Рішення

від 25.10.2022 по справі 520/5331/22

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

25 жовтня 2022 року № 520/5331/22

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мельникова Р.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Полтавській області, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Державної податкової служби у Харківській області, утвореного як відокремлений підрозділ ДПС України (код ЄДРПОУ відокремленого підрозділу: 43983495): №6898482/2762707448 від 02.06.2022 про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 02.12.2021 на загальну суму 106 032,00 грн.; №6898483/2762707448 від 02.06.2022 про відмову в реєстрації податкової накладної №10 від 09.12.2021 на загальну суму 102 258,00 грн. в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданих Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 );

- зобов`язати Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ - 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складені та подані Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) податкові накладні №1 від 02.12.2021 на загальну суму 106032,00 грн. і №10 від 09.12.2021 на загальну суму 102258,00 грн. датою їх фактичного подання на реєстрацію - 30.12.2021 року.

В обґрунтування позову зазначено, що спірним у даній справі рішенням було відмовлено у реєстрації податкових накладних. На думку позивача, контролюючим органом не було надано належної мотивації підстав та причин віднесення податкових накладних до ризикових. Так, позивачем зазначено, що спірні рішення є незаконними та такими, що порушують її права, оскільки позивачем було надано усі документи з приводу господарських операцій, що стали підставою для складення та реєстрації податкових накладних. В той же час, у спірних рішеннях вказано на ненадання позивачем копій документів, а саме первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних, а графі «Додаткова інформація» зазначено: не надано документи на право власності/оренди транспортних засобів, дозвіл на здійснення пасажирських перевезень.

Ухвалою суду від 15.07.2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі за вищевказаним позовом.

Ухвалою суду від 18.08.2022 року замінено неналежного відповідача Головне управління ДПС у Харківській області, утворене як відокремлений підрозділ ДПС України (код ЄДРПОУ відокремленого підрозділу: 43983495) на належного - Головне управління ДПС у Полтавській області, утворене як відокремлений підрозділ ДПС України (код ЄДРПОУ відокремленого підрозділу: 44057192, адреса: 36014, м. Полтава, вул. Європейська, буд. 4, телефон: (0532) 56-50-00, офіційна електронна адреса: poltava.official@tax.gov.ua).

Представники відповідачів правом подання до суду відзиву на позов, заяви про визнання позову або надання додаткового часу для подання до суду відзиву не скористались.

Відповідно до ч. 2 ст. 175 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відтак, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в матеріалах справи доказами. При цьому, представником позивача до суду було подано відповідь на відзив.

Суд зазначає, що відповідно до положень ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Отже, враховуючи вищевикладене, дана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в матеріалах справи доказами.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову, суд встановив наступне.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстровано у встановленому законодавством порядку, як суб`єкт господарювання, за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Позивач, як платник податків, зборів (обов`язкових платежів), знаходиться на обліку в Головному управлінні ДПС у Харківській області.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач з 01 липня 2021 року є платником єдиного податку за ставкою 3% та платником податку на додану вартість.

Основним видом діяльності Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 є діяльність з кодом: код КВЕД 49.41 «Надання в оренду інших машин, устаткування та товарів н.в.і.у». Також одним із видів господарської діяльності позивача згідно відомостей Єдиного державного реєстру та витяга з реєстр платників єдиного податку є - «Інший пасажирський наземний транспорт, н.в.і.у.» (код КВЕД 49.39). Супутніми (іншими) видами діяльності платника податку згідно з КВЕД є: код КВЕД 49.31 «Пасажирський наземний транспорт міського та приміського сполучення»; код КВЕД 49.42 «Надання послуг перевезення речей»; код КВЕД 77.11 «Надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів»; код КВЕД 52.21 «Допоміжне обслуговування наземного транспорту»; код КВЕД 52.29 «Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту» тощо. Вказані види діяльності повністю відображені в ЄДР.

Як зазначено позивачем у позовній заяві, в межах зазначених видів діяльності в позивач на постійній основі надає послуги по перевезенню пасажирів транспортними засобами.

