Рішення

від 13.10.2022 по справі 260/23/19

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

13 жовтня 2022 року м. Ужгород№ 260/23/19 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді - Калинич Я.М.

при секретарі судового засідання - Зейкан М.М.

за участю:

представник позивача: Шимоняк І.В.,

представник відповідача: Петрова О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі позивач, ФОП ОСОБА_1 ) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Закарпатській області, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області №0189181311 від 03.09.2018 року про донарахування податку на доходи фізичних осіб в сумі 11240,82 грн., №0189191311 від 03.09.2018 року про донарахування військового збору в сумі 956,25 грн., №0189191311 від 03.09.2018 року про нарахування штрафних санкцій в сумі 1 грн. за порушення норм застосування реєстраторів розрахункових операцій, №0189191311 від 03.09.2018 року про нарахування штрафних санкцій в розмірі 510 грн. за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 03 вересня 2018 року Головним управлінням ДФС у Закарпатській області були прийняті податкові повідомлення-рішення від 03 вересня 2018 року: податкове повідомлення-рішення від 03.09.2018 р. №0189181311 про донарахування податку на доходи фізичних осіб в сумі 11240,82 грн., в т.ч. за податковим зобов`язанням 7493,88 грн., за штрафними санкціями 3746,94 грн., податкове повідомлення-рішення від 03.09.2018 р. №0189191311 про донарахування військового збору в сумі 956,25 грн., в т.ч. за податковим зобов`язанням 765,00 грн., за штрафними санкціями 191,25 грн.; податкове повідомлення-рішення від 03.09.2018 р. №0189191311 про нарахування штрафних санкцій в сумі 1 грн. за порушення норм застосування реєстраторів розрахункових операцій, податкове повідомлення-рішення від 03.09.2018 р. №0189191311 про нарахування штрафних санкцій в розмірі 510 грн. за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами. Причиною незгоди з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями від 03.09.2018 р. №0189181311 та від 03.09.2018 р. №0189191311 є те, що в п.3.1.3 Акту перевірки зазначено, що перевіркою повноти відображення показників витрат у деклараціях встановлено їх завищення на суму 51000,00 грн., в т.ч. за 2015 р. на суму 19300,00 грн., за 2016 р. на 25400,00 грн., за 2017 р. на суму 6300,00 тис. грн. Так, в Акті перевірки зроблено висновки, що завищення витрат призвело до заниження чистого оподатковуваного доходу, тому як наслідок порушено пп.1.2 п.161 підрозділу 10 розділу XX, п. 177.4 ст.177 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р № 2755-VI, зі змінами та доповненнями, тому як наслідок ФОП ОСОБА_1 донараховано до сплати військовий збір від здійснення підприємницької діяльності в сумі 765,00 грн., в т.ч. за 2015 рік - 289,50 грн., за 2016 рік - 381,00 грн., за 2015 рік - 94,50 грн. ФОП ОСОБА_1 не погоджується із висновками Акту перевірки у зазначеній частині та винесеними податковими повідомленнями-рішеннями в зв`язку з тим, що під час перевірки податковим інспектором не надавалися будь-які запити ФОП ОСОБА_1 з метою з`ясування причин виявленого відхилення. Крім того, в Акті перевірки не описано, які саме витрати, за якими первинними документами, за якими контрагентами є неоплаченими. Тому, ФОП ОСОБА_1 не надано можливості під час перевірки надати обґрунтування безпідставності висновків, зроблених перевіряючим. Так як перевіряючим не вказано в Акті перевірки контрагентів та не зроблено посилань на документи, які підтверджують витрати, які на думку перевіряючого є неоплаченими, то суть порушення до цього часу є не описаною та безпідставною. Всі витрати за харчування та транспортні витрати, які включені ФОП ОСОБА_1 у 2015 - 2017 pp. до декларацій є документально підтвердженими та оплаченими. Причиною незгоди з прийнятим податковим повідомленням-рішенням від 03.09.2018 р. №0189181311 є те, що в акті перевірки ніде не вказано в чому полягає порушення зі сторони позивача. Причиною незгоди з прийнятим податковим повідомленням-рішенням від 03.09.2018 р. №0189181311 є те, що відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту) підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних уповноваженою особою відповідного суб`єкта господарювання. Відповідно позивач не погоджується з вказаними рішеннями відповідача і просить їх скасувати.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 30 січня 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження.

