Постанова

від 19.10.2022 по справі 320/551/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/551/19 Суддя (судді) першої інстанції: Панченко Н.Д.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2022 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ганечко О.М.,

суддів Кузьменка В.В.,

Василенка Я.М.,

за участі секретаря судового засіданні Фищук Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2021 р. у справі за адміністративним позовом Дочірнього підприємства "Науково-дослідний інститут нафтогазової промисловості" національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

До Київського окружного адміністративного суду звернулося Дочірнє підприємство «Науково-дослідний інститут нафтогазової промисловості» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» з позовом до Головного управління ДПС у Київській області, в якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Київській області від 01.10.2018 № 0002165705.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем неправомірно за результатами камеральної перевірки було зроблено висновок про неправомірне завищення позивачем від`ємного значення об`єкта оподаткування на загальну суму 22003386,00 грн., адже позивач не погоджується із вказаним вище висновками відповідача, оскільки не порушував порядку заповнення податкової звітності з податку на прибуток підприємства, включивши витрати на оплату резерву відпусток та ј частину збитків у податкові декларації за відповідні періоди. Правовою підставою для звернення до суду для Позивача є вимоги пункту 150.1 статті 150 Податкового кодексу України щодо розрахунку об`єкта оподаткування в редакції, що діяла станом на 01 січня 2015 року (пункт 3 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідних положень ПК України), що передбачала щорічне включення протягом чотирьох років у податкові декларації за 2012-2015 роки 1\4 частини збитків 2011 року; норми пункту 24 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідних положень» ПК України щодо включення до складу витрат на оплату резерву відпусток в пункт 4.2.12 додатку РІ до Податкової декларації податку на прибуток підприємств за 2015 рік.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2021 р. адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Київській області від 01.10.2018 № 0002165705.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.08.2022 відкрито апеляційне провадження та призначено апеляційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 05.10.2022.

05.10.2022 у судовому засіданні було оголошено перерву до 19.10.2022.

У судовому засіданні представник апелянта вимоги апеляційної скарги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про причини неявки у судове засідання не повідомив.

Заслухавши суддю доповідача, вислухавши пояснення представника апелянта, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Дочірнє підприємство «Науково-дослідний інститут нафтогазової промисловості» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», ДП «Науканафтогаз» - зареєстрований 09.10.2003 року, основним видом діяльності якого є: 72.19- Дослідження й експериментальні розробки у сфері інших природничих і технічних наук, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 119-121).

Згідно з пунктом 3.1 Статуту ДП «Науканафтогаз», затвердженого Правлінням публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (а.с. 122-129), позивач є самостійним суб`єктом господарювання з правами юридичної особи, заснованої та зареєстрованої відповідно до чинного законодавства України (а.с.125).

На підставі норм пп.20.1.4 п.20.1 статті 20 ПК України та п.75.1 статті 75 ПК України, податковим органом було проведено камеральну перевірку за звітний податковий період - 2015 р., 2016 р., 2017 р., І квартал та 1 півріччя 2018 року податкових декларацій з податку на прибуток підприємств (звітна, уточнююча) Дочірнього підприємства «Науково-дослідний інститут нафтогазової промисловості» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», за результатами якої, 07 вересня 2018 року складено акт камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на прибуток Дочірнього підприємства «Науково-дослідний інститут нафтогазової промисловості» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» за 2015р, 2016р., 2017 р., 1 квартал та 1 півріччя 2018 року № 1174/10-26-54-01/32710871 (а.с. 9-12).

Так, в Акті перевірки (а.с. 11) зазначено та констатовано про порушення порядку заповнення податкової звітності з податку на прибуток підприємства, а саме: в порушення пункту 54.1 статті 54, пункту 57.1 статті 57, пункту 138.1 статті 138, підпункту 140.4.2 пункту 140.4 статті 140 ПК України, а також в порушення Порядку заповнення форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 року № 897, позивачем в результаті неправильного відображення від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих періодів у податкових деклараціях з податку на прибуток за 2015-2017 роки, 1 квартал та 1 півріччя 2018 року завищено від`ємне значення об`єкта оподаткування рядка 04 на загальну суму 22003286,00 грн., в тому числі: 2015 рік - 2161538,00 грн., 2016 рік - 4960437,00 грн., 2017 рік - 4960437,00 грн., 1 квартал 2018 року - 4960437,00 грн., 1 півріччя 2018 року - 4960437,00 грн.

