Рішення

від 25.10.2022 по справі 160/12710/22

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2022 року Справа № 160/12710/22

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сліпець Н.Є.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (в письмовому провадженні) у місті Дніпро адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кристал Текс» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

23.08.2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Кристал Текс» (далі - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі відповідач-1), Державної податкової служби України (далі - відповідач-2), в якому просить

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 21.02.2022 року за № 3829339/41557424 про відмову у реєстрації податкової накладної № 18 від 14.02.2022 року;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 18 від 14.02.2022 року, складену Товариством з обмеженою відповідальністю «Кристал Текс» (ЄДРПОУ 41557424) в Єдиному реєстрі податкових накладних, днем її подання 17.02.2022 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ним направлено на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних податкову накладну №18 від 14.02.2022 року. Проте, у подальшому отримано квитанцію про зупинення реєстрації вказаної податкової накладної, оскільки платник податку відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Так, 17.02.2022 року позивачем були надані первинні документи разом з письмовими поясненнями стосовно проведеної господарської операції, що підтверджується повідомленням №5 та копій документів. Однак, рішенням комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №3829339/41557424 від 21.02.2022 року відмовлено в реєстрації податкової накладної №18 від 14.02.2022 року, з підстави надання платником податків копій документів, складених із порушенням законодавства. Додаткова інформація: ризикові операції та інше. Разом з тим, позивачем були надані всі необхідні первинні документи, складені належним чином, що підтверджують реальність господарської операції між ТОВ «Кристал Текс» та ПРАТ «Черкаський шовковий комбінат», а також правомірність подання на реєстрацію податкової накладної №18 від 14.02.2022 року. Таким чином, позивач вважає, що рішення №3829339/41557424 від 21.02.2022 року, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної є протиправним та підлягає скасуванню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.08.2022 року було відкрито провадження та призначено розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін з 19.09.2022 року, відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Цією ж ухвалою відповідачам було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

27.09.2022 року відповідачем-1 надано відзив на позовну заяву, в якому останній просить відмовити у задоволенні позовної заяви, посилаючись на правомірність оскаржуваного рішення, оскільки платник податку відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, у зв`язку з чим позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. За результатами розгляду комісією ГУ ДПС у Дніпропетровській області документів, наданих платником з повідомленням, винесено рішення №3829339/41557424 від 21.02.2022 року про відмову в реєстрації податкової накладної №18 від 14.02.2022 року в ЄРПН, з підстав надання платником податків копій документів, складених із порушенням законодавства. Додатково зазначено, ризикові операції та інше. Також, відповідач зазначає про включення позивача до переліку ризикових платників податку (рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 19.11.2021 року №29172). З огляду на викладене позовні вимоги є безпідставними і не обгрунтованими, у зв`язку з чим не підлягають задоволенню.

27.09.2022 року відповідачем-2 надано відзив на позовну заяву, в якому останній просить відмовити у задоволенні позовної заяви, посилаючись на те, що позовна вимога позивача про зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну є необґрунтованою, оскільки без надання правової оцінки рішенню комісії регіонального рішення, зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну є передчасним. Також, зобов`язання зареєструвати податкову накладну, є похідною вимогою до ДПС України від вимог Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, оскільки скасування рішення відповідної комісії контролюючого органу є самосійною підставою для реєстрації відповідної податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 28 Порядку.

Відповідно до положень ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Згідно ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Кристал Текс» зареєстровано 01.09.2017 року як суб`єкт господарської діяльності, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та з 01.09.2017 року перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області та з 03.02.2022 року на обліку в Головному управлінні ДПС у Львівській області.

Видами господарської діяльності ТОВ «Кристал Текс» за КВЕД є: 46.75 оптова торгівля хімічними продуктами (основний); 20.15 виробництво добрив і азотних сполук; 20.59 виробництво іншої хімічної продукції н.в.і.у.; 25.94 виробництво кріпильних та гринтонарізних виробів; 46.73 потова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітрано-технічним обладнанням.