Для здійснення вказаної діяльності та надання послуг по перевезенню пасажирів Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 використовує наступні об`єкти оподаткування: автобус - Setra S215HD, днз НОМЕР_2 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_3 ; автобус - Mercedes-Benz OH, днз НОМЕР_4 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_5 . Відомості про зазначені об`єкти оподаткування відображені у повідомленні за формою №20-ОПП від 25.11.2021, які подані до контролюючого органу.

Як зазначено представником позивача, для здійснення перевезень позивач здійснює закупівлю дизельного палива згідно договору ДГ-0011810 купівлі-продажу бланків-дозволів та паливних карток для отоварення паливно-мастильних матеріалів від 02.12.2021 року. Отримання палива, зокрема підтверджується рахунками-фактури №СФ-0046104 від 03.12.2021, №СФ-0046425 від 06.12.2021 року та видатковими накладними №РН-0799608 від 03.12.2021 і №РН-0806563 від 06.12.2021 року. Згідно договору №_706/107 від 01.03.2021 року, укладеного із ТОВ «Авто-ОВІ» (код ЄДРПОУ - 33204786), позивачу виконують діагностичні та ремонтні роботи автобусів, щоденно здійснюється технічний огляд стану автотранспортних засобів та щоденний медичний огляд водіїв, а також місце для стоянки транспортних засобів. Позивач має в наявності штат водіїв автотранспортних засобів (на час здійснення господарських операцій кількість водіїв автобусів складала 6 осіб), яким своєчасно та в повному обсязі виплачується заробітна плата та сплачуються відповідні податки та внески. Вказаний факт підтверджується штатним розписом від 13.12.2021, а також звітністю з єдиного соціального внеску за четвертий квартал 2021 року.

При цьому, як свідчать матеріали справи, для здійснення пасажирських перевезень позивач має відповідну ліцензію №512 від 19.07.2021 року, що підтверджується відповідним витягом від 02.08.2021 року.

Судовими розглядом справи встановлено, що для пояснення своєї господарської діяльності та подальшої реєстрації податкових накладних у відповідності до Порядку №1165 позивачем до податкових органів було подано таблицю даних з тими кодами послуг, які на постійній основі надаються Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 в рамках здійснення її діяльності, в тому числі, послуги в рамках код КВЕД 49.39 - «Інший пасажирський наземний транспорт». Рішенням №3632659/2762707448 від 10.01.2022 вказану таблиця даних платника податків було враховано.

Представником позивача у позовній заяві надано пояснення та вказано, що основним покупцем (замовником) послуг позивача у сфері пасажирських перевезень є ТОВ «КІТ-Експрес» (код ЄДРПОУ - 42038665).

Відтак, під час розгляду справи зі змісту наданих представником позивача у позові пояснень та поданих до суду доказів встановлено, що за результатами проведеної перевірки контрагента на предмет його податкової надійності і економічної доброчесності позивачем було прийнято рішення про укладення з ТОВ «КІТ-Експрес» (код ЄДРПОУ - 42038665) договору про надання послуг перевезення пасажирів №01112021/4 від 01.12.2021, відповідно до умов п.1.1. якого Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , в якості перевізника, зобов`язується надати ТОВ «КІТ-Експрес», в якості замовника, послуги перевезень пасажирів транспортними засобами відповідно до заявок замовника, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити належним чином надані послуги. Згідно з положеннями п.3.1 договору оплата наданих за цим договором послуг здійснюється замовником в безготівковій формі в національній валюті України - гривні, шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Перевізника. Відповідно до п.3.2 договору вартість послуг вказується в рахунках-фактурах. Згідно із положеннями п.3.3 договору оплата послуг здійснюється Замовником шляхом перерахування передоплати за відповідне замовлення (за відповідним рахунком-фактурою). Згідно з п.3.5 договору перевізник зобов`язується скласти акт здачі-приймання наданих послуг.

На виконання умов вказаного договору від замовника на підставі рахунку перевізника, яким у даних взаємовідносинах виступає позивач, були отримані грошові кошти в якості передоплати, а саме: 02.12.2021 було сплачено грошові кошти в сумі 106032,00 грн, у тому числі ПДВ 20% - 17672,00 грн.; 09.12.2021 було сплачено грошові кошти в сумі 102 258,00 грн., у тому числі ПДВ 20% - 17043,00 грн., що підтверджується відповідними банківськими виписками.

