов`язання, у зв`язку з чим в останнього виник обов`язок з відшкодування абоненту збитків у розмірі здійсненого авансового платежу на суму 84 054 грн 00 коп.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 849 Цивільного кодексу України визначено, що якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до статей 224, 225 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.

Позивач повинен довести факт завдання йому збитків, розмір зазначених збитків, докази невиконання зобов`язань та причинно-наслідковий зв`язок між невиконанням зобов`язань та завданими збитками; відповідач повинен довести відсутність його вини у завданні збитків позивачу у порядку, передбаченому нормами статей 13, 76, 77 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідачем доказів виконання зобов`язання за договором щодо поставки та встановлення обладнання не надано.

Внаслідок протиправних дій відповідача, позивач не зміг досягти мети договору та не отримав установленого замовленого обладнання, внаслідок чого не зміг отримати систему для використання їх у своїй діяльності у визначеному договором об`ємі

Таким чином, за результатами договірних правовідносин з відповідачем позивач поніс витрати коштів у розмірі 84 054 грн 00 коп., однак не отримав кінцевого результату договору.

Щодо розміру збитків, то сплата коштів за Договором в якості попередньої оплати за поставку обладнання та його установку в сумі 84 054 грн 00 коп. є єдиними витратами замовника за таким укладеним Договором, які за наслідками розірвання Договору стали реальними втратами замовника без досягнення мети Договору та з необхідністю укладати новий Договір для замовлення та установлення відповідного обладнання.

Отже невиконання відповідачем власних зобов`язань за договором призвело до заподіяння позивачу збитків у розмірі сплаченої за договором грошової суми у розмірі 84 054 грн 00 коп., які підлягають відшкодуванню на користь позивача.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Частиною 1 статті 78 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З огляду на вищенаведене та встановленням факту невиконання відповідачем обов`язку з поставки, встановлення та налагодження системи програмного забезпечення у строк, визначений договором на поставку, встановлення та обслуговування системи контролю віддалених об`єктів "саттранс" від 01.04.2020 № 020/000018/ПВО, вимоги позивача про стягнення з відповідача збитків у розмірі здійсненого авансового платежу на суму 84 054 грн 00 коп. підлягають задоволенню у повному обсязі.

У зв`язку з невиконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 8 898 грн 46 коп. пені, нарахованої за загальний період прострочення з 07.05.2020 по 07.11.2020.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

Згідно з статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Нормами статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до пункту 7.5 договору сторонами визначено, що у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов`язань при поставці та встановлені системи, оператор сплачує абоненту пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості несвоєчасно поставленого обладнання системи за кожен день прострочення поставки.

Дії відповідача є порушенням умов договору, що є підставою для застосування відповідальності (стягнення пені) відповідно до умов пункту 7.5 договору.

Судом перевірено розрахунки позивача, встановлено їх правильність та відповідність вимогам умов договору та чинного законодавства.

З огляду на вищенаведене та встановлення факту невиконання зобов`язання за договором на поставку, встановлення та обслуговування системи контролю віддалених об`єктів "саттранс" від 01.04.2020 № 020/000018/ПВО, вимоги позивача про стягнення з відповідача збитків у розмірі здійсненого авансового платежу на суму 84 054 грн 00 коп. та 8 898 грн 46 коп. пені, нарахованої за загальний період прострочення з 07.05.2020 по 07.11.2020, визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі за розрахунком позивача.

Щодо вимог позивач про розірвання договору на поставку, встановлення та обслуговування системи контролю віддалених об`єктів "саттранс" від 01.04.2020 № 020/000018/ПВО, суд зазначає наступне.

Загальний порядок укладення, зміни і розірвання цивільно-правових договорів врегульовано Главою 53 Цивільного кодексу України. Порядок укладення, зміни і розірвання господарських договорів встановлено Главою 20 Господарського кодексу України

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, розірвання договору.

В силу приписів частини 1 статті 188 Господарського кодексу України, статей 525, 651 Цивільного кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

За твердженням позивача, відповідачем у визначений строк не було поставлено та встановлено передбачене умовами договору обладнання, у зв`язку з чим Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Привітівське" звернулося до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вотер продакшн" із пропозицією про розірвання договору та повернення сплаченої передоплати.

