Рішення

від 19.10.2022 по справі 912/1114/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25022,

тел. (0522) 32 05 11, факс 24 09 91, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2022 рокуСправа № 912/1114/22

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Тимошевської В.В. за участі секретаря судового засідання Гунько О.Є. розглянув у відкритому судовому засіданні справу №912/1114/22

за позовом Олександрійської міської ради Кіровоградської області, пр. Соборний, 59, м. Олександрія, Кіровоградської області, 28000,

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОПЕРТІ ІНВЕСТМЕНТ ГРУП", вул. Заливна, б. 31-Б, кв. 128, м. Суми, 40034,

про стягнення 79 481,82 грн,

Представники сторін в засідання суду не з`явились.

Олександрійська міська рада Кіровоградської області (далі - Олександрійська міська рада, позивач) звернулась до господарського суду з позовною заявою з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОПЕРТІ ІНВЕСТМЕНТ ГРУП" (далі - ТОВ "Проперті Інвестмент Груп", відповідач) про стягнення 72 774,86 грн безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати.

В обґрунтування підстав позову зазначено, що з моменту набуття ТОВ "Проперті Інвестмент Груп" у власність нерухомого майна останній став фактичним землекористувачем земельної ділянки комунальної форми власності, на якій розташовано нерухоме майно, та, відповідно, набув обов`язок оформити право користування землею і сплачувати плату за землю. Однак, відповідач дій з оформлення права оренди на відповідну земельну ділянку не вчиняє, плату за користування земельною ділянкою не сплачує, чим порушує права власника в особі Олександрійської міської ради щодо отримання доходів із земельної ділянки у вигляді орендної плати, як єдиного виду платежу, який можливий у даних правовідносинах. За висновком позивача, відповідач, як фактичний землекористувач, безпідставно зберіг у себе кошти, які мав заплатити позивачу за користування земельною ділянкою, а тому має повернути такі кошті на підставі ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Ухвалою суду від 29.08.2022 за поданим позовом відкрито провадження у справі №912/1114/22 за правилами спрощеного позовного провадження, у справі призначено судове засідання на 29.09.2022, сторонам встановлено строк для подання заяв по суті справи, від позивача витребувано додаткові докази.

13.09.2022 позивачем подано витребувані судом докази та заяву про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача 79 481,82 грн безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати.

29.09.2022 відкрито судове засідання з розгляду справи по суті, в якому постановлено ухвалу про прийняття заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог та про подальший розгляд справи з урахуванням вказаної заяви. В судовому засіданні оголошено перерву до 19.10.2022.

19.10.2022 суд продовжив судове засідання з розгляду справи по суті.

В судове засідання представники сторін не з`явились.

Позивачем подано клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача.

Відповідач будь-яких заяв чи клопотань до суду не подав, своїм правом на подання відзиву на позов не скористався.

В силу положень п. 4 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України відповідач є таким, що належним чином повідомлений про розгляд справи.

Окрім того, суд за наявним в ЄДРПОУ номером телефону повідомив відповідача про дату, час і місце засідання суду у справі.

Відповідно до правил ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (ч.1). Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки (п.п. 1, 2 ч. 3).

В ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

За вказаних обставин суд розглядає справу в судовому засіданні за відсутності представників сторін та за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши докази у справі, оцінивши доводи, які наведено в обґрунтування підстав позову, судом встановлено наступні обставини, які є предметом доказування у справі.

11.12.2018 між Державним відкритим акціонерним товариством "Олександрійська автобаза" Дочірнього підприємства Державної холдингової компанії "Олександріявугілля" (Продавець) і ТОВ "Проперті Інвестмент Груп" (Покупець) укладено нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу, за яким у власність ТОВ "Проперті Інвестмент Груп" передано нерухоме майно - 17/50 часток будівель та споруд, розташованих за адресою: м. Олександрія, вул. Леоніда Коваленка, 35 (а.с. 15-16).

Згідно договору, кадастровий номер прилягаючої земельної ділянки площею 4,8143 га - 3510300000:15:659:0005. Сторонам відомий зміст ст. 377 Цивільного кодексу України про переоформлення прва користування земельної ділянки Покупцем при придбанні нерухомого майна.