Відповідачем було подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого останній не погоджується із адміністративним позовом позивача, а його доводи вважає безпідставними. Відповідач зазначає, що перевіркою правильності визначення суми чистого оподатковуваного доходу і відображеного в Додатках Ф2 та Ф4 до податкових декларацій про майновий стан і доходи за 2015 2017 роки встановлено, його заниження на суму 51000,00 грн., в тому числі за 2015 рік на суму 19300,00 грн., за 2016 рік на суму 25400,00 грн., за 2017 рік на суму 6300,00 грн., чим порушено п.177.2.ст.177 Податкового кодексу України. Вказує, що перевіркою проведено річний перерахунок податку з доходів фізичних осіб за 2015, 2016 та 2017 роки. Таким чином, за допущені порушення пп.16.1.2 п. 16.1 ст.16, п. 177.2, п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу та враховуючи наведене вище, ФОП ОСОБА_1 донараховано до сплати до бюджету податку на доходи з фізичних осіб в сумі 7493,88 грн., в тому числі: за 2015 рік - в сумі 1787,88 грн., за 2016 рік - в сумі 4572,00 грн., за 2017 рік - в сумі 1134,00 грн. Допущені порушення ФОП ОСОБА_1 відбулися за рахунок завищення витрат, які не підтверджені документально з витратами безпосередньо пов`язаними з отриманням доходу, відповідно, відбулося заниження чистого оподатковуваного доходу. Заниження доходу, отриманого від здійснення діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та на який нараховується військовий збір та заниження суми військового збору відбулося за рахунок заниження чистого оподатковуваного доходу в результаті завищення витрат пов`язаних з отриманням доходу описаних в розділі 2.1 акту перевірки. Таким чином, за результатами перевірки встановлено порушення пп. 1.2 п. 16і підрозділу 10 розділу XX, п. 177.2, 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755 - VI, із змінами та доповненнями, ФОП ОСОБА_1 донараховано до сплати військовий збір від здійснення підприємницької діяльності в сумі 765,00 грн., в тому числі: за 2015 рік в сумі - 289,50 грн., за 2016 рік в сумі - 381,00 грн. за 2017 рік в сумі - 94,50 грн. Також, відповідач зазначає, що ФОП ОСОБА_1 порушено п.1 та п.2 статті 3 Закону України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями. Отже, оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 03.09.2018р. є правомірними та повністю узгоджуються з нормами чинного податкового законодавства, а позиція контролюючого органу підтверджується судовою практикою.

Ухвалою суду від 02 травня 2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою суду від 03 липня 2020 року було зупинено провадження у справі.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 02 травня 2022 року було поновлено провадження в адміністративній справі.

Ухвалою суду від 15 серпня 2022 року було замінено відповідача - Головне управління ДФС у Закарпатській області (вул. Волошина, буд. 52, м. Ужгород, 88000, код ЄДРПОУ 30303632) на правонаступника - Головне управління ДПС у Закарпатській області (вул. Волошина, буд. 52, м. Ужгород, 88000, код ЄДРПОУ ВП 44106694) (далі відповідач, ГУ ДПС у Закарпатській області).

