Рішення

від 25.10.2022 по справі 910/5475/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

25.10.2022Справа № 910/5475/22

Суддя Господарського суду міста Києва Лиськов М.О., розглянувши у спрощеному провадженні без виклику сторін справу

За позовом Заступника керівника Кіровоградської обласної прокуратури

вул. Верхня Пермська 4, м. Кропивницький, Кіровоградська обл., 25006

в інтересах держави в особі

1. Східного офісу Державної аудиторської служби України

49101, м. Дніпро, вул. Володимира Антоновича, буд. 22, корп.2

2. Білоцерківського національного аграрного університету

пл. Соборна, буд. 8/1, м. Біла Церква, Київська обл., 09117

в особі Відокремленого структурного підрозділу «Компаніївський фаховий

коледж ветеринарної медицини Білоцерківського національного аграрного університету»

вул. Паркова, 3, смт. Компаніївка, Кіровоградська обл.

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕРВІС ГРУПП ЛТД"

вул. Зоологічна буд.4-А оф.139, м. Київ, 04119

про визнання недійсними додаткових угод до договору

та стягнення 25158,10 грн.

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Кіровоградської обласної прокуратури (далі-прокурор) звернувся до Господарського суду міста Києва в інтересах держави в особі 1. Східного офісу Державної аудиторської служби України (далі-позивач-1) та 2. Білоцерківського національного аграрного університету (далі-позивач-2) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕРВІС ГРУПП ЛТД" (далі-відповідач) про визнання недійсними додаткових угод до договору та стягнення 25 158,10 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 11.07.2022 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №910/5475/22 та постановив здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Даною ухвалою, суд у відповідності до ст. 165, 166 Господарського процесуального кодексу України встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов та заперечень на відповіді на відзив, а позивачу строк для подання відповіді на відзив.

Поштове відправлення №0105492534079 отримано відповідачем.

Позивачі письмових пояснень на заявлений прокурором у їх інтересах позов не подали, про розгляд судом справи повідомлені в установленому порядку.

Відповідач відзив на позовну заяву не подав, про розгляд судом справи щодо нього повідомлений в установленому порядку.

Отже відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи №910/5475/22 однак своїм правом на подачу письмового відзиву не скористався, доказів на обґрунтування своєї правової позиції у справі не надав.

У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Оскільки клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, а наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.

З моменту відкриття провадження у справі сплив достатній строк, для подання всіма учасниками справи своїх доводів, заперечень, відзивів, доказів тощо, у зв`язку з чим суд вважає за можливе здійснити розгляд даної справи по суті заявлених вимог.

Будь яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін до суду не надходило.

Оскільки наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.

При цьому судом враховано, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч. 2 ст. 252 ГПК України).

Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Водночас, суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).

Враховуючи зазначені вище обставини, для визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, а також виконання завдання розгляду справи по суті, розгляд справи здійснено за межами строків, встановлених Господарським процесуальним кодексом України, проте в розумні строки.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відокремленим структурним підрозділом «Компаніївський фаховий коледж ветеринарної медицини Білоцерківського національного аграрного університету» на веб-порталі Уповноваженого органу проведено відкриті торги за UA-2020-12-01-002912-а про закупівлю товару за кодом ДК 021:2015:09120000-6- «Газове паливо» у кількості 50 000 куб.м.

За результатами проведення тендеру 13.01.2021 між Відокремленим структурним підрозділом «Компаніївський фаховий коледж ветеринарної медицини Білоцерківського національного аграрного університету» (надалі - Споживач) та ТОВ «СЕРВІС ГРУПП ЛТД» (надалі - Постачальник) укладено договір на постачання природного газу № 238/21.

Відповідно до умов Договору, Постачальник зобов`язується постачати Замовнику природний газ в обсязі 50 000 м.куб. у 2021 році, а Споживач - своєчасно сплачувати вартість природного газу в розмірах, строки, порядку та на умовах, передбачених Договором.

Пунктом 7.1 Договору передбачено, що ціна за 1000 кубічних метрів природного газу становить 6 438 грн. з ГІДВ. Загальна сума договору становить 321 900 гривень з ПДВ.

14.01.2021 між сторонами укладено додаткову угоду №1 якою внесено численні зміни до умов договору.