Листом від 23 вересня 2018 року, позивач надав відповідачу заперечення до акта перевірки (а.с. 15), за результатами розгляду якого, відповідач листом «Про результати розгляду заперечення» від 01 жовтня 2018 року № 17024/10/10-36-12-04, повідомив про те, що у зв`язку із порушенням термінів, визначених пунктом 86.7 статті 86 ПК України, заперечення не підлягає розгляду (а.с.16-17).

Надалі, на підставі акта перевірки, 01 жовтня 2018 року було складено податкове повідомлення-рішення № 0002165705 про завищення від`ємного значення об`єктів оподаткування податком на прибуток за вказаний вище період на загальну суму 22003286,00 грн. (а.с. 14).

12 жовтня 2018 року позивач звернувся до відповідача зі скаргою № 57-08-943, в якій просив скасувати оскаржуване рішення (а.с.18-19). За результатами розгляду цієї скарги, контролюючим органом листом від 29 жовтня 2018 року № 18689/10/10-36-10-01, повідомлено позивача про те, що залишено скаргу без розгляду, оскільки вона надійшла до контролюючого органу, який не уповноважений її розглядати (а.с. 22-23).

18 листопада 2018 року позивач звернувся до Державної фіскальної служби України зі скаргою № 57-08-1046, в якій просив скасувати оскаржуване рішення (а.с. 24-27), однак, листом «Про розгляд листа» від 27 грудня 2018 року № 41885/6199-99-11-04-01-25, Державна фіскальна служба України залишила без розгляду подану позивачем скаргу (а.с. 31-32).

Не погоджуючись з правомірністю і обґрунтованістю вказаного податкового повідомлення-рішення, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з наступного:

- враховуючи, що позивачем у коді рядка 07 «Об`єкт оподаткування усіх видів діяльності (рядок 01-рядок 04 (+-)» Податкової декларації за 2014 рік зазначено від`ємне значення у сумі 33828036 грн., а зменшення фінансового результату до оподаткування Податковій декларації за 2015 рік має складати 2161538 грн. (відповідно до вимог пункту 3 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» ПК України), суд першої інстанції дійшов висновку про правомірне зазначення позивачем у податковій декларації за 2015 рік у коді рядку 03 РІ «Різниці, які виникають відповідно до Податкового кодексу України (+-)» суми 38788473 грн., оскільки, у пункті 3.2.4 «Сума від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років (підпункт 140.4.2 пункту 140.4 статті 140 розділу ІІІ Податкового кодексу України» розрахунок суми наступний: 33828036 грн. (сума, зазначена у Податковій декларації за 2014 рік) + 2161538 грн. (щорічне зазначення 25 відсотків від`ємного значення протягом 2012-2015 років) = 35989574 грн. Тож, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність факту завищення позивачем рядка 03 РІ та рядка 04 («Об`єкт оподаткування») Податкової декларації за 2015 рік на суму 2161538 грн.;

- щодо порушення порядку заповнення податкової декларації в частині витрат на оплату резерву відпусток за 2016 рік - І півріччя 2018 року, що призвело до завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток. у 2015 році, судом враховано, що позивачем було повністю використано нарахований до 01.01.2015 року резерв відпусток. У зв`язку з цим, ураховуючи вимоги вимог пункту 24 підрозділу 4 розділу «Перехідні положення» ПК України, позивач мав включати до рядка 4.2.12 (4.2.11) додатка РІ «Різниці» до рядка 03 РІ Податкової декларації за 2015 рік (а.с. 59) та сумарно з рядком 3.2.4 додатка РІ «Різниці» до рядка 03 РІ Податкової декларації за 2015 рік (38788473,00 грн.) суму (2798899,00 грн. - загальний обсяг залишку сум нарахованого резерву). Таким чином суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач правомірно не включав до рядків 4.2.12 (4.2.11) податкових декларацій за 2016рік - І квартал та І півріччя 2018 року резерв відпусток, оскільки він був повністю використаний ще в 2015 році та зазначено у податковій декларації за 2015 рік.

