Постанова

від 25.10.2022 по справі 520/17444/21

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2022 р. Справа № 520/17444/21Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Жигилія С.П.,

Суддів: Перцової Т.С. , Русанової В.Б. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергопром" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.11.2021 (суддя: Сагайдак В.В., м. Харків) по справі № 520/17444/21

за позовом Головне управління ДПС у Харківській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергопром"

про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Харківській області (далі по тексту позивач, ГУДПС у Харківській області) звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Енергопром (далі по тексту - відповідач, ТОВ Енергопром), в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить суд стягнути до бюджету кошти у розмірі 164796,48 гривень у рахунок погашення податкового боргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергопром", код ЄДРПОУ 21257175, з усіх відкритих розрахункових рахунків.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що станом на дату звернення до суду платник податків має податковий борг у загальному розмірі 164796,48 грн., що у добровільному порядку відповідачем не сплачений.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 25.11.2021 по справі № 520/17444/21 адміністративний позов Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергопром" (вул. Бесарабська, буд. 20, м. Харків, 61017, код ЄДРПОУ 21257175) про стягнення податкового боргу задоволено.

Стягнуто до бюджету України кошти у розмірі 164796,48 гривень у рахунок погашення податкового боргу з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергопром", податковий номер 21257175, адреса: вул. Бесарабська, буд.20, м. Харків, 61017, з усіх відкритих розрахункових рахунків.

Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на його прийняття при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального права, просить суд апеляційної інстанції відмінити рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.11.2021 по справі № 520/17444/21, скасувати податкові рішення № 0195361815 від 21.09.2021 на суму штрафу 80350, 68 грн. та № 01955331815 від 21.09.2021 на суму штрафу 11510,55 грн., провести перерахунок податкового боргу з урахуванням розстрочки терміном на шість місяців.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає, що позивач помилково накладає штрафні санкції згідно зі ст. 124.2 ПК України у розмірі 50% від суми, як навмисне небажання платника податків сплачувати борг, на суми боргу, котрий був утворений і сплачений у 2020 році, та застосовує санкції відповідно до ст. 124.2 та ст. 124.3 ПК України, які почали діяти в 2021 році. Вказує, що з 10.12.2020 набрав чинності Закон України від 04.12.2020 № 1072-IX, яким п.10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України доповнено п.2 та передбачено, що в разі погашення грошовими коштами податкового боргу, що виник на 01 листопада 2020 року, за умови сплати поточних зобов`язань, штрафні санкції і пеня не нараховуються. Проте, ГУДПС України в Харківській області в 2021 році продовжувала нараховувати штрафні санкції на суму боргу, який утворився станом на 01 листопада 2020 року.

Позивач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Враховуючи подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження, справа розглядається в порядку письмового провадження, відповідно до приписів п. 3 ч. 1ст. 311 КАС України, за наявними в справі матеріалами.

Відповідно до ч. 1ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергопром» перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Харківській області.

Станом на дату звернення до суду відповідач має податковий борг у розмірі 164796,48 грн., який виник на підставі визначених самостійно платником сум податків у податковій звітності з податку на додану вартість та єдиного податку з юридичних осіб.

У зв`язку з несплатою узгодженої суми податкового зобов`язання та з метою виконання вимог п. 59.1 ст. 59 ПК України платнику податків контролюючим органом було направлено податкову вимогу від 21.11.2019.

Станом на дату звернення до суду податкова вимога є дійсною, в судовому порядку не оскаржувалась, не є скасованою, зміненою або відкликаною.

Несплата відповідачем у встановлений законом строк сум в зазначеному розмірі обумовила позивача на звернення до суду з вищевказаним позовом.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості, оскільки відповідачем станом на дату розгляду справи у добровільному порядку не сплачено суму податкового боргу в загальному розмірі 164796,48 грн..

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з такого.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядку їх адміністрування, платників податків та зборів, їх прав та обов`язків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України (далі по тексту - ПК України).

В силу п. 36.1 ст. 36 Податкового кодексу України, під податковим обов`язком визначається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом.

За визначенням, наведеного в п.п. 16.1.4. п. 16.1 ст. 16 ПК України, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України, грошове зобов`язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з п. 54.1 ст. 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Положеннями п.п. 54.3.3. п. 54.3 ст. 54 ПК України встановлено, що контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо: згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Відповідно до п. 56.11 ст. 56 ПК України, не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків.

