ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 500/3318/22
19 жовтня 2022 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі:
головуючої судді Подлісної І.М.
за участю:
секретаря судового засідання Паряк Тетяни Дмитрівни
представника позивача Керея Ю.Б.
представника відповідача Бурак А.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Фермерського господарства "Беріжок" до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Тернопільській області третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинь-Зерно-Продукт" про визнання протиправною та скасування постанови, -
ВСТАНОВИВ:
До Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Фермерського господарства "Беріжок" до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Тернопільській області, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинь-Зерно-Продукт", у якій позивач просить визнати протиправною та скасування постанови №324417 від 30.08.2022.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, 03.08.2022 року уповноваженими представниками відділу державного нагляду (контролю) у Рівненській області Державної служби України з безпеки на транснорті (далі - Укртрансбезпека) було складено Акт № 336246 щодо транспортного засобу марки DAF, номерний знак НОМЕР_1 , належного на праві власності Фермерському господарству «Беріжок». В акті зазначено, що під час надання послуг з перевезення вантажів перевізник не забезпечив водія оформленим протоколом перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу чим порушено ст. 48 Закону України про «Про автомобільний транспорт» п. 6.1 Наказу МТЗУ № 340 від 07.06.2010 року, п. 3.6 Наказу МТЗУ № 385 від 24.06.2010 року
30.08.2022 року начальником відділу державного нагляду (контрою) у Тернопільській області Віталієм Супіком було проведено розгляд вказаного акта, та застосовано адміністративно - господарський штраф згідно абзацу 3 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» у розмірі 17000 гривень, про що була винесена постанова № 324417.
ФГ «Беріжок» не погоджується із винесеною постановою, тому вимушене звернутися до суду за захистом свого порушеного права та скасування постанови.
Ухвалою суду від 23.09.2022 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення сторін на 19.10.2022 о 10:15 год, у якій встановлено строк подання відповідачу відзиву на позовну заяву, в тому числі клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.
05.10.2022, через відділ документального забезпечення суду надійшов відзив на позовну заяву, зі змісту якого слідує, що відповідач повністю заперечує проти позовних вимог та зазначає, що доводи позивача, наведені в обґрунтування заявлених позовних вимог, не спростовують факту порушення ним вимог Закону України від 05.04.2001 №2344-III "Про автомобільний транспорт", яким передбачено що автомобільний перевізник зобов`язаний мати і пред`явити особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті, документи, на підставі яких здійснюється перевезення автомобільним транспортом, реєстраційні листки праці та відпочинку водіїв. Під час перевірки у позивача був відсутній протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу. Тому вважає спірну постанову правомірною.
Заперечуючи проти позову, відповідач вказав, що незалежно від того, які вантажні перевезення виконує перевізник, внутрішні чи міжнародні, він повинен дотримуватись усіх вимог законодавства про автомобільний транспорт, в тому числі щодо використання діючого та повіреного тахографу.
З огляду на викладене, оскаржувану постанову винесено на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано та з урахуванням усіх обставин, що мали значення для її прийняття.
11.10.2022 до Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла відповідь на відзив від представника позивача, відповідно до якої вказано на безпідставність та необґрунтованість відзиву відповідача, оскільки зазначені в ньому відомості не відповідають дійсності.
18.10.2022 представником третьої особи подано пояснення до позову.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, позов просив задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти позову, просив в його задоволенні відмовити.
Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, надіслав на електронну пошту суду клопотання про розгляд даної справи без його участі.
Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступні обставини.
Судом встановлено, що інспекторами Відділу державного нагляду (контролю) у Рівненській області, відповідно до Порядку 1567 здійснювались заходи державного нагляду (контролю) на автомобільному транспорті, шляхом проведення рейдової перевірки, 03.08.2022 р. на а.д. Н-25 «Городище-Рівне-Старокостянтинів», 137 км, Рівненська область, перевірено транспортний засіб марки DAF, реєстраційний номер НОМЕР_1 (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 ), що використовується в своїй діяльності автомобільним перевізником ФГ «БЕРІЖОК», при наданні послуг з перевезення вантажу на підставі товарно-транспортної накладної №125 від 03.08.2022.
