Рішення

від 24.10.2022 по справі 320/6966/22

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 жовтня 2022 року м.Київ № 320/6966/22

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЗАВТОСЕРВІС" до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання розпорядження протиправним та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось ТОВ "ГАЗАВТОСЕРВІС" з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області, у якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати розпорядження ГУ ДПС у Київській області 21.02.2022 №158 у частині анулювання Ліцензії на право оптової торгівлі пальним, за відсутності місць оптової торгівлі №990614201901674 від 21.08.2019 Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЗАВТОСЕРВІС» за адресою: Київська обл., Білоцерківський р-н, сільрада Фурсівська, «Городок Хуторок» Садове товариство» Обслуговуючий кооператив», вул. Львівська, буд. 4;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Київській області видалити з Єдиного державного реєстру суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним інформацію (відомості) про анулювання Ліцензії на право оптової торгівлі пальним, за відсутності місць оптової торгівлі №990614201901674 від 21.08.2019 Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЗАВТОСЕРВІС» та поновити дію вказаної Ліцензії з 21.02.2022.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що директор підприємства Андрусенко Ю.В., яка є єдиною посадовою особою ТОВ "ГАЗАВТОСЕРВІС", у період з 14.02.2022 по 09.03.2022 перебувала у щорічній основній відпустці та з 18.02.2022 перебувала за межами кордону. А тому, директор була відсутня за місцезнаходженням підприємства під час проведення фактичної перевірки посадовими особами ГУ ДПС у Київській області 17.02.2022, оскільки відповідно на наказу про відпустку діяльність товариства до 09.03.2022 була призупинена. Позивач вважає, що відсутність директора на робочому місці у період перебування її у відпустці жодним чином не може свідчити про відсутність ТОВ "ГАЗАВТОСЕРВІС" за місцезнаходженням. А тому анулювання ліцензії на пальне на підставі акта від 17.02.2022 про неможливість проведення перевірки ТОВ "ГАЗАВТОСЕРВІС" відбулося без врахування фактичних обставин справи, необґрунтовано та безпідставно. У той же час, анулювання ліцензії на пальне негативно вплинуло на господарську діяльність позивача.

Відповідач надіслав відзив на позовну заяву, у якому проти позову заперечував. Зазначив, що прибувши на перевірку до позивача, посадовими особами ГУ ДПС у Київській області встановлено відсутність суб`єкта господарювання за місцезнаходженням, яке зазначено у виданій ліцензії на оптову торгівлю пальним, що було подано платником податків до органів ДПС разом з заявою на отримання ліцензії від 21.08.2019 №990614201901674. Таким чином, встановлено факт подання ТОВ "ГАЗАВТОСЕРВІС" недостовірних даних у документах, поданих разом з заявою на отримання ліцензії, чим порушено вимоги ч. 34 ст. 15 Закону України №481/95-ВР. А тому, відповідачем прийнято розпорядження від 21.02.2022 №158 у частині анулювання Ліцензії на право оптової торгівлі пальним, за відсутності місць оптової торгівлі №990614201901674 від 21.08.2019. Стверджував, що перебування ОСОБА_1 у щорічній відпустці не є підставою для зупинення роботи товариства, а факт роботи підприємства підтверджується наданими позивачем до суду видатковими накладними від 15.02.2022 №32 та від 18.02.2022 №30. А тому, позивач здійснював свою господарську діяльність шляхом відпуску скрапленого газу на адресу ТОВ "Колос", що спростовує висновки позивача про призупинення діяльності товариства.

Ухвалою суду від 15.08.2022 відкрито спрощене провадження без проведення судового засідання в даній справі.

Розглянувши позовну заяву, відзив на позовну заяву, з`ясувавши доводи та аргументи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, дослідивши долучені до матеріалів справи письмові докази, суд встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

ТОВ "ГАЗАВТОСЕРВІС" є юридичною особою, що зареєстрована 25.10.1999 за №1003531070016010435, місцезнаходження: Київська область, Білоцерківський район, сільрада Фурсівська, "ГОРОДОК ХУТОРОК" "САДОВЕ ТОВАРИСТВО" Обслуговуючий кооператив, вул. Львівська, буд. 4 (КОД ЄДРПОУ 39419505), що підтверджується Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань.

Основним видом діяльності платника на момент виникнення спірних правовідносин є «Код КВЕД 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газопоподібним паливом і похідними продуктами».