Під час розгляду справи судом були допитані свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Свідок ОСОБА_2 головний бухгалтер позивача повідомила суду, що їх було повідомлено, що буде проводитись перевірка. На перевірку було надано всі документи, що підтверджували всі їхні витрати. Разом з тим, оскільки немала права підпису, то звітність подавалася підприємцем самостійно. Повідомила суду, що у відомості 1ДФ були подані з помилками, а саме, не повністю відображено всі відомості щодо виплачених доходів, тому податкове повідомлення-рішення про застосування штрафної санкції у розмірі 510 грн. є правомірним. Щодо ведення обліку доходів і витрат свідок пояснила, що у зв`язку із великою зайнятістю облік вела у вільний час, може і через рік після події. Повідомила, що книга обліку розрахункових операцій у неї наявна, однак суду надати не змогла. На запитання суду про конкретну суму витрат на продукти харчування у 2015 році свідок не змогла дати чіткої відповіді.

Свідок ОСОБА_3 старший державний інспектор ГУ ДФС в Закарпатській області зазначив суду, що всі витрати які підтверджені банківськими документами перевіркою взяті до уваги. Разом з тим, серед документів щодо включення до витрат були надані «акти закупівлі продуктів харчування», які не містили жодних відомостей щодо того у кого саме були придбані такі продукти, так само не було надано документів, які б підтверджували оплату по таких «актах закупівлі продуктів харчування». Крім того, відомості щодо можливої оплати по таких актах не відображено у звіті 1ДФ. Отже, саме ці суми були виключені зі складу витрат підприємця. Також свідок пояснив, що суми зазначені у акті перевірки, на які посилається представник позивача як надумані, це сукупність сум, які так і не знайшли свого документального підтвердження в ході перевірки. Також зазначив, що після проведеної перевірки було отримано пояснення від підприємця щодо встановлених перевіркою порушень, і відповідно до яких останній погодився із такими порушеннями, та після отримання податкових повідомлень-рішень сплатив визначені суми до бюджету.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з мотивів, наведених у позовній заяві. Просив суд позовні вимоги задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала проти позову з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву та просила суд відмовити у задоволенні позову.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 має статус фізичної особи-підприємця з 01.03.2002 року. Код основного виду економічної діяльності 55.20 Діяльність засобів розміщування на період відпустки та іншого тимчасового проживання. Клас професійного ризику 2.

ОСОБА_1 взято на податковий облік в Державній податковій інспекції у Рахівському районі 15 квітня 2002 року, за №1228.

Відповідно до Закону України «Про державний реєстр фізичних осіб- платників податків та інших обов`язкових платежів фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 присвоєно ідентифікаційний номер НОМЕР_1 .

У період, за який проводилась перевірка, відповідно до Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 05.08.2004, № 62947738 виданого ДПІ у Рахівському районі, індивідуальний податковий номер - 1753251850 був зареєстрований платником ПДВ з 26.03.2004 по день підписання акта.

На підставі п. 77.1 ст. 77 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями та п.2 ч.1 ст.13 Закону України від 8 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», наказу Головного управління ДФС у Закарпатській області №1257 від 18.07.2018 року, та плану-графіка проведення документальних планових перевірок суб`єктів господарювання на 2018 рік (серпень місяць), мною, старшим державним ревізор - інспектором відділу контрольно-перевірочної роботи фізичних осіб управління податків і зборів з фізичних осіб Головного управління ДФС у Закарпатській області, ОСОБА_3 , була проведена документальна планова виїзна перевірка фінансово - господарської діяльності з питань дотримання фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 , мешканцем АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, за період з 01.01.2015 р. по 31.12.2017 р.

Копію наказу №1257 від 18.07.2018 року про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення за №200/13-11 від 18.07.2018 про проведення документальної планової перевірки вручено фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 24.07.2018 року.

ГУ ДФС у Закарпатській області видало направлення від 30 липня 2018 року за №2049/13-11 для проведення документальної виїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 з 01.08.2018 року. У направлені визначено мету перевірки: питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, з правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2015 по 31.12.2017.

Направлення Головного управління ДФС у Закарпатській області №2049/13-11 від 30.07.2018 року на проведення документальної планової виїзної перевірки пред`явлено ОСОБА_1 01.08.2018 року.

Перевірка проведена на місці здійснення діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 в АДРЕСА_2 .