Статтею 188 Господарського кодексу України передбачено порядок зміни та розірвання господарських договорів, відповідно до якого зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Право на подання позову про розірвання договору на підставі статті 188 Господарського кодексу України виникає у сторони в разі, коли у відповідь на пропозицію змінити чи розірвати договір надійшла відповідь із відмовою або не надійшло відповіді у 20-денний строк.

Отже, за змістом наведеної норми, розірвання господарського договору може бути вчинено як за згодою сторін, так і у разі односторонньої відмови від нього. За загальним правилом розірвання договору в односторонньому порядку не допускається, однак окремі договірні відносини допускають можливість одностороннього розірвання договору. Повноваження сторони на одностороннє розірвання договору можуть бути встановлені законом або безпосередньо в договорі.

Одностороння відмова від договору не потребує узгодження так як самостійний юридичний факт зумовлює його розірвання. У випадках, коли право на односторонню відмову у сторони відсутнє, намір розірвати договір може бути реалізований лише за погодженням з іншою стороною, оскільки одностороннє розірвання договору не допускається, а у разі недосягнення сторонами домовленості щодо розірвання договору, - за судовим рішенням на вимогу однієї із сторін (частина 4 статті 188 Господарського кодексу України).

Розірванням договору є припинення договірного зобов`язання, тобто зникнення правового зв`язку між сторонами договірного зобов`язання на підставах, встановлених у законі або договорі, та припинення їхніх прав та обов`язків.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пунктом 10.6 договору передбачено, що абонент має право достроково розірвати цей договір за умови попередження оператора в письмовому вигляді за 30 днів до розірвання. В цьому випадку строк гарантійного сервісного обслуговування припиняється в день розірвання договору, сплачені авансом грошові кошти за рахунками в такому випадку не повертаються.

Отже, умовами договору сторони погодили можливість абонента достроково розірвати договір шляхом письмового попередження оператора за 30 днів до його розірвання, при цьому умови про обов`язкове погодження такого розірвання з боку оператора Договором не передбачено.

Із змісту пропозиції про розірвання договору № 20211206 від 06.12.2021, яка була направлена відповідачу 10.12.2021, вбачається, що у зв`язку з невиконанням Товариства з обмеженою відповідальністю "Вотер продакшн" свого зобов`язання із вчасної поставки та встановлення обладнання Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Привітівське" втрачено інтерес до подальшого існування договірних відносин, передбачених умовами договору, тобто фактично позивачем повідомлено відповідача про припинення дії договору та необхідність повернення сплаченої передоплати, при цьому право Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Привітівське" на дострокове розірвання договору сторони погодили в пункті 10.6 договору.

Отже, в даному випадку договір вважається розірваним через 30 днів з моменту отримання відповідачем вказаної пропозиції, а враховуючи положення пункту 12.8 договору, відповідно до яких всі паперові документи направлені сторонами на поштову адресу, зазначену в цьому договорі, вважаються належним чином отриманими іншою стороною через 5 календарних днів з моменту їх відправки, тобто з 16.01.2022.

Виходячи з того, що судом встановлено факт розірвання договору з 16.01.2022, то предмет спору в частині вимоги позивача про розірвання договору відсутній.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

За таких обставин, у зв`язку із встановленням факту розірвання договору з 16.01.2022, провадження у даній справі в частині вимоги позивача про розірвання договору підлягає закриттю на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 74, ст.ст. 76-79, ст. 86, ст. 123, ст. 129, п. 1 ч. 1 ст. 231, ст.ст. 232-233, ст.ст. 237- 238, ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Провадження у справі в частині позовних вимог про розірвання договору на поставку, встановлення та обслуговування системи контролю віддалених об`єктів "саттранс" від 01.04.2020 № 020/000018/ПВО, закрити.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вотер Продакшн" (04053, місто Київ, вулиця Січових Стрільців, будинок 42; ідентифікаційний код 38914209) на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Привітівське" (13110, Житомирська область, Любарський район, село Привітів, вулиця Центральна, будинок 1А, ідентифікаційний код 30847697) збитки у розмірі 84 054 (вісімдесят чотири тисячі п`ятдесят чотири) грн 00 коп., пеню в розмірі 8 898 (вісім тисяч вісімсот дев`яносто вісім) грн 46 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 4 540 (чотири тисячі п`ятсот сорок) грн 00 коп.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Суддя Н. Плотницька