Право власності на вказане нерухоме майно зареєстровано за ТОВ "Проперті Інвестмент Груп" в реєстрі 11.12.2018; вид власності - приватна, спільна часткова; розмір частки - 17/50 (а.с. 13-14).

Рішенням Олександрійської міської ради № 723 від 10.05.2019 внесено зміни до Державного земельного кадастру щодо уточнення адреси земельної ділянки площею 4,8143 га кадастровий номер 3510300000:15:659:0005 з вул. Леоніда Коваленка, 35а на вул. Леоніда Коваленка, 35 та надано ОСОБА_1 дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу вказаної земельної ділянки на три окремих земельних ділянок:

- площею 2,8060 га, з присвоєнням окремої поштової адреси: АДРЕСА_1 для подальшої передачі в оренду Хільчуку Дмитру Ігоровичу,

- площею 1,9027 га для подальшого розподілу між власниками нерухомого майна, розміщеного на даній ділянці,

- площею 0,1056 га для подальшого віднесення до земель запасу (а.с. 17).

Згідно Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 30.05.2022, щодо земельної ділянки площею 1,9027 га по вул. Леоніда Коваленка, 35 в м. Олександрія присвоєно кадастровий номер 3510300000:15:653:0014, форма власності - комунальна, цільове призначення - 12.04 Для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства, категорії земель - землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення (а.с. 18-19).

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 08.06.2022, зареєстровано право комунальної власності на земельну ділянку кадастровий номер 3510300000:15:653:0014 площею 1,9027 га в особі Олександрійської міської ради (а.с. 20).

16.02.2021 Олександрійська міська рада звернулась, у тому числі, до ТОВ "Проперті Інвестмент Груп" з листом про укладення договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3510300000:15:653:0014 під нерухомими майном (а.с. 21, 22).

21.01.2022 Олександрійська міська рада повторно звернулась з листом щодо укладення договору оренди земельної ділянки (а.с. 25, 26).

20.05.2021 Олександрійська міська рада направила на адресу ТОВ "Проперті Інвестмент Груп" претензію, в якій вказано про необхідність укладення договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3510300000:15:653:0014, на якій розташовано нерухоме майно відповідача, та попереджено про звернення до суду з позовом про стягнення безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати за час користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів (а.с. 23, 24).

Рішенням Олександрійської міської ради №1454 від 30.04.2010 "Про визначення ставок орендної плати за користування земельними ділянками на території міста Олександрії" затверджено орендні ставки згідно з додатком за земельні ділянки, пунктом 1.2. якого встановлено ставку орендної плати у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки за земельні ділянки, передані для виробничих потреб юридичних та фізичних осіб (а.с. 31-33).

Рішення опубліковано 07.02.2011 (а.с. 56).

Згідно рішення Олександрійської міської ради № 314 від 05.10.2021 вищевказане рішення № 1454 від 30.04.2010 визнано таким, що втратило чинність з 01.01.2022 (а.с. 30).

Рішення опубліковано 08.10.2021 (а.с. 57).

Окрім того, рішенням Олександрійської міської ради № 1528 від 23.01.20154 "Про місцеві податки і збори" встановлено з 01.01.2015 ставки податку для суб`єктів господарювання за земельні ділянки, які перебувають у їх власності чи користуванні, правові документи на які відсутні - 3% нормативної грошової оцінки, у тому числі за землі транспорту (а.с. 72-79).

Згідно рішення Олександрійської міської ради № 956 від 03.07.2020 "Про місцеві податки і збори" з 01.01.2021 встановлено у місті Олександрії місцеві податки і збори згідно з додатком якого ставка земельного податку для земельних ділянок за цільовим призначенням 12.04 та права на які не оформлено, складає 3% (а.с. 61-71).

Рішення опубліковано 07.07.2020 (а.с. 60).

Рішенням Олександрійської міської ради № 221 від 07.07.2021 "Про місцеві податки і збори" встановлено на території Олександрійської територіальної громади місцеві податки і збори згідно з додатком, за яким за земельні ділянки з цільовим призначенням 12.04 "Для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства, категорії земель - землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення" встановлено ставку податку 5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки (а.с. 34-40).

Рішення опубліковано 09.07.2021 (а.с. 58).

Згідно Витягів із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер 3510300000:15:653:0014 становить:

3 074 236,53 грн за Витягом № 748/295-21 від 31.12.2021;

1 690 830,09 грн за Витягом № 8656/295-22 від 30.05.2022 (а.с. 28, 29).