За результатами проведеної перевірки складено акт від 21.08.2018 року № 923/07-16-13-11/ НОМЕР_1 про результати планової документальної виїзної перевірки фізичної особи підприємця ОСОБА_1 , з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2015 по 31.12.2017.

Згідно з висновками акту перевірки, документальною плановою виїзною перевіркою встановлені такі порушення ФОП ОСОБА_1 :

- порушено пп.16.1.2 п.16.1 ст.16, п.177.2, п.177.4 ст.177, розділу IV «Податок на доходи фізичних осіб» Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами і доповненнями, в результаті чого донараховано до сплати в бюджет податок на доходи фізичних осіб в сумі 7493,88 грн., в тому числі: за 2015 рік - в сумі 1787,88грн., за 2016 рік - в сумі 4572,00 грн., за 2017 рік - в сумі 1134,00 грн.;

- порушено пп.16.1.2 п.16.1 ст.16, п.177.2, п.177.4 ст. 177 розділу IV «Податок на доходи фізичних осіб», п.16-1 підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами і доповненнями, в результаті чого донараховано до сплати в бюджет військовий збір в сумі 765,00 грн., в тому числі: за 2015 рік - в сумі 289,50 грн., за 2016 рік - в сумі 381,00 грн., за 2017 рік - в сумі 94,50 грн.;

- порушено ст.7, ст.8 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями в редакції станом на дату порушення, в результаті чого перевіркою визначено суму податкових зобов`язань єдиного соціального внеску за період, що перевірявся, в сумі 12285,10 грн., в тому числі: за 2015 рік - в сумі 6697,10 грн., за 2016 рік - в сумі 5588,00 грн.;

- порушено абзац 1, 2 п.2 ст.6 Закону України від 08.07.2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» щодо неналежного ведення бухгалтерської документації, на підставі якої нараховується єдиний внесок;

- п.1 ч.2 ст.6 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», а саме несвоєчасну сплату єдиного внеску нарахованого за червень 2017 року;

- п.176.2 «б» ст.176 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI, із змінами та доповненнями, в частині подання з недостовірними відомостями Податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку за I-IV кв. 2015 року, I-IV кв. 2016 року та I-IV кв. 2017 року;

- пп.266.5.1. п.266.5.ст.266 Податкового Кодексу України від 02 12.2010р. №2755-VI, в результаті чого донараховано до сплати в бюджет податок на нерухоме майно в сумі 10295,49 грн., в тому числі: за 2015 рік - в сумі 2988,54 грн., за 2016 рік - в сумі 3381,12 грн., за 2017 рік - в сумі 3925,83 грн.;

- пп.266.6.1. п.266.6.ст.266 Податкового Кодексу України від 02 12.2010р. №2755-VI змінами та доповненнями, в частині неподання декларації з податку на нерухоме майно за 2015-2017 роки;

- порушено п.1 та п.2 статті 3 Закону України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями.

На підставі акту документальної планової виїзної перевірки від 21.08.2018 року №923/07-16-13-11/ НОМЕР_1 ГУ ДФС у Закарпатській області прийнято податкові повідомлення-рішення від 03.09.2018 року:

- №0189181311 про донарахування податку на доходи фізичних осіб в сумі 11240,82 грн., в т.ч. за податковим зобов`язанням 7493,88 грн., за штрафними санкціями 3746,94 грн.

- №0189191311 про донарахування військового збору в сумі 956,25 грн., в т.ч. за податковим зобов`язанням 765,00 грн., за штрафними санкціями 191,25 грн.

- №0189191311 про нарахування штрафних санкцій в сумі 1 грн. за порушення норм застосування реєстраторів розрахункових операцій.

- №0189191311 про нарахування штрафних санкцій в розмірі 510 грн. за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами.

