Рішення

від 25.10.2022 по справі 381/4164/21

МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Д.Ростовського, 35, смт. Макарів, Київська область, 08001, тел/факс (04578)5-13-39, e-mail inbox@mk.ko.court.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" жовтня 2022 р. Справа №381/4164/21

Макарівський районний суд Київської області у складі головуючого судді Білоцької Л.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін у залі суду в смт Макарів Київської області справу за позовом

ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕМТРАНСБУД» про стягнення грошових коштів невиплачених при звільненні,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕМТРАНСБУД», (далі - відповідач) про стягнення грошових коштів невиплачених при звільненні, в якому просив стягнути з відповідача на свою користь не виплачених лікарняних в сумі 1 372 гривні; компенсації при звільненні за 14 днів невикористаної відпустки 2343,00 гривень; середній заробіток який складає 268,00 гривень за кожний день затримки по день фактичного розрахунку, що разом становить 32 659,00 грн.

В обгрунтування позовних вимог позивач вказав, що у період з 23.10.2020 року по 10.06.2021 року він знаходився у трудових відносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «ДЕМТРАНСБУД» на посаді монтажника санітарно-технічного устаткування. Під час знаходження у трудових правовідносинах з відповідачем, з боку останнього була не виплачена грошова компенсація за невикористану відпустку в розмірі 2343,00 грн. та не виплаченої лікарняної-допомоги по тимчасовій непрацездатності у розмірі 1372,00 грн.

Позивач перебуваючи в трудових відносинах з відповідачем з 21.12.2020 року по 25.12.2020 року та з 17.05.2021 року по 27.05.2021 року у зв`язку з хворобою перебував на лікарняному.

10.06.2021 року роботодавцю була подана заява про звільнення з займаної посади за власним бажанням, згідно ст. 38 КЗпП України, але в день звільнення позивач не отримав належно оформлену трудову книжку, наказу про звільнення та довідки розрахунку заборгованості.

З моменту звільнення, він неодноразово звертався до відповідача з письмовою вимогою провести розрахунок належних сум при звільненні, проте вказана вимога залишена поза увагою.

Крім того, позивач 16.08.2021 року звернувся до Головного управління Держпраці у Київській області щодо порушення законодавства про працю відносно мене Відповідачем.

30.08.2021 року він отримав письмову відповідь за підписом начальника управління з питань праці Валентини Шаботинської в якій зазначено, що рішення щодо необхідності здійснення заходу державного контролю буде прийнято після отримання відповідних пояснень.

20.10.2021 позивач звернувся до начальника Іванківського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Київській області щодо надання роз`яснення про неотримання ним коштів по листкам непрацездатності.

25.10.2021 року він отримав листа за підписом виконуючої обов`язків начальника Іванківського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Київській області Віти Невмержицької в якому зазначила: «Іванківське відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Київській області (далі відділення фонду) відповідно до Вашої заяви, щодо неотримання матеріального забезпечення по листкам непрацездатності АЦЯ № 057347 та АДЯ 269124 надає наступні роз`яснення: Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕМТРАНСБУД», ЄДРПОУ 43287570, перебуває на обліку у відділенні Фонду з 16.10.2019 року. З дати реєстрації та по даний час ТОВ «ДЕМТРАНСБУД» до відділення Фонду з заявами-розрахунками на відшкодування матеріального забезпечення по тимчасовій непрацездатності не зверталось.

Позивач вважає дії відповідача є незаконними, оскільки у відповідності з ч. 1 ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць, через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів.

Крім того, позивач вказав, що остаточний розрахунок при звільненні працівника проводиться в день його звільнення, з обов`язковим попереднім письмовим повідомленням працівника про розмір нарахованих сум.

Однак, в день звільнення позивача 10.06.2021 року, відповідач письмово не повідомив його про нараховані суми належні при звільненні та не здійснив виплату належних коштів, що є грубим порушенням ч. 1 ст. 116 КЗпП України.