Рейдова перевірка (перевірка на дорозі) здійснювалася на підставі направлення на рейдову перевірку № 009286 від 29.07.2022 року та графіка проведення рейдових перевірок Відділу державного нагляду (контролю) у Рівненській області від 29.07.2022 на період з 01.08.2022 по 07.08.2022.
За результатами проведення рейдової перевірки складено Акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №336246 від 03.08.2022 р., в якому зазначено, що автомобілем марки DAF, реєстраційний номер НОМЕР_1 , згідно товарно-транспортної накладної №125 від 03.08.2022 надавали послуги з перевезення вантажу. На момент перевірки у водія відсутній протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, чим порушено вимоги п.3.3 Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті затвердженої Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 р. № 385, статі 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частини 1 статі 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".
30.08.2022 року начальником відділу державного нагляду (контрою) у Тернопільській області Віталієм Супіком було проведено розгляд вказаного акта, та застосовано адміністративно - господарський штраф згідно абзацу 3 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» у розмірі 17000 гривень, про що була винесена постанова № 324417.
Позивач вважає, що постанова № 324417 від 30.08.2022 року була винесене безпідставно, адже п. 6.1 наказу МТЗ № 340 від 07.06.2010 року, п. 3.3 наказу МТЗУ № 385 від 24.06.2010 року не можуть застосовуватися до власника транспортного засобу, який не являється автомобільним перевізником та використовує транспортний засіб лише для власних господарських потреб. Позивач не може нести відповідальності за технічні помилки іншої юридичної особи вантажовідправника.
Не погодившись із даною постановою відповідача про застосування адміністративно - господарського штрафу до Фермерського господарства "Беріжок" у сумі 17 000 грн., позивач звернувся до суду з вимогою про її скасування.
Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з того, що відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті (далі - Положення).
Відповідно до пункту 1 Положення, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.
Пунктом 4 Положення передбачено, що основними завданнями Укртрансбезпеки, зокрема, є реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування (далі - автомобільний транспорт), міському електричному, залізничному транспорті.
У відповідності до абзацу першого пункту 8 Положення, Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2021 р. № 1579-р «Про оптимізацію діяльності територіальних органів Державної служби з безпеки на транспорті» утворені територіальні органи Державної служби з безпеки на транспорті як структурні підрозділи апарату Служби за переліком згідно з додатком, зокрема, Відділ державного нагляду (контролю) у Тернопільській області.
Предметом спірних відносин є правомірність застосування до Позивача санкцій за порушення положень чинного законодавства, зокрема у вигляді адміністративно- господарського штрафу.
Так, за змістом частини першої статті 218 Господарського кодексу України (далі - ГК України) підставною господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Частиною другої названої статті встановлено, зокрема, що учасник господарських відносин відповідає за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарських правопорушень.
За змістом статей 238, 239 ГК України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб`єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади адміністративно-господарські санкції, до яких відноситься адміністративно-господарський штраф.
Відповідно до частини першої статті 241 ГК України адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб`єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності.
Так, відповідно до частини другої статті 2 Закону України «Про транспорт» № 232/94-ВР нормативні акти, які визначають умови перевезень, порядок використання засобів транспорту, шляхів сполучення, організації безпеки руху, охорони громадського порядку, пожежної безпеки, санітарні та екологічні вимоги, що діють на транспорті, є обов`язковими для власників транспорту і громадян, які користуються послугами транспорту та шляхами сполучення.
Крім того, відносини між автомобільними перевізниками, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень регулюються Законом України «Про автомобільний транспорт» (далі - Закон № 2344-ІІІ).
Відповідно до частини дванадцятої статті 6 Закону № 2344-ІІІ державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України. Положення Закону № 2344-ІІІ визначають можливість застосування штрафів до осіб, які порушують визначені законодавством вимоги.
