Рішення

від 21.10.2022 по справі 914/1898/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.10.2022 Справа № 914/1898/22

Господарський суд Львівської області у складі судді Н.Є. Березяк, розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін

справу № 914/1898/22

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фроніус Україна», с. Княжичі, Київська область,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Агентство маркетингу та розвитку», м. Львів,

про: стягнення 27 585,00 грн,

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фроніус Україна» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агентство маркетингу та розвитку» про стягнення 27 585,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором щодо надання послуг в строки визначені договором, за які здійснено позивачем передоплату.

Ухвалою суду від 18.08.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін.

Копія ухвали суду від 18.08.2022 надіслана сторонам 19.08.2022 та отримана останніми.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від учасників справи до суду не надходило.

Відповідач правом подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Таким чином, відсутність будь-яких заяв або клопотань відповідача, з урахуванням направлення судом на електронну адресу відповідача копії ухвали у справі, свідчить про незацікавленість відповідача у розгляді справи.

Частиною 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення (частина 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне:

Як встановлено судом, 31.01.2020 року між ТОВ «Фроніус Україна» (Замовник) та ТОВ «Агентство маркетингу та розвитку» (Виконавець) був укладений договір № 200117.

Згідно предмету договору, Виконавець зобов`язався надати послуги для участі Замовника у виставці «Метал обладнання інструмент», дата проведення якої було визначено 7-9 квітня 2020 року у Львові.

Згідно умов договору (п.п.3.2 - 3.4) до дати проведення виставки, Замовник сплачує попередню оплату в сумі вартості послуг по даному договору, що становить 27585,00 грн, без ПДВ.

Позивач здійснив попередню оплату послуг, згідно платіжного доручення №10100 від 05.02.2020 в сумі 27585,00 грн.

Виконавець листом від 27.03.2020 року за № 200327 повідомив Замовника про скасування проведення виставки та підтвердив про отримання авансового платежу від Замовника в сумі 27585,00 грн.

Відповідно до п 2.1.5 Договору у випадку відміни проведення виставки, Виконавець зобов`язується повернути платежі, здійснені Замовником за участь у виставці протягом 3 банківських днів від моменту отримання вимоги.

Замовник неодноразово просив Виконавця повернути авансові платежі, останній лист (№ 12 від 01.02.2022 року) з вимогою про повернення передплати була направлена на поштову адресу Виконавця 02.02.2022 року, що підтверджується фіскальним чеком Укрпошти.

Станом на 20.01.2022, Сторони договору здійснили звірку взаєморозрахунків, що підтверджується підписаним уповноваженими представниками Сторін Актом звірки. Відповідач підтверджує наявність грошового боргу в сумі 27585,00 грн.

Станом на 11.08.2022 зобов`язання Виконавця по договору № 200117 від 31.01.2020 не виконано, авансові платежі Замовнику в сумі 27585,00 грн не повернуті, що і стало підставою для звернення з даним позовом до суду з матеріально- правовою вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агентство маркетингу та розвитку» 27585,00 грн попередньої оплати.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що тому підлягають до задоволення.

При ухваленні рішення, суд виходив з наступного.

Згідно з ст.11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (ст. 509 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 статті 903 ЦК України визначено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як встановлено судом, підставою виникнення правовідносин між сторонами є договори про надання послуг.

Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Як вказано вище, договору сторони погодили здійснення замовником передоплати в сумі вартості послуг по даному договору. Так, позивачем здійснено попередню оплату послуг в розмірі 27585,00 грн.

Із наведеного вбачається належне та своєчасне виконання позивачем свого договірного обов`язку.

Натомість відповідач зобов`язання за договором не виконав, авансові платежі не повернув, доказів протилежного - не надав. Станом на 20.01.2022, Сторони договору здійснили звірку взаєморозрахунків, що підтверджується підписаним уповноваженими представниками Сторін Актом звірки.

Оскільки відповідач не довів перед судом належного виконання взятого на себе зобов`язання, то вимоги позивача про стягнення з відповідача загальна суму сплачених авансових коштів за договором в розмірі 27585,00 грн підлягають до задоволення в повному обсязі.

У зв`язку з викладеним, враховуючи вищенаведені положення норм чинного законодавства України, приймаючи до уваги встановлені фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними належними, допустимими, достовірними та вірогідними доказами не спростовані відповідачем.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно ст.78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

У відповідності до ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

На думку суду надані позивачем докази, про які суд вказував вище, є вірогідними. Відповідач не подав доказів на спростування вірогідності доказів наданих позивачем та не подав доказів, які б суд міг визнати більш вірогідними ніж ті, що наявні у матеріалах справи.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судові витрати на підставі статей 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Отже, судовий збір покладається на відповідача в розмірі 2481,00 грн.

З огляду на викладене, виходячи з положень чинного законодавства України, матеріалів та обставин справи, враховуючи практику застосування законодавства вищими судовими інстанціями, керуючись статтями 10, 12, 20, 73, 74, 75, 76, 79, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агентство маркетингу та розвитку» (81000, Львівська область, м. Яворів, вул. І. Загаєвича, буд.1; Код ЄДРПОУ 31541334) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фроніус Україна» (07455, Київська обл., с. Княжичі, вул. Слави, 24, Код ЄДРПОУ 33565713) грошовий борг в сумі 27585,00 грн та 2481,00 грн відшкодування витрат судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ІV Господарським процесуальним кодексом України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Березяк Н.Є.