У відповідності до наведених обставин та вказаних рішень міської ради, позивачем нараховано до стягнення з ТОВ "Проперті Інвестмент Груп" безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати за землю за період з 01.01.2020 по 31.07.2022 в загальному розмірі 79 481,82 грн, які позивач просить стягнути на підставі ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України. стн

Норми права, застосовані судом.

Статтею 1212 Цивільного кодексу України, з посиланням на яку заявлено позовні вимоги, передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. (частина 1).

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події (частина 2).

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Статтею 206 Земельного кодексу України унормовано, що використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Згідно Податкового кодексу України, плата за землю - це обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 ст. 14).

Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж за користування земельною ділянкою державної або комунальної власності на умовах оренди; (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14). Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (пункт 288.1. ст. 288).

В ст. 79-1 Земельного кодексу України передбачено, що формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності", з дня набрання чинності цим Законом (01.01.2013) землі державної та комунальної власності в Україні вважаються розмежованими. Землями комунальної власності відповідних територіальних громад вважаються земельні ділянки, у тому числі, які розташовані в межах відповідних населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпунктах "а" і "б" пункту 4 цього розділу.

Згідно ст. 80 Земельного кодексу України, суб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

В ст. 83 Земельного кодексу України передбачено, що землі, які належать на праві власності територіальним громадам є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають, зокрема, усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.

Правові підстави користування земельною ділянкою комунальної власності за змістом глави 15 Земельного кодексу України реалізується через право постійного користування або право оренди.

За ч. 1 ст. 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

В частині 2 вказаної норми наведено перелік осіб, які набувають право постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності.

Частиною 1 ст. 93 і статтею 125 Земельного кодексу України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.

Згідно зі ст. ст. 122-124 Земельного кодексу України міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Приписами ст. 125 Земельного кодексу України передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Стаття 120 Земельного кодексу України регламентує перехід прав на земельну ділянку, пов`язаний з переходом права на будинок, будівлю або споруду. Відповідно до частин 1, 2, 4, 6 ст. 120 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на час набуття ТОВ "Проперті Інвестмент Груп" права власності на нерухомість за договором від 11.12.2018) у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача. У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди. Істотною умовою договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, є кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв`язку з набуттям права власності на ці об`єкти.

Частиною 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд, розглядаючи спори у подібних правовідносинах, у своїх постановах неодноразово звертав увагу на те, що виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 зазначила, що принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди відомий ще за часів Давнього Риму (лат. superficies solo cedit - збудоване приростає до землі). Цей принцип має фундаментальне значення та глибокий зміст, він продиктований як потребами обороту, так і загалом самою природою речей, невіддільністю об`єкта нерухомості від земельної ділянки, на якій він розташований. Нормальне господарське використання земельної ділянки без використання розташованих на ній об`єктів нерухомості неможливе, як і зворотна ситуація - будь-яке використання об`єктів нерухомості є одночасно і використанням земельної ділянки, на якій ці об`єкти розташовані. Отже, об`єкт нерухомості та земельна ділянка, на якій цей об`єкт розташований, за загальним правилом мають розглядатися як єдиний об`єкт права власності.

Звідси власник нерухомого майна має право на користування земельною ділянкою, на якій воно розташоване. Ніхто інший, окрім власника об`єкта нерухомості, не може претендувати на земельну ділянку, оскільки вона зайнята об`єктом нерухомого майна.

Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у постанові від 15.12.2021 у справі № 924/856/20.

Таким чином, положення глави 15, ст. ст. 120, 125 Земельного кодексу України, ст. 1212 Цивільного кодексу України дають підстави вважати, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, ураховуючи принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, особа яка придбала такий об`єкт стає фактичним користувачем тієї земельної ділянки, на якій такий об`єкт нерухомого майна розташований.

У разі коли особа користувалася земельною ділянкою без достатньої правової підстави, у зв`язку з чим зберегла кошти, вона зобов`язана повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України. Наведений висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 у справі №917/1739/17.

За правилами ч. ч. 1, 3, 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86).

Мотивована оцінка доводів сторін та поданих доказів.