Відповідності до ст.ст. 187 та 201 Податкового кодексу України, за правилом першої події - факт отримання грошових коштів (передоплати) Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 було складено податкову накладну №1 від 02.12.2021 на суму 106032,00 грн. та №10 від 09.12.2021 на суму 102258,00 грн.

Надання послуг з перевезення пасажирів підтверджується підписаними між сторонами договору актами наданих послуг, зокрема: №1 від 12.12.2021 на суму 106032,00 грн.; №2 від 19.12.2021 на суму 102258,00 грн.

На підтвердження реальності виконання умов зазначеного договору, до матеріалів справи долучено копії наступних первинних документів: договору про надання послуг з перевезення пасажирів №01112021/4 від 01.12.2021; рахунків на оплату №1 від 02.12.2021, №2 від 09.12.2021; банківських виписок за 02.12.2021 та за 09.12.2021; актів наданих послуг №1 від 12.12.2021, №2 від 19.12.2021.

Відтак, у наданих представником позивача поясненнях вказано, що відповідно до ст.ст. 187 та 201 Податкового кодексу України податкові накладні №1 від 02.12.2021 та №10 від 09.12.2021 були складені за фактом попередньої оплати, і на виконання дійсних господарських відносин з ТОВ «КІТ-Експрес».

Під час розгляду справи судом встановлено, що відповідно до приписів п.201.10. ст.201 Податкового кодексу України Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 по господарським взаємовідносинам із ТОВ «КІТ-ЕКСПРЕС» складені податкові накладні №1 від 02.12.2021 на суму 106032,00 грн. і №10 від 09.12.2021 на суму 102258,00 грн. направлено їх для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно отриманих квитанцій №1 від 30.12.2021 року зазначені податкові накладні прийняті, але їх реєстрація зупинена. При цьому, у якості підстави для зупинення реєстрації податкових накладних в квитанціях №1 зазначено наступну обставину: «Документ прийнято. Реєстрація зупинена. Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від №1 і від 09.12.2021 №10 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 49.39, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатково повідомляємо: показник "D"=0000%, "P"=13922.48».

У позовній заяві вказано, що 17.02.2022 року на виконання наказу Мінфіну №520 «Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН» підприємством позивача було направлено на адресу регіональної комісії ДПС у Харківській області наступні повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригувань, реєстрацію яких зупинено, а саме: повідомлення №1 від 17.02.2022 разом із письмовими поясненнями та копіями всіх необхідних документів, що підтверджують реальність господарської операції, за якою було складено ПН №1 (8 додатків, зокрема, письмові пояснення, договір на перевезення, рахунок, банківську виписку, акт наданих послуг, рішення про врахування таблиці даних тощо); повідомлення №2 від 17.02.2022 р. разом із письмовими поясненнями та копіями всіх необхідних документів, що підтверджують реальність господарської операції, за якою було складено ПН №10.

Однак, комісією регіональної ДПС були прийняті рішення про відмову в реєстрації вказаних податкових накладних, а саме:

-рішення №6898482/2762707448 від 02.06.2022 року, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної №1 від 02.12.2021, в якому в якості підстави відмови вказано на обставини ненадання платником податку копій документів - первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних. При цьому, в графі «Додаткова інформація» зазначено: «Не надано документи на право власності/оренди транспортних засобів, дозвіл на здійснення пасажирських перевезень»;

-рішення №6898483/2762707448 від 02.06.2022 року, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної №10 від 09.12.2021, в якому в якості підстави відмови вказано на обставини: ненадання платником податку копій документів - первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних. При цьому, в графі «Додаткова інформація» зазначено: «Не надано документи на право власності/оренди транспортних засобів, дозвіл на здійснення пасажирських перевезень».

Позивачем в електронному вигляді на адресу центрального податкового органу - ДПС України були подані відповідні скарги з доданими до них документами у відповідь на вказані рішення контролюючого органу.

Однак, 23.06.2022 комісією центрального податкового органу було відмовлено у задоволенні вказаних скарг підприємства позивача та прийнято рішення №13845/2762707448/2, яким відмовлено в скасуванні рішення про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 02.12.2021, в якому в якості підстави для відмови вказано на ненадання платником податків копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних; рішення №13839/2762707448/2, яким відмовлено в скасуванні рішення про відмову в реєстрації податкової накладної №10 від 09.12.2021, в якому в якості підстави відмови вказано ненадання платником податків копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Надаючи оцінку заявленим позовним вимогам та запереченням проти них, суд зазначає наступне.