За вказаною юридичною адресою Товариство орендує офісне приміщення, в якому розташована відповідна офісна техніка, документація та розміщується персонал позивача, на підставі Договору оренди від 10.03.2020 року, копія якого долучена до матеріалів справи.

З метою зайняття господарською діяльністю із оптової торгівлі пальним за відсутності місць оптової торгівлі позивач отримав Ліцензію від 21.08.2019.

На підставі ст. 80 Податкового кодексу України, у відповідності до наказу ГУ ДПС у Київській області на проведення перевірки від 01.02.2022 № 99-П та направлення на проведення фактичної перевірки від 16.02.2022 №771/10-36-09, №772/10-36-09 співробітники ГУ ДПС у Київській області прибули 17.02.2022 за місцем здійснення діяльності позивача (Київська обл.. Білоцерківський р-н, с. Фурси, «Городок Хуторок» Садове Товариство» обслуговуючий кооператив, вул. Львівська, буд. 4) з метою проведення фактичної перевірки дотримання вимог законодавства України у сфері оптової торгівлі підакцизними товарами.

Як стверджує відповідач, при виїзді за вказаною вище адресою посадовими особами ГУ ДПС у Київській області встановлено відсутність суб`єкта господарювання за місцезнаходженням, яке зазначено у Ліцензії, про що складено акт від 17.02.2022 № 102/10-36-09-00-10/30419505 «Про неможливість проведення перевірки ТОВ «ГАЗАВТОСЕРВІС».

На підставі ст. 15 Закону України №481/95-ВР відповідачем прийнято Розпорядження від 21.02.2022 №158 про анулювання ліцензії ТОВ "ГАЗАВТОСЕРВІС" на право оптової торгівлі пальним, за відсутності місць оптової торгівлі від 21.08.2019, реєстраційний № 990614201901674, термін дії з 21.08.2019 по 21.08.2024 у зв`язку «.../з встановленням факту відсутності суб`єкта господарювання за місцезнаходженням та/або за місцезнаходженням провадження діяльності, які зазначені у виданій ліцензії».

Як слідує з матеріалів справи, директору Товариства за попередньо відпрацьований календарний рік у відповідності до наказу № 1 від 11.02.2022 надано щорічну основну відпустку терміном 24 календарні дні з 14.02.2022.

Пунктом 2 вказаного наказу у зв`язку з неможливістю покладення обов`язків директора Товариства на іншу особу за відсутності інших найманих працівників, вирішено тимчасово з 14.02.2022 призупинити діяльність Товариства на період перебування ОСОБА_1 у щорічній відпустці.

Як зазначає у позовній заяві позивач, 11.02.2022 ОСОБА_1 отримала виїзну візу для поїздки в Мексику. Згідно із штампом на примірнику візового документа, а також згідно із штампом на відповідному аркуші паспорту громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_1 фактично вибула з території України 18.02.2022 та прибула на територію Мексики 19.02.2022, що підтверджується копією візової анкети та копією закордонного паспорта, долученими до матеріалів справи. Як стверджує у позовній заяві позивач, перебуваючи з 14.02.2022 у щорічній основній відпустці, а з 18.02.2022 - за межами території України, ОСОБА_1 як єдина посадова особа та найманий працівник Товариства не мала фізичної можливості перебувати 17.02.2022 (в момент прибуття посадових осіб ГУ ДПС у Київській області за адресою місцезнаходження ТОВ «ГАЗАВТОСЕРВІС» для проведення фактичної перевірки) в офісі позивача та виконувати свої службові обов`язки в якості його директора. При цьому, звертає увагу, що на період відпустки директора господарська та інша діяльність Товариства у зв`язку з неможливістю делегування його повноважень іншій особі була тимчасово призупинена.

А тому вважає, що рішення про анулювання ліцензії ТОВ "ГАЗАВТОСЕРВІС" є протиправним та незаконним, у зв`язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України визначає Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» №481 від 19 грудня 1995 року (із змінами та доповненнями.

Згідно з приписами ст. 15 Закону України №481 суб`єкти господарювання (у тому числі іноземні суб`єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним - одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) або місцезнаходженням постійного представництва.

У заяві про видачу ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями або пальним додатково зазначаються адреса місця торгівлі, перелік реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, а також інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери посвідчень реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, та дата початку їх обліку в податкових органах.