З матеріалів справи вбачається, що між Приватним акціонерним товариством Черкаський шовковий комбінат (покупець) та ТОВ Кристал Текс (постачальник) було укладено договір №52 від 03.10.2017 року, відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов`язується протягом строку дії договору здійснювати постачання покупцеві хімічної продукції (товар), а покупець зобов`язується прийняти його та сплачувати на умовах, вкладених в договорі.

Відповідно до п. 2.1 договору покупець замовляє товар письмово чи усно з розшифровкою асортименту та кількості.

Поставка кожної партії товару здійснюється протягом 2 календарних днів з дати замовлення згідно з п. 2.1 договору. Доставка товару здійснюється: самовивозом зі складу постачальника із залученням служб доставки на адресу, вказану покупцем за рахунок покупця (пункти 2.2, 2.3 договору).

Відповідно до п. 4.2 договору оплата здійснюється в безготівковому порядку, шляхом перерахунку грошових коштів на банківський рахунок постачальника.

Покупець здійснює оплату за товар протягом 30 календарних днів з моменту поставки згідно з п. 2.4 договору. Датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника (пункти 4.3, 4.4 договору).

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами договору складено та підписано видаткову накладу №45 від 14.02.2022 року, відповідно до якої ТОВ Кристал Текс відвантажило ТОВ Черкаський шовковий комбінат товар: синтетичний органічний хімічно-активний барвник чорний NEOCRON R BLACK WNN в кількості 50 кг. на загальну суму 8200,00 грн., в тому числі ПДВ 164,00 грн., синтетичний органічно-активний барвник Neocron Blue FN-R в кількості 40 кг. на загальну суму 30800,00 грн., в тому числі ПДВ 770,00 грн., органічний синтетичний азобарвник ORLAN Black MAX в кількості 100 кг. на загальну суму 18350,00 грн., в тому числі ПДВ 183,50 грн.

Відповідно до приписів п. 201. 10. ст. 201 Податкового кодексу України ТОВ Кристал Текс було складено податкову накладну №18 від 14.02.2022 року на загальну суму поставки 68820,00 грн., та направлено податкову накладну для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних через електронний кабінет платникам податків.

Проте, 17.02.2022 року ТОВ «Кристал Текс» отримано квитанцію №9033735470 про реєстрацію накладної /розрахунку, в якій зазначено: «Документ прийнято. Реєстрація зупинена. Відповідно до п.201.16 ст. 201 ПК України реєстрація ПН/РК від 14/02/2022 року №18 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Платник податку, яким подано для реєстрації ПК/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».

На вищезазначену пропозицію позивачем було направлено на адресу податкового органу повідомлення №5 від 17.02.2022 року про надання пояснень та копій документів щодо податкової накладної №18 від 14.02.2022 року, реєстрацію якої зупинено, а саме: ОСВ по рахунку 281, ОСВ по рахунку 361, квитанцію №9033735470 від 17.02.2022р., акт №LS-000674 від 30.07.2020р., акт №LS-0007230 від 11.08.2020р., акт №LS-0008557 від 18.09.2019р., виписки банку від 10.08.2020р., від 16.09.2019р., ВМД №02653 від 17.09.2019р., ВМД №221561 від 30.07.2020р., ВМД №222613 від 10.08.2020р., договори №35521 від 20.12.207р., №1 від 01.10.2017р., №52 від 03.10.2017р., №2 від 01.01.2020р., №3 від 01.01.2021р., №4 від 04.01.2022р., №17 від 25.10.2017р., №195 від 11.03.2021р., №1 від 31.01.2022р., додаткові угоди №1 від 30.11.2021р., №1 від 28.12.2018р., №2 від 27.12.2019р., квитанція №59000794487787 від 14.02.2022р., контракт №1-10/UKR від 01.11.2017р., контракт №JCL/149/2020-21 від 24.06.2020р., податкова накладна №18 від 14.02.2022р., платіжне доручення №18 від 14.02.2022р. №35 від 12.06.2020р., №36 від 2020р., №373 від 30.07.2020р., №687 від 02.07.2019р., специфікація №10 від 11.06.2020р., видаткова накладна №45 від 14.02.2022р., наказ №1-к від 01.09.2017р., №2-к від 07.09.2017р., сертифікат №419 від 19.05.2020р., №046460 від 03.05.2020р.