26.01.2021 між сторонами укладено додаткову угоду №2 (діє в частині розрахунків з 15.01.2021, тобто через день з дня укладення договору) якою внесено зміни до істотних умов договору та збільшено ціну за 1 000 куб. м. природного газу з 6 438 грн. до 7064,90 грн., тобто на 8,87%. Крім того, сторонами зменшено кількість предмету закупівлі, а саме річний обсяг відбору/споживання газу до 45 563,2776 куб. м., при цьому загальна вартість договору незмінна.

Також, 03.02.2021 сторонами укладено додаткову угоду №3 (діє в частині розрахунків з 28.01.2021), якою внесено зміни до істотних умов договору та збільшено ціну за 1 000 куб. м. природного газу до 7 450 грн., тобто на 5%. Крім того, сторонами фактично зменшено кількість предмету закупівлі, а саме річний обсяг відбору/споживання газу до 43,388973 куб. м.

06.04.2021 сторонами укладено додаткову угоду №4 (діє в частині розрахунків з 01.04.2021), якою внесено зміни до істотних умов договору та збільшено ціну за 1 000 куб. м. природного газу до 8 105 грн., тобто на 8,8%. Крім того, сторонами фактично зменшено кількість предмету закупівлі, а саме річний обсяг відбору/споживання газу до 41,951986 куб. м.

В подальшому, 21.04.2021 сторонами укладено додаткову угоду №5 (діє в частині розрахунків з 13.04.2021), якою внесено зміни до істотних умов договору та збільшено ціну за 1 000 куб. м. природного газу до 8 655 грн., тобто на 5%. Крім того, сторонами фактично зменшено кількість предмету закупівлі, а саме річний обсяг відбору/споживання газу до 40,892623 куб. м.

15.06.2021 сторонами укладено додаткову угоду №6 про розірвання Договору постачання природного газу від 13.01.2022 №238/21 у зв`язку із неможливістю виконання своїх обов`язків постачальником, внаслідок значного зростання ціни на природний газ на ринку. Крім того, сторонами фактично зменшено кількість предмету закупівлі, а саме обсяг відбору/споживання газу до 25 595 куб. м. та зменшили суму договору до 189 939,79 грн.

Вказані додаткові угоди № 2 від 26.01.2021, №3 від 03.02.2021, №4 від та №5 від 21.04.2021, якими внесено зміни до основного договору, підлягають визнанню недійсними з наступних підстав.

Прокурор вказує, що в силу вимог ч. 4, п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" додаткові угоди № 2-10, 12-16, 18, 19 є недійсними, оскільки умовами угод було перевищено ціну товару від змісту тендерної пропозиції більше ніж на 10% та документально не підтверджено підвищення ціни на природний газ станом на момент укладення цих додаткових угод. На виконання недійсних правочинів позивачем 2. надлишково було сплачено відповідачу 25158,10 грн.

За таких обставин прокурор просив задовольнити позов, визнати на підставі ст.ст. 203, 215 ЦК України вищевказані додаткові угоди недійсними, стягнути з відповідача на користь позивача 2. на підставі ч. 1 ст. 670 ЦК 25158,10 грн. сплачених за товар, який не був поставлений відповідачем.

Розглянувши матеріали справи, суд вважає, що провадження у справі в частині вимог заступника керівника Кіровоградської обласної прокуратури в інтересах Східного офісу Державної аудиторської служби України (далі-позивач 1.) слід закрити, позов в іншій частині підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

З урахуванням визначеного прокурором способу захисту - визнання недійсними додаткових угод до договору постачання природного газу, укладених Білоцерківського національного аграрного університету та відповідачем, стягнення з відповідача на користь Білоцерківського національного аграрного університету 25158,10грн. боргу, позовна заява не містить змісту вимог, спрямованих на захист прав або інтересів Східного офісу Державної аудиторської служби України (позивача 1.).

Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 231 ГК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Оскільки предмет спору за участі Східного офісу Державної аудиторської служби України між сторонами відсутній, то провадження у справі в частині вимог заступника керівника Кіровоградської обласної прокуратури в інтересах цього позивача відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України підлягає закриттю.

Отже, між сторонами по справі виникли відносини з публічних закупівель за державні кошти, правові та економічні засади здійснення яких врегульовані Законом України "Про публічні закупівлі" (далі-Закон).

Оскільки спірні відносини між сторонами по справі виникли у 2021 році, то до них застосовуються відповідні положення Закону в редакції того часу.

Метою вказаного Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Положеннями статті 5 Закону визначено, що закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія, ефективність та пропорційність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників та рівне ставлення до них; об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; запобігання корупційним діям і зловживанням.

Згідно ч. 4, п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у т.ч. ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю.

