Рішення

від 24.10.2022 по справі 640/28062/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 жовтня 2022 року м. Київ № 640/28062/20

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Шевченко Н. М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ПКВН» до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

У С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «ПКВН» (Позивач, ТОВ «ПКВН») звернулось до суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у м. Києві (Відповідач 1, ГУ ДПС у м. Києві), Державної податкової служби України (Відповідач 2, ДПС України), у якому просить:

- визнати протиправними та скасувати рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №1787568/33262298 від 31.07.2020, №1848753/33262298 від 18.08.2020, №1814781/33262298 від 07.08.2020, №1879354/33262298 від 28.08.2020, №1879355/33262298 від 28.08.2020;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 2 від 09.07.2020, № 7 від 23.07.2020, № 6 від 14.07.2020, № 9 від 28.07.2020, № 11 від 31.07.2020.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ «ПКВН» зазначає про відсутність підстав для відмови у реєстрації зазначених податкових накладних, з огляду на порушення контролюючим органом порядку зупинення реєстрацій та винесення оскаржуваних рішень.

Відповідач 1 надіслав відзив у якому із доводами позивача не погоджуються, наводять обґрунтування належного виконання контролюючими органами порядку реєстрації податкових накладних. Відповідач 2 не надіслав жодних процесуальних заяв по суті.

Вивчивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, суд зазначає наступне.

ТОВ «ПКВН» та Підприємство з 100% іноземними інвестиціями «Білла-Україна» уклали договір № 20-07/08,01, на підставі якого здійснювалися господарські операції, зазначені у податковій накладній.

На виконання п. 201.10 ст. 201 ПК України позивачем складено податкові накладні № 2 від 09.07.2020, № 7 від 23.07.2020, № 6 від 14.07.2020, № 9 від 28.07.2020, № 11 від 31.07.2020, та направлено у передбачені законодавством строки для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з отриманих квитанцій від 16.07.2020, 12.08.2020, 31.07.2020, 13.08.2020 за результатами обробки податкових накладних № 2 від 09.07.2020, № 7 від 23.07.2020, № 6 від 14.07.2020, № 9 від 28.07.2020, № 11 від 31.07.2020 відповідно документи прийнято, реєстрація зупинена. Контролюючим органом сформовано висновок про відповідність п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та копії документів, щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».

На виконання пропозицій, зазначених у квитанціях 16.07.2020, 12.08.2020, 31.07.2020, 13.08.2020, позивач направив відповідачу 1 повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено по кожній із поданих податкових накладних.

Рішенням № 1787568/33262298 від 31.07.2020 відмовлено у реєстрації податкової накладної № 2 від 09.07.2020.

В обґрунтування зазначеного рішення, контролюючий орган зазначив про ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких скасовано.

Рішенням № 1848753/33262298 від 18.08.2020 відмовлено у реєстрації податкової накладної № 7 від 23.07.2020.

В обґрунтування зазначеного рішення, контролюючий орган зазначив про ненадання платником податків документів, серед яких первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Рішенням № № 1814781/33262298 від 07.08.2020 відмовлено у реєстрації податкової накладної № 6 від 14.07.2020.

В обґрунтування зазначеного рішення, контролюючий орган зазначив про ненадання платником податків документів, серед яких первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Рішенням № 1879354/33262298 від 28.08.2020 відмовлено у реєстрації податкової накладної № 9 від 28.07.2020.

В обґрунтування зазначеного рішення, контролюючий орган зазначив про ненадання платником податків документів, серед яких первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Рішенням № 1879355/33262298 від 28.08.2020 відмовлено у реєстрації податкової накладної № 11 від 31.07.2020.

В обґрунтування зазначеного рішення, контролюючий орган зазначив про ненадання платником податків документів, серед яких первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Позивач не погодився із зазначеними рішеннями та звернувся з позовом до суду. Вирішуючи даний адміністративний спір суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частинами 1- 2 ст. 7 КАС України встановлено, що суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Відповідно до п. 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010 (Порядок № 1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з п. 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200 1.3 і 200 1.9 статті 200 1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Пунктом 13 Порядку № 1246 передбачено, що за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Відповідно до приписів п. 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. п. 4, 5 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (Порядок № 1165), у разі коли за результатами перевірки податкової накладної / розрахунку коригування визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну / розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна / розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Згідно з п. п. 6, 7, 10, Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної / розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Таким чином, надіслана за результатами автоматизованого моніторингу ПН/РК квитанція є підтвердженням зупинення реєстрації такої ПН/РК.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (п. 11 Порядку №1165).

Наказом Міністерства фінансів України № 520 від 12.12.2019 затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (Порядок № 520), який визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. п. 2- 4 Порядку № 520 прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.

Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Податкового кодексу.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної розрахунку коригування в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку № 520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Пунктами 6, 7 Порядку № 520 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у п. 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до п. 11 Порядку № 520 Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Пунктом 13 Порядку № 520 визначено, що рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Суд також дійшов до висновку про необхідність зазначення у квитанціях конкретного переліку документів, що необхідні для реєстрації окремої податкової накладної у межах виключного переліку документів.

У той же час, відповідачем 1 у квитанціях від 16.07.2020, 12.08.2020, 31.07.2020, 13.08.2020 використано загальне формулювання щодо пропозиції надання документів, що є необхідними для реєстрації поданої податкової накладної. Дане формулювання, у порушення принципу чіткої визначеності рішення суб`єкта владних повноважень, не містить достатньої інформації для виправлення недоліків, що призвели до зупинення ПН/РК.

За таких обставин, контролюючий орган, констатуючи недостатність поданих документів для встановлення необхідної інформації, не надає платнику податків можливість зрозуміти, які саме документи та інформація потребується для реалізації права останнього на формування податкового кредиту.

За висновком суду, наведене також істотно ускладнює виконання платником податків покладеного на нього обов`язку реєструвати ПН/РК.

Порушення принципів обґрунтованості та правової визначеності у даному випадку перешкоджає дотриманню умов справедливості в цілому, оскільки діяльність суб`єкта владних повноважень, на який покладено завдання, зокрема адмініструвати та контролювати справляння податків, що полягає у відмові сприяти, навіть за умови дотримання платником податку належної поведінки, не співвідноситься із засадами податкового законодавства.

Поряд з цим, форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН визначена Порядком № 520. Форма такого рішення передбачає, що у разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано, повинні бути підкресленими, тобто конкретно вказані.

Проте, в порушення наведених вимог законодавства, оскаржувані рішення містять лише загальне твердження про їх ненадання, без конкретизації (підкреслення) відповідних документів, які, на думку комісії, не надані.

Таким чином, рішення суб`єкта владних повноважень не містять чітких підстав їх прийняття, що свідчить про їх необґрунтованість.

У той же час, важливо розуміти, що головною рисою індивідуальних актів є їхня конкретність (чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами владних повноважень, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, настанов для їх розв`язання що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; чітка відповідність такого акту нормам чинного законодавства.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Тобто, рішення фіскального органу не відповідають наведеним вище вимогам щодо чіткості та зрозумілості, та породжують їх неоднозначне трактування, що, у свою чергу, впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку платником податків виконати волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

За таких обставин можливо дійти висновку, що відповідач, в даному випадку, жодним чином не здійснював аналіз наданих позивачем документів на предмет їх належності, а обмежився лише загальними підставами та посиланнями.

Суд також зазначає, що факт зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН не спростовує ані факту здійснення платником податків господарської операції, ані факту наявності дати виникнення саме першої події (постачання товарів/послуг, або отримання коштів), що підтверджується первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування.

Ураховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідачем не доведено правомірності рішення комісії Державної податкової служби, яка приймає рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, у зв`язку з чим, наявні підстави для визнання рішень комісії ДПС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкової накладної або відмову в такій реєстрації протиправним та його скасування.

Крім того, позивач просить суд вважати податкові накладні № 2 від 09.07.2020, № 7 від 23.07.2020, № 6 від 14.07.2020, № 9 від 28.07.2020, № 11 від 31.07.2020 прийнятими та зареєстрованими операційним днем, коли вони були надіслані позивачем до контролюючого органу.

Водночас, варто зазначити про наслідки відсутності реєстрації у ЄРПН податкових накладних або реєстрації їх із порушенням встановленого ПК України строку.

Так, у разі порушення строку реєстрації, застосовуються штрафні санкції, передбачені ст. 1201 ПК України, а згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в ЄРПН не дає права покупцю на включення сум ПДВ до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми ПДВ, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період. Також, у разі порушення продавцем/покупцем граничних строків реєстрації в ЄРПН податкової накладної та/або розрахунку коригування, покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний період заяву із скаргою на такого продавця/покупця.

Згідно з п. 20 Порядку № 1246 у разі надходження до ДПС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

У даному випадку, враховуючи згадані наслідки для платника податків у разі порушення строку реєстрації податкової накладної, керуючись приписами п. 20 Порядку № 1246, задоволення позовних вимог про зобов`язання ДПС зареєструвати в ЄРПН податкові накладні № 2 від 09.07.2020, № 7 від 23.07.2020, № 6 від 14.07.2020, № 9 від 28.07.2020, № 11 від 31.07.2020 датою їх фактичного надходження є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Датою надсилання податкової накладної № 2 від 09.07.2020 та відповідно до квитанції є 16.07.2020.

Датою надсилання податкової накладної № 7 від 23.07.2020 та відповідно до квитанції є 12.08.2020.

Датою надсилання податкової накладної № 6 від 14.07.2020 та відповідно до квитанції є 31.07.2020.