За своєю правовою природою штраф, який застосовується до автомобільних перевізників відповідно до статті 60 Закону № 2344-ІІІ, є адміністративно-господарським штрафом, а тому він може бути застосований виключно до суб`єкта господарювання, у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності у сфері автомобільного транспорту.
Пунктом 2 частини другої статті 55 ГК України, визначено, що суб`єктами господарювання є громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Частиною першою статті 128 ГК України, встановлено, що громадянин визнається суб`єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу.
Таким чином, суб`єктом правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 60 Закону № 2344-ІІІ, може бути лише суб`єкт господарювання.
Згідно з положеннями статті 34 Закону № 2344-ІІІ, автомобільний перевізник повинен, зокрема: виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства; забезпечувати безпеку дорожнього руху; забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.
Статтею 48 Закону № 2344-ІІІ обумовлено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж інші документи, передбачені законодавством.
Крім того, відповідно до частини другої статті 49 Закону № 2344-ІІІ, водій транспортного засобу зобов`язаний, зокрема, мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень; дотримуватися визначеного режиму праці та відпочинку.
Таким чином, положеннями спеціального закону покладено на перевізника обов`язок з забезпечення, а водія - пред`явлення для перевірки відповідних документи.
В свою чергу, чинним законодавством відсутність контролю робочого часу щодо певної категорії водіїв не передбачена.
Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) здійснює функції з управління автомобільними дорогами загального користування та має право вимагати дотримання законодавчих та нормативних актів з питань дорожнього руху.
З огляду на викладене, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) під час здійснення своїх повноважень діє як суб`єкт владних повноважень, а також є органом наділеним спеціальною компетенцією, якому надано повноваження щодо реалізації політики держави з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування
Відповідно до пункту 2 Порядку проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1567 від 08.11.2006 року (далі - Порядок №1567), рейдовим перевіркам (перевіркам на дорозі) підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних автомобільних перевізників (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України. Відповідно до пункту 4 Порядку №1567 рейдові перевірки (перевірки на дорозі) на автомобільному транспорті проводяться посадовими особами Укртрансбезпеки та її територіальних органів.
Відповідно до пункту 14 Порядку №1567, рейдовою перевіркою (перевіркою на дорозі) є перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об`єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.
Пунктом 12 Порядку №1567 визначено, що рейдова перевірка (перевірка на дорозі) здійснюється на підставі щотижневого графіка.
Пункт 15 Порядку №1567 визначає, що одними із питань, що перевіряється при проведенні рейдової перевірки є: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.
Пунктом 21 Порядку №1567 передбачено, що у разі виявлення в ході рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.
Пункт 22 Порядку №1567 У разі відмови водія від підписання акта рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу посадова особа (особи), що провела перевірку, вносить про це запис.
Слід зазначити, що під час здійснення заходів державного контролю відносно транспортного засобу, що використовується автомобільним перевізником ФГ «БЕРІЖОК» при наданні послуг з перевезення вантажу, перевірялась наявність документів, передбачених статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», дотримання режимів праці та відпочинку водія, відповідно до вимог Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затв. Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 №340 та Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затв. Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 р. № 385.
За результатами проведення рейдової перевірки складено Акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №336246 від 03.08.2022 р., в якому зазначено, що автомобілем марки DAF, реєстраційний номер НОМЕР_1 , згідно товарно-транспортної накладної №125 від 03.08.2022 надавали послуги з перевезення вантажу. На момент перевірки у водія відсутній протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, чим порушено вимоги п.3.3 Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті затвердженої Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 р. № 385, статі 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частини 1 статі 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".
Транспортний засіб DAF, реєстраційний номер НОМЕР_1 , згідно свідоцтва реєстрації ТЗ НОМЕР_2 (копії додаються), являється вантажним автомобілем з повною масою понад 3.5 тони.