Позивач, вважаючи такі податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи оцінку позиціям сторін, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядку їх адміністрування, платників податків та зборів, їх прав та обов`язків, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

Підпунктами 21.1.1., 21.1.4. п. 21.1. ст. 21 ПК України закріплено, що посадові особи контролюючих органів зобов`язані: дотримуватися Конституції України, діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

В підпункті 20.1.4 пункту 20.1 ст.20 ПК України зазначено, що контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно з пунктом 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок. (п.п. 75.1.2 статті 75 ПК України).

В той же час, слід звернути увагу на абз.2 п. 77.1. статті 77 ПК України, відповідно до якого план-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки.

Порядок проведення документальних планових перевірок врегульований статтею 77 Податкового кодексу України.

Так, пунктом 77.1. статті 77 Податкового кодексу України визначено, що документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок. План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки.

Згідно з пунктом 77.4. статті 77 Податкового кодексу України про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом.

Наведені норми свідчать про те, що необхідними умовами для проведення планової документальної перевірки платника податків є включення останнього до плану-графіку перевірок та видача наказу про її проведення, а також вручення такому платнику податків посадовою особою контролюючого органу, зазначеною в направленні на проведення перевірки, наказу та направлення на її проведення, які в свою чергу повинні відповідати вимогам встановленим Податковим кодексом України.

Відповідно до пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Згідно пункту 81.2 статті 81 Податкового кодексу України у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки посадовими (службовими) особами контролюючого органу за місцем проведення перевірки, невідкладно складається у двох примірниках акт, що засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків.

Як вбачається із матеріалів справи, ГУ ДФС у Закарпатській області, на виконання плану графіку на 2018 рік, згідно наказу від 18.07.2018 року №1257 вирішено провести документальну планову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2015 року по 31.12.2017 року.

Частиною першою статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - в редакції, чинній на час проведення господарських операцій) визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з абзацом одинадцятим статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг (частина друга статті 9 вказаного Закону).

Отже, для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

За приписами пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 03.09.2018 року № 0189181311, яким визначено грошове зобов`язання по податку на доходи фізичних осіб та № 01899191311, яким визначено грошове зобов`язання по військовому збору, суд зазначає наступне.

Оподаткування доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, регламентовано статтею 177 ПК України.

Відповідно до пункту 177.2 статті 177 ПК України, об`єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов`язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

За приписами пункту 177.3 статті 177 ПК України для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, не включаються до витрат і доходу суми податку на додану вартість, що входять до ціни придбаних або проданих товарів (робіт, послуг).

У підпунктах 177.4.1 - 177.4.4 пункту 177.4 статті 177 ПК України наведено перелік витрат, які визнаються такими, що безпосередньо пов`язані з отриманням доходів.

Відповідно до підпункту 177.4.5 пункту 177.4 статті 177 ПК України не включаються до складу витрат підприємця: витрати, не пов`язані з провадженням господарської діяльності такою фізичною особою - підприємцем; витрати на придбання, самостійне виготовлення основних засобів та витрати на придбання нематеріальних активів, які підлягають амортизації; витрати на придбання та утримання основних засобів подвійного призначення, визначених цією статтею; документально не підтверджені витрати.

Згідно з пунктом 177.10 статті 177 ПК України фізичні особи - підприємці зобов`язані вести Книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару.