Однак, рішенням комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 21.02.2022 року за №3829339/41557424 було відмовлено у реєстрації податкової накладної №18 від 14.02.2022 року в Єдиному реєстрі податкових накладних у зв`язку з наданням платником податку копій документів, складених з порушенням законодавства. В графі: додаткова інформація, зазначено: ризикові операції та інше.

Судом встановлено, що позивач звернуся зі скаргою до Державної податкової служби України, в якій просив рішення Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 21.02.2022 року за №3829339/41557424 про відмову у реєстрації податкової накладної №18 від 14.02.2022 року скасувати, а податкову накладну зареєструвати.

Рішенням комісії центрального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 13.07.2022 року №20930/41557424/2 відмовлено у задоволенні скарги з підстав ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси.

Позивач вважає вищевказане рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, що і стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Податковий кодекс Україниє спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Згідно з пунктом185.1статті185 Податкового кодексу України(далі -ПК України) об`єктом оподаткування є операції платників податку зокрема з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно достатті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно достатті 186 цього Кодексу.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно з пунктом187.1статті187 ПК Українивважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.

Відповідно до пункту188.1статті188 ПК Українибаза оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів. До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв`язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються, та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

Згідно з пунктом201.1статті201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту201.10статті201 ПК України,при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цьогоКодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відповідно до пункту 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010 року(далі - Порядок №1246) після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом192.1статті192та пунктом201.10статті201 ПК України; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту201.1статті201 ПК України; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів200-1.3і 200-1.9 статті200-1 ПК України(для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту201.16статті201 ПК України; дотримання вимогЗаконів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Згідно із пунктом 13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Аналогічні приписи наведені у пункті201.16статті201 ПК України, згідно з якими реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 4, 5 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року № 1165 (далі - Порядок №1165) у разі коли за результатами перевірки податкової накладної / розрахунку коригування визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну / розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна / розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Пункт 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (Додаток 3 до Порядку №1165) передбачає відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Згідно з пунктами 6, 7, 10, 11 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної / розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Так, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку №1165).

Під час розгляду справи судом встановлено, що реєстрацію податкової накладної позивача зупинено з тієї підстави, що платник податку, яким подано для реєстрації ПК/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

Однак, суд зазначає, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, контролюючий орган має витребувати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, вказавши які саме аспекти належить висвітити платнику податків у своїх поясненнях.

Натомість, надіслана позивачу квитанція містить вимогу щодо надання пояснень та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, без зазначення конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

Таким чином, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості актів індивідуальної дії призводить до їх протиправності.

Позивачем було надано повідомлення №5 від 17.02.2022 року про подання пояснень та копій документів щодо податкової накладної, реєстрацію якої зупинено, які складені із дотриманням вимог чинного законодавства. Дані обставини підтверджені письмовими доказами наявними в матеріалах справи.

Проте, незважаючи на надані позивачем пояснення, Комісією було прийнято рішення про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №3829339/41557424 від 21.02.2022 року, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №18 від 14.02.2022 року.

Так, в оскаржуваному рішенні зазначено, що підставами відмови в реєстрації податкових накладних є надання платником податків копій документів, складених із порушенням законодавства. Додатково зазначено, ризиковість операцій.