У водія на момент перевірки має бути в наявності діючий протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, а перевізник повинен дотримуватись усіх вимог законодавства про автомобільний транспорт, в тому числі щодо використання діючого та повіреного тахографу .
Жодні документи, що не передбаченні чинним законодавством інспекторами не вимагались. Наведені норми законодавчих актів свідчать про підставність складення вищевказаного акту.
Як видно з матеріалів справи, під час здійснення рейдової перевірки 03.08.2022 водієм транспортного засобу позивача, ОСОБА_1 , надано для перевірки інспектору Укртрансбезпеки, серед інших документів, також товарно-транспорту накладну №125 від 03.08.2022 видану ТОВ «ДЮНГЕР», про що свідчить печатка ТОВ «ДЮНГЕР» та підпис відповідального працівника даного підприємства, (що зафіксовано в акті перевірки №336246 від 03.08.2022. У вказаній товарно-транспортній накладній №125 від 03.08.2022 зазначено: в графі «автомобільний перевізник» «ФГ «БЕРІЖОК», в графі «вантажовідправник» «ТОВ «ДЮНГЕР», а в графі «вантажоодержувач» «ТОВ «ВОЛИНЬ-ЗЕРНО-ПРОДУКТ».
Вказана обставина свідчить про надання послуг з перевезення вантажу автомобільним перевізником від ТОВ «ДЮНГЕР» до ТОВ «ВОЛИНЬ-ЗЕРНО-ПРОДУКТ» що спростовує доводи позивача, нібито перевезення здійснювалось для власних потреб.
В спірних правовідносинах, є використання транспортного засобу для "власних господарських потреб", як вказує позивач. Позивач надав Договір купівлі-продажу №2907/990350 від 29.07.2022, в якому зазначено що позивач являється покупцем, а ТОВ «ВОЛИНЬ-ЗЕРНО-ПРОДУКТ» являється продавцем матеріальних цінностей. Також позивач надав Договір №0108/22-НП від 01.08.2022, в якому зазначено, що ТОВ «ДЮНГЕР» надає послуги для ТОВ «ВОЛИНЬ-ЗЕРНО-ПРОДУКТ», з фасування/перефасування продукції. Відповідно до пункту 3.7 Договору №0108/22- НП від 01.08.2022, «За окремим дорученням Замовника. Виконавець надає послуги з транспортування фасованої/перефасованої продукції та готової продукції до місця призначення Замовника, яке той обов`язково вказує в доручені». Позивач зазначає що відвантаження матеріальних цінностей відбулось зі складу ТОВ «ДЮНГЕР», що спростовує заяву позивача нібито на ТОВ «ВОЛИНЬ-ЗЕРНО-ПРОДУКТ» покладено обов`язок по заповнені товарно-транспортної накладної, так як ТОВ «ВОЛИНЬ- ЗЕРНО-ПРОДУКТ» не являється відправником вантажу. Тож виходячи з цього аргументи позивача є безпідставними, так як згідно товарно-транспортної накладної №125 від 03.08.2022, виданою ТОВ «ДЮНГЕР», зазначено що ФГ «БЕРІЖОК» являється автомобільним перевізником, ТОВ «ДЮНГЕР» - вантажовідправником, ТОВ «ВОЛИНЬ-ЗЕРНО-ПРОДУКТ» - вантажоодержувачем, що підтверджує надання послуг з перевезення вантажу.
Закон України «Про автомобільний транспорт» та Правила перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджені наказом Мінтрансу України №363 від 14.10.1997 року, зареєстровані в Міністерстві юстиції України за № 128/2568 від 20.02.1998 року, визначають товарно-транспортну накладну обов`язковим документом, що повинен оформлюватися при перевезенні вантажів автомобільнім транспортом. Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.
Пунктом 11.1 Правил передбачено, що основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.