З метою визначення достовірності даних, пов`язаних з обчисленням і сплатою до бюджету податків і зборів ФОП ОСОБА_1 01.08.2018 року вручено лист ГУ ДФС у Закарпатській області від 30 липня 2018 року за №6983/10/07-16-13-11-16-Ш з вимогою надати первинні фінансові-господарські, бухгалтерські та інші документи за перевіряючий період, які пов`язані з господарською діяльністю, а саме: банківські виписки про рух коштів на рахунках за період з 01.01.2015 по 31.12.2017 року; книги обліку доходів і витрат; детальну розшифровку витрат в розрізі контрагентів, відображених в податкових деклараціях про майновий стан і доходи за 2015 рік, 2016 рік, 2017 рік; договори купівлі-продажу товарів (робіт, послуг), угоди, контракти; накладні, товарно-транспортні накладні; шляхові листи; акти списання запасних частин, пально-мастильних матеріалів, акти виконаних робіт по ремонту автотранспорту, тощо; оборотно-сальдові відомості по проведених розрахунках, в розрізі контрагентів-постачальників та контрагентів-покупців; акти звірок з контрагентами станом на 01.01.2015, 01.01.2016, 01.01.2017, 01.01.2018; інвентаризаційні відомості залишків ТМЦ в кількісних та вартісних показниках по ціні придбання без ПДВ, станом на 01.01.2015, 01.01.2016, 01.01.2017, 01.01.2018; документи щодо використання в господарській діяльності власних/орендованих земельних ділянок, приміщень, транспортних засобів (акти на право власності, договори оренди, тощо); інформацію щодо наявності дебіторської та кредиторської заборгованостей розрізі контрагентів станом на 01.01.2015, 01.01.2016, 01.01.2017, 01.01.2018; трудові договори, угоди, тощо; за наявності, інші документи, які пов`язані з господарською діяльністю.

За підписом бухгалтера ОСОБА_2 до перевірки за період 2015-2017 року було надано:

- банківські документи про рух коштів;

- калькуляції вартості діжко-дня;

- прихідні, розхідні накладні, акти закупок, меню, меню-розкладки, акти реалізації, які були складені в процесі надання послуг харчування дітей;

- накладні, акти списання, угоди, акти виконаних робіт з надання послуг культурно-масових, екскурсійних та інших послуг, наданих в процесі обслуговування дітей;

- трудові договори, розрахунково-платіжні відомості начислення і видачі заробітної плати робітникам;

- відомості щодо залишків ТМЦ;

- інформація щодо наявності дебіторської і кредиторської заборгованості;

- інформаційна довідка щодо послуг, які табір надає по організації відпочинку та оздоровлення.

Перевіркою правильності визначенні витрат, безпосередньо пов`язаних з одержанням доходу (документально підтверджених) встановлено завищення суми документально підтверджених витрат в 2015 році на придбання продуктів харчування на суму 4300,00 грн. та витрат за отримані транспортні послуги за перевезення дітей,; в 2016 році на придбання продуктів харчування на суму 24000,00 грн., 2017 році на придбання продуктів харчування на суму 6300,00 грн., факт оплати яких згідно представлених до перевірки документів не підтверджено.

Вказане порушення встановлено на підставі наданих до перевірки відомостей про списання коштів з розрахункового рахунку, прибуткових касових ордерів, розрахункових квитанцій, даних книги обліку доходів і витрат та отриманих пояснень ФОП ОСОБА_1 , в яких зазначено, що в процесі перевірки виявлені недоліки які були допущені у зв`язку зі змінами законодавства у веденні податкового обліку за період 2015-2017 доповнень і зауважень до виявлених порушень немає.

У відповідності до статті 44 пунктів 44.1, 44.2, 44,6 та 44.7 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. У разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності. Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (крім випадків, передбачених абзацом другим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення. У разі якщо посадова особа контролюючого органу, яка здійснює перевірку, відмовляється з будь-яких причин від врахування документів, наданих платником податків під час проведення перевірки, платник податків має право до закінчення перевірки надіслати листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного або надати безпосередньо до контролюючого органу, який призначив проведення перевірки, копії таких документів (засвідчені печаткою платника податків (за наявності печатки) та підписом платника податків - фізичної особи або посадової особи платника податків - юридичної особи). Протягом трьох робочих днів з дня отримання акта перевірки платник податків має право надати до контролюючого органу, що призначив перевірку, документи, визначені в акті перевірки як відсутні. У разі якщо під час проведення перевірки платник податків надає документи менше ніж за три дні до дня її завершення або коли надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу менше ніж за три дні до дня завершення перевірки, проведення перевірки продовжується на строк, визначений статтею 82 цього Кодексу. У разі якщо надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу після завершення перевірки або у разі надання таких документів відповідно до абзацу другого цього пункту, контролюючий орган має право не приймати рішення за результатами проведеної перевірки та призначити позапланову документальну перевірку такого платника податків. У відповідності до статті 85 пункт 85.2 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать до предмета перевірки або пов`язані з ним. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Резюмуючи вищевказані норми - в силу вимог статті 44 пункту 44.1 та статті 85 пункту 85.2 Податкового кодексу України платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів; платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту; платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки.