Натомість, апелянт вважає вказані висновки суду першої інстанції помилковими, адже під час камеральної перевірки було виявлено, що в декларації з податку на прибуток за 2015 рік неправильно відображено від`ємне значення об`єкту оподаткування з урахуванням того, що в рядку 3.2.4 додатку РІ декларується сума від`ємного значення об`єкту оподаткування минулих податкових (звітних) років, а в декларації за минулий 2014 рік сума від`ємного значення об`єкту оподаткування склала суму, що призвело до завищення рядка 03 РІ та рядка 04 («об`єкт оподаткування») декларації за 2015 рік. Крім того, позивачем порушено порядок заповнення форми податкової декларації з податку на прибуток підприємств, оскільки суму витрат на оплату резерву відпусток за 2016 рік - 1 півріччя 2018 року не внесено до рядка 4.2.12 (4.2.11) додатку РІ до декларації з податку на прибуток підприємств.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Спірні правовідносини регулюються Податковим кодексом України (ПК України), Порядком заповнення форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 року № 897 (Порядок).

Відповідно до положень підпункту 140.4.2 пункту 140.4 статті 140 ПК України, фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років. Положення зазначеного пункту застосовуються з урахуванням пункту 3 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу.

За пунктом 3 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, визначено, що пункт 150.1 статті 150 ПК України у редакції, що діяла до 01 січня 2015 року, застосовується у 2012-2015 роках з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об`єкта оподаткування платників податку з числа резидентів - платників з доходом за 2011 рік 1 мільйон гривень та більше станом на 01 січня 2012 року є від`ємне значення (з урахуванням від`ємного значення об`єкта оподаткування станом на 01 січня 2011 року), то сума цього значення підлягає включенню до витрат у 2012-2014 роках та зменшенню фінансового результату до оподаткування у 2015 році: звітних (податкових) періодів починаючи з I півріччя і наступних звітних періодів 2012 року в розмірі 25 відсотків суми такого від`ємного значення. У разі якщо 25 відсотків суми від`ємного значення об`єкта оподаткування не погашається протягом цього і за наслідками наступних податкових періодів 2012 року, то непогашена сума підлягає врахуванню при визначенні податкових зобов`язань у наступних податкових періодах; звітних (податкових) періодів 2013 року у розмірі 25 відсотків суми такого від`ємного значення та сум від`ємного значення, не погашених за 2012 податковий рік. У разі якщо 25 відсотків суми від`ємного значення об`єкта оподаткування не погашається протягом відповідних звітних (податкових) періодів 2013 року, то непогашена сума підлягає врахуванню при визначенні податкових зобов`язань у наступних періодах; звітних (податкових) періодів 2014 року у розмірі 25 відсотків суми такого від`ємного значення та сум від`ємного значення, не погашених за 2013 податковий рік. У разі якщо 25 відсотків суми від`ємного значення об`єкта оподаткування не погашається протягом відповідних звітних (податкових) періодів 2014 року, то непогашена сума підлягає врахуванню при визначенні податкових зобов`язань у наступних періодах; звітних (податкових) періодів 2015 року у розмірі 25 відсотків суми такого від`ємного значення та сум від`ємного значення, не погашених за 2014 податковий рік. У разі якщо 25 відсотків суми від`ємного значення об`єкта оподаткування не погашається протягом відповідних звітних (податкових) періодів 2015 року, то непогашена сума підлягає врахуванню при визначенні податкових зобов`язань у наступних періодах до повного погашення такого від`ємного значення.

Платники податку на прибуток ведуть окремий облік показника від`ємного значення об`єкта оподаткування, що склався станом на 1 січня 2012 року та включається до витрат наступних податкових періодів або зменшує фінансовий результат до оподаткування наступних податкових періодів і сум, не погашених протягом 2012-2015 років. Таке від`ємне значення погашається в першу чергу. В другу чергу погашається від`ємне значення об`єкта оподаткування, що виникло після 31 грудня 2011 року.

Згідно приписів пункту 24 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, до складу витрат включаються витрати на оплату відпусток працівникам та інші виплати, пов`язані з оплатою праці, які відшкодовані після 1 січня 2015 року за рахунок резервів та забезпечень, сформованих до 1 січня 2015 року відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у випадку, якщо такі витрати не були враховані при визначенні об`єкта оподаткування до 1 січня 2015 року.