За наявними матеріалами справи встановлено, що ТОВ "Проперті Інвестмент Груп" з 11.12.2018 набуто у власність нерухоме майно - 17/50 часток будівель та споруд, розташованих за адресою: м. Олександрія, вул. Леоніда Коваленка, 35.

Вказане нерухоме майно розміщено на земельній ділянці кадастровий номер 3510300000:15:653:0014 загальною площею 1,9027 га, яку зареєстровано право комунальної власності в особі Олександрійської міської ради.

Отже, з дня набуття права власності на об`єкт нерухомого майна ТОВ "Проперті Інвестмент Груп" стало фактичним користувачем земельної ділянки за кадастровим номером 3510300000:15:653:0014, на якій розташовано майно, а тому у нього виник обов`язок належно оформити правовідносини щодо користування земельною ділянкою, а також обов`язок сплачувати за користування земельною ділянкою, на якій розташовано майно.

Про обізнаність відповідача щодо необхідності переоформлення права користування земельною ділянкою зазначено також в тексті договору купівлі-продажу від 11.12.2018.

Як вже зазначено, ст. 120 Земельного кодексу України в редакції, яка діяла на момент набуття відповідачем права власності на нерухоме майно, передбачала перехід права користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Матеріали справи не містять документально підтверджених відомостей щодо прав, на яких земельна ділянка перебувала у попереднього землекористувача (власника нерухомого майна).

Проте, в даному випадку відповідач не є власником земельної ділянки та не може набувати право постійного користування землею в силу законодавчо встановленого ст. 92 Земельного кодексу України обмеження осіб, які можуть бути постійними користувачами земельних ділянок.

За вказаних обставин суд вважає обґрунтованими доводи позивача стосовного того, що в даному випадку відповідач може набути право користування на земельну ділянку на умовах оренди, а тому єдиною можливою формою здійснення плати за землю є орендна плата.

Підпунктом 288.5.1. Податкового кодексу України, який є чинним в період користування відповідачем земельною ділянкою без оформлених документів, встановлено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку:

для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки;

для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, - у розмірі не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області.

Згідно зі ст. 289 Податкового кодексу України, для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.

За наявними в матеріалах справи доказами, відповідно до рішення Олександрійської міської ради № 1454 від 30.04.2010 "Про визначення ставок орендної плати за користування земельними ділянками на території міста Олександрії", яке було чинним до 31.12.2021, пунктом 1.2 додатку встановлено, що за земельні ділянки, передані для виробничих потреб юридичних та фізичних осіб встановлюється ставка у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Зазначений розмір відповідає розміру земельного податку (3% від нормативно грошової оцінки), затвердженого рішенням Олександрійської міської ради № 1528 від 23.01.2015 та № 956 від 03.07.2020.

Згідно рішення Олександрійської міської ради від 07.07.2021 №221 "Про місцеві податки і збори", яке введено в дію з 01.01.2022, в таблиці 5 "Ставки орендної плати за земельні ділянки комунальної форми власності на території Олександрійської територіальної громади" визначено, що ставка податку (орендної плати) за земельні ділянки з цільовим призначенням 12.04 "Для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства" встановлено у розмірі 5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Відповідно до Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 748/295-21 від 31.12.2021 нормативно грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 3510300000:15:653:0014 становить 3 074 236,53 грн, а відповідно до Витягу № 8656/295-22 від 30.05.2022 - 1 690 830,09 грн.

Суд враховує, що чинне земельне законодавство, в тому числі стаття 20 Закону України "Про оцінку земель", не містить обґрунтування обов`язковості надання витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за кожен календарний рік упродовж спірного періоду, а лише зазначає про необхідність фіксування нормативної грошової оцінки окремої земельної ділянки у відповідному витязі; витяги про нормативну грошову оцінку земельної ділянки формуються за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру на підставі актуальних відомостей про земельні ділянки, внесених до Державного земельного кадастру, а формування витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки здійснюється автоматично в режимі "реального часу", тобто на час звернення заявників, у зв`язку з чим програмним забезпеченням і чинним законодавством не передбачено формування вказаних витягів на певну дату, яка вже минула. (Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 29.05.2020 у справі №922/2843/19).