Позивачем не спростовано та матеріалами справи підтверджується, що зазначені вище документи, про неподання яких зазначено судом та не спростовано позивачем на відповідний запит відповідача, під час перевірки не подавалися. При цьому, відповідно до положень статті 44 пункту 44.7 Податкового кодексу України, відсутні докази того, що контролюючий орган відмовився їх прийняти до врахування у зв`язку з проведенням перевірки. Не надано також доказів подання вказаних документів після завершення перевірки.

Як вказано вище у відповідності до статті 44 пункту 44.6 Податкового кодексу України, у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Зміст наведених правових норм свідчить, що обов`язок контролюючого органу здійснювати перевірку на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством кореспондується з обов`язком платника податків зберігати такі первинні документи та надавати їх при перевірці. Не надання таких документів нормами статті 44 пункту 44.6 Податкового кодексу України прирівнюється до їх відсутності. Єдине виключення при застосуванні правових наслідків ненадання платником податків на вимогу контролюючого органу зазначених вище документів становить їх відсутність внаслідок виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами.

Надання зазначених документів згодом, у тому числі під час розгляду справи у суді та проведення економічної експертизи, не змінює статусу цих документів, як таких, що були відсутні на час формування даних звітності та їх надання згодом не має правових наслідків для цілей підтвердження правомірності формування спірних сум податкових вигод у відповідний податковий період.

Про часткове ненадання документів під час спірної перевірки судом зазначалося вище.

Відповідно до статті 2 частини 2 пунктів 1, 3 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Як неодноразово зазначав у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини (зокрема, від 09.12.1994, справа «Руїс Торіха проти Іспанії», заява № 18390/91; від 21.01.1999, справа «Гарсія Руїз проти Іспанії») - суд нагадав, що згідно з його установленою практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Ступінь суворості цієї вимоги може бути різною залежно від характеру рішення, і він має визначатися, виходячи із обставин справи. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу давати докладну відповідь на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтованості рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

З врахуванням показників декларацій ФОП ОСОБА_1 перевіркою встановлено заниження позивачем чистого оподатковуваного доходу за 2015, 2016, 2017 роки на загальну суму 51000,00 грн.

Враховуючи вищенаведене, податкове повідомлення-рішення №0189181311 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податку на доходи фізичних осіб прийняте правомірно.

Крім цього, оскільки судом встановлено, що позивачем занижено отриманий дохід, на який, у відповідності до ст. 168 ПК України, нараховується військовий збір, у розмірі 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування, а тому податкове повідомлення-рішення № 0189191311 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податку - військовий збір, також винесено правомірно.

Щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 03.09.2018 року № 0189191311 про застосування штрафних санкцій за порушення норм застосування реєстраторів розрахункових операцій у розмірі 1 грн., то суд зазначає таке.

Відповідно до статті 3 Закону України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані:

1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

2) видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Перевіркою встановлено, що з 01.01.2015 по 31.12.2017 року ФОП ОСОБА_1 отримував готівкові кошти без проведення через реєстратор розрахункових операцій та видачі відповідних розрахункових документів в загальній сумі 492480,00 грн., отриманих від спортивних шкіл, за проживання та оздоровлення дітей, які було оприбутковано через касову книгу з оформленням прибуткових касових ордерів. У ФОП ОСОБА_1 за період з 01.01.2015 по 31.12.2017 року відсутні зареєстровані книга обліку розрахункових операцій, розрахункові книжки та зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій.