У додатку до ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями або пальним суб`єктом господарювання (у тому числі іноземним суб`єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) зазначається адреса місця торгівлі і вказуються перелік електронних контрольно-касових апаратів та інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери книг обліку розрахункових операцій, які знаходяться у місці торгівлі.

Відповідальність за достовірність даних у документах, поданих разом із заявою, несе заявник.

Ліцензія анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного розпорядження на підставі, зокрема, встановлення факту відсутності суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) за місцезнаходженням та/або за місцезнаходженням провадження діяльності, які зазначені у виданій ліцензії.

Орган ліцензування на наступний робочий день після прийняття розпорядження про анулювання ліцензії:

вносить інформацію щодо розпорядження про анулювання ліцензії до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального та/або Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, а також оприлюднює його на своєму офіційному вебсайті;

направляє суб`єкту господарювання (у тому числі іноземному суб`єкту господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) розпорядження про анулювання ліцензії в порядку, встановленому статтею 42 Податкового кодексу України.

Розпорядження про анулювання ліцензії, прийняті органом ліцензування, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Згідно з ч. 53 ст. 15 Закону України №481 ліцензія анулюється та вважається недійсною з моменту одержання суб`єктом господарювання (у тому числі іноземним суб`єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) розпорядження про її анулювання в електронній формі засобами електронного зв`язку.

У разі зміни відомостей, зазначених у виданій суб`єкту господарювання (у тому числі іноземному суб`єкту господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) ліцензії (за винятком змін, пов`язаних з реорганізацією суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) та/або зміною типу акціонерного товариства), суб`єкт господарювання зобов`язаний у місячний термін з дня внесення таких змін звернутися до органу, який видав ліцензію, з відповідною заявою.

Аналізуючи вищезазначені норми законодавства, можна зробити висновок, що підставою для анулювання ліцензії є встановлення факту відсутності суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) за місцезнаходженням та/або за місцезнаходженням провадження діяльності, які зазначені у виданій ліцензії.

А тому, при вирішенні даного спору визначальним є факт відсутності суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) за місцезнаходженням, який і слугував підставою для винесення спірного рішення.

Як убачається з матеріалів справи, на підставі ст. 80 Податкового кодексу України, у відповідності до наказу ГУ ДПС у Київській області на проведення перевірки від 01.02.2022 № 99-П та направлення на проведення фактичної перевірки від 16.02.2022 №771/10-36-09, №772/10-36-09 співробітники ГУ ДПС у Київській області прибули 17.02.2022 за місцем здійснення діяльності позивача (Київська обл.. Білоцерківський р-н, с. Фурси, «Городок Хуторок» Садове Товариство» обслуговуючий кооператив, вул. Львівська, буд. 4) з метою проведення фактичної перевірки дотримання вимог законодавства України у сфері оптової торгівлі підакцизними товарами.

Відповідно до п. 80.2 ст. 80 ПК України, фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав: у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах і пального, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, та/або масовими витратомірами, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.

Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Статтею 80 ПК України передбачено, що фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб`єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.

Згідно із п. 81.2 ст. 81 ПК України, у разі якщо при організації документальної планової та позапланової виїзної або фактичної перевірки встановлено неможливість її проведення, посадовими (службовими) особами контролюючого органу невідкладно складається та підписується акт про неможливість проведення перевірки, який не пізніше наступного робочого дня реєструється в контролюючому органі. До такого акта додаються матеріали, що підтверджують факти, наведені в такому акті. Зазначений акт та матеріали надсилаються контролюючим органом платнику податку в порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Як убачається з акту від 17.02.2022 № 102/10-36-09-00-10/30419505 «Про неможливість проведення перевірки ТОВ «ГАЗАВТОСЕРВІС», при виїзді за вказаною вище адресою посадовими особами ГУ ДПС у Київській області встановлено відсутність суб`єкта господарювання за місцезнаходженням: Київська обл., Білоцерківський р-н, сільрада Фурсівська, «Городок Хуторок» Садове товариство» Обслуговуючий кооператив», вул. Львівська, буд. 4, яке зазначено у Ліцензії від 21.08.2019 №990614201901674. Будь які інші докази, які б підтверджували факт відсутності ТОВ «ГАЗАВТОСЕРВІС» за зазначеною адресою (свідчення охорони офісного приміщення, фотофіксація відсутності підприємства чи офісу, тощо) до акту не додано.