Суд зазначає, що відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з приписами п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

При цьому, відповідно до пункту 74.2 статті 74 Податкового кодексу України в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Пунктом 74.3 статті 74 Податкового кодексу України передбачено, що зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" № 1246 від 29.12.2010 (далі Порядок №1246), податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно пункту 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема, щодо наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.

Відповідно до пункту 13 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Водночас, пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання цієї норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11 грудня 2019 року №1165, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165).

Згідно з приписами пункту 4 Порядку №1165 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку №1165 передбачено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.

Відповідно до вимог пункту 6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Положеннями п.7 Порядку №1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до пункту 10 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Згідно із пунктом 11 Порядку №1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Відповідно до п.25 Порядку № 1165 комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначає Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений наказом Міністерства фінансів України 12.12.2019 №520 (далі - Порядок №520).

Відповідно до пунктів 2, 3, 4, 5, 6, 7, 9, 11 Порядку №520 прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Таким чином, з аналізу вищевикладених приписів вбачається, що реєстрація податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена з підстав відповідності критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснених операцій.

При цьому, суд зазначає, що законодавець визначив два етапи реєстрації податкових накладних: перший - це зупинення реєстрації податкової накладної який є проміжним перед прийняттями рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та другий - це сам етап прийняття рішення податковим органом.

Виходячи зі змісту вказаних норм, суд приходить до висновку, що рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної приймається за результатами оцінки наданих підприємством документів.

Під час розгляду справи судом встановлено, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Матеріали справи свідчать, що в якості підстав для зупинення реєстрації спірних у даній справі податкових накладних визначено п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій та запропоновано позивачу надати пояснення та копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, одним із критеріїв ризиковості операції є відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Так, в квитанціях контролюючий орган вказав на те, що для реєстрації податкової накладної відсутні таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання.

Водночас, зазначені квитанції не містять інформації або ж зазначення про те, які документи необхідні контролюючому органу для прийняття рішення про реєстрацію спірних податкових накладних.

З аналізу наведених судом правових норм слід дійти висновку, що рішення Комісії Головного управління ДПС України повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної. Однак, як вбачається з доданих до позову матеріалів, оскаржуваним спірним рішенням комісії Головного управління ДПС у Полтавській області відмовлено у реєстрації спірних податкових накладних, а в якості підстав визначено неподання платником первинних документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних, а в графі «Додаткова інформація» зазначено: не надано документи на право власності / оренди транспортних засобів, дозвіл на здійснення пасажирських перевезень.

Вказані обставини свідчать про те, що контролюючим органом не було надано оцінки поданим позивачем разом із поясненнями документам.

Відтак, суд приходить до висновку, що відповідачем не надано до суду доказів правомірності та обґрунтованості зупинення реєстрації спірних податкових накладних на підставі п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Також суд наголошує, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на п. 3 Критеріїв є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Вищевикладені обставини свідчать про протиправність зупинення реєстрації спірної податкової накладної.

При цьому, як вбачається зі змісту наданих представником позивача пояснень, позивач після отримання квитанцій про зупинення реєстрації податкових накладних на виконання норм діючого законодавства було направлено на адресу відповідача пояснення разом із переліком документів, що підтверджують здійснення господарської операції, що стали підставою для складання та реєстрації спірних податкових накладних.

Однак, комісією було прийнято оскаржувані рішення про відмову у реєстрації спірних податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних через ненадання позивачем до контролюючого органу документів, а саме копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних, а в графі «Додаткова інформація» зазначено: не надано документи на право власності / оренди транспортних засобів, дозвіл на здійснення пасажирських перевезень.

Як передбачено приписами п. 11 Порядку № 520, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Таким чином, з аналізу вищевикладеної норми вбачається, що рішення про відмову у реєстрації податкової накладної приймається у разі не підтвердження платником податків документально інформації, зазначеної у податковій накладній, реєстрацію якої зупинено.