З матеріалів справи слідує, що внаслідок послідовного укладення протягом квітня-жовтня 2021 року додаткових угод до договору сторони збільшили ціну за одиницю товару з 6438,00 грн за 1000 м3 до 8 655,00 грн за 1000 м3 природного газу, тобто змінили ціну товару більше ніж на 10 відсотків.

Таким чином, умовами вищевказаних додаткових угод до договору на постачання природного газу № 238/21 від 13.01.2021 було перевищено ціну товару від змісту тендерної пропозиції більше ніж на 10 %, що суперечить ч. 4, п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Згідно з роз`ясненням Міністерства економічного розвитку і торгівлі України № 3302-06/34307-06 "Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю" від 27 жовтня 2016 р. внесення змін до договору про закупівлю повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим. Перелік органів, установ, організацій, які уповноважені надавати відповідну інформацію щодо коливання ціни товару на ринку, не є вичерпним.

Отже, для прийняття рішення про збільшення ціни товару у замовника повинні бути обґрунтовані підстави, зокрема, надані постачальником підтвердження (довідка, експертний висновок) компетентних органів (установ, організацій) про підвищення цін на ринку відповідної продукції.

Підставою для укладення сторонами додаткової угоди №2 є лист ТОВ «СЕРВІС ГРУПП ЛТД» від 19.01.2021 № 484/21, в якому постачальник повідомив про необхідність підвищення ціни на постачання природного газу до 10% у зв`язку зі значним підвищенням ціни на ринку природного газу, з яким надано цінові довідки Харківської торгово-промислової палати від 05.01.2021 № 1170/20 (далі - цінова довідка № 1770/20) та від 12.01.2021 № 60/21 (далі - цінова довідка №60/21).

В ціновій довідці № 1770/20 зазначено, що згідно з інформацією, опублікованою на офіційному сайті Товарної біржі «Українська енергетична біржа» середньозважена ціна на природний газ станом на 31.12.2020 склала 6329,75 грн/1 000 куб.м з ПДВ (по всіх умовах оплати) та 6344,48 грн/1 000 куб. м з ПДВ (за умови післяплати).

В ціновій довідці № 60/21 зазначено, що згідно з інформацією, опублікованою на офіційному сайті Товарної біржі «Українська енергетична біржа», середньозважена ціна на природний газ станом на 12.01.2021 склала 7 782,93 грн/1 000 куб. м з ПДВ (по всіх умовах оплати) та 7864,79 грн/1 000 куб. м з ПДВ (за умови післяплати).

Однак, як вказує прокурор, що інформація, яка міститься у вищевказаних цінових довідках відображає висновки експерта щодо середньозваженої ціни природного газу на окремі дати (31.12.2020 та 12.01.2021). Крім того, в цінових довідках зазначено ціни на природний газ станом на 31.12.2020 та 12.01.2021, тобто до дати укладання договору (13.01.2021).

Таким чином, суд погоджується із твердженням прокурора, що вищезазначені цінові довідки не підтверджують коливання ціни природного газу в бік збільшення в період між укладанням Договору та додатковою угодою від 26.01.2021 № 2.

Згідно з додатковою угодою від 03.02.2021 № 3 до Договору внесено зміни до пункту 7.1. розділу 7 Договору в частині збільшення ціни газу за 1 000 куб.м. до 7 450,00 (в т.ч. ПДВ) та до пункту 3.1 розділу 3 Договору в частині зменшення обсягу постачання газу до 43,39 тис. куб.м.

Підставою для внесення змін до істотних умов Договору згідно додаткової угоди від 03.02.2021 №3є лист ТОВ «СЕРВІС ГРУПП ЛТД» від 29.01.2021 №11221/21, в якому постачальник повідомив про необхідність підвищення ціни на постачання природного газу до 10% у зв`язку зі значним підвищенням ціни на ринку природного газу, з яким надано цінові довідки Харківської торгово- промислової палати від 29.01.2021 № 198/21 (далі - цінова довідка № 198/21).

В ціновій довідці №198/21 зазначено, що згідно з інформацією, опублікованою на офіційному сайті Товарної біржі «Українська енергетична біржа» середньозважена ціна на природний газ станом на 28.01.2021 склала 8 222,54 грн/1 000 куб. м з ПДВ (по всіх умовах оплати) та 8 233,81 грн/1 000 куб. м з ПДВ (за умови післяплати).

Однак, слід зазначити, що інформація, яка міститься у вищевказаній ціновій довідці відображає висновки експерта щодо середньозваженої ціри природного газу на окрему дату (28.01.2021).

