Ухвала

від 25.10.2022 по справі 925/1079/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

25 жовтня 2022 року м. Черкаси Справа № 925/1079/22

Господарський суд Черкаської області у складі судді Гладуна А.І., розглянувши позовну заяву Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради до Малого підприємства "ГАФСА" у формі товариства з обмеженою відповідальністю про розірвання договору,

ВСТАНОВИВ:

Департамент архітектури та містобудування Черкаської міської ради (ідентифікаційний код 38715770, адреса місцезнаходження: 18001, м. Черкаси, вул. Б. Вишневецького, 36) звернувся до Господарського суду Черкаської області з позовом до Малого підприємства "ГАФСА" у формі товариства з обмеженою відповідальністю (ідентифікаційний код 19173708, адреса місцезнаходження: 82400, Львівська область, м. Стрий, вул. Шумлявщина, 44).

Предметом позову є немайнова вимога позивача до відповідача про розірвання договору. Невиконання відповідачем зобов`язання з виконання проектних робіт є підставою звернення позивача з позовом про розірвання договору.

Зі змісту позовної заяви суд установив, що 11.06.2018 Департамент архітектури та містобудування Черкаської міської ради (замовник, позивач) та Мале підприємство "ГАФСА" у формі товариства з обмеженою відповідальністю (виконавець, відповідач) уклали договір про проектні роботи №16, за умовами п. 1.1 якого замовник доручає, а виконавець зобов`язується виконати роботи з проектування по об`єкту: Будівництво полігону твердих побутових відходів в районі с. Руська Поляна (I, II, III черга).

Відповідно до статті 887 Цивільного кодексу України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов`язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити їх.

Отже, змістом взаємних прав та обов`язків сторін договору підряду на проведення проектних та пошукових робіт є розроблення проектної або іншої технічної документації за плату.

Обґрунтовуючи територіальну підсудність спору позивач вказав, що звернувся до Господарського суду Черкаської області з позовом до відповідача на підставі ст. 30 ГПК України, оскільки позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Нерухоме майно земельна ділянка, на якій здійснюється виконання робіт з проектування об`єкту: "Будівництво полігону твердих побутових відходів в районі с. Руська Поляна (I, II, III черга)" знаходиться на території Черкаської області, а тому спір підсудній Господарському суду Черкаської області за правилами виключної підсудності.

Статтею 125 Конституції України передбачено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Статтею 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що судоустрій будується за принципами територіальності, спеціалізації та інстанційності.

Юрисдикцію та повноваження господарських судів, порядок здійснення судочинства у господарських судах встановлено Господарським процесуальним кодексом України.

Згідно з частиною 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності.

Право вибору між господарськими судами, яким відповідно до цієї статті підсудна справа, належить позивачу, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 ГПК України.

Статтею 30 Господарського процесуального кодексу України врегульовано виключну територіальну підсудність справ та наведено перелік категорій справи, які підлягають розгляду за правилами виключної підсудності.

Виключна підсудність є особливим видом територіальної підсудності, правила якої забороняють застосування при пред`явленні позову інших норм, що регулюють інші види територіальної підсудності, передбачені у статтях 27 - 29 Господарського процесуального кодексу України .

Згідно з частиною 3 статті 30 Господарського процесуального кодексу України спори, що виникають з приводу нерухомого майна, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна або основної його частини.

За визначенням, що дає Академічний тлумачний словник української мови, словосполука «з приводу» означає «у зв`язку з чим-небудь», тому словосполучення «з приводу нерухомого майна» треба розуміти як будь-який спір у зв`язку з нерухомим майном або певними діями, пов`язаними з цим майном.

Аналізуючи логічну послідовність зміни формулювання положень процесуального законодавства щодо правил розгляду позовів за виключною підсудністю, убачається її спрямованість на визначення виключної підсудності в цілому для всіх спорів, які виникають у межах відповідних правовідносин у зв`язку з нерухомим майном, безвідносно до предмета конкретного спору.

Отже, за правилами Господарського процесуального кодексу України виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.02.2021 № 911/2390/18 дійшла висновку, що словосполучення «з приводу нерухомого майна» у частині третій статті 30 Господарського процесуального кодексу України необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередньо об`єкт спірного матеріального правовідношення.

Предметом спору у даній справі є немайнова вимога про розірвання договору про виконання проектних робіт. Нерухоме майно, й, зокрема, земельна ділянка, на якій планується будівництво відповідно до проектної документації за спірним договором не є безпосереднім об`єктом матеріального правовідношення, спір не стосується правового режиму нерухомого майна, чи інших прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном.

З урахуванням викладеного, керуючись статтею 30 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку, що спір не належить до виключної територіальної підсудності Господарського суду Черкаської області за місцем знаходження нерухомого майна.

Частинами 1, 2 статті 27 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

З Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань суд установив, що місцезнаходженням відповідача Малого підприємства "ГАФСА" у формі товариства з обмеженою відповідальністю є: 82400, Львівська область, м. Стрий, вул. Шумлявщина, 44.

Отже, суд дійшов висновку, що спір у цій справі підсудний господарському суду за місцезнаходженням відповідача, за правилами визначення підсудності справ, встановлених частиною 1 статті 27 Господарського процесуального кодексу України.

За таких обставин матеріали справи підлягають переданню для розгляду до Господарського суду Львівської області за встановленою підсудністю за місцезнаходженням відповідача.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття суд, встановлений законом з-поміж іншого передбачає дотримання правил юрисдикції (підвідомчості) та підсудності спору.

Відповідно до частини 9 статті 176 Господарського процесуального кодексу України, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 1 частин 1, 3 статті 31 Господарського процесуального кодексу України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду. Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Керуючись ст.ст. 27, 31, 234, 235, 255, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради разом з доданими до неї документами передати за територіальною підсудністю до Господарського суду Львівської області.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, в порядку передбаченому частиною другою статті 235 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня її підписання суддею, відповідно до вимог статей 254-257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя А.І. Гладун