Також, в ході розгляду справи, відповідачем не долучено до матеріалів справи витяг з ЄРДПОУ щодо внесення змін щодо місцезнаходження юридичної особи.

У той же час, єдиною підставою для прийняття спірного рішення, яким анульовано ліцензію на пальне був акт від 17.02.2022 № 102/10-36-09-00-10/30419505 «Про неможливість проведення перевірки ТОВ «ГАЗАВТОСЕРВІС».

Наказом ДПС України від 04.09.2020 № 470 Про затвердження Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків затверджено Методичні рекомендації щодо порядку взаємодії між підрозділами органів Державної податкової служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків (далі - Методичні рекомендації) розроблено відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) та рекомендовано для застосування посадовими особами органів ДПС (з урахуванням визначених статтею 19-1 Кодексу функцій) при організації, проведенні та реалізації матеріалів документальних перевірок платників податків з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС, а також фактичних перевірок щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, дотримання роботодавцем законодавства стосовно укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Суд звертає увагу, що пунктом 1.4.5 цього Положення визначено організацію роботи у разі неможливості проведення перевірки у зв`язку з відсутністю платника податків за місцезнаходженням.

У разі коли при організації документальної планової та позапланової виїзної або фактичної перевірки встановлено неможливість її проведення (у тому числі у зв`язку з відсутністю платника податків (посадових осіб платника податків або його законних (уповноважених) представників) за місцезнаходженням) посадовими (службовими) особами територіального органу ДПС, невідкладно складається у двох примірниках у довільній формі та підписується акт про неможливість проведення перевірки, що засвідчує цей факт.

У такому акті рекомендується зазначати інформацію про дату встановлення факту та причини неможливості проведення перевірки (у тому числі у зв`язку з відсутністю платника податків (посадових осіб платника податків або його законних (уповноважених) представників) за місцезнаходженням, у зв`язку з отриманням інформації оператора поштового зв`язку щодо неможливості вручення платнику податків або повернення без вручення письмового запиту територіальному органу ДПС про надання пояснень та їх документальних підтверджень, надісланого такому платнику податків з метою організації перевірки тощо), адресу місцезнаходження платника податків, за якою встановлено відсутність платника, інформацію про підстави для проведення перевірки (реквізити наказу, направлень тощо - зазначаються у випадку, якщо факт неможливості проведення перевірки встановлено після їх оформлення) та інші фактичні обставини, що засвідчують такі факти. До такого акта додаються матеріали, що підтверджують факти, наведені у такому акті.

Зазначений акт не пізніше наступного робочого дня після його складання реєструється у електронному Спеціальному журналі реєстрації актів.

У такому ж порядку реєструються інші передбачені Методичними рекомендаціями акти (крім актів (довідок) перевірок).

Датою акта є дата реєстрації акта в електронному Спеціальному журналі реєстрації актів у територіальному органі ДПС структурним підрозділом, який склав такий акт (довідку).

При складанні акта йому присвоюється номер, який містить, зокрема, але не виключно, порядковий номер з єдиного електронного Спеціального журналу реєстрації актів у межах територіального органу ДПС, який склав акт, та комплексний індекс підрозділу, який склав акт (довідку).

Другий примірник акта про неможливість проведення перевірки разом з копіями матеріалів надсилається територіальним органом ДПС платнику податку у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

При цьому підрозділ територіального органу ДПС, який здійснює (очолює) перевірку та встановив неможливість проведення перевірки у зв`язку з відсутністю платника податків (посадових осіб платника податків або його законних (уповноважених) представників) за місцезнаходженням, протягом 2 робочих днів з дня, наступного за днем складання цього акта, доповідною запискою повідомляє про це керівника (його заступника або уповноважену особу) територіального органу ДПС та готує запит на встановлення місцезнаходження платника податків.

До запиту додаються копія акта про неможливість проведення перевірки у зв`язку з відсутністю платника податків за місцезнаходженням, копія наказу про проведення перевірки (у разі його складання) та інші документи (або їх копії), що підтверджують відсутність платника податків за місцезнаходженням.

Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) територіального органу ДПС, працівники якого здійснюють (очолюють) перевірку, реєструється та направляється у загальновстановленому порядку, визначеному відповідним нормативно-правовим актом до відповідного органу.