Отже, вищезазначена цінова довідка не підтверджує коливання ціни природного газу в бік збільшення в період між укладанням додаткової угоди від №2 та від 03.02.2021 №3.

Таким чином, Замовник безпідставно вносив зміни до істотних умов Договору, якими змінював ціну за одиницю товару, збільшуючи ціну за 1 тис. куб. м. газу (додаткові угоди від 26.01.2021 № 2 та від 03.02.2021 № 3 до Договору без документального підтвердження коливання цін на ринку), чим порушив вимоги пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон) та умови пункту 14.3 розділу 14 «Інші умови договору» Договору.

Стосовно укладання додаткових угод від 06.04.2021 № 4 та від 21.04.2021 № 5, на підтвердження коливання ціни надано цінові довідки Харківської торгово-промислової палати, які підтверджують коливання ціни на природний газ в бік збільшення.

Однак, слід зазначити, що враховуючи укладання додаткових угод від № 2 та від 03.02.2021 № 3 до Договору без підтвердження коливання ціни товару, наступні додаткові угоди від 06.04.2021 № 4 та від 21.04.2021 № 5 до Договору щодо збільшення ціни за одиницю товару, укладені з перевищенням ціни більше ніж на 10 %, що суперечить вимогам пункту 2 частини 5 статті 41 Закону та умовам пункту 14.3 розділу 14 «Інші умови договору» Договору.

Указані висновки свідчать про середній рівень ринкової вартості природного газу, а не про коливання (збільшення чи зменшення ціни товару на ринку) за період з дати укладення договору до дати укладання додаткових угод до договору.

За таких обставин, вищевказані висновки (довідки) Харківської торгово-промислових палат не підтверджують коливання ціни на природний газ впродовж періоду з січня до квітня 2021 року.

Та обставина, що ціна, зазначена в тендерній пропозиції, на момент укладення договору була значно меншою за ринкові ціни, не свідчить про зміну останньої на час укладення додаткових угод.

Укладення додаткових угод до договору щодо зміни ціни на товар за відсутності підстав для цього, визначених Законом, тим самим спотворює результати торгів та нівелює економію, яку було отримано під час підписання договору.

Можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та статтею 3 Закону.

Будь-який суб`єкт підприємницької діяльності діє на власний ризик. Укладаючи договір поставки товару на певний строк у майбутньому, він гарантує собі можливість продати свій товар, але при цьому несе ризики зміни його ціни. Підприємець має передбачати такі ризики і одразу закладати їх у ціну договору.

Кожна сторона договору має добросовісно користуватися наданими їй правами, не допускати зловживання правом, його використання на шкоду іншим особам (ст. 13 ЦК).

Згідно ч. 1 ст. 43 Закону договір про закупівлю є нікчемним у разі його укладення з порушенням вимог ч. 4 статті 41 цього Закону.

Згідно з правилами ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно з ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

За змістом ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення (ст. 236 ЦК України).

Враховуючи, що додаткові угоди №№ 2 від 26.01.2021 р., 3 від 03.02.2021 р., 4 від 06.04.021 р., 5 від 21.04.2021 р., укладені з порушенням вимог ч. 4 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", то в силу указаних вимог є нікчемним і відповідно до ст. 215 ЦК України визнання таких правочинів недійсними не вимагається.

Проте враховуючи, що нікчемність цих правочинів відповідачем заперечується, з цього приводу між сторонами існує спір, суд вважає за необхідне ухвалити рішення про визнання нікчемних правочинів недійсними.

Згідно вимог ч. 1 ст. 216 ЦК України в разі недійсності правочину кожна зі сторін зобов`язана повернути другій стороні в натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Згідно інформації Відокремленого структурного підрозділу «Компаніївський фаховий коледж ветеринарної медицини Білоцерківського національного аграрного університету», Споживачем за природний газ перераховано Постачальнику 189 938,77 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, копії яких долучено до матеріалів справи.

Водночас упродовж дії договору ТОВ «СЕРВІС ГРУПП ЛТД» поставлено природного газу - 25,595 куб. м. (сума до оплати за умовами основного договору за первісною ціною становила б - 164 780,669 гривень).

Вказане підтверджується актами прийому-передачі природного газу, копії яких долучено до матеріалів справи.

