Рішення

від 25.10.2022 по справі 380/10324/22

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/10324/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 жовтня 2022 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Костецького Н.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (пл. Маланюка, 6, м. Львів, код ЄДОПОУ 13817458) до Фермерського господарства «Білак» (с. Стрілковичі, Самбірський район, Львівська область, код ЄДРПОУ 22369378) про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Фермерського господарства «Білак», в якій позивач просить стягнути з ФГ «Білак» на користь Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю - 41699,21 грн (38956,25 грн - сума адміністративно-господарських санкцій; 2742,96 грн - пеня) адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю.

Ухвалою від 03.08.2022 суддя залишив позовну заяву без руху.

Ухвалою від 18.08.2022 суддя прийняв позовну заяву до розгляду й відкрив провадження у справі.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідно до ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21.03.1991 №875-ХІІ (далі Закон №875-ХІІ) для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з ч. 1 ст. 19 Закону №875-ХІІ, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією осіб з інвалідністю, для яких це місце роботи є основним.

Відповідно до поданого відповідачем звіту про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю за 2021 рік (форма №10-ПОІ), середньооблікова кількість штатних працівників за звітний 2021 рік становила 8 осіб. З них, середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до законодавства встановлена інвалідність - 0 осіб. Норматив для працевлаштування осіб з інвалідністю, згідно з ст. 19 Закону №875-ХІІ, становить 1 особа. Отже, відповідачем не виконано нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю у звітному 2021 році у кількості 1 особа. Відтак, оскільки робочі місця, призначені для працевлаштування осіб з інвалідністю, не були зайняті особами, відповідач повинен сплатити адміністративно-господарські санкції.

Оскільки відповідач у встановлений термін не сплатив суму адміністративно господарських санкцій, заборгованість перед позивачем за невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю у 2021 році становить 41699,21 грн (38956,25 грн - сума адміністративно-господарських санкцій; 2742,96 грн - пеня).

З наведених підстав позивач звернувся до суду з цим позовом.

Відповідач правом на подання відзиву не скористався, належним чином повідомлений про розгляд справи за електронною адресою вказаною ним у звітності про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю за 2021 рік.

Всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Відповідач подав до Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю звіт про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю за 2021 рік (форма №10-ПОІ). Відповідно до вказаного звіту, середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу відповідача у 2021 році становила 8 осіб, з них середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до законодавства встановлена інвалідність - 0 осіб. Норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2021 році для відповідача становив 1 особа.

За результатами розгляду вказаного звіту Львівським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів зроблено висновок, що відповідачем не виконано нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, як це передбачено вимогами ст. 19 Закону №875-ХІІ. У зв`язку із цим, позивач розрахував суму адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та звернувся до суду із позовом про їх стягнення. За розрахунком позивача розмір адміністративно-господарських санкцій, що підлягає стягненню з відповідача становить 41699,21 грн (38956,25 грн - сума адміністративно-господарських санкцій; 2742,96 грн - пеня).

Виходячи з того, що відповідач самостійно не сплатив у встановлені строки заборгованість, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

При вирішенні спору суд виходив з такого.

Спеціальним законом, який визначає основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями і інтересами, є Закон України від 21.03.1991 №875-ХІІ «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».

Положенням про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженим наказом Міністерства соціальної політики України від 14.04.2011 №129, передбачено, що Фонд соціального захисту інвалідів, відповідно до покладених на нього завдань, здійснює контроль за виконанням підприємствами нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та сплатою ними адміністративно-господарських санкцій і пені.

Згідно ч.1 ст.18 Закону №875-ХІІ забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Відповідно до ч.1 ст.19 Закону №875-ХІІ для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

При цьому, частиною 2 цієї ж статті визначено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування осіб з інвалідністю. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Згідно з частиною 4 статті 20 Закону від 21.03.1991 № 875-XII адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

Згідно з пунктом 2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 № 70 «Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», звіт про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду, в яких вони зареєстровані, за формою, затвердженою Мінсоцполітики за погодженням з Держстатом.

Датою надходження звіту про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю вважається дата подання роботодавцем звіту до відділення Фонду, а у разі надсилання його поштою - дата на поштовому штемпелі.

Інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування осіб з інвалідністю роботодавці подають до базового центру зайнятості незалежно від місцезнаходження роботодавця за формою, затвердженою Мінсоцполітики за погодженням із Держстатом.

Відповідно до пункту 1.3 Порядку подання форми звітності № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)», затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 31.05.2013 № 316 (у редакції наказу Міністерства соціальної політики України від 05.12.2016 № 1476), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.06.2013 за №988/23520, форма № 3-ПН заповнюється роботодавцями та подається до базового центру зайнятості незалежно від місцезнаходження роботодавця.

Згідно з пунктом 5 Розділу 1 зазначеного Порядку форма № 3-ПН подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії. Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.

У пункті 6 Розділу 1 зазначеного Порядку встановлено, що роботодавець визначає вид звітності - первинна або уточнювальна.

Первинна звітність подається з метою інформування про наявність попиту на робочу силу (вакансії).

Уточнювальна звітність подається в разі необхідності на заміну первинної та містить уточнення характеристик вакансії: умов праці, розміру заробітної плати, вимог до претендента тощо. При цьому не можуть бути змінені дані щодо кількості вакансій та назви професії (посади).