Згідно роз`яснень ДПС України на офіційному сайті за посиланням https://rv.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/print-412427.html, підрозділ органу ДПС, який здійснює (очолює) перевірку та встановив неможливість проведення перевірки у зв`язку з відсутністю платника податків (посадових осіб платника податків або його законних (уповноважених) представників) за місцезнаходженням, протягом двох робочих днів з дня, наступного за днем складання цього акта, доповідною запискою повідомляє про це керівника (його заступника або уповноважену особу) органу ДПС та передає запит на встановлення місцезнаходження платника податків до оперативного підрозділу відповідного територіального органу ДПС за основним місцем обліку платника податків.

Оперативний підрозділ територіального органу ДПС не пізніше 10 календарних днів з дня отримання запиту в обов`язковому порядку письмово повідомляє ініціатора запиту про проведену роботу з наданням копій отриманих у ході його виконання матеріалів.

При необхідності вказаний термін може бути продовжений за рішенням керівника зазначеного оперативного підрозділу, але не більше ніж до 30 календарних днів з дня отримання запиту, про що цей підрозділ також письмово повідомляє ініціатора до закінчення 10-денного терміну.

При встановленні місцезнаходження платника податків оперативний підрозділ органу ДПС не пізніше наступного робочого дня письмово направляє ініціатору запиту інформацію про встановлене місцезнаходження. При необхідності працівниками оперативного підрозділу складається відповідна довідка.

Якщо внаслідок заходів, вжитих працівниками оперативного підрозділу, не встановлено місцезнаходження платника податків, такий підрозділ повідомляє про це структурний підрозділ органу ДПС, який ініціював проведення заходів на встановлення місцезнаходження платника податків, та передає керівнику (його заступнику або уповноваженій особі) відповідного органу ДПС службову записку та матеріали про проведену роботу.

Рішення про припинення заходів щодо встановлення місцезнаходження платника податків приймає керівник органу ДПС, працівники якого вживали такі заходи, на підставі службової записки начальника оперативного підрозділу за погодженням з підрозділом (або органом ДПС), що є ініціатором запиту.

Проте, як убачається з матеріалів справи, відповідачем не здійснено будь яких дій на складення та надсилання запиту на встановлення місцезнаходження платника податків ТОВ "ГАЗАВТОСЕРВІС" до оперативного підрозділу органу ДПС.

А тому, суд вважає, що зазначення в акті від 17.02.2022 № 102/10-36-09-00-10/30419505 «Про неможливість проведення перевірки ТОВ «ГАЗАВТОСЕРВІС» інформації про відсутність платника податків за місцезнаходженням, не є належним доказом відсутності ТОВ «ГАЗАВТОСЕРВІС» за місцезнаходженням: Київська обл., Білоцерківський р-н, сільрада Фурсівська, «Городок Хуторок» Садове товариство» Обслуговуючий кооператив», вул. Львівська, буд. 4, яке зазначено у Ліцензії від 21.08.2019 №990614201901674 та жодним чином не може слугувати підставою для анулювання ліцензії на підставі ст. 15 Закону України №481.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено факту відсутності позивача за місцезнаходженням, а тому у відповідача були відсутні підстави для анулювання ліцензії саме на цій підставі.

Щодо вимоги зобов`язального характеру, суд зазначає, що вона є передчасною з огляду на те, що наразі відсутні підстави вважати, що відповідачем не будуть вчинені відповідні дії щодо внесення до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального інформації про ліцензію №990614201901674 від 21.08.2019, видану ТОВ «ГАЗАВТОСЕРВІС».

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку (частина друга статті 2 КАС України).

Натомість, зазначеним критеріям оскаржене розпорядження ГУ ДПС у Київській області не відповідає, оскільки воно прийняте необґрунтовано, за відсутності передбачених законодавством підстав для анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Відповідно до ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача пропорційно до задоволеної частини позовних вимог в сумі 1240, 50 грн.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати розпорядження Головного управління Державної податкової служби у Київській області 21.02.2022 №158 у частині анулювання Ліцензії на право оптової торгівлі пальним, за відсутності місць оптової торгівлі №990614201901674 від 21.08.2019 Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЗАВТОСЕРВІС» за адресою: Київська обл., Білоцерківський р-н, сільрада Фурсівська, «Городок Хуторок» Садове товариство» Обслуговуючий кооператив», вул. Львівська, буд. 4.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ 44096797) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЗАВТОСЕРВІС» (код ЄДРПОУ 30419505) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1240 (одна тисяча двісті сорок) грн 50 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Лисенко В.І.