Отже, відповідно до умов договору № 231/21 від 13.01.2021 та додаткових угод №№2-5, якими внесено зміни до істотних умов договору, Споживачем безпідставно надміру сплачено, а ТОВ «СЕРВІС ГРУПП ЛТД» безпідставно збережено кошти на загальну суму 25158,10 гривень, яка є різницею між фактично сплаченою сумою коштів за договором №231/21 від 13.01.2021 в розмірі 189 938,77 грн. та сумою коштів, яка підлягала сплаті відповідно до умов основного договору № 231/21 від 13.01.2021 в розмірі 164 780,669 грн. Враховуючи вказане, вбачається, що ТОВ «СЕРВІС ГРУПП ЛТД» не виконано належним чином свої договірні зобов`язання щодо поставки товару у визначений строк та у визначеному об`ємі, у зв`язку з чим Відокремленим структурним підрозділом «Компаніївський фаховий коледж ветеринарної медицини Білоцерківського національного аграрного університету» безпідставно перераховано, а ТОВ «СЕРВІС ГРУПП ЛТД» безпідставно набуто кошти у сумі 25 158,10 гривень відповідно до договору № 231/21 від 13.01.2021.

Згідно з роз`ясненнями пленуму Вищого господарського суду України, наданими у п. 2 постанови № 6 від 23 березня 2012 р. "Про судове рішення", суд у прийнятті судового рішення керується (та відповідно зазначає у ньому) не лише тими законодавчими та/або нормативно-правовими актами, що на них посилалися сторони та інші учасники процесу, а й тими, на які вони не посилалися, але якими регулюються спірні правовідносини у конкретній справі (якщо це не змінює матеріально-правових підстав позову).

Відповідно ч. 1, п. 1 ч 3 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

Враховуючи наведене відповідач зобов`язаний повернути позивачу кошти у розмірі 25158,10грн. (189 938,77 грн - 164 780,669 грн) сплачені позивачем в рахунок оплати за природний газ на підставі недійсних додаткових угод №№ 2-5.

Доказів повернення позивачу отриманих відповідачем за недійсними додатковими угодами коштів суду не надано.

Відповідач відзив на позовну заяву не подав, контррозрахунок заявленої позивачем суми заборгованості не надав, доказів сплати відповідачем заборгованості матеріали справи не містять.

Практикою Європейського суду з прав людини передбачено, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, проте його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Господарського процесуального кодексу України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За приписами частин 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з частиною 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, відповідач суду не надав, жодного заперечення проти позову не навів.

За таких обставин з відповідача на користь позивача 2, як споживача за договором на постачання природного газу № 231/21 від 13.01.2021 р. підлягає стягненню 25 158,10грн., одержаних на виконання недійсних правочинів.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

На підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 231, 232, 233, 236-241 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Провадження у справі № 910/5475/22 в частині вимог Заступника керівника Кіровоградської обласної прокуратури в інтересах Східного офісу Державної аудиторської служби України закрити.

2. Позов Заступника керівника Кіровоградської обласної прокуратури в іншій частині задовольнити.

3. Визнати недійсними додаткові угоди №№ 2 від 26.01.2021 р., 3 від 03.02.2021 р., 4 від 06.04.021 р., 5 від 21.04.2021 р., до договору на постачання природного газу № 231/21 від 13.01.2021 р. між Відокремленим структурним підрозділом «Компаніївський фаховий коледж ветеринарної медицини Білоцерківського національного аграрного університету» (вул. Паркова, 3, смт. Компаніївка, Кіровоградська обл.; ідентифікаційний код 00686799) та Товариством з обмеженою відповідальністю "СЕРВІС ГРУПП ЛТД" (вул. Зоологічна буд.4-А оф.139, м. Київ, 04119; ідентифікаційний код 38772399).

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕРВІС ГРУПП ЛТД" (вул. Зоологічна буд.4-А оф.139, м. Київ, 04119; ідентифікаційний код 38772399) на користь Відокремленого структурного підрозділу «Компаніївський фаховий коледж ветеринарної медицини Білоцерківського національного аграрного університету» (вул. Паркова, 3, смт. Компаніївка, Кіровоградська обл.; ідентифікаційний код 00686799) 25 158,10 грн. безпідставно набутих коштів.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕРВІС ГРУПП ЛТД" (вул. Зоологічна буд.4-А оф.139, м. Київ, 04119; ідентифікаційний код 38772399) на користь Кіровоградської обласної прокуратури (25006, місто Кропивницький, вул. Велика Пермська, 4, код 02910025) 12 405,00 грн. витрат по оплаті судового збору.

6. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.

Суддя М.О. Лиськов