Враховуючи викладене, позивач за захистом своїх прав звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 31.01.2022 року позовну заяву ОСОБА_1 , прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі. Розгляд справи постановлено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників справи. Встановлено відповідачу 15-тиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Копія ухвали суду від 31.01.2022 року та копія позовної заяви з додатками відповідачу направлялися за адресою: АДРЕСА_1 , рекомендоване повідомлення № 0800100001590 повернулося на адресу суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що з урахуванням п. 99.1 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою КМУ №270 від 05.03.2009 року, та п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України вважається належним повідомленням особи про розгляд справи. Відповідно у встановлений судом строк, відповідач на адресу суду клопотань про розгляд справи з повідомленням сторін та відзиву на позовну заяву не надала, у зв`язку з чим суд відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив наступне.

Згідно безкоштовного запиту з Єдиного державного реєстру підприємств, установ, організацій, Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕМТРАНСБУД» зареєстровано 11.10.2019 року Іванківською районною державною адміністрацією Київської області з кодом 43287570; Статутний капітал - 1000 грн.; Директор ОСОБА_2 ; види діяльності: будівництво житлових, нежитлових будівель тощо (а.с. 12).

Як зазначив позивач, та що не спростував відповідач, у період з 23.10.2020 року по 10.06.2021 року ОСОБА_1 , знаходився у трудових відносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «ДЕМТРАНСБУД» на посаді монтажника санітарно-технічного устаткування. Щомісячна заробітна плата, згідно штатного розкладу, за основним місцем роботи складає 6500,00 грн. за період з жовтня 2020 року по грудень 2020 року та 7000,00 грн. за період з січня по лютий 2021 року. Заробітна плата видається готівковими коштами через касу та безготівковими коштами шляхом перерахування на банківську картку. Затримок по видачі заробітної плати не було. Зазначене підтверджується довідкою з місця роботи (а.с. 13). Позивач звільнений за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України.

Як зазначив позивач, з моменту звільнення, позивач звертався до відповідача з письмовою вимогою провести розрахунок належних сум при звільненні, проте вказана вимога залишена поза увагою.

16.08.2021 року позивач звернувся до Головного управління Держпраці у Київській області щодо порушення законодавства про працю відносно нього відповідачем.

30.08.2021 року позивач отримав письмову відповідь за підписом начальника управління з питань праці Валентини Шаботинської в якому зазначено, що рішення щодо необхідності здійснення заходу державного контролю буде прийнято після отримання відповідних пояснень (а.с. 12).

В подальшому позивач звернувся до начальника Іванківського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Київській області щодо надання роз`яснення про неотримання ним коштів по листкам непрацездатності.

25.10.2021 року отримав листа за підписом виконуючої обов`язків начальника Іванківського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Київській області Віти Невмержицької в якому зазначено: «Іванківське відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Київській області (далі відділення фонду) відповідно до Вашої заяви, щодо неотримання матеріального забезпечення по листкам непрацездатності АДЯ № 057347 та АДЯ 269124 надає наступні роз`яснення: Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕМТРАНСБУД», ЄДРПОУ 43287570, перебуває на обліку у відділенні Фонду з 16.10.2019 року. З дати реєстрації та по даний час ТОВ «ДЕМТРАНСБУД» до відділення Фонду з заявами-розрахунками на відшкодування матеріального забезпечення по тимчасовій непрацездатності не зверталось (а.с. 11).

Посилання позивача на розмір середньоденної заробітної плати з урахуванням заробітку за останні два місяці не підтверджується жодними доказами у справі.

Згідно історії по картковому рахунку позивача у період з 23.10.2020 року по 30.09.2021 року позивач отримував заробітну плату, а саме: 23.11.2020 року - 1494,99 гривень; 23.11.2020 року - 2000,00 гривень; 20.12.2020 року - 3232,50 грн.; 05.03.2021 року - 5635,00 грн.; 16.03.2021 року - 2495,50 грн.; 09.06.2021 року - 5635,00 грн. (а.с. 9-10).