Колегією суддів встановлено, що заявлена контролюючим органом до стягнення сума несплаченого податкового боргу у загальному розмірі 164796,48 грн. виникла за рахунок самостійного визначення відповідачем податкового зобов`язання з податку на додану вартість за податковими деклараціями № 9235804692 від 17.09.2020 (термін сплати 30.09.2020), № 9268315859 від 16.10.2020 (термін сплати 30.10.2020), № 9303503829 від 17.11.2020 (термін сплати 30.11.2020), № 9336206383 від 16.12.2020 (термін сплати 30.12.2020), № 9368916190 від 18.01.2021 (термін спати 01.02.2021), № 9030084717 від 19.02.2021 (термін сплати 02.03.2021), № 9059476941 від 23.03.2021 (термін сплати 30.03.2021), № 9091758095 від 20.04.2021 (термін сплати 30.04.2021), № 9131097585 від 19.05.2021 (термін сплати 31.05.2021), а також єдиного податку з юридичних осіб за податковою декларацією № 9154730773 від 06.07.2020 (термін сплати 19.08.2020). (а.с. 102)

На виконання пункту 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом апеляційної інстанції встановлено та не заперечується апелянтом по справі, що вказана сума несплачена ТОВ "Енергопром" ані на дату звернення до суду з цим позовом, ані на час розгляду справи в суді апеляційної інстанції. Доказів протилежного відповідачем не надано, а колегією суддів не виявлено.

В силу приписів пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України не сплачені платником податків, у встановленийПодаткового кодексу Українистрок, суми узгоджених грошових зобов`язань (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності) визнаються податковим боргом.

Згідно з п.59.1 ст. 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Положеннями п.59.5 ст. 59 ПК Українипередбачено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

За приписами пп.19-1.1.22п. 19-1 ст.19-1 ПК України, погашення податкового боргу, стягнення своєчасно не нарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів здійснюють контролюючі органи.

Контроль за своєчасністю подання платниками податків передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків, зборів, платежів покладено на органи державної фіскальної служби (пп.19-1.1.2 п.19-1.1 ст.19-1 ПК України).

Крім того, підпунктом19-1.1.34 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК Українина контролюючі органи покладено функцію застосування і своєчасного стягнення сум передбачених законом штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Право контролюючих органів на звернення до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини закріплено також в пп.20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України.

На виконання вимог п.95.1та 95.3 ст.95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно з п.п.20.1.18 п. 20.1 ст. 20 ПК України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника на сум; податкового боргу або його частини.

Враховуючи, що наявність у відповідача несплаченого податкового боргу у розмірі 164796,48 грн. не спростовується ТОВ "Енергопром" та підтверджується копією відповідної інтегрованої картки платника податку, колегія суддів дійшла висновку про задоволення позовних вимог та стягнення з вказаної у позові суми.

Щодо вимог апеляційної скарги відповідача про скасування податкових рішень № 0195361815 від 21.09.2021 на суму штрафу 80350, 68 грн. та № 01955331815 від 21.09.2021 на суму штрафу 11510,55 грн., а також проведення перерахунку податкового боргу з урахуванням розстрочки терміном на шість місяців, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з з ч. 2, 4ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

З огляду на зміст наведеної норми процесуального права та з урахуванням того, що вимогою заявленого позову є стягнення податкового боргу, предметом доказування в даній справі є обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов`язує можливість стягнення податкової заборгованості в судовому порядку: встановлення факту її сплати в добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту; перевірка вжиття контролюючим органом заходів щодо стягнення податкового боргу на підставі та в черговості, встановленихПодатковим кодексом України, тощо.

При цьому питання скасування податкових рішень № 0195361815 від 21.09.2021 на суму штрафу 80350, 68 грн. та № 01955331815 від 21.09.2021 на суму штрафу 11510,55 грн. не охоплюється предметом цього позову, а отже суд не має процесуальних повноважень у межах розгляду даної справи здійснювати їх правовий аналіз.

У відповідності дост. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно ч. 1ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ч.4 ст.229, ч.4 ст.241, ст.ст.243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергопром" - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.11.2021 по справі № 520/17444/21 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)С.П. Жигилій Судді(підпис) (підпис) Т.С. Перцова В.Б. Русанова