Натомість, як встановлено судовим розглядом справи, зупинення реєстрації спірних податкових накладних як передумови прийняття відповідного рішення Комісії про відмову у їх реєстрації, було здійснено відповідачем безпідставно, оскільки у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних зазначено посилання на критерії ризиковості.

В той же час, у спірних у даній справі рішеннях комісії вказано на ненадання підприємством позивача копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних, а в графі «Додаткова інформація» зазначено: не надано документи на право власності / оренди транспортних засобів, дозвіл на здійснення пасажирських перевезень.

З приводу вказаного суд зазначає, що контролюючий орган фактично не врахував надані йому підприємством позивача пояснення та копії документів, відповідно до яких підприємством позивача було подано на реєстрацію податкові накладні.

Таким чином, позивачем до контролюючого органу надано достатні та належним чином оформлені документи, які давали змогу здійснити реєстрацію податкових накладних.

При цьому, суд зазначає, що прийняття протиправних рішень про зупинення реєстрації податкових накладних є передумовою прийняття відповідних рішень Комісії.

Вказані обставини свідчать про протиправність рішень Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області, утвореного як відокремлений підрозділ ДПС України: №6898482/2762707448 від 02.06.2022 про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 02.12.2021 на загальну суму 106032,00 грн.; №6898483/2762707448 від 02.06.2022 про відмову в реєстрації податкової накладної №10 від 09.12.2021 на загальну суму 102258,00 грн. в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданих Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та наявність підстав для їх скасування.

Стосовно позовних вимог позивача про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складені та подані Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 податкові накладні №1 від 02.12.2021 на загальну суму 106032,00 грн. та №10 від 09.12.2021 на загальну суму 102258,00 грн. датою їх фактичного подання на реєстрацію - 30.12.2021 року суд зазначає наступне.

Положеннями ч. 1 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно із приписами ст. 6 Конвенції, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно зі ст. 13 Конвенції, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31.07.2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейським судом з прав людини зазначено, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

Водночас, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Салах Шейх проти Нідерландів" зазначено, що ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

З врахуванням вищевикладеного слід дійти висновку, що обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

Слід вказати, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 по справі "ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява N 28924/04) констатував: "50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), пп. 28 - 36, Series A N 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява N 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява N 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)".

Таким чином, враховуючи обставини справи, з огляду на положення ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України суд приходить до висновку, що належним та повним способом захисту порушених прав та інтересів позивача, є саме зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складені та подані Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 податкові накладні №1 від 02.12.2021 на загальну суму 106032,00 грн. та №10 від 09.12.2021 на загальну суму 102258,00 грн. датою їх фактичного подання на реєстрацію - 30.12.2021 року.

Відповідно до положень ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Також, разом із позовною заявою позивачем було подано до суду заяву про стягнення і розподіл судових витрат, в якій останній просить суд при задоволенні позову розподілити судові витрати, стягнувши з Головного управління Державної податкової служби у Харківській області, утвореного як відокремлений підрозділ ДПС України (код ЄДРПОУ 43005393) на його користь судові витрати у розмірі 11962,00 грн.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно із ч.7 ст.139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до наявних матеріалів справи, для захисту прав та інтересів Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 уклала з адвокатом Феленко С.О. договір про надання правової (правничої) допомоги №29/06-2022 від 29.06.2022, відповідно до п.1.1. якого адвокат зобов`язується за дорученням або заявою клієнта надавати останньому професійну правничу (правову) допомогу щодо представництва прав та інтересів клієнта в рамках адміністративного судочинства щодо визнання протиправними і скасування рішень ГУ ДПС у Харківській області за №6898482/2762707448 від 02.06.2022 р. про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 02.12.2021 р. і №6898483/2762707448 від 02.06.2022 р. про відмову в реєстрації податкової накладної №10 від 09.12.2021 р. та зобов`язання вчинити певні дії, а клієнт зобов`язується прийняти її та оплатити гонорар (винагороду) за надану правничу допомогу на умовах, визначених договором, а також витрати, необхідні для виконання його доручень. Згідно п.1.2 вказаного договору про надання правової (правничої) допомоги, надання клієнту професійної правової (правничої) допомоги в рамках вказаного договору полягає у наступному: здійснення правового аналізу та аудиту документації клієнта щодо здійснення господарської діяльності за податковими накладними №1 від 02.12.2021 р. і №10 від 09.12.2021 р.; підготовка та складення позовної заяви до суду про визнання протиправними і скасування рішень ГУ ДПС у Харківській області за №6898482/2762707448 від 02.06.2022 р. про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 02.12.2021 р. і №6898483/2762707448 від 02.06.2022 р. про відмову в реєстрації податкової накладної №10 від 09.12.2021 р. та зобов`язання вчинити певні дії; процесуальне представництво інтересів клієнта в судових органах в рамках справи про визнання протиправними і скасування рішень ГУ ДПС у Харківській області за №6898482/2762707448 від 02.06.2022 р. про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 02.12.2021 р. та №6898483/2762707448 від 02.06.2022 р. про відмову в реєстрації податкової накладної №10 від 09.12.2021 р. та зобов`язання вчинити певні дії, в тому числі складення різного роду заяв та документів процесуального характеру в рамках судового розгляду. Згідно 5.1 вказаного договору розмір гонорару за надання правничої (правової) допомоги за даним договором становить 7000,00 грн. без податку на додану вартість.