Судом в судовому засіданні було досліджено оригінал книги обліку розрахункових операцій №0711000562/1 зареєстрованої 06.07.2004 року. З такої вбачається, що така зареєстрована для використання в Колибі за адресою АДРЕСА_2 . Судом встановлено, що записи в книзі велись з порушенням Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 №547. Порушення полягає у невиконанні щоденних записів про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо (п.5 розділ 4 Порядку). Натомість у книзі позивача містилися записи тільки щодо службової видачі.

Щодо твердження позивача про те, що підстав для застосування до позивача штрафних санкцій немає, оскільки діяльність здійснюється у населеному пункті смт. Кобилецька Поляна Рахівського району, який має статус гірського населеного пункту.

Згідно зі ст. 10 Закону №265/95-ВР перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування РРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, а також граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), при перевищенні якого застосування РРО є обов`язковим, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

У пункті 2 постанови Кабінету Міністрів України від 23.08.2000 №1336 «Про забезпечення реалізації ст. 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» установлено граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), у разі перевищення якого застосування реєстраторів розрахункових операцій є обов`язковим, для форм та умов проведення діяльності, визначених, зокрема, у пункті 22 Переліку (провадження діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг суб`єктами підприємницької діяльності на території сіл і селищ міського типу, яким згідно із Законом України «Про статус гірських населених пунктів в Україні» надано статус гірських) - 200 тис. грн. на один суб`єкт господарської діяльності (станом на 19.12.2017 року) та 500 тис. грн. починаючи з 20.12.2017 року.

З огляду на наведене, застосування РРО є обов`язковим при перевищенні річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), встановленого у розмірі 200 тис. грн./500 тис. грн.

Судом встановлено, що дохід позивача за період з 01.01.2015 по 31.12.2015 року становить 983333,33 грн., за період з 01.01.2016 по 31.12.2016 року становить 843690,00 грн., а тому суд приходить до висновку, що позивачем було перевищено граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій за календарний рік у розмірі 200 тис. грн.

Таким чином ФОП ОСОБА_1 порушено п.1 та п.2 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Враховуючи вищенаведене, податкове повідомлення-рішення №0189191311 про застосування штрафних санкцій за порушення норм застосування реєстраторів розрахункових операцій прийняте правомірно.

Щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 03.09.2018 року №0189181311, яким застосовано штрафну (фінансову) санкцію за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковим агентом із доходів платника податку у вигляді заробітної плати 510,00 грн.

Перевіркою встановлено, що ФОП ОСОБА_1 податкові розрахунки сум доходів, нарахованих (сплачених) на користь платників податків фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за І-ІV кв. 2015 року, І-ІV кв. 2016 року та І-ІV кв. 2017 року подавалися з недостовірними відомостями, а саме: мали місце випадки невідображення сум виплат ФОП платникам єдиного податку, за придбані ТМЦ, виконані роботи, надані послуги та ін.

Таким чином, за наслідками перевірки встановлено порушення п.176.2 «б» ст.176 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VІ, із змінами та доповненнями, в частині подання з недостовірними відомостями Податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку за І-ІV кв. 2015 року, І-ІV кв. 2016 року та І-ІV кв. 2017 року.

Разом з тим, позивачем не наведено доводів щодо протиправності висновків перевірки в цій частині, натомість свідок, як головний бухгалтер позивача, фактично визнала в судовому засіданні подання з недостовірними відомостями податкових розрахунків сум доходів, нарахованих (сплачених) на користь платників податків фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за І-ІV кв. 2015 року, І-ІV кв. 2016 року та І-ІV кв. 2017 року.

Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач, заперечуючи проти позову, спростував доводи позивача і довів правомірність прийнятих рішень.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що в задоволенні адміністративного позову фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 необхідно відмовити повністю.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України у зв`язку з відмовою позивачу в задоволенні позову понесені ним судові витрати, пов`язані зі зверненням до суду, не відшкодовуються.

Керуючись ст. ст. 5, 9, 19, 77, 139, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 24 жовтня 2022 року.

СуддяЯ. М. Калинич