Додаток РІ до рядка 03 РІ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом Міністерства фінансів України 20.10.2015 № 897 в пункті «Різниці, передбачені підрозділом 4 розділу ХХ Податкового кодексу України» включає підпункт 4.2.11, визначає витрати на оплату відпусток працівникам та інші виплати, пов`язані з оплатою праці, які відшкодовані після 01 січня 2015 року за рахунок резервів та забезпечень, сформованих до 01 січня 2015 року відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у випадку, якщо такі витрати не були враховані при визначенні об`єкта оподаткування до 01 січня 2015 року.

У частині щорічного включення в Податкові декларації за 2012-2015 роки 1/4частини збитків 2011 року, колегія суддів звертає увагу на те, що з огляду на зміст підпункту 140.4.2 пункту 140.4 статті 140 ПК України та пункту 3 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, слідує, що умовами включення саме 25 відсотків суми від`ємного значення та суми від`ємного значення, не погашених за попередній податковий рік витрат щорічно до витрат у 2012 - 2014 роках та зменшенню фінансового результату до оподаткування у 2015 році є, дохід за 2011 рік резидента - платника 01 мільйон гривень та більше станом на 01 січня 2012 року, а також, наявність від`ємного значення (з урахуванням від`ємного значення об`єкта оподаткування станом на 01 січня 2011 року)

Під час розгляду даного спору в суді першої інсатнції було досліджено, що 21 лютого 2021 року ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області отримала від позивача податкову декларацію за 2011 рік (а.с. 33-47).

Код рядка 01 «Доходи, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування (рядок 02+рядок 03) містить суму 78641 628 грн., а тому, позивач підпадає під категорію платників податків, дохід яких за 2011 рік складає 01 мільйон гривень та більше станом на 01 січня 2012 року.

При цьому, код рядка 07 «Об`єкт оподаткування від усіх видів діяльності (рядок 01 - рядок 04) (+-) Податкової декларації за 2011 рік містить від`ємне значення, а саме: «-8646151 грн»(а.с.33), тому, позивачем була дотримана і друга умова, передбачена пунктом 3 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, що дає підсатви для застосування 25 відсотків суми від`ємного значення об`єкта оподаткування, що підлягає щорічному включенню до витрат у 2012 - 2014 роках та зменшенню фінансового результату до оподаткування у 2015 році, та складає: 8646151 / 4 = 2161 537,75 грн., тобто 2161538 грн.

Як вбачається із матеріалів справи, в коді рядка 06.5 «Від`ємне значення об`єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) року (від`ємне значення рядка 07 Податкової декларації за попередній звітний (податковий) рік)» позивач у податковій декларації за 2012 рік відобразив суму 2161538 грн.(а.с. 175); у податковій декларації за 2013 рік - 8148549 грн. (а.с. 180, зворотна сторона). У Податковій декларації за 2014 рік - у коді рядка 07 «Об`єкт оподаткування усіх видів діяльності (рядок 01-рядок 04 (+-)» при зазначеній сумі 33828036 грн. Позивачем записано суму 2161538 грн. (написано від руки) (а.с. 187, зворотна сторона).

У коді рядку 03 РІ «Різниці, які виникають відповідно до Податкового кодексу України (+-)» Податкової декларації за 2015 рік, позивачем зазначено суму 38788473 грн. (а.с. 49). При цьому, вказана сума складається із сум, зазначених у додатку РІ до рядка 03 РІ Податкової декларації (а.с.53-59), серед яких: 35989574 грн. - у пункті 3.2.4 «Сума від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років (підпункт 140.4.2 пункту 140.4 статті 140 розділу ІІІ Податкового кодексу України» (а.с. 55).

Тож, враховуючи, що позивачем у коді рядка 07 «Об`єкт оподаткування усіх видів діяльності (рядок 01-рядок 04 (+-)» Податкової декларації за 2014 рік зазначено від`ємне значення у сумі 33828036 грн., а зменшення фінансового результату до оподаткування Податковій декларації за 2015 рік має складати 2161538 грн. (відповідно до вимог пункту 3 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» ПК України), колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обяґрунтовпаного висновку про правомірне зазначення позивачем у податковій декларації за 2015 рік у коді рядку 03 РІ «Різниці, які виникають відповідно до Податкового кодексу України (+-)» суми 38788473 грн., оскільки: у пункті 3.2.4 «Сума від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років (підпункт 140.4.2 пункту 140.4 статті 140 розділу ІІІ Податкового кодексу України» розрахунок суми наступний: 33828036 грн. (сума, зазначена у податковій декларації за 2014 рік) + 2161538 грн. (щорічне зазначення 25 відсотків від`ємного значення протягом 2012-2015 років) = 35989574 грн. Таким чином, наведене вказує на відсутність факту завищення позивачем рядка 03 РІ та рядка 04 («Об`єкт оподаткування») Податкової декларації за 2015 рік на суму 2161538 грн.