З виписок із медичної картки амбулаторного хворого від 20.09.2021 року (а.с. 16-17) та з листка непрацездатності серія АДЯ № 269124 від 21.12.2020 року встановлено, що позивач перебував на лікарняному з 21.12.2020 року, стати до роботи 30.12.2020 року (а.с. 15). Також згідно листка непрацездатності серія АДЯ № 057347 від 17.05.2021 року позивач перебував на лікарняному з 17.05.2021 року, стати до роботи 01.06.2021 року (а.с. 14).

В матеріалах справи міститься заява позивача від 16.08.2021 року якою він звернувся до відповідача з претензією щодо виплати належних при звільненні сум, надання належним чином завірену копію трудової книжки та наказу про його звільнення. Проте з доданих до позову доказів не встановлено факту її надсилання на адресу відповідача та отримання її останнім (а.с. 8, 18).

Вирішуючи заявлені ОСОБА_1 вимоги, суд керується наступним.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 КЗпП України трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов?язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов?язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Як передбачено ст. 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується. Питання державного і договірного регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці та їх захисту визначається цим Кодексом, Законом України «Про оплату праці» та іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 96 КЗпП України передбачено, що системами оплати праці є тарифна та інші системи, що формуються на оцінках складності виконуваних робіт і кваліфікації працівників.

Тарифна система оплати праці включає: тарифні сітки, тарифні ставки, схеми посадових окладів, професійні стандарти та кваліфікаційні характеристики (за відсутності професійних стандартів).

Тарифна система оплати праці використовується при розподілі робіт залежно від їх складності, а працівників - залежно від кваліфікації та за розрядами тарифної сітки. Вона є основою для формування та диференціації розмірів заробітної плати.

Тарифна сітка (схема посадових окладів) формується на основі тарифної ставки робітника першого розряду та міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів).

При цьому, кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК України).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Відповідно до ст. ст. 12, 81 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами у цивільному процесі згідно ст. 76 ЦПК України є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Докази мають бути належними, допустимими, достовірними та достатніми.

Так, позивач в обґрунтування своїх позовних вимог посилався на те, що відповідачем не виплачено йому лікарняні в розмірі 1372,00 грн., проте ним не надано жодного доказу та не заявлено клопотання про їх витребування на підтвердження обґрунтування саме такого розміру лікарняних.

Суд також не може прийняти як беззаперечний доказ виплаченої заробітної плати позивачеві - виписку з банківського рахунку, оскільки вона беззаперечно не свідчить, що позивач отримував заробітну плату лише на вказаний картковий рахунок та лише у такому розмірі.

Крім того, позивач не надав суду будь-яких довідок про нараховану та невиплачену йому компенсацію за 14 днів невикористаної відпустки у розмірі 2343,00 грн. та за який саме період та не заявляв перед судом клопотання про їх витребування.

Решта доказів, а саме звернення позивача 16.08.2021 року до відповідача з вимогою отримання нарахування та виплати по заробітній платі за спірний період, та відповідь Головного управління Держпраці у Київській області від 30.08.2021 року не містять інформації щодо предмета доказування у даній справі, а відтак є неналежними доказами.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач не довів належними та допустимими доказами ті обставини, на які він посилався як на підставу своїх вимог, а саме належна до виплати сума при звільненні, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України у разі відмови в позові судові витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

Згідно ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 5, 76-81, 83, 95, 141, 247, 265, 354-355 ЦПК України суд,

у х в а л и в :

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕМТРАНСБУД» про стягнення грошових коштів невиплачених при звільненні - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо воно не проголошувалося - з дати складання повного його тексту, через Макарівський районний суд Київської області.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 273 ЦПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 25.10.2022 року.

Реквізити сторін:

ОСОБА_1 : АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕМТРАНСБУД»: 07201, Київська обл., смт Іванків, вул. Проскури, 73, код ЄДРПОУ 43287570.

Суддя Л.В. Білоцька