Суд звертає увагу на те, що періодичності подачі звітності за формою №3-ПН законодавством не встановлено, натомість передбачено, що така звітність подається не пізніше 3 робочих днів з дати відкриття вакансії, тобто передбачено одноразове інформування про кожну вакансію. Тому, якщо роботодавець одноразово подав звітність форми № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» у строк не пізніше 3 робочих днів з дати відкриття вакансії, він виконав обов`язок своєчасно та в повному обсязі у встановленому порядку подати інформацію про попит на робочу силу (вакансії). В такому випадку учасник господарських відносин вжив залежних від нього передбачених законодавством заходів для відповідності середньооблікової чисельності працюючих інвалідів установленим нормативам, тобто заходів для недопущення господарського правопорушення.

Суд при розгляді справи враховує висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постановах від 26.06.2018 у справі №806/1368/17, від 20.05.2019 у справі № 820/1889/17, від 13.07.2020 у справі №804/4097/18.

Доказом, який свідчить про створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, у тому числі, спеціальних робочих місць, та інформування органів зайнятості про наявність вільних робочих місць для осіб з інвалідністю, є наказ по підприємству стосовно створення відповідного робочого місця, звіт форми №3-ПН, що подається у порядку, визначеному наказом Міністерства соціальної політики України від 31.05.2013 № 316.

Таким чином, передбачена частиною першою статті 20 Закону №875-ХІІ міра юридичної відповідальності у вигляді виникнення обов`язку здійснити грошовий платіж на користь Фонду соціального захисту інвалідів має наставати або 1) в разі порушення роботодавцем вимог частини третьої статті 18 Закону №875-ХІІ, а саме: не виділення та не створення робочих місць, не надання державній службі зайнятості інформації, не звітування перед Фондом соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів, так як саме ця бездіяльність має своїм фактичним наслідком позбавлення державної служби зайнятості можливості організувати працевлаштування інвалідів, або 2) у разі порушення роботодавцем вимог частини третьої статті 17, частини першої статті 18, частин другої, третьої та п`ятої статті 19 Закону №875-ХІІ, що полягає у безпідставній відмові у працевлаштуванні інваліда, який звернувся до роботодавця самостійно чи був направлений до нього державною службою зайнятості.

Отже, обов`язком роботодавця є створення робочих місць для осіб з інвалідністю, звітування перед Фондом соціального захисту інвалідів та центром зайнятості щодо наявності вакантних робочих місць, працевлаштування осіб з інвалідністю, які звертаються безпосередньо до роботодавця або направляються для працевлаштування центром зайнятості.

Суд встановив, що згідно зі звітом ФГ «Білак» про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю за 2021 рік форми №10-ПОІ середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу за 2021 рік становила 8 осіб, з них середньооблікова кількість працівників, яким відповідно до законодавства встановлено інвалідність 0, кількість осіб з інвалідністю штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону №875-ХІІ становила 1.

Суд звертає увагу, що відповідач не надав доказів подання до базового центру зайнятості упродовж трьох днів з дати створення робочого місця звітності форми звітності №3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)», чим допустив порушення вимог частини третьої статті 18 Закону №875-ХІІ, а саме: ненадання державній службі зайнятості інформації.

Вказане свідчить про наявність підстав для притягнення відповідача до відповідальності у вигляді виникнення обов`язку здійснити грошовий платіж на користь Фонду соціального захисту інвалідів, передбаченої частиною першою статті 20 Закону України №875-ХІІ.

У частині першій статті 20 Закону №875-ХІІ передбачено, зокрема, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк (частина друга статті 20 Закону України №875-ХІІ).

Згідно з частиною 1 статті 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб`єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб`єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Згідно зі звітом ФГ «Білак» про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю за 2021 рік форми №10-ПОІ, розмір середньої річної заробітної плати штатного працівника становить 77912,50 грн.

Таким чином, відповідач вірно здійснив розрахунок заборгованості по сплаті адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2021 рік за 1 незайняте особами з інвалідністю робоче місце у розмірі 41699,21 грн. (38956,25 грн. - сума адміністративно-господарських санкцій; 2742,96 грн - пеня).

Відповідно до частини десятої статті 20 Закону №875-ХІІ фонд соціального захисту осіб з інвалідністю, його відділення мають право захищати свої права та законні інтереси, у тому числі в суді.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує на наступне.

Відповідно до частини другої статті 139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

За таких обставин, беручи до уваги відсутність витрат суб`єкта владних повноважень пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, підстав для стягнення з відповідача судових витрат немає.

Керуючись статтями 6, 9, 73-76, 90, 139, 242, 243, 244, 245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Фермерського господарства «Білак» (с. Стрілковичі, Самбірський район, Львівська область, код ЄДРПОУ 22369378) на користь Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (пл. Маланюка, 6, м. Львів, код ЄДОПОУ 13817458) адміністративно-господарські санкції у розмірі 41699 (сорок одна тисяча шістсот дев`яносто дев`ять) гривень 21 коп.

Судові витрати між сторонами не розподіляються.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст судового рішення складено 25.10.2022.

Суддя Костецький Н.В.