Датою надсилання податкової накладної № 9 від 28.07.2020 та відповідно до квитанції є 12.08.2020.

Датою надсилання податкової накладної № 11 від 31.07.2020 та відповідно до квитанції є 13.08.2020.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. 8 ст. 139 КАС України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Оскільки спір виник внаслідок протиправних рішень ГУ ДПС у м. Києві, зважаючи, що ДПС України є відповідачем лише з причин наявності в останнього виключних повноважень реєструвати податкові накладні після оскарження рішень про відмову в реєстрації таких, всі судові витрати, що підлягають розподілу слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у м. Києві.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, а понесені позивачем судові витрати підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві.

За висновком суду, позов містить п`ять пар пов`язаних вимог немайнового характеру, за подання яких належною до сплати сумою судового збору на дату подання позову у даній справі є 10 510 гривень.

Однак позивачем відповідно до платіжного доручення № 826 від 06.11.2020 сплачено 12 612 грн, з яких 2 102 грн - надміру сплачені та підлягають поверненню у встановленому законом порядку.

Позивач у позовній заяві просить суд відшкодувати витрати на правову допомогу адвоката за рахунок відповідачів у розмірі 6 000 грн.

За приписами ч. ч. 1, 3 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За приписами ч. ч. 2-4 ст. 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Із матеріалів справи убачається, що між ТОВ «ПКВН» та Адвокатським бюро «Олександра Кротюка» укладено договір про надання правової допомоги № 37/2020, за наслідками виконання якого складено Додаток №2 до договору ( в якому детально описується поетапний розрахунок клієнта з адвокатом), акт надання правової (правничої) допомоги від 06.01.2021, яким підтверджується отримання позивачем послуг, що стосуються предмета позову на загальну суму 6000,00 грн.

Частина коштів (1500,00 грн) сплачена позивачем відповідно до платіжного доручення № 846 від 23.11.2020. Решта, з урахуванням п. 4 додатку № 2 до договору про надання правничої допомоги, підлягає сплаті протягом 10 робочих днів з дати отримання рішення по суті.

Відповідачем 1 надано пояснення щодо заявлених до стягнення витрат, за змістом яких, згадана сума є неспівмірною, наводиться практика інших судів щодо зменшення витрат у зв`язку з типовістю справи та незначною кількістю документів. Крім того, наявне посилання на заробітну плату Президента України, година якого коштує 104,65 грн, що є значно меншим за вартість години роботи адвоката (1500,00 грн/год).

Суд критично сприймає згадане порівняння заробітної плати та гонорару, оскільки подібне апелювання до авторитетного джерела відомостей, не є справедливим та не може ототожнюватись.

За висновком суду, зважаючи на об`єм наданих документів, змісту позовної заяви та кількості заявлених вимог, вказана представником позивача сума за надану правничу допомогу є цілком пропорційною із отриманою позивачем правничою допомогою.

Перелічені вище докази є достатніми, а витрати на правничу допомогу співмірні зі складністю справи та обсягом наданих (отриманих) послуг.

Зважаючи на те, що позовні вимоги задоволено повністю, керуючись ч. 1 ст. 139 КАС України судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн підлягають стягненню на користь ТОВ «ПКВН» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві.

Керуючись статтями 72- 78, 90, 139, 241, 244, 246, 255, 257, 262, 293, 295- 297 КАС України, суд,

В И Р І Ш И В :

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ПКВН» до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №1787568/33262298 від 31.07.2020, №1848753/33262298 від 18.08.2020, №1814781/33262298 від 07.08.2020, № 1879354/33262298 від 28.08.2020, № 1879355/33262298 від 28.08.2020.

3. Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні, подані Товариством з обмеженою відповідальністю «ПКВН» в Єдиному реєстрі податкових накладних датою фактичного надходження:

- для ПН № 2 від 09.07.2020 дата надходження - 16.07.2020;

- для ПН № 7 від 23.07.2020 дата надходження - 12.08.2020;

- для ПН № 6 від 14.07.2020 дата надходження - 31.07.2020;

- для ПН № 9 від 28.07.2020 дата надходження - 12.08.2020;

- для ПН № 11 від 31.07.2020 дата надходження - 13.08.2020.

4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПКВН» судові витрати зі сплати судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві в розмірі 10 510,00 (десять тисяч п`ятсот десять) гривень.

5. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПКВН» судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 (шість тисяч) гривень за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ПКВН» (03142, м. Київ, вул. Василя Стуса, 35/37, ЄДРПОУ 33262298).

Відповідач 1: Головне управління ДПС у м. Києві (місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, будинок 33/19, код ЄДРПОУ: 44116011).

Відповідач 2: Державна податкова служба України (місцезнаходження: 04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ: 43005393).

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України та може бути оскаржене за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295- 297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя Н.М. Шевченко