Позивачем на користь адвоката Феленко С.О. згідно рахунку було сплачено вартість послуг в сумі 7000,00 грн. за договором про надання правової (правничої) допомоги №29/06-2022 від 29.06.2022, що підтверджується платіжним дорученням №317 від 08.07.2022.

Таким чином, витрати позивача на професійну правничу допомогу складають 7000,00 грн.

Отже, надаючи оцінку заявленому представником позивача клопотанню, суд зазначає, що положеннями ч.1 ст. 132 КАС України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до положень ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Також суд зазначає, що згідно із положеннями ст. 26 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність передбачено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Відповідно до ст.1 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Як визначено приписами ч.3 ст.27 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність передбачено, що до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Аналіз долучених до заяви документів свідчить, що в рамках надання послуг за договором про надання правової допомоги позивачу було надано послуги з професійної правничої.

Враховуючи положення ст. 134 КАС України суд зазначає, що до витрат на правову допомогу, які підлягають відшкодуванню позивачу належать ті, що пов`язані із розглядом справи.

Суд зазначає, що враховуючи вищевикладене та оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов`язаних з оплатою професійної правничої допомоги, перевіривши їх розумну необхідність для справи та відповідність наданих послуг видам правової допомоги, визначеним статтями 19 та 20 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність, а також враховуючи складність справи та предмет позову, співмірність складності справи та обсягу виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), а також конкретні обставини справи, суд приходить до висновку, що оскільки дана справа не належить до складних, то сума, заявлена позивачем щодо сплати професійної правничої допомоги є співмірною із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), у зв`язку з чим слід дійти висновку про те, що заявлена позивачем до відшкодування сума у розмірі 7000,00 грн. є необґрунтованою, а отже суд вважає, що на користь позивача підлягає стягненню сума витрат у розмірі 7000,00 грн.

Відтак, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення заяви позивача про стягнення і розподіл судових витрат.

Також, на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі 4962,00 грн.

Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 257-262, 295, 297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у Полтавській області, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (36014, м. Полтава, вул. Європейська, буд. 4), Державної податкової служби України (Львівська площа буд. 8, м. Київ, 04053) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області, утвореного як відокремлений підрозділ ДПС України (код ЄДРПОУ відокремленого підрозділу: 44057192): №6898482/2762707448 від 02.06.2022 про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 02.12.2021 на загальну суму 106 032,00 грн.; №6898483/2762707448 від 02.06.2022 про відмову в реєстрації податкової накладної №10 від 09.12.2021 на загальну суму 102 258,00 грн. в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданих Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ).

Зобов`язати Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ - 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складені та подані Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) податкові накладні №1 від 02.12.2021 на загальну суму 106032,00 грн. і №10 від 09.12.2021 на загальну суму 102258,00 грн. датою їх фактичного подання на реєстрацію - 30.12.2021 року.

Стягнути на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) сплачену суму судового збору у розмірі 4962 (чотири тисячі дев`ятсот шістдесят дві) грн. 00 коп. та суму витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7000 (сім тисяч) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України (36014, м. Полтава, вул. Європейська, буд. 4, код ЄДРПОУ ВП - 44057192).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Мельников Р.В.