Законом України № 1534-ІХ від 03.06.2021 «Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань здійснення габаритно-вагового контролю» (набрання чинності з 01.10.2021), зокрема абзац 3 частина 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» викладено наступним чином:
частина 1 За порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за:
абзац 3 перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; {Абзац третій частини першої статті 60 в редакції Закону № 1534-ІХ від 03.06.2021}- Набрання чинності з 01,10,2021}
Тобто, в редакції Закону, яка вже набрала чинності на момент виникнення спірних правовідносин - 09.02.2022 (дата проведення перевірки) в диспозиції абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» зазначено, що при перевезенні вантажів, за відсутності певних документів на момент перевірки, застосовується адміністративно-господарський штраф.
Відповідно до частини другої статті 48 № 2344-ІІІ, документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством (невичерпний перелік).
Зі змісту даної норми слідує, що вказаний у цій статті перелік документів не є вичерпним, тобто законодавцем передбачено можливість його доповнення іншими визначеними законодавством документами. Одним із таких документів є протокол перевірки та адаптації тахографа, картка водія (для роздруківки даних роботи тахографа), обов`язкова наявність яких передбачена в разі коли транспортний засіб обладнано повіреним цифровим тахографом.
До такого висновку також дійшов Вищий адміністративний суд України у справі № 813/5710/14 від 29.03.2017.
Статтею 2 Закону України №2344-111 визначено, що законодавство про автомобільний транспорт складається із цього Закону, законів України «Про транспорт», «Про дорожній рух», чинних міжнародних договорів та інших нормативно-правових актів у сфері автомобільних перевезень.
Відповідно до статті 34 "Про автомобільний транспорт" автомобільний перевізник повинен, зокрема виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів.
Статтею 2 Закону України "Про транспорт" від 10.11.1994 р. №232/94-ВР визначено, що нормативні акти, які визначають умови перевезень, порядок використання засобів транспорту, шляхів сполучення, організації безпеки руху, охорони громадського порядку, пожежної безпеки, санітарні та екологічні вимоги, що діють на транспорті, є обов`язковими для власників транспорту і громадян, які користуються послугами транспорту та шляхами сполучення.
Отже, обов`язок позивача щодо дотримання вимог підзаконного нормативного акта - Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженим наказом Міністерства транспорту та зв`язку України 07 червня 2010 року №340, Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 р. № 385, передбачено чинним законодавством.
Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 р. № 340 затверджено Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі - Положення), яке розроблено відповідно до Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року №153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті, Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР), Кодексу законів про працю України та Законів України «Про автомобільний транспорт», «Про дорожній рух» та встановлює особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів та порядок його обліку.
Вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами (пункт 1.3 Положення).
Положенням про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів пунктом 6.1. передбачено, що автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.
Таким чином, незалежно від того, які вантажні перевезення виконує перевізник, внутрішні чи міжнародні, він повинен дотримуватись усіх вимог законодавства про автомобільний транспорт, в тому числі щодо використання діючого та повіреного тахографу.
У відповідності до пункту 1.1 Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті затвердженої Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 р. №385 передбачено, що її положення розроблені відповідно до вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (далі ЄУТР), Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року №153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті, ратифіковані державою Україна, а також відповідно до Законів України «Про автомобільний транспорт» та «Про дорожній рух».
Відповідно до пункту 1.4. Інструкції №385 тахограф - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв; тахокарта - бланк, призначений для внесення й зберігання зареєстрованих даних, який вводять в аналоговий контрольний пристрій (тахограф) та на якому маркувальні пристрої останнього здійснюють безперервну реєстрацію інформації, що підлягає фіксуванню відповідно до положень ЄУТР.
Згідно із пунктом 3.1. Інструкції №385, виробники транспортних засобів, перевізники, водії та пости сервісного обслуговування тахографів використовують тахографи, тахокарти, картки до цифрових тахографів, тип яких затверджено відповідно до вимог ЄУТР.
Відповідно до пунктів 3.3, 3.6 Інструкції №385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом зокрема: своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом; у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.
Перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами, а також, наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа.