Згідно висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 09.11.2021 у справі №905/1680/20, результатом нормативної грошової оцінки земельної ділянки є технічна документація на неї, а надання витягу з технічної документації є послугою компетентного органу (Держгеокадастру та його територіальних органів), яка надається відповідно до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051. Витяг з нормативної грошової оцінки земельної ділянки може бути доказом проведення такої оцінки та визначати дані про таку оцінку як на момент його видачі, так і за попередній період за умови, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки проведена та не зазнала змін у цей період.

Як вже зазначено, згідно ст. 289 Податкового кодексу України, для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.

Відповідно до пункту 289.2. наведеної норми, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель (Кі), на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), на 1 січня поточного року, що визначається за формулою:

Кi = І:100,

де І - індекс споживчих цін за попередній рік.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок.

У відповідності до Закону України "Про оцінку земель", нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться щодо розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років (ст. 18); за результатами бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація (ст. 20).

Згідно відкритих даних офіційного сайту Олександрійської міської ради, з 01.01.2020 набула чинності нова нормативна грошова оцінка земель м. Олександрії, яка затверджена рішенням Олександрійської міської ради від 05.07.2019 № 774.

Вказане рішення опубліковано 08.07.2019.

Відповідно до листа Держгеокадастру від 06.01.2021 № 22-28-0.222-171/2-21, значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за 2020 рік становить 1,0 (а.с. 27).

Отже, є правомірним використання позивачем для розрахунку плати розміру нормативної грошової оцінки, зазначених у вищевказаних Витягах, у тому числі згідно Витягу № 748/295-21 від 31.12.2021 за період 2020 року.

Окрім того, відповідно до пункту 286.6 ст. 286 Податкового кодексу України за земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у спільній власності кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується з урахуванням прибудинкової території кожному з таких осіб: 1) у рівних частинах - якщо будівля перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділена в натурі, або одній з таких осіб-власників, визначеній за їх згодою, якщо інше не встановлено судом; 2) пропорційно належній частці кожної особи - якщо будівля перебуває у спільній частковій власності; 3) пропорційно належній частці кожної особи - якщо будівля перебуває у спільній сумісній власності і поділена в натурі.

За земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у користуванні кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується кожному з них пропорційно тій частині площі будівлі, що знаходиться в їх користуванні, з урахуванням прибудинкової території.

За відсутності іншої норми права, яка б урегульовувала подібні правовідносини, суд вважає обґрунтованим та правомірним застосування пункту 286.6 ст. 286 Податкового кодексу України за аналогією у спірних правовідносинах і як наслідок з цього доходить до висновку, що розрахувати суми безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою для кожної з кількох осіб пропорційно їх часткам у праві власності на нерухомість, яка знаходиться на такій земельній ділянці можливо, а тому розрахунок позовних вимог, який містить у собі саме такий алгоритм, не суперечить вимогам закону, є раціональним та справедливим.

Наведеного висновку дотримується Верховний Суд, зокрема у постановах від 04.10.2022 у справі № 922/2828/20, від 17.08.2022 у справі № 922/1646/20.

У відповідності до викладеного та згідно розрахунку позивача, розмір безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати становить:

за 2020 рік - 3 074236,53 грн х 3% х 17/50 = 31 357,21 грн:

за 2021 рік - 3 074236,53 грн х 3% х 17/50 = 31 357,21 грн:

з 01.01.2022 по 31.07.2022 - 1 690 830,09 грн х 5% х 17/50 х7/12 = 16 767,40 грн,

а всього - 79 481,82 грн.

У відповідності до вищевикладеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення повністю.

Судові витрати.

На підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Інших судових витрат сторони не заявляють.

Керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОПЕРТІ ІНВЕСТМЕНТ ГРУП" (вул. Заливна, б. 31-Б, кв. 128, м. Суми, 40034, ідентифікаційний код 42349892) на користь Олександрійської міської ради Кіровоградської області (пр. Соборний, 59, м. Олександрія, Кіровоградської області, 28000, ідентифікаційний код 33423535) безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати в сумі 79 481,82 грн, а також 2 481,00 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Копії рішення направити Олександрійській міській раді Кіровоградської області на офіційну електронну адресу через систему "Електронний суд" та Товариству з обмеженою відповідальністю "ПРОПЕРТІ ІНВЕСТМЕНТ ГРУП" (вул. Заливна, б. 31-Б, кв. 128, м. Суми, 40034).

Повне рішення складено 25.10.2022.

Суддя В.В.Тимошевська