Разом з тим, зі змісту оскаржуваних рішень вбачається, що рішення контролюючого органу є необґрунтованими, оскільки не містять чітких посилань на підстави, які слугували причинами для прийняття рішення про відмову контролюючого органу ДПС зареєструвати податкову накладну у ЄРПН з урахуванням наданих позивачем письмових пояснень та документів, на підтвердження реальності господарської операції за вказаними податковими накладними, а також не містять доводів та обґрунтувань відносно того, які саме надані позивачем документи були складені із порушенням законодавства з урахуванням того, що форма рішення передбачає конкретне визначення контролюючим органом, які саме документи не надані платником податків та не зазначено з яких підстав подані позивачем пояснення та додаткові документи за наслідками зупинення реєстрації податкової накладної не були враховані контролюючим органом та не зазначено, які саме документи складені з порушенням законодавства і якого саме законодавства.

Відповідно до пункту 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019року №520, перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Згідно з пунктом 11 Порядку №520, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або наданням платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Одночасно, в межах даної спірної ситуації суд звертає особливу увагу на той факт, що, приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарської операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормамиПодаткового кодексу України. У свою чергу, при реєстрації податкових накладних фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. Тому і суд за результати розгляду цієї справи не робить висновків щодо реальності господарських операцій за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкової накладної.

Таким чином, зважаючи на наявність достатніх документів для спростування сумнівів щодо ризиковості платника податку, та на те, що наданих контролюючому органу документів та письмових пояснень було достатнім для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, відповідач-1 не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної

Відповідач-1 як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б твердження позивача, та не навів обґрунтованих мотивів прийняття рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У постановах від 12 листопада 2019 року у справі №816/2183/18, від 21 травня 2019 року у справі №0940/1240/18, від 18 лютого 2020 року у справі №360/1776/19, від 27 квітня 2020 року у справі №360/1050/19, від 18 червня 2020 року у справі №824/245/19-а та ряду інших суд касаційної інстанції наголошував на тому, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що недотримання податковим органом вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації податкової накладної щодо оформлення квитанції прямо вказує на те, що рішення, яке прийняте на наступному етапі, тобто рішення Комісії про відмову у реєстрації податкової накладної, теж є протиправним.

При цьому, суд вважає безпідставними посилання відповідача-1 про включення позивача до переліку ризикових платників податку (рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 19.11.2021 року №29172), оскільки, це не було підставною для прийняття спірного рішення, окрім того, з матеріалах справи вбачається, що станом на час звернення до суду, рішення про відповідність критеріям ризиковості було визнано протиправним та скасовано рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.07.2022 року по справі №160/5319/22.

Суд звертає увагу на позицію викладену в рішенні Європейського Суду з прав людини від 20.10.2011 р. у справі «Рисовський проти України», в якому ЄСПЛ зазначив, що принцип «належного урядування», зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.

Таким чином, суд вважає, що контролюючий орган в квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних/ розрахунку коригування повинен здійснювати не лише загальне посилання на пункт 8 Критеріїв ризиковості, а й визначити вичерпний перелік конкретних документів, які платник податків повинен надати контролюючому органу.

Головною рисою індивідуальних актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акту нормам чинного законодавства.

Отже, рішення Головного управління ДПС в Дніпропетровській області не відповідає наведеним вище вимогам щодо чіткості та зрозумілості, та породжує його неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на не можливість реалізації свого права або обов`язку платником податків щодо виконання юридичного волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

Таким чином, суд дійшов висновку, що рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №3829339/41557424 від 21.02.2022 року про відмову у реєстрації податкової накладної №18 від 14.02.2022 року, є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Щодо вимоги про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №18 від 14.02.2022 року, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Згідно з ч.4 ст.245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Тобто законодавець передбачив обов`язок суду змусити суб`єкт владних повноважень до правомірної поведінки, а не вирішувати питання, які належать до функцій і виключної компетенції останнього (дискреційні повноваження), тому втручання в таку діяльність є формою втручання в дискреційні повноваження наведеного органу та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

Як вбачається зі змісту Рекомендації № R (80) 2 Комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980р. під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб`єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції. При цьому, відповідно до правил правозастосування практики Європейського суду з прав людини, суд не може своїм рішенням підмінити рішення суб`єкта владних повноважень.

Тобто, дискреційними є повноваження суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може».