При цьому пункті 1.3 вищевказаної Інструкції зазначено, що дія даного нормативного документу поширюється на суб`єкти господарювання які проводять діяльність у сфері надання послуг з перевезень пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами без будь-якого розмежування на види (міжнародні/внутрішні) перевезення.
Пунктом 25 Порядку №1567 передбачено, що справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.
Пунктом 26 Порядку №1567 передбачено, що справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи автомобільного перевізника. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності).
Пунктом 27 Порядку №1567 передбачено, що у разі неявки уповноваженої особи автомобільного перевізника справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.
Суд зазначає, що про розгляд акту №336246 від 03.08.2022 р., позивача було інформовано листом-повідомленням №25024/39/24-22 від 16.08.2022.
Так, за результатами розгляду акту №336246 від 03.08.2022 р., що відбувся 30.08.2022, начальником Відділу державного нагляду (контролю) у Тернопільській області було винесено Постанову №324417 про застосування адміністративно - господарського штрафу до ФГ «Беріжок», у сумі 17 000 грн., за порушення вимог ст.48 ЗУ «Про автомобільний транспорт», відповідальність за яке передбачене абзацом 3 частиною 1 статі 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Адміністративний позов ФГ «БЕРІЖОК» не містить жодних належних доказів неправомірності винесення постанови начальником Відділом державного нагляду (контролю) у Тернопільській області.
Отже, матеріали справи містять підтвердження виконання відповідачем вимог зазначених вище норм, в тому числі підтвердження належного завчасного повідомлення позивача про час та місце розгляду справи та присутністю останнього при такому розгляді.
Відповідно до статей 9, 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Відтак, вищенаведене свідчить про безпідставність та необґрунтованість аргументів ФГ «БЕРІЖОК» і спростовується матеріалами справи, оскільки винесення постанови здійснювалось згідно вимог Порядку 1567, а оскаржувана постанова прийнята в межах повноважень та у спосіб, передбачений законодавством, з урахуванням документів наданих водієм під час перевірки.
У зв`язку з тим, що у задоволенні позовних вимог позивачу відмовлено в повному обсязі, керуючись приписами статті 139 КАС України, судовий збір не повертається позивачу, та за відсутності понесених судових витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертизи, такі судові витрати не належать стягненню з позивача на користь суб`єкта владних повноважень.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
В задоволенні позову Фермерського господарства "Беріжок" доДержавної служби України з безпеки на транспортів особі Відділу державного нагляду (контролю) в Тернопільській області, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Волинь-Зерно-Продукт" про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно господарського штрафу №324417 від 30.08.2022 року - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 24 жовтня 2022 року.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- Фермерське господарство "Беріжок" (місцезнаходження/місце проживання: вул. Українська, 7,с. Бриків,Кременецький район, Тернопільська область,47140, код ЄДРПОУ/РНОКПП 21130497);
відповідач:
- Державна служба України з безпеки на транспорті (місцезнаходження/місце проживання: пр-т Перемоги, 14,м. Київ,01135, код ЄДРПОУ/РНОКПП 39816845);
третя особа:
- Товариство з обмеженою відповідальністю "Волинь-Зерно-Продукт" (місцезнаходження/місце проживання: вул. Промислова, 5А,с. Рованці,Луцький район, Волинська область,45606, код ЄДРПОУ/РНОКПП 31496816) .
Головуючий суддяПодлісна І.М.
Суд | Тернопільський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 19.10.2022 |
Оприлюднено | 27.10.2022 |
Номер документу | 106934197 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них |
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Затолочний Віталій Семенович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Затолочний Віталій Семенович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Затолочний Віталій Семенович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Затолочний Віталій Семенович
Адміністративне
Тернопільський окружний адміністративний суд
Подлісна Ірина Миколаївна
Адміністративне
Тернопільський окружний адміністративний суд
Подлісна Ірина Миколаївна
Адміністративне
Тернопільський окружний адміністративний суд
Подлісна Ірина Миколаївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні