Рішення

від 19.10.2022 по справі 914/1389/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.10.2022 Справа № 914/1389/22

місто Львів

Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О., за участі секретаря судового засідання Бондаренко А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз», місто Львів

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Апогей Агро», село Куткір, Золочівський район, Львівська область

про стягнення 70 944,38 грн заборгованості.

За участю представників:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився.

Процес.

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Апогей Агро» про стягнення 70 944,38 грн заборгованості, з яких 62 906,20 грн заборгованості за розподіл природного газу, 357,45 грн три проценти річних, 4 262,84 грн інфляційні втрати, 3 417,89 грн пеня.

Ухвалою від 04.07.2022 суд залишив без руху позовну заяву Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» та надав позивачу строк для усунення недоліків. У зв`язку з усуненням допущених недоліків позовної заяви, Господарський суд Львівської області Ухвалою від 15.07.2022 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, постановив розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

01.08.2022 на електронну адресу суду від відповідача надійшло письмове пояснення (вх.№16174/22), в якому повідомляє про сплату 30.06.2022 заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу, в підтвердження чого долучив копію платіжного доручення №92 від 30.06.2022 на суму 62 906,20 грн, в графі «призначення платежу» зазначено: «Оплата за розподіл газу згідно рахунку №62044272 від 04.04.2022р. в т. ч. ПДВ 20% - 10 484,37». Крім того, зазначає про те, що 20.07.2022 відповідач звертався до позивача з листом-пропозицією про укладення мирової угоди, в підтвердження чого долучив копію листа за вих.№92 від 20.07.2022 та який був отриманий позивачем 22.07.2022.

Із письмового пояснення відповідача, стало відомо про наявність додаткових обставин, які підлягають дослідженню та доказуванню. Зокрема, відповідач зазначає про сплату заборгованості за надані послуги розподілу природного газу в сумі 62 906,20 грн. Однак, позивач не повідомив суд про сплату відповідачем заборгованості, доказів оплати не надав.

Відтак, ухвалою від 12.09.2022 суд призначив розгляд справи по суті на 05.10.2022 о 13:00 год.

Протокольною ухвалою від 05.10.2022 суд відклав судове засідання для розгляду справи по суті на 19.10.2022, відсутньому в судовому засіданні відповідачу, суд в порядку статті 121 Господарського процесуального кодексу України, надіслав ухвалу-повідомлення про дату та час наступного судового засідання.

Позивач явки повноважного представника в судове засідання 19.10.2022 для розгляду справи по суті не забезпечив, проте, 19.10.2022 на електронну адресу суду від позивача надійшли додаткові пояснення (вх.№21558/22) в яких просить суд закрити провадження у справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 62 906,20 грн, інші вимоги підтримав в повному обсязі. Крім того, позивач просить суд здійснювати розгляд справи, засідання по якій призначене на 19.10.2022 о 09:30 год. без участі представника позивача.

Відповідач явки повноважного представника в судове засідання 19.10.2022 для розгляду справи по суті не забезпечив. Заяви, клопотання, в тому числі про відкладення розгляду справи, від відповідача станом на 19.10.2022 не надходили. Явка представника відповідача в судове засідання 19.10.2022 не визнавалась обов`язковою.

Протокольна ухвала суду від 05.10.2022 про відкладення судового засідання для розгляду справи по суті на 19.10.2022 о 09:30 год. надсилалась відповідачу на адресу вказану у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань, а саме: 80550, Львівська область, Золочівський район, село Куткір, вулиця Івана Франка, будинок 12А.

Також, протокольна ухвала суду від 05.10.2022 про відкладення судового засідання для розгляду справи по суті на 19.10.2022 о 09:30 год. надсилалась відповідачу на електронну адресу відповідача, вказану у додатках до письмового пояснення (№16174/22 від 01.08.2022), а саме: ІНФОРМАЦІЯ_1

Слід зазначити, що ухвалою суду від 05.10.2022 явка представників учасників справи та їх представників в судове засідання 19.10.2022 для розгляду справи по суті не визнавалась судом обов`язковою.

Відповідно до частини 1, частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Суд вважає, що ним було виконано умови Господарського процесуального кодексу України стосовно належного повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи, проте своїми процесуальними правами відповідач не скористався, в судове засідання не з`явився, відзиву не подав.

Враховуючи належне повідомлення сторін про дату судового засідання, достатність документів наявних у матеріалах справи для вирішення спору по суті, а також враховуючи, що явка представників сторін в засідання обов`язковою не визнавалась, беручи до уваги клопотання представника позивача про розгляд справи без його участі, є підстави для вирішення спору по суті в даному судовому засіданні.

Відводів складу суду та секретарю судового засідання сторонами не заявлено.

Відповідно до частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

У судовому засіданні 19.10.2022 прийнято рішення у справі. Вступну та резолютивну частини рішення долучено до матеріалів справи.

Правова позиція сторін.

Позиція позивача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав свої зобов`язання за договором розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) №094210L7BSBP086 від 01.08.2016, в частині оплати послуги з розподілу природного газу за період з березня 2022 по травень 2022, у зв`язку з чим у відповідача виник борг в сумі 62 906,20 грн.

У зв`язку з порушенням строків оплати вартості наданих послуг з розподілу природного газу, відповідачу нараховано три проценти річних в сумі 357,45 грн, інфляційні втрати в сумі 4 262,84 грн та пеню в сумі 3 417,89 грн.

Таким чином, позивач при поданні позову просив стягнути з відповідача 70 944,38 грн заборгованості, з яких 62 906,20 грн основного боргу за розподіл природного газу, 357,45 грн три проценти річних, 4 262,84 грн інфляційні втрати, 3 417,89 грн пеня.

Подавши додаткові пояснення, позивач просить закрити провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 62 906,20 грн, повернути з державного бюджету судовий збір, сплачений за подання вимоги про стягнення основного боргу, стягн6ути з відповідача три проценти річних в сумі 357,45 грн, інфляційні втрати в сумі 4 262,84 грн та пеню в сумі 3 417,89 грн.

Позиція відповідача.

Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, водночас 01.08.2022 на електронну адресу суду надійшло письмове пояснення (вх.№16174/22), в якому повідомив про сплату 30.06.2022 заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу, в підтвердження чого долучив копію платіжного доручення №92 від 30.06.2022 на суму 62 906,20 грн, в графі «призначення платежу» зазначено: «Оплата за розподіл газу згідно рахунку №62044272 від 04.04.2022р. в т. ч. ПДВ 20% - 10 484,37». Крім того відповідач зазначив про те, що 20.07.2022 звертався до позивача з листом-пропозицією про укладення мирової угоди, в підтвердження чого долучив копію листа за вих.№92 від 20.07.2022 та який був отриманий позивачем 22.07.2022.

Обставини встановлені судом.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Апогей Агро» підписало заяву-приєднання до умов типового договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) №094210L7BSBP086 від 01.08.2016. Як суб`єкту ринку природного газу відповідачу було присвоєно персональний ЕІС-код: НОМЕР_1.

Додатком № 4 до типового договору розподілу природного газу є «Розрахунок втрат і витрат природного газу. Перелік точок комерційного обліку споживача».

Отже, відповідач приєднався до типового публічного договору розподілу природного газу, текст якого затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2498 від 30.09.2015.

Відповідно до пункту 2.1. типового договору оператор ГРМ зобов`язується надати споживачу послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов`язується прийняти зазначену послугу та оплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, що визначені цим договором.

Згідно з пунктом 3.1. типового договору, споживач має право здійснювати відбір/споживання природного газу з розподільної системи за умови включення його до Реєстру споживачів будь-якого постачальника у періоді фактичного відбору/споживання природного газу, що в установленому Кодексом газотранспортної системи порядку підтверджується оператором газотранспортної системи до початку такого періоду.

Згідно пункту 12.1. договору цей договір укладається на невизначений строк.

Пунктом 12.2 договору передбачено, якщо в установленому порядку регулятором будуть внесені зміни до редакції типового договору розподілу природного газу, оператор ГРМ зобов`язується розмістити повідомлення про такі зміни на сайті та в офіційних друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності, не менше ніж за десять днів до набрання змінами чинності, крім випадків для яких цим договором встановлений інших термін та/або порядок повідомлення про внесення змін.

У разі незгоди споживача зі змінами він має право розірвати цей договір шляхом надсилання письмового повідомлення оператору ГРМ протягом десяти календарних днів з дня, коли він дізнався чи міг дізнатися про внесені до цього договору зміни. Нерозірвання цього договору у вказаний строк та продовження споживання природного газу свідчить про згоду споживча з внесеними до цього договору змінами.

Відповідно до п. 6.6. договору, оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим договором здійснюється споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка Оператора ГРМ. Якщо згідно із законодавством споживач має сплачувати Оператору ГРМ за послуги з розподілу природного газу зі свого поточного рахунку із спеціальним режимом використання, оплата послуг розподілу природного газу здійснюється з поточного рахунку із спеціальним режимом використання споживача на поточний рахунок Оператора ГРМ кожного банківського дня згідно з алгоритмом розподілу коштів, встановленим Регулятором, та зараховується як плата за послуги розподілу природного газу в тому місяці, в якому надійшли кошти. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.

Позивач свої зобов`язання згідно умов договору виконав, надіслав на адресу відповідача акти наданих послуг за період з березня 2022 по травень 2022 року включно, однак, відповідач акти не підписав без обґрунтувань причин.

Відповідач взятих на себе зобов`язань з оплати наданих послуг за період з березня 2022 по травень 2022 року включно у встановлений строк не виконав, внаслідок чого станом на 27.06.2022 (дата подання позовної заяви) у відповідача існувала заборгованість за вказаний період на загальну суму 62 906,20 грн.

При поданні позову позивач просив стягнути з відповідача основний борг в сумі 62 906,20 грн.

Після подання позову до суду відповідач сплатив 62 906,20 грн основного боргу, згідно платіжного доручення №92 від 30.06.2022.

Представник позивача підтвердив факт оплати в сумі 62 906,20 грн.

Відтак, станом на момент прийняття рішення (19.10.2022) у відповідача відсутня заборгованість зі сплати основного боргу.

У зв`язку з порушенням строків оплати вартості наданих послуг з розподілу природного газу, відповідачу нараховано три проценти річних в сумі 357,45 грн, інфляційні втрати в сумі 4 262,84 грн та пеню в сумі 3 417,89 грн.

19.10.2022 на електронну адресу суду від позивача надійшли додаткові пояснення (вх.№21558/22) в яких просить суд закрити провадження у справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 62 906,20 грн, інші вимоги підтримав в повному обсязі.

Таким чином, станом на дату прийняття рішення (19.10.2022) позивач просить стягнути з відповідача 357,45 грн три процентів річних, 4 262,84 грн інфляційних втрат та 3 417,89 грн пені.

Висновки суду.

Згідно частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Як передбачено статтею 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.

Згідно статті 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За умовами статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як встановлено судом, підставою виникнення правовідносин між сторонами є типовий договір з розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) №094210L7BSBP086 від 01.08.2016.

Згідно вказаного договору позивач надає відповідачу (споживачу) послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов`язується прийняти зазначену послугу та оплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, що визначені цим договором.

Згідно статті 901 Господарського процесуального кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Крім загальних норм цивільного законодавства, правовідносини, які виникли між споживачем та газорозподільною організацією врегульовано Законом України «Про ринок природного газу», Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2494 від 30.09.2015, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за №1379/27824 06.11.2015, постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2498 від 30.09.2015 «Про затвердження Типового договору розподілу природного газу».

Як передбачено статтею 1 Закону України «Про ринок природного газу», суб`єктами ринку природного газу є оператор газотранспортної системи, оператор газорозподільної системи, оператор газосховища, оператор установки LNG, замовник, оптовий продавець, оптовий покупець, постачальник, споживач.

Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг постановою № 2080 від 07.10.2019 внесено зміни до Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою НКРЕКП № 2494 від 30.09.2015 та Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП № 2498 від 30.09.2015, відповідно до яких з 01.01.2020 запроваджено новий порядок розрахунків за послугу з розподілу природного газу, зокрема, змінено принцип визначення величини потужності для споживачів природного газу та здійснено перехід від приєднаної потужності до замовленої, яка розраховується відповідно до вимог Кодексу ГРМ виходячи із об`ємів споживання об`єктів споживачів за попередній газовий рік.

Відповідно до пункту 4 глави 1 розділу І Кодексу газорозподільних систем (надалі по тексту - Кодексу ГРМ) договір розподілу природного газу - правочин, укладений між оператором газорозподільної системи та споживачем (у тому числі побутовим споживачем) відповідно до вимог цього Кодексу, згідно з яким забезпечується фізична доставка природного газу, належного споживачу, та/або цілодобовий доступ об`єкта споживача до газорозподільної системи; доступ до газорозподільної системи - право користування потужністю складової (об`єкта) газорозподільної системи в обсязі та на умовах, встановлених у договорі (технічній угоді) про надання відповідних послуг з оператором газорозподільної системи; споживач природного газу (споживач) - фізична особа, фізична особа-підприємець або юридична особа, об`єкти якої в установленому порядку підключені до/через ГРМ оператора ГРМ, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, зокрема в якості сировини, а не для перепродажу.

Згідно з пунктом 3 глави 3 розділу І Кодексу ГРМ для забезпечення цілодобового доступу до газорозподільної системи та можливості розподілу (переміщення) належного споживачу (суміжному суб`єкту ринку природного газу) природного газу ГРМ обов`язковою умовою є наявність фізичного підключення об`єкта споживача (суміжного суб`єкта ринку природного газу) до ГРМ.

Отже, з моменту укладення між споживачем та оператором ГРМ договору розподілу природного газу, за наявності фізичного підключення об`єкта споживача до газорозподільної мережі, оператором ГРМ здійснюється надання споживачу послуг з розподілу природного газу.

Газорозподільна система функціонує за принципом постійної та безперебійної наявності в системі газопостачання природного газу, який переміщується під тиском.

Фактичний розподіл природного газу для потреб споживача здійснюється оператором ГРМ у загальному потоці природного газу від точок його надходження в ГРМ до пунктів призначення споживача (пункт 2 глави 5 розділу VI Кодексу ГРМ).

Відповідно до пункту 1 глави 6 розділу VІ Кодексу ГРМ розрахунки споживача за послугу розподілу природного газу, що надається оператором ГРМ за договором розподілу природного газу, здійснюються виходячи з величини річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача та оплачуються споживачем рівномірними частками протягом календарного року. Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача на тариф, встановлений Регулятором для відповідного оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності.

Відповідно до пункту 2 глави 6 розділу VІ Кодексу ГРМ річна замовлена потужність (за замовчуванням) об`єкта (об`єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається оператором ГРМ виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об`єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, який визначається відповідно до вимог цього Кодексу, крім випадків, передбачених цією главою.

У матеріалах справи відсутні звернення відповідача до позивача стосовно зміни потужності на 2021 чи 2022 роки. Відсутні також докази припинення послуги розподілу природного газу, як це передбачено главою 7 розділу VI Кодексу ГРМ. Тому позивач підставно нараховував плату за відповідну послугу у визначений ним період. Разом по актах нараховано 62 906,20 грн.

Також Кодексом ГРМ передбачено «Порядок розрахунків за договором розподілу природного газу» (глава 6 розділу VI): надання оператором ГРМ послуги споживачу, що не є побутовим, за договором розподілу природного газу підтверджується підписаним між ними актом наданих послуг. Оператор ГРМ до п`ятого числа місяця, наступного за звітним, надсилає споживачу два примірники оригіналу акта наданих послуг за звітний період, підписані уповноваженим представником оператором ГРМ. Споживач протягом двох днів з дня одержання акта наданих послуг зобов`язаний повернути оператору ГРМ один примірник оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта наданих послуг. У випадку відмови від підписання акта наданих послуг розбіжності підлягають урегулюванню в порядку, встановленому законодавством. До вирішення спірних питань сума до сплати за надані послуги з розподілу природного газу ГРМ установлюється відповідно до даних оператора ГРМ.

Відповідно до п. 6.6 типового договору (надалі по тексту рішення - договір) оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим договором здійснюється споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка оператора ГРМ. Якщо згідно із законодавством споживач має сплачувати оператору ГРМ за послуги з розподілу природного газу зі свого поточного рахунку із спеціальним режимом використання, оплата послуг розподілу природного газу здійснюється з поточного рахунку із спеціальним режимом використання споживача на поточний рахунок оператора ГРМ кожного банківського дня згідно з алгоритмом розподілу коштів, встановленим регулятором, та зараховується як плата за послуги розподілу природного газу в тому місяці, в якому надійшли кошти. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.

Факт надіслання на адресу відповідача актів наданих послуг за період з березня 2022 року по травень 2022 року включно, що підтверджується наявним в матеріалах справи описами вкладення у цінні листи: від 04.05.2022, від 07.06.2022 та фіскальними чеками: від 04.05.2022 №8050003509695, від 07.06.2022 №8050003538806.

Однак, відповідач актів не підписав, заперечень проти суми вказаної в них, не подав.

Згідно з статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Стаття 599 Цивільного кодексу України вказує на те, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

У відповідності із статтею 193 Господарського кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідач взятих на себе зобов`язань з оплати наданих послуг за період з березня 2022 по травень 2022 року включно у встановлений строк не виконав, внаслідок чого станом на 27.06.2022 (дата подання позовної заяви) у відповідача існувала заборгованість за вказаний період на загальну суму 62 906,20 грн.

Після звернення позивача до суду із позовом, відповідач сплатив 62 906,20 грн основного боргу, на підтвердження чого надав платіжне доручення №92 від 30.06.2022 на суму 62 906,20 грн.

Враховуючи вищенаведене, в частині позовних вимог про стягнення 62 906,20 грн основного боргу провадження у справі слід закрити на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з відсутністю предмета спору (у зв`язку із сплатою відповідачем вказаної суми).

Щодо нарахованих позивачем трьох процентів річних, інфляційних втрат та пені, суд зазначає наступне.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В силу статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

2) зміна умов зобов`язання;

3) сплата неустойки;

4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно часини 3 статті 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 8.2. договору, у разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором, він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Як вбачається із наявного в матеріалах справи розрахунку позовних вимог позивач просить стягнути пеню на загальну суму 3 417,89 грн, три проценти річних на загальну суму 357,45 грн, інфляційні втрати на загальну суму 4 262,84 грн.

Суд перевірив розрахунок пені, трьох процентів річних та інфляційних втрат та встановив, що позивачем пеня в сумі 3 417,89 грн, три проценти річних в сумі 357,45 грн та інфляційні втрати в сумі 4 262,84 грн нараховані правильно, отже підлягають стягненню.

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту статті 77 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно статті 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

У відповідності до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Стандарт доказування «вірогідності доказів» на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. Вказане узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного суду у справі № 904/2357/20 від 21.08.2020.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Розподіл судових витрат.

Як вбачається з матеріалів справи, при поданні позову до суду позивачем було сплачено судовий збір в сумі 2 481,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №11135 від 12.06.2022.

19.10.2022 на електронну адресу суду від позивача надійшли додаткові пояснення (вх.№21558/22) в яких просить суд, зокрема, повернути з державного бюджету судовий збір, сплачений за подання вимоги про стягнення основної заборгованості в розмірі 62 906,20 грн.

Відповідно до пункту 5 частини 1, частини 5 статті 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях. Повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.

Враховуючи те, що суд закриває провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 62 906,20 грн, відтак поверненню підлягає 2 199,90 грн судового збору, сплаченого згідно платіжного доручення №11135 від 12.07.2022.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір в сумі 281,10 грн, пропорційний до задоволеної суми позову слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 4, 12, 13, 73, 74, 76-79, 86, 129, частиною 9 статті 165, статтями 236-238, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Апогей Агро» (80550, Львівська область, Золочівський район, село Куткір, вулиця Івана Франка, будинок 12А; ідентифікаційний код юридичної особи 36763424) на користь Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» (79039, місто Львів, вулиця Золота, будинок 42; ідентифікаційний код юридичної особи 03349039) 357,45 грн три проценти річних, 4 262,84 грн інфляційні втрати, 3 417,89 грн пені та 281,10 грн судового збору.

3. В частині позовних вимог в сумі 62 906,20 грн основного боргу провадження у справі закрити.

4. Повернути Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» (79039, місто Львів, вулиця Золота, будинок 42; ідентифікаційний код юридичної особи 03349039) з Державного бюджету України 2 199,90 грн судового збору, сплаченого згідно платіжного доручення №11135 від 12.07.2022.

5. Наказ видати згідно статті 327 Господарського процесуального кодексу України після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, встановленому статтями 256-257 Господарського процесуального кодексу України.

Інформація щодо руху справи розміщена в мережі Інтернет на інформаційному сайті за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua та на офіційному веб-порталі судової влади України за посиланням: http://court.gov.ua.

Повний текст рішення

складено та підписано 24.10.2022

Суддя Сухович Ю.О.