Натомість, у даному випадку суд не вважає повноваження ДПС України, як дискреційними, оскільки даний суб`єкта владних повноважень не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти не за законом, а на власний розсуд.

Відповідно до судової практики Європейського суду з прав людини (рішення по справі «Олссон проти Швеції» від 24 березня 1988 року) запорукою вірного застосування дискреційних повноважень є високий рівень правової культури державних службовців, водночас, суди повинні відновлювати порушене право шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень, у тому числі колегіальний орган, прийняти конкретне рішення про надання можливості, якщо відмова визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» практика ЄСПЛ підлягає застосуванню судами як джерело права.

В даному випадку, задоволення позовної вимоги щодо зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування, є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Відповідно до підпункту 201.16.4 пункту201.16статті201 Податкового кодексу Україниподаткова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій: а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому, відповідно до пунктів 19 та 20 Порядку №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день: 1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; 2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до Державної фіскальної служби відповідного рішення суду). У разі надходження до Державної фіскальної служби рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду (пункт 20 Порядку № 1246).

Таким чином, для відновлення порушених прав позивача, суд вважає за необхідне, зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №18 від 14.02.2022 року, що складена позивачем, датою її фактичного отримання.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частина 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

В той же час, і ч. 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов`язок на позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги та заперечення.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог позивача щодо протиправності рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації про відмову у реєстрації, а тому дані позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з вимог вищенаведеного чинного законодавства України та обставин, встановлених в ході розгляду справи.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд виходить із того, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За таких обставин, підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління ДПС у Дніпропетровській області та Державної податкової служби України на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору у сумі 2 481,00 грн., понесені позивачем згідно платіжного доручення №704 від 09.08.2022 року.

Крім того, у позовній заяві позивач просить стягнути понесені витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

За змістом ч. 3 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно із п. п. 6, 7 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

З аналізу положень ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню у судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною.

Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у ч. 5 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 5 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Клопотань про зменшення розміру витрат позивача на правничу допомогу представником відповідача не заявлено.

При цьому, розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно із п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 19 цього ж Закону визначено такі види адвокатської діяльності, як: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Вирішуючи заяву, суд виходить із того, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інші), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Так, між адвокатом Алістратовою О.І. та ТОВ Кристал Текс було укладено угоду про надання правової допомоги №2-К/2022 від 08.08.2022 року.

Відповідно до п. 2 угоди про надання правової допомоги від 08.08.2022 року, предметом дійсної угоди є надання захисником правової допомоги, здійснення захисту порушених чи оспорюваних прав та інтересів, представництво клієнта з будь-яким статусом останнього у Дніпропетровському окружному адміністративному суді щодо оскарження Рішень комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, зокрема №3829339/41557424 від 21.02.2022 р. про відмову у реєстрації податкової накладної №18 від 14.02.2022 р.

Згідно з п. 4 угоди розмір гонорару, порядок його обчислення (фіксована сума, погодинна оплата) і внесення (авансування, оплата за результатом тощо) за правові послуги захисника, у відповідності зі ст. 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність визначаються за домовленістю між захисником та клієнтом, та виплачуються клієнтом захиснику в 2 етапи: перша оплата (передоплата), що становить 6600,00 грн протягом 15 банківських днів від дати підписання угоди та отримання рахунку на оплату; друга оплата у розмірі 11400,00 грн на підставі Загального Акту виконаних робіт (шляхом складання сум всіх актів виконаних робіт за судовими процесами, предметом спору яких є рішення контролюючого органу, визначені в п. 2 угоди), на підставі виставленого рахунку, протягом п`яти банківських днів після його підписання, але не раніше набрання чинності судових рішень.

Загальний розмір гонорару визначається шляхом складання сум всіх актів виконаних робіт за судовими процесами, предметом спору яких є рішення контролюючого органу, визначені в п. 2 угоди та становить 18000,00 грн.

Розмір, порядок обчислення і внесення (авансування) клієнтом фактичних видатків/витрат, пов`язаних з виконанням доручення захисником, проводиться при укладанні угоди, у випадку понесення додаткових витрат, які сторони узгоджують додатково, мають бути сплачені окремо.

Відповідно до Акту приймання-передачі наданих послуг від 09.08.2022 року адвокатом Алістратовою О.І. надано наступні послуги: 1) усна консультація та роз`яснення клієнту порядку та строків судового порядку щодо оскарження рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН №3833889/41557424 від 22.02.2022 р. - 1 година, вартість 500,00 грн.; 2) підготовка та подання позовної заяви до Дніпропетровського окружного адміністративного суду - 3 години, вартістю 2500,00 грн.; загальна сума наданих послуг складає 3000 грн.

Крім того, адвокатом Алістратовою О.І. надано рахунок №08/08/2022 від 08.08.2022 року, який було виписано на підставі угоди про надання правової допомоги №2-К/2022 від 08.08.2022 року щодо надання правової допомоги в Дніпропетровського окружному адміністративному суді щодо оскарження рішень контролюючих органів у кількості 6 послуг на загальну суму 6600,00 грн.

Платіжним дорученням №708 від 17.08.2022 року підтверджено оплату в розмірі 6600,00 грн. за надання правової допомоги в Дніпропетровському окружному адміністративному суді щодо оскаржень рішень контролюючих органів згідно з рахунку №08/08/2022 від 08.08.2022 року.

З матеріалів справи вбачається, що в даній справи розглядалось оскарження рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН №3829339/41557424 від 21.02.2022 року, що в свою чергу підтверджується Актом приймання-передачі наданих послуг від 09.08.2022 року на загальну суму 3000,00 грн.

Суд зазначає, що при вирішенні питання про стягнення на користь позивача судових витрат суд зобов`язаний оцінити рівень витрат на правничу допомогу у кожному конкретному випадку за критеріями реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

З огляду на викладене, враховуючи складність справи, ціну позову, кількість часу витраченого адвокатом на виконання робіт з надання позивачу у цій справі правничих послуг, а також значення цієї справи для позивача та його репутації, суд дійшов висновку, що сума витрат на правову допомогу у розмірі 3 000,00 грн. є співмірною та відповідає принципу розумності, а її розмір обґрунтованим.

За таких обставин, клопотання позивача щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу підлягає задоволенню.

Оцінуючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, а також обставини, встановлені у ході судового розгляду справи, суд дійшов висновку, що при прийнятті рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідач-1 діяв всупереч Конституції України та чинному законодавству України, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно із ч. 5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Кристал Текс» (79066, Львівська обл., м.Львів, вул.А.Манастирського, буд.2, кв.20, код ЄДРПОУ 41557424) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17-А, код ЄДРПОУ 44118658), Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС України у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстру податкових накладних №3829339/41557424 від 21.02.2022 року про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №18 від 14.02.2022 року, складеної Товариством з обмеженою відповідальністю «Кристал Текс».

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №18 від 14.02.2022 року, складену Товариством з обмеженою відповідальністю Кристал Текс (код ЄДРПОУ 41557424) в Єдиному реєстрі податкових накладних, днем її подання 17.02.2022 року.

Стягнути з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49600, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а, код ЄДРПОУ 44118658) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кристал Текс» (79066, Львівська обл., м.Львів, вул.А.Манастирського, буд.2, кв.20, код ЄДРПОУ 41557424) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 240,50 (одна тисяча двісті сорок гривень п`ятдесят копійок) грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1 500,00 (одна тисяча триста гривень 00 копійок) грн.

Стягнути з Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 43005393) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кристал Текс» (79066, Львівська обл., м.Львів, вул.А.Манастирського, буд.2, кв.20, код ЄДРПОУ 41557424) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 240,50 (одна тисяча двісті сорок гривень п`ятдесят копійок) грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1 500,00 (одна тисяча п`ятсот гривень 00 копійок) грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.Є. Сліпець