Також, у частині порушення порядку заповнення податкової декларації в частині витрат на оплату резерву відпусток за 2016 рік - І півріччя 2018 року, що призвело до завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток, колегія суддів звертає увагу на те, що згідно змісту пункту 24 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, до складу витрат включаються витрати на оплату відпусток працівникам та інші виплати, пов`язані з оплатою праці, які відшкодовані після 1 січня 2015 року за рахунок резервів та забезпечень, сформованих до 1 січня 2015 року відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у випадку, якщо такі витрати не були враховані при визначенні об`єкта оподаткування до 1 січня 2015 року. Вказана інформація відображається в пункті «Різниці, передбачені підрозділом 4 розділу ХХ Податкового кодексу України» включає підпункт 4.2.11додатка РІ до рядка 03 РІ Податкової декларації.

З огляду на вказану вище норми ПК України, фінансовий результат зменшується на нарахований до 01.01.2015 резерв відпусток, який відшкодований у 2015 році. Згідно з Оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 471 за 2015 рік ДП «Науканафтогаз» (а.с. 210-219), в стовпчику «Дебет. Обороти за період» щодо витрат на оплату відпусток працівникам та інших виплат, пов`язаних з оплатою праці», зазначено суму 2700076, 36 грн. (а.с. 219).

При цьому, бухгалтерська довідка позивача від 18.04.2019 містить інформацію про те, що у 2015 році використано нарахований резерв відпусток у сумі 2798899,00 грн., включеного до податкової декларації за 2015 рік, а саме: ДП «Науканафтогаз» (головне підприємство) - 2700076,36 грн., відокремлений підрозділ «Карпатський центр» - 93440,93 грн., Філія АСУтрансгаз- 5381,52 грн. (а.с. 174).

Наведене дає підстави стверджувати, що у 2015 році позивачем було повністю використано нарахований до 01.01.2015 року резерв відпусток. У зв`язку з цим, ураховуючи вимоги вимог пункту 24 підрозділу 4 розділу «Перехідні положення» ПК України, позивач мав включати до рядка 4.2.12 (4.2.11) додатка РІ «Різниці» до рядка 03 РІ Податкової декларації за 2015 рік (а.с. 59) та сумарно з рядком 3.2.4 додатка РІ «Різниці» до рядка 03 РІ Податкової декларації за 2015 рік (38788473,00 грн.) суму (2798899,00 грн. - загальний обсяг залишку сум нарахованого резерву).

Таким чином, суд першої інсатнції дійшов правильного дійшов висновку, що позивач правомірно не включав до рядків 4.2.12 (4.2.11) податкових декларацій за 2016рік - І квартал та І півріччя 2018 року резерв відпусток, оскільки він був повністю використаний ще в 2015 році та зазначено у податковій декларації за 2015 рік, що не давало підстав контролюючому органу для збільшення суми від`ємного значення об`єкту оподаткування на 8396697,00 грн., а саме: 2016 рік - 2798899,00 грн., 2017 рік - 2798899,00 грн., І квартал 2018 року - 2798899,00 грн., І півріччя 2018 року.

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

У цілому, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог, та, не розкривають зміст та суть обставин, на які посилався представник апелянта у судовому засіданні (врахування судом першої інстанції не тієї податкової декларації, яка не мала офіційного статусу та не могла бути врахована під час вирішення спору), з огляду на що, такі доводи не є підставою для скасування чи зміни оскаржуваного рішення суду першої інстанції. Доводи апелянта в цій частині є недоведеними, при цьому, додаткових пояснень на підтвердження своїх доводів стороною відповідача після оголошення по справі перерви 05.10.2022 не надходило.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та прийнято судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, з огляду на що, рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325, 328 - 331 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2021 р. - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена, з урахуванням положень ст. 329 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя О.М. Ганечко

Судді В.В. Кузьменко

Я.М. Василенко

Повний текст постанови складено 24.10.2022.