Рішення

від 25.10.2022 по справі 943/2448/21

БУСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Єдиний унікальний номер №943/2448/21

Провадження № 2/943/591/2022

25 жовтня 2022 року

Буський районний суд Львівської області у складі:

головуючого-судді - Коса І.Б.,

за участю секретаря - Дутки С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Буську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Буської міської ради Золочівського району Львівської області про визнання права власності на спадкове майно, -

в с т а н о в и в :

позивачка ОСОБА_1 звернулась в суд із указаним позовом, у якому просить визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 1,1382 га, у тому числі: земельну ділянку площею 0,9813 га із кадастровим номером - 4620683600:07:001:0020 та земельну ділянку площею 0,1569 га із кадастровим номером - 4620683600:14:001:0051, які розташовані на території Буської міської ради Золочівського району Львівської області, в порядку спадкування за законом після смерті її чоловіка ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 . В обгрунтування заявлених вимог позивачка покликається на те, що помер її чоловік ОСОБА_2 , після смерті якого відкрилась спадщина на належні спадкодавцю вищевказані земельні ділянки. Позивачка є дружиною померлого, який заповіту не залишив, а тому спадкування здійснюється за законом. Позивачка ОСОБА_1 фактично прийняла спадщину, вступивши в управління та розпорядження спадковим майном, як спадкоємець першої черги за законом, однак їй нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину та рекомендовано звернутись за визнанням свого права до суду через відсутність оригіналу державного акта на право приватної власності на спадкове майно (земельні ділянки), а відтак просить даний позов задовольнити.

Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, направивши до суду письмову заяву, в якій просить справу розглянути у її відсутності та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач Буська міська рада Золочівського району Львівської області явку свого повноважного представника суду не забезпечила, направивши до суду заяву, в якій просить справу розглянути у відсутності представника.

У відповідності до приписів ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали та з`ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення із таких підстав.

Згідно статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Згідно частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Частиною третьою статті 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як визначено частиною першою статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Згідно частини першої та другої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Статтею 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частинами п`ятою, сьомою статті 81 цього Кодексу передбачено, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого Милятинською сільською радою Буського району Львівської області від 24.12.2011, спадкодавець ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Із долученого до позовної заяви копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 від 06.12.2019 убачається, що померлий ОСОБА_2 був чоловіком позивачки ОСОБА_3 , а відтак позивачка є спадкоємцем першої черги за законом у розумінні положень статті 1261 ЦК України.

Спадкове майно, що залишилось після смерті чоловіка позивачки складається, зокрема, із земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 1,1382 га, у тому числі: земельної ділянки № НОМЕР_3 площею 0,9813 га та земельної ділянки № НОМЕР_4 площею 0,1569 га, які розташовані на території Милятинської сільської ради Буського району Львівської області.

Згідно вимог ст. 131 ЗК України громадяни мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі спадкування.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів, серед іншого, може бути визнання права.

Нормою статті 316 цього Кодексу визначено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

В силу приписів частини першої статті 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла, до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно вимог ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. Аналогічною за змістом є норма

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Відповідно до ч. 3, ч. 5 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї (ч. 1 ст. 1268 ЦК України).

Частиною першою статті 1269 та статті 1270 ЦК України визначено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час її відкриття не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини протягом шести місяців з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1273 ЦК України).

Згідно ч. 2 ст. 1275 ЦК України якщо від прийняття спадщини відмовився один із спадкоємців за законом з тієї черги, яка має право на спадкування, частка у спадщині, яку він мав право прийняти, переходить до інших спадкоємців за законом тієї ж черги і розподіляється між ними порівну.

Спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину (ч. 1 ст. 1296 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів спадкової справи №67/2012, заведеної приватним нотаріусом Золочівського районного нотаріального округу Львівської області Дячик А.В. від 31.05.2012, що єдиним спадкоємцем, який прийняв за заповітом спадщину після смерті померлого спадкодавця ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_4 , про що вбачається із матеріалів вищевказаної спадкової справи №67/2012 від 31.05.2012.

Разом із тим, як вбачається із указаної спадкової справи, що позивачка ОСОБА_1 від прийняття указаної спадщини після смерті свого чоловіка відмовилася, подавши приватному нотаріусу Дячик А.В. заяву про відмову від спадщини від 31.05.2012, у якій повідомила, що вона відмовляється від обов`язкової частки у спадщині після померлого чоловіка ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , який залишив заповіт №39 від 04.04.2011 року на користь ОСОБА_4 .

Приписами частини першої статті 1268 ЦК України, в силу якої спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відтак, єдиним спадкоємцем, який прийняв спадщину після смерті спадкодавця є виключно ОСОБА_4 , про що вбачається із матеріалів вищевказаної спадкової справи №67/2012 від 31.05.2012, а не позивачка, яка від прийняття спадщини відмовилася згідно поданої ОСОБА_1 заяви про відмову від спадщини від 31.05.2012 чи відповідач (Буська міська рада), що не претендує на спадщину.

Згідно статті 51 ЦПК України суд має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.

Статтею 175 ЦПК України встановлено, що викладаючи зміст позовної заяви, саме позивач визначає коло відповідачів, до яких він заявляє позовні вимоги.

Згідно висновку викладеного Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 17 квітня 2018 року в справі № 523/9076/16-ц (касаційне провадження № 14-61цс18) пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо неналежного відповідача. Таким чином, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову є обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.

Отже, пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.

Відтак, суд вважає, що даний позов є безпідставним, заявлений до неналежного відповідача (місцевої ради), оскільки належним відповідачем є спадкоємець, який прийняв спадщину за заповітом померлого ( ОСОБА_4 ), а тому в задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю з вищенаведених мотивів.

Крім того, в силу вимог пункту 2 частини другої статті 141 ЦПК України судові витрати, а саме, сплачений позивачкою ОСОБА_1 судовий збір за подання нею позовної заяви в сумі 908 грн. відшкодуванню не підлягають та покладаються на позивачку, ураховуючи відмову в задоволенні цього позову.

Ураховуючи наведене та керуючись статтями 1, 2, 4, 8, 10, 11, 12, 13, 51, 76, 77, 78, 81, 82, 141, 175, 247, 259, 263, 264, 265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано через Буський районний суд Львівської області до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи.

Позивачка: ОСОБА_1 а (80541, с. Старий Милятин Золочівського району Львівської області; РНОКПП НОМЕР_5 ).

Відповідач: Буська міська рада (80500, площа 900-річчя Буська, м. Буськ Золочівського району Львівської області, код ЄДРПОУ 26307575).

Повний текст рішення виготовлено: 25.10.2022 року.